Уряд України та Уряд Республіки Вірменія, далі "Договірні Сторони",

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,

погодились про таке:

1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:

а) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, а також будь-який Додаток і будь-яку поправку до них, у тій мірі, у якій вони прийняті Договірними Сторонами та застосовні до них;

б) "авіаційні власті" щодо України - Державний департамент авіаційного транспорту і щодо Республіки Вірменія - Головне управління цивільної авіації або в обох випадках - особу чи орган, що уповноважені здійснювати функції, які виконуються в цей час згаданими властями;

в) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, що було призначене та отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до Статті 3 цієї Угоди;

г) "територія" щодо держави - земні поверхні, територіальні та внутрішні води і повітряний простір над ними, які перебувають під суверенітетом цієї держави;

д) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" і "зупинка з некомерційними цілями" мають значення, вказані в Статті 96 Конвенції;

е) "тариф" - плату за перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови стягнення цієї плати, включаючи суму сплати, комісійні й умови агентських та інших додаткових послуг, але за винятком сплати й умов перевезення пошти.

2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародних повітряних ліній по маршрутах, зазначених у Додатку до цієї Угоди (далі відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").

2. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, буде користуватися під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах такими правами:

а) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

б) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

в) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою навантаження і (або) вивантаження пасажирів, пошти і вантажу, які прямують між територіями Договірних Сторін.

3. Зазначене в цій Статті не буде розглядатися як надання призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони права брати на борт пасажирів, пошту та вантаж для їх перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони за винагороду чи на умовах оренди.

4. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти прольоту державних кордонів встановлюються кожною Договірною Стороною на своїй території.

5. Технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден і перевезень пасажирів, вантажу та пошти по договірних лініях, а також питання щодо комерційного співробітництва, зокрема, частоти рейсів, типів повітряних суден, заправки авіапаливом, технічного обслуговування повітряних суден на землі та порядку фінансових розрахунків будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами і подаватися на затвердження авіаційним властям Договірних Сторін. У разі відсутності домовленості ці питання будуть вирішуватися авіаційними властями Договірних Сторін.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити авіапідприємство(а) з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.

Кожна Договірна Сторона матиме право призначити на кожну договірну лінію тільки одне авіапідприємство.

2. Після отримання такого повідомлення інша Договірна Сторона з дотриманням положень пунктів 3 і 4 цієї Статті негайно надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, що звичайно застосовуються цими властями при експлуатації міжнародних повітряних ліній і не перевищують за своїм рівнем вимог Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, зазначеного в пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними при користуванні призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в Статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та дійсний контроль над цим авіапідприємством(ами) належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, її органам або громадянам.

5. Призначене авіапідприємство, яке отримало зазначений у цій Статті дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що на цих лініях введені в дію тарифи відповідно до Статті 12 цієї Угоди, а також вирішені технічні та комерційні питання відповідно до пункту 4 Статті 3 цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти чи призупинити користування зазначеними в Статті 2 цієї Угоди правами, які надані призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними при користуванні цими правами:

а) у будь-якому випадку, якщо вона не переконана в тому, що переважне володіння цим авіапідприємством та дійсний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або їм обом, або

б) у випадку, якщо це авіапідприємство не дотримується законів і правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або

в) у випадку, якщо авіапідприємство якимось іншим чином не дотримується умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування дозволу, призупинення прав чи вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил, тоді право, про яке йдеться мова в цьому пункті, буде використовуватися лише після консультації між авіаційними властями Договірних Сторін. Такі консультації між авіаційними властями повинні відбутися в найбільш стислі строки від дати запиту.

1. Договірні Сторони вживатимуть необхідних заходів для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації договірних ліній. З цією метою кожна Договірна Сторона буде надавати повітряним суднам авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, всі засоби радіосвітлотехнічного, метеорологічного й іншого обслуговування, необхідного для експлуатації договірних ліній.

2. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони повинні надавати авіаційним властям іншої Договірної Сторони інформацію про запасні та основні аеродроми, повітряні траси, системи зв'язку та аеронавігаційні засоби, про управління повітряним рухом та з інших питань в обсягах, необхідних для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації повітряних суден на договірних лініях.

1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють приліт на її територію і виліт з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємств, призначених іншою Договірною Стороною.

2. Закони і правила однієї Договірної Сторони щодо міжнародних перевезень, які регулюють прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, й, зокрема, формальності щодо паспортних, митних, валютних і санітарних правил, будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування в межах вказаної території.

Будь-які збори та платежі за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні та інші засоби і послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами будуть стягуватися відповідно до ставок і тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною на своїй території, за умови, що такі збори і платежі не повинні перевищувати аналогічних зборів, які стягуються з повітряних суден інших держав.

1. Повітряні судна призначених авіапідприємств під час польотів над територією іншої Договірної Сторони повинні мати пізнавальні та реєстраційні знаки своїх держав, свідоцтва про реєстрацію, посвідчення про придатність до польотів та інші судові документи, встановлені авіаційними властями Договірних Сторін. Пілоти та інші члени екіпажу повинні мати свідоцтва і посвідчення встановленого зразка. Вимоги, згідно з якими такі свідоцтва і посвідчення видаються, повинні відповідати або перевищувати мінімальні стандарти, що встановлюються відповідно до вимог Конвенції.

2. Усі зазначені в пункті 1 цієї Статті документи, а також свідоцтва (сертифікати) експлуатанта і ліцензії (комерційні дозволи) на здійснення відповідних перевезень, які видані або затверджені однією з Договірних Сторін, і строк дії яких не вичерпаний, будуть визнаватися дійсними на території іншої Договірної Сторони.

1. У випадку вимушеної посадки, катастрофи чи іншої події з повітряним судном авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, Договірна Сторона, на території якої мала місце подія, без затримки та найшвидшим чином сповістить іншу Договірну Сторону про те, що трапилося, про наявні подробиці та обставини події, вживе необхідних заходів для розслідування причин події, а також вживе невідкладних заходів для надання такої допомоги, яка може бути потрібною екіпажу та пасажирам, забезпечить збереження повітряного судна і пошти, багажу і вантажу цього повітряного судна в тому вигляді, у якому вони опинилися після події, та забезпечить їх швидке подальше перевезення.

2. Договірна Сторона, до реєстру якої занесено повітряне судно, матиме право призначити своїх спостерігачів, які за домовленістю з іншою Договірною Стороною можуть брати участь у розслідуванні авіаційної події.

Пасажири, багаж і вантаж, які прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони і не залишають зони аеропорту, відведеної для цієї мети, будуть підлягати лише спрощеному контролю, якщо це не викликається заходами по забезпеченню авіаційної безпеки. Багаж і вантаж прямого транзиту не підлягатимуть обкладенню митом та зборами, які мають еквівалентну дію.

1. Кожна Договірна Сторона надасть призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.

2. При експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не завдати шкоди перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує авіалінію за цим же маршрутом або його частиною.

3. Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати громадському попиту на перевезення по встановлених маршрутах, і кожне авіапідприємство повинно, в першу чергу, надавати таку ємність, яка при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між відповідними територіями їх держав.

4. Ємності на договірних лініях можуть визначатися шляхом узгодження між авіаційними властями Договірних Сторін, і домовленість оформлюється окремим Протоколом.

1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні видатки, розумний прибуток, особливості перевезень і тарифи інших авіапідприємств для будь-якої частини встановленого маршруту. Ці тарифи повинні бути встановлені відповідно до вказаних нижче умов цієї Статті.

2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, погоджуватися по кожному з встановлених маршрутів призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін після консультації з іншими авіапідприємствами, які експлуатують весь маршрут або його частину.

Таке погодження буде досягнуте через використання відповідного механізму встановлення тарифів, який застосовується ІАТА. Погоджені таким чином тарифи подаються авіаційним властям Договірних Сторін на затвердження не менш ніж за тридцять (30) днів до початку експлуатації.

3. Якщо призначені авіапідприємства не зможуть погодитися з будь-яким з цих тарифів або з будь-якої причини тариф не може бути погоджений відповідно до умов пункту 2 цієї Статті, авіаційні власті Договірних Сторін повинні спробувати встановити тариф за домовленістю між собою.

4. Якщо авіаційні власті не зможуть дійти згоди з питання затвердження будь-якого тарифу, наданого їм відповідно до пункту 2 цієї Статті, або встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 3 цієї Статті, ця розбіжність повинна бути врегульована згідно з умовами Статті 20 цієї Угоди.

5. Тарифи, встановлені відповідно до положень цієї Статті, повинні залишатися в дії доти, доки не будуть встановлені нові тарифи згідно з умовами цієї Статті.