ПОСТАНОВА
Іменем України
23 вересня 2021 року
м.Київ
справа №300/1017/19
провадження № К/9901/35882/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року (суддя Главач І.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (головуючий суддя Коваль Р.Й., судді Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.)
у справі №300/1017/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,
треті особи: Кропивницька сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, Калуська районна рада Івано-Франківської області
про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23 липня 2018 року №160 та зобов`язання повторно провести державну експертизу землевпорядної документації.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області), в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23 липня 2018 року за №160;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно провести первинну державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для обслуговування майданчика для автотранспорту, за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.
2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами та залучено до участі у справі Кропивницьку сільську раду Калуського району Івано-Франківської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
3. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року залучено до участі в справі №300/1017/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Калуську районну раду Івано-Франківської області.
4. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, у позові відмовлено.
5. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
6. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Представником позивача також направлено письмові пояснення по суті спору.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 25 грудня 2013 року № 861 між Калуською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" 10 березня 2014 року укладено договір про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 1,1998 га (кадастровий номер 2622884000:04:001:0001).
8. 21 травня 2018 року між Кропивницькою сільською радою Калуського району Івано-Франківської області та Державним підприємством (далі - ДП) "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір № 398-2018 про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення (площею 1,1998 га) за межами населеного пункту Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.
9. Згідно Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23 липня 2018 року № 160 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.
10. ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" листом від 26 липня 2018 року № 676 повідомило ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області про виправлення зауважень, виявлених у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
11. Начальник ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області на Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23 липня 2018 року № 160 зробив відмітку "зауваження виправлено та враховано" і листом від 02 серпня 2018 року № 0-9-0.9-4698/0/2-18 надіслав до ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" цей висновок разом з технічною документацією по розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
12. Рішенням Калуської районної ради Івано-Франківської області від 25 жовтня 2018 року № 251-18 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради, яка надається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для обслуговування майданчика для автотранспорту площею 1,1998 га (кадастровий номер 2622884000:04:001:0001), грошова оцінка якої становить 2 781 439,51 грн.
13. Вважаючи, що Висновок державної експертизи землевпорядної документації про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради" від 23 липня 2018 року № 160 є неправомірним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача, позивачем не надано, а відповідач у спірних правовідносинах, діяв відповідно до наданих йому повноважень та у встановленому законом порядку.
15. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками, а також відзначив про те, що позивач звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), з клопотанням від 03 травня 2019 року № 40/5-58 (від 20 травня 2019 року вх. № 28-18541/0/1-19) щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації (який оскаржується у цій справі), проте станом на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до суду із цим позовом (13 травня 2019 року) відповідь на вказане клопотання Товариством отримана не була; тобто, звернення до суду було передчасним.
У відповідь на зазначене вище клопотання Держгеокадастр листом від 10 червня 2019 року за № 28-28-0.23-5053/2-19 "Про розгляд клопотання" повідомив Товариство, що за результатами розгляду зазначеного клопотання щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23 липня 2018 року № 160, наданого ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Держгеокадастр не вбачає підстав для спростування цього висновку.
Вказаний лист був отриманий Товариством 20 червня 2019 року, проте після цього не було заявлено позовних вимог до Держгеокадастру і не було заявлено клопотання про притягнення його до участі в справі як відповідача; Держгеокадастр також не був залучений до участі в справі з ініціативи суду.
Врахувавши вказані обставини, апеляційний адміністративний суд зробив висновок про те, що позов не може бути задоволено.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи.
17. Зокрема, скаржник вважає, що суди не врахували те, що відповідач невірно обрахував коефіцієнт індексації як складник (частину формули), що застосовується при обрахунку загальної ціни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає неправильним те, що відповідач для визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (Кі) брав до уваги показники, починаючи з 2012 року і до 2018 року.
18. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про порушення процедури оскарження висновку державної експертизи землевпорядної документації про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вважає, що суд помилково не застосував правову позицію, викладену у постанові від 08 травня 2018 року у справі №823/1581/17.
19. Також у поясненнях до касаційної скарги позивач вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин судової практики, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №300/1114/19.
20. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про передчасність звернення до суду з цим позовом, вважає, що висновок державної експертизи землевпорядної документації про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є правомірним і не підлягає скасуванню.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
22. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17 червня 2004 року № 1808-IV (далі - Закон № 1808-IV), державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
23. Статтею 6 вказаного Закону визначено, що об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.
24. Приписами ст. 32 Закону № 1808-IV визначено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).
При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:
питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;
відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;
еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.
25. Підпунктом 49 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та пп. 28 п. 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.
26. Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів; предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.
27. Крім того, ст. 35 Закону № 1808-IV встановлено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. У разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи. Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
28. У межах доводів касаційної скарги необхідно вирішити питання дотримання позивачем процедури оскарження (спростування) висновку державної експертизи проекту землевпорядної документації.
29. Вказане питання неодноразово розглядалося Верховним Судом, що підтверджується, зокрема постановами від 31 жовтня 2018 року у справі № 806/2642/16, 14 квітня 2020 року у справі №806/2643/16, від 23 квітня 2020 року у справі №814/3555/14, від 18 серпня 2020 року у справі № 806/1329/16, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 813/203/18.
30. Так Велика Палата Верховного Суду у справі № 813/203/18 зробила такий правовий висновок:
"36. Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.
У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.
У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.
Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.
Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.
37. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, повинні подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону № 1808-IV уповноважений розглядати такі клопотання.
38. Заінтересовані особи мають право на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи лише в разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.
39. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, не погодившись із висновком державної експертизи від 13 вересня 2017 року № 1427-17, звернувся до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), з клопотанням щодо спростування цього висновку.
40. Листом Держгеокадастру від 17 листопада 2017 року № 28-28-0.23-17897/2-17 ТОВ "Інститут геоінформаційних систем" повідомлено, що відповідач не вбачає підстав для спростування оскаржуваного висновку, та роз`яснено позивачу про його право звернення до суду.
41. За викладених обставин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач дотримався процедури передбаченої статтею 37 Закону № 1808-IV, шляхом звернення з клопотанням про спростування висновку державної експертизи, яке відповідач розглянув та відмовив у спростуванні висновку. Отже, у позивача виникло право звернення до суду з цим позовом".
31. Застосовуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду до обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції встановив, що позивач звертався до Держгеокадастру з клопотанням від 03 травня 2019 року № 40/5-58 щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації.
32. Позивач є заінтересованою особою у спростуванні висновку державної землевпорядної експертизи, незважаючи на те, що не є ані замовником, ані розробником об`єкту державної експертизи.
33. За висновками вищенаведеної позиції Великої Палати Верховного Суду заінтересовані особи можуть оскаржувати висновок державної землевпорядної експертизи.
34. Незважаючи на те, що позивач, не дочекавшись відповіді на своє клопотання від 03 травня 2019 року № 40/5-58 звернувся до суду, а така відповідь надійшла після відкриття провадження у справі і про неї було відомо суду, Верховний Суд вважає, що неправомірно позбавляти позивача права на звернення до суду з цим позовом тільки з підстав передчасності і позовні вимоги слід розглянути по суті спору.
35. Щодо правомірності висновку державної експертизи землевпорядної документації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23 липня 2018 року за №160, колегія суддів враховує таке.
36. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України "Про оцінку земель" (далі-Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
37. Згідно з ст. 1 Закону №1378-IV (тут і надалі в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
38. Відповідно до ст. 3 Закону №1378-IV, об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
39. Частиною 5 ст. 5 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
40. Підстави для проведення оцінки земель визначені ст. 15 Закону №1378-IV, якою передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону №1378-IV).
41. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (ч.ч. 2-3 ст. 15 Закону №1378-IV).
42. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначено у ст. 18 Закону №1378-IV.
43. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
44. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
45. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
46. Відповідно до ст. 1 Закону №1808-IV, державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
47. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1808-IV, обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
48. Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи (ст. 13 Закону №1808-IV).
49. Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначені Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2004 року за №1618/10217 (надалі - Методика №391).
50. Так, згідно з п. 2.1 Методики №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
51. З приводу правомірності оскаржуваного Висновку та застосування відповідачем коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, колегія суддів зазначає таке.
52. Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1278 (далі - Методика №1278).
53. Згідно з п. 4 вказаної Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:
Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,
де Пд - площа земельної ділянки;
Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);
Ск - строк капіталізації (у роках);
Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;
Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.
54. Відповідно до п. 2.1 Порядку № 508 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,
де Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;
Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель згідно з додатком 1 до цього Порядку, гривень на рік;
Ск - строк капіталізації, що визначається згідно з пунктом 2.2 цього розділу, років;
Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель, що визначається згідно з пунктом 2.3 цього розділу;
Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу;
Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, що визначається згідно з пунктом 2.12 цього розділу;
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.
55. На розгляді Верховного Суду була справа № 300/1114/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до ГУ Держгеокадастру, третя особа на стороні позивача - Калуська районна рада Івано-Франківської області, треті особи на стороні відповідача: Державне підприємство "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Кропивницька сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування висновку від 23 липня 2018 року № 159 та зобов`язання до вчинення дій.
56. У вказаній справі між тими ж сторонами, що і в цій справі, предметом розгляду був висновок державної експертизи землевпорядної документації відповідача від 23 липня 2018 року № 159 щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 2622884000:02:001:0511, яка надається в оренду позивачу для обслуговування залізничних колій (під`їзних шляхів), за межами населеного пункту село Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, розробленої Державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2018 році на замовлення Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.
57. Тобто правовідносини у цій справі (№300/1017/19) та справі № 300/1114/19 є подібними, стосуються правомірності висновків державної експертизи землевпорядної документації щодо земельних ділянок, які надаються в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім".
58. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 300/1114/19 зроблено такі висновки:
"формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначені в Методиці нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Порядку № 508, є ідентичними.
При цьому, ані Методика, ані Порядок № 508 не передбачають порядку визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.
Натомість, пункт 2.1 Порядку № 508 містить норму, в якій зазначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Так, абзацами 1 та 2 пункту 289.2 статті 289 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Судами встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області є 2018 рік.
Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, з врахуванням індексу споживчих цін за 2017 рік в розмірі 100%, в 2018 році становило 1,0 (за формулою: Кі = І(100%):100).
Вказані обставини підтверджується копіями листів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 та від 04.01.2019 за № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" та копіями витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2622884000:02:001:0511 від 14.05.2019 за № 990/0/203-19 та від 25.05.2018 за № 499/0/203-18.
В технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2622884000:02:001:0511, яка надається в оренду ТОВ "Карпатнафтохім" для обслуговування залізничних колій (під`їзних шляхів) за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,897.
…
Колегія суддів зазначає, що згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.
Тобто, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язана із датою проведення нормативної грошової оцінки земель та стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пункту 2.1 Порядку № 508.
Водночас, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою формулою має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який, в свою чергу, визначається за формулою передбаченою в абзаці 1 пункту 289.2 статті 289 ПК України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абзацом 2 пункту 289.2 статті 289 ПК України (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).
Пунктом 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів); пунктом 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 зобов`язано Департамент землеробства (Демидов О.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; пунктом 3 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Таким чином, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 регламентує лише технічні питання, які стосуються реалізації Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів).
Однак, ані вказаний наказ, ані сам Порядок № 508 не містять положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з дати набрання чинності вказаного наказу можливе лише застосування формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі.
При цьому, Суд звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Порядку №508 передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), як складовий елемент формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель, визначається згідно з статтею 289 ПК України, а саме за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
В даному випадку, судами встановлено, що згідно вказаної формули в 2018 році Кі становив 1.
Верховний Суд звертає увагу на те, що в цій справі спірним є застосування величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель саме при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не для її подальшої індексації, при якій цей коефіцієнт застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель для визначення поточних податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, при проведенні державної експертизи землевпорядної документації в порушення вимог 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", не звернув увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для залізничних колій (під`їзних шляхів), за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель".
59. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій зробив помилковий висновок про те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, передбачений у формулі п. 2.1 Порядку №508, застосовується з дати набрання чинності Порядком і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік, передбачених додатком 1 Порядку.
60. У цій справі відповідач, при проведенні державної експертизи землевпорядної документації в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", не звернув увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для обслуговування майданчика для автотранспорту площею 1,1998 га (кадастровий номер 2622884000:04:001:0001) с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, встановленого п. 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.
61. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування Висновку державної експертизи землевпорядної документації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23 липня 2018 року №160.
62. При цьому позовна вимога про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно провести первинну державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки не підлягає задоволенню, оскільки право позивача у цій справі відновлено визнанням протиправним та скасуванням висновку державної експертизи землевпорядної документації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23 липня 2018 року № 160.
63. Також суд враховує те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" не є ані замовником, ані розробником державної експертизи землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому позивач не може бути ініціатором повторної державної експертизи зазначеної земельної ділянки.
64. У відповідності до п.3 ч.1 ст.349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
65. Частинами 1 та 3 ст.351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
66. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд