1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Розпорядження


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 3 вересня 2009 р. N 1156-р
Київ
( Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови КМ N 1072 від 04.12.2019 )
Про схвалення Стратегічних напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки
1. Схвалити Стратегічні напрями та завдання щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки, що додаються.
2. Мінекономіки разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади здійснювати залучення, використання міжнародної технічної допомоги і співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями відповідно до Стратегічних напрямів та завдань, схвалених цим розпорядженням.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 27
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 вересня 2009 р. N 1156-р
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ТА ЗАВДАННЯ
щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки
Багаторічна співпраця України з державами-донорами та міжнародними фінансовими організаціями свідчить про необхідність формування нового підходу до розуміння ролі міжнародної технічної допомоги та ресурсів міжнародних фінансових організацій як взаємодоповнювальних інструментів реалізації державної політики міжнародної інтеграції України, економічного розвитку, забезпечення інтересів держави на зовнішньому ринку. Такий підхід узгоджується з основними принципами Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 19 квітня 2007 р. N 325 і яка засвідчила згоду держав-донорів та міжнародних фінансових організацій об'єднати зусилля для підвищення ефективності допомоги, спрямованої на розвиток держав-партнерів.
Приєднання України до зазначеної Декларації та проголошення пріоритетних завдань розвитку держави, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток", а також продовження діалогу з ЄС щодо підписання Угоди про Асоціацію зумовили якісно нові завдання для України, пов'язані з необхідністю виконання вимог Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги в частині визначення державою-партнером пріоритетів залучення такої допомоги, створили передумови для підготовки Стратегічних напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки (далі - Стратегічні напрями та завдання).
Підготовка Стратегічних напрямів та завдань зумовлена також необхідністю підвищення ефективності залучення та використання міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій як додаткового ресурсу для подолання впливу світової фінансово-економічної кризи на економіку країни, підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення сталого розвитку та розв'язання на цій основі найгостріших соціальних і економічних проблем.
Стратегічні напрями та завдання визначають загальні рамки співробітництва з державами-донорами, ЄС і міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій, які стануть додатковим джерелом ресурсного забезпечення здійснення заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток" і дадуть змогу консолідувати зусилля донорів з метою розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку України.
Залучення міжнародної технічної допомоги та співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями у 2009-2012 роках здійснюватимуться за такими стратегічними напрямами:
1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі;
2) підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарний розвиток, розвиток громадянського суспільства і забезпечення верховенства права;
3) усунення інфраструктурних обмежень;
4) сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України;
5) підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, захист держави і громадян.
За зазначеними напрямами передбачається розв'язання таких завдань:
1) за напрямом щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі:
макроекономічна стабільність:
- підтримка платіжного балансу та цінової стабільності, підвищення рівня стабільності банківського сектору з метою створення сприятливого інвестиційного середовища;
- підвищення якості аналізу результатів, потенціалу та прогнозу соціально-економічного розвитку;
удосконалення регуляторної політики, поліпшення інвестиційного клімату, розвиток підприємництва та конкуренції на внутрішньому ринку:
- адаптація законодавства, що регламентує діяльність суб'єктів малого та середнього підприємництва, діяльність у сфері іноземного інвестування, а також здійснення державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, до міжнародних норм з урахуванням світової практики;
- посилення впровадження конкурентної політики;
- забезпечення інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, правова, фінансова та організаційна підтримка перспективних інвестиційних і інноваційних проектів у сфері малого підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, факторингу, розроблення і реалізація кластерних проектів;
- сприяння розвиткові експортної діяльності українських підприємств та її інтернаціоналізації, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва;
- забезпечення доступності кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва, удосконалення механізму мікрокредитування;
- стимулювання розвитку інвестиційної інфраструктури, підтримки підприємництва, зокрема у сільській місцевості, впровадження просвітницьких програм для широких верств населення з метою залучення їх до підприємницької діяльності;
- впровадження електронної реєстрації підприємців з використанням електронного цифрового підпису, електронної системи взяття на облік суб'єктів підприємницької діяльності, впровадження принципу "мовчазної згоди" під час видачі документів дозвільного характеру;
- удосконалення системи технічного регулювання та захисту прав споживачів, створення інфраструктури якості відповідно до вимог СОТ і ЄС;
- удосконалення нормативно-правової бази у сфері іноземного інвестування та сприяння створенню ефективного механізму досудового врегулювання інвестиційних спорів;
- сприяння створенню та забезпеченню функціонування ефективного механізму надання інвесторам комплексної допомоги під час оформлення та реалізації інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна";
- сприяння реалізації стратегічно важливих інвестиційних проектів, у тому числі шляхом удосконалення процедури підготовки відповідної техніко-економічної документації;
- приведення нормативних документів у сфері рибного господарства у відповідність з нормами acquis communautaire;
ефективна діяльність Кабінету Міністрів України:
- посилення інституційної спроможності центральних органів виконавчої влади щодо вироблення та реалізації державної політики з метою підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності економіки, організація обміну досвідом та підвищення кваліфікації кадрів;
- адаптація системи державної статистики до міжнародних норм і стандартів для ефективного моніторингу соціально-економічних перетворень;
- реформування податкової системи, зокрема удосконалення адміністрування податків;
- удосконалення механізму контролю під час перетинання державного кордону громадянами та переміщення товарів шляхом використання системи аналізу ризиків та постаудиту;
- розвиток багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" та інших інформаційних систем, створених за принципом безпаперового середовища;
- впровадження проектів електронного урядування в роботу органів державної влади;
- реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю;
- створення та забезпечення функціонування єдиної загальнонаціональної системи стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок, а також гарантування вкладів членів таких спілок;
- розроблення нормативно-правової бази для впровадження державного нагляду за фінансовими установами на консолідованій основі;
- удосконалення застосування процедури тимчасової адміністрації щодо фінансових установ, діяльність яких загрожує інтересам споживачів фінансових послуг;
- створення системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя;
- забезпечення ефективного управління державними фінансами, а саме зміцнення інституційного потенціалу та оптимізація функцій органів системи управління державними фінансами шляхом удосконалення стратегічного планування та середньострокового бюджетного прогнозування, підтримки реформи місцевих бюджетів;
- удосконалення системи управління державним боргом, розвиток ринку державних цінних паперів, поліпшення координації державного внутрішнього фінансового контролю, модернізація бухгалтерського обліку, створення єдиної централізованої інформаційної системи управління державними фінансами;
- реалізація стратегій розвитку регіонів, комплексного підходу до просторового регіонального планування та формування цільових інвестиційних планів розвитку територій; підвищення рівня спроможності органів державної влади до аналізу результатів, потенціалу та прогнозу соціально-економічного розвитку регіонів, а також до розроблення нового механізму реалізації державної регіональної політики;
- проведення адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування відповідно до загальноприйнятих європейських принципів; розроблення і реалізація стратегії децентралізації та розмежування повноважень між органами влади різного рівня;
- удосконалення стратегії та інституційної структури протидії корупції, правової бази і системи внутрішнього контролю у сфері боротьби з корупцією; зміцнення потенціалу органів державної влади щодо запобігання проявам корупції;
- впровадження у національне законодавство міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
- удосконалення системи ведення обліку та управління об'єктами державної власності;
- створення організаційних умов щодо залучення іноземних інвестицій для реалізації стратегічно важливих проектів Кабінету Міністрів України;
розвиток фінансового ринку:
- розвиток конкурентоспроможного ринку фінансових послуг; розширення доступу до ринку фінансових послуг; удосконалення системи нагляду за діяльністю фінансових установ;
- підвищення ефективності корпоративного управління;
- інституційне зміцнення функціонування організованого фондового ринку, розвиток ринку облігацій місцевих позик, удосконалення механізму акумуляції заощаджень суб'єктів ринку та їх спрямування відповідно до інвестиційних потреб економіки;
- створення ефективної системи іпотечного кредитування та механізму фінансового лізингу;
- впровадження механізму оцінки фінансового стану недержавних пенсійних фондів на засадах публічності; імплементація у національне законодавство міжнародних стандартів фінансового обліку та звітності небанківських фінансових установ;
- підвищення рівня надійності та прозорості механізму фінансування будівництва житла за рахунок коштів інвесторів;
- впровадження автоматизованої інформаційної системи приймання та аналізу звітності небанківських фінансових установ на основі принципів пруденційного нагляду;
впровадження сучасних принципів підтримки сільськогосподарських виробників та комплексне забезпечення споживачів харчовими продуктами власного виробництва, нарощення виробництва продукції тваринництва, рослинництва, рибництва:
- підвищення конкурентоспроможності сільського господарства, впровадження сучасних технологій, модернізація сільськогосподарського сектору з метою зменшення його енергозалежності та зниження собівартості виробленої продукції;
- сприяння розвиткові сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених за участю особистих селянських і фермерських господарств;
- розвиток інфраструктури агропромислового комплексу; створення механізму ефективного управління ризиками в сільськогосподарському виробництві;
- сприяння розвиткові громадських професійних організацій в аграрному секторі та підтримка фермерських господарств;
- формування прозорого ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів;
- забезпечення належного рівня якості та безпеки сільськогосподарської продукції; оснащення сучасним обладнанням лабораторій з досліджень якості та безпеки харчових продуктів;
- підтримка розвитку агропромислового комплексу та забезпечення доступу на зовнішній ринок вітчизняних сільськогосподарських і продовольчих товарів в умовах членства у СОТ;
- сприяння розробленню та широкому впровадженню біологічних засобів захисту рослин та новітніх екологічно збалансованих технологій у сільськогосподарському виробництві;
- розвиток органічного виробництва з урахуванням практичного досвіду держав - членів ЄС; створення національної системи сертифікації виробництва органічної продукції, її переробки та продажу;
- врегулювання земельних відносин та землекористування; створення умов для функціонування ринку землі, забезпечення ведення державного земельного кадастру;
- створення системи збереження та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення; розроблення і впровадження технологій з відновлення деградованих малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь;
- розвиток сільськогосподарського підприємництва в м'ясо-молочному секторі; відновлення функціонування молочнотоварних комплексів, свиноферм із застосуванням новітніх технологій;
- удосконалення механізму державного контролю та нагляду за дотриманням санітарних і ветеринарно-санітарних вимог під час утримання тварин та виробництва харчових продуктів тваринного походження згідно з відповідними європейськими регламентами;
підвищення рівня енергозабезпечення економіки, ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та відновлюваних джерел енергії:
- допомога в досягненні цілей енергетичної стратегії з урахуванням міжнародних зобов'язань, передбачених Договором до Енергетичної хартії, Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, двосторонніми міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства;
- впровадження найкращої міжнародної практики регулювання в енергетичній сфері, розвиток внутрішнього ринку електроенергії; розроблення методики оцінювання активів учасників ринку електричної енергії та природного газу;
- створення державної системи моніторингу показників енергетичного балансу; проведення моніторингу показників енергоефективності;
- підвищення енергоефективності житлових будинків; зменшення обсягу витрат енергетичних і матеріальних ресурсів підприємств централізованого водопостачання та водовідведення;
- забезпечення надійності енергопостачання, оптимізація видобутку власних енергоресурсів, збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих з використанням нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;
- впровадження енергозберігаючих і енергоефективних технологій та обладнання, забезпечення зниження енергоємності виробництва основних видів продукції, робіт та послуг; забезпечення зменшення обсягу витрат паливно-енергетичних ресурсів під час їх виробництва і транспортування;
- підвищення експортного потенціалу енергетики, переважно за рахунок продажу електроенергії, шляхом модернізації та оновлення генеруючих потужностей, ліній електропередачі, у тому числі міждержавних; наближення до технічних вимог енергетичного об'єднання європейських країн;
- будівництво та реабілітація гідроелектростанцій; збільшення виробничої потужності гідроенергетики, підвищення пікового потенціалу та збільшення обсягів виробництва електроенергії; підвищення рівня безпеки експлуатації та зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
- інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України до синхронної зони енергетичного об'єднання країн Європи; забезпечення набуття Україною членства в Енергетичному співтоваристві; участь у формуванні європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку;
- розвиток новітніх технологій виробництва біопалива з дотриманням вимог щодо забезпечення продовольчого балансу держави та збереження родючості земель сільськогосподарського призначення;
- розвиток ядерно-енергетичної галузі; впровадження окремих стадій технології виробництва ядерного палива;
- забезпечення збільшення обсягів виробництва урану для задоволення у повному обсязі потреб українських атомних електростанцій у 2015 році та розвиток цирконієвого виробництва з метою випуску цирконієвого прокату в обсягах, необхідних для виготовлення ядерного палива для власних потреб та для експорту;
- створення сучасних систем обліку газу, зокрема вдосконалення технологій вимірювання, що застосовуються під час транспортування природного газу, та приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами;
- науково-технічне забезпечення розвитку альтернативної енергетики, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у цій сфері;
- зниження рівня залежності національної економіки від імпорту нафтопродуктів; модернізація нафто- та газотранспортної систем, ремонт і реконструкція теплових мереж та котелень із застосуванням енергоефективного обладнання; будівництво нафтопереробного комплексу для переробки легкої каспійської нафти; зміцнення позицій України як транзитної держави нафти і газу;
- проведення аукціонів з продажу прав на послуги з передачі електроенергії міждержавними електричними мережами;
- імплементація в національне законодавство міжнародних стандартів у сфері енергетики;
формування інвестиційної та інноваційної інфраструктури, активізація інвестиційної діяльності, інноваційного попиту та трансферу технологій, інтеграція науково-технологічної сфери України у світове господарство:
- створення умов для відновлення конкурентоспроможності вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок;
- створення сприятливих умов для участі потенційних учасників у формуванні та розвитку національних інноваційних кластерів;
- виконання галузевих і регіональних інноваційних програм за пріоритетами інноваційної діяльності, проведення моніторингу їх виконання, створення на цій основі інноваційних кластерів та їх розвиток;
- організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з питань інноваційного менеджменту;
- створення мережі спеціалізованих небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційної діяльності;
- стимулювання фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності за рахунок власних коштів підприємств;
- оптимізація регіональних та міжрегіональних промислових комплексів;
- сприяння створенню промислових кластерів, передусім у наукоємних і високотехнологічних галузях виробництва, здатних істотно підвищити конкурентоспроможність реального сектора економіки;
- сприяння впровадженню у виробництво інноваційних наукоємних розробок з метою технологічного переоснащення реального сектора економіки, розвитку перспективних галузей ресурсозбереження;
- підвищення рівня інвестиційних можливостей для створення екологічно чистих технологій та їх передачі у сферу виробництва;
- розвиток новітніх технологій, проведення перспективних наукових досліджень за пріоритетами у сфері природничих, суспільних та гуманітарних наук;
- сприяння створенню та функціонуванню розгалуженої мережі центрів трансферу технологій, технопарків та інших інноваційних структур відповідно до потреб економіки і можливостей вітчизняного науково-технічного потенціалу;
- сприяння формуванню інвестиційної інфраструктури, індустріальних (промислових) парків, створенню регіональних інституцій із залучення іноземних інвестицій;
- формування баз даних, підтримка створення та забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи обробки та відбору інвестиційних пропозицій, використання міжнародних стандартів у підготовці інвестиційних проектів;
- впровадження найкращого міжнародного досвіду щодо посилення наукового контролю за станом водних живих ресурсів; забезпечення проведення на належному рівні наукових досліджень у сфері аквакультури;
- впровадження механізму страхування ризиків під час реалізації високотехнологічних інноваційних проектів;
- створення економічних стимулів розвитку наукових парків на базі вищих навчальних закладів і наукових установ, технологічних парків та інноваційних структур інших типів;
- реформування системи науково-технічної інформації, розширення можливостей доступу юридичних та фізичних осіб до такої інформації через Інтернет;
- проведення систематичних прогнозно-аналітичних і стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного та інноваційного розвитку з метою визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;
- впровадження навчальних програм, спрямованих на виховання у дітей та молоді творчого мислення, позитивного ставлення до інновацій;
2) за напрямом щодо підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарного розвитку, розвитку громадянського суспільства і забезпечення верховенства права:
модернізація системи охорони здоров'я:
- підвищення ефективності системи охорони здоров'я; впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та ефективного механізму фінансування системи охорони здоров'я;
- удосконалення системи епідеміологічного нагляду за інфекціями, що керується засобами імунопрофілактики, відповідно до міжнародних стандартів;
- профілактика поширення ВІЛ-інфекції серед та за межами уразливих груп населення; забезпечення доступу до послуг з лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; створення єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, що здійснюються на національному та регіональному рівні;
- удосконалення діяльності мережі реабілітаційних центрів для споживачів ін'єкційних наркотиків з метою позбавлення їх наркотичної залежності та соціальної адаптації; розширення мережі спеціалізованих служб з надання соціально-медичних, інформаційних, психологічних і юридичних послуг уразливим групам населення;

................
Перейти до повного тексту