Постанова суду № 902/47/21 від 23.09.2021 про визнання протиправними та скасування внесених записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/47/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Супрунівське" та Державного реєстратора з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олени Петрівни

на рішення Господарського суду Вінницької області

(суддя - Тварковський А.А.)

від 19.04.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Василишин А.Р., судді: Філіпова Т.Л., Розізнана І.В.)

від 30.06.2021

у справі № 902/47/21

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олени Петрівни, Державного реєстратора з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради Богачука Віталія Дмитровича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Династія В.В.", Приватне підприємство "Корпорація Максимум", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест-2006", Товариство з обмеженою відповідальністю "Супрунівське", Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Рент"

про визнання протиправними та скасування внесених записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

за участю представників учасників справи:

позивача - Сувалов В.О.

відповідача 1 - ОСОБА_16

відповідача 2 - не з`явилися

ОСОБА_2 - не з`явилися

ТОВ "Династія В.В." - не з`явилися

ПП "Корпорація Максимум" - не з`явилися

ТОВ "Агропродінвест-2006" - не з`явилися

ТОВ "Супрунівське" - Тюріна Ю.Є.

ТОВ "Віп Рент" - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою до державного реєстратора з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олени Петрівни та до Державного реєстратора з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу "Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради Богачука Віталія Дмитровича про визнання протиправними та скасування внесених записів до ЄДРЮОФОПГФ.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що державним реєстратором при вчиненні реєстраційних дій порушено норми матеріального права, якими визначена процедура державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, процедуру внесення змін до реєстру. При цьому будь-які рішення суду не можуть слугувати підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу з організаційно-правовою формою - ТОВ.

Крім того, позивач акцентує увагу, що вчинені державним реєстратором реєстраційні дії 09.10.2020 мали місце під час зупинення виконання дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі №902/66/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку (підстава: ухвала Верховного Суду від 07.10.2020).

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.04.2021 у справі №902/47/21 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано внесені державним реєстратором відділу реєстрації Управління "ЦНАП" виконавчого комітету Жмеринської міської ради Рудяк О.П. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань запис від 09.10.2020 за №1001749950009013921, №1001749950010013921, №1001749950011013921, №1001749950012013921. Визнано протиправними та скасовано внесені державним реєстратором з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відділу "Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради Богачуком В.Д. записи від 15.10.2020 за №1001741070014013921, яким змінено засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "Династія В.В.", від 15.10.2020 №1001741070015013921, яким змінено засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "Династія В.В.".

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що частина п`ята статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" містить вичерпний перелік документів, на підставі яких можуть бути внесені зміни до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю. В даному випадку законодавець визначив, що таким документом є судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві.

Місцевий господарський суд вказав, що будь-які судові рішення не можуть слугувати підставою для внесення змін до відомостей про юридичну особу з такою організаційно-правовою формою як товариство з обмеженою відповідальністю. Проте, державний реєстратор вчинив реєстраційні дії щодо зміни складу учасників на підставі судового рішення, резолютивна частина якого не визначала розмірів часток учасників у товаристві з обмеженою відповідальністю, а тому такі дії були вчинені не у спосіб, не у межах та не у відповідності до Закону та статті 19 Конституції України, що дало суду підстави вважати їх протиправними.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 рішення Господарського суду Вінницької області від 19.04.2021 у справі №902/47/21 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського та зазначив, що спір виник поза площиною корпоративних правовідносин і фактично стосується оспорення реєстраційних дій державних реєстраторів у сфері реалізації їх публічно-правової компетенції, які були вчинені за наслідками вирішення корпоративного спору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.04.2021 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №902/47/21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Супрунівське" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Супрунівське" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження визначено, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Супрунівське" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №757/1660/17-ц, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 04.09.2018 у справі №823/2043/16, від 18.12.2019 у справі №0840/3447/18, від 05.12.2018 у справі №757/16160/17-ц, від 09.04.2019 у справі №916/1295/18, від 28.04.2021 у справі №826/1906/17 (щодо застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України); у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 18.12.2019 у справі №0840/3447/18, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 19.03.2019 у справі №826/1186/17 (щодо застосування частини п`ятої 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та статті 5 Господарського процесуального кодексу України); у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №904/3657/18, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, від 28.04.2021 у справі №826/1906/17 (щодо застосування статті 4, частини першої статті 20, статті 167 Господарського кодексу України).

3.5. Також не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.04.2021 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №902/47/21, Державний реєстратор з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олена Петрівна подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3.6. Пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено в якості підстави касаційного оскарження відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.7. Державний реєстратор з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олена Петрівна підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 167 Господарського кодексу України у подібних до даної справи правовідносинах.

Також посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №826/1906/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 25.06.2019 у справі №910/17792/1, від 18.12.2019 у справі № 840/3447/18, від 17.04.2018 у справі №904/3657/18, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.

3.8. ТОВ "Супрунівське" у відзиві на касаційну скаргу державного реєстратора з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олени Петрівни не погоджується з її доводами щод відсутності висновків, проте просить оскаржувані судові рішення скасувати з підстав, зазначених у касаційній скарзі останнього та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.9. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Супрунівське" державний реєстратор Рудяк Олена Петрівна погоджується з її доводами та просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Станом на 08.10.2020 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В." були: Приватне підприємство "Корпорація Максимум" - частка 40% (внесок 4 400 000 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Рент" - частка 40% (внесок 4 400 000 грн); ОСОБА_1 - частка 20 % (внесок 2 200 000 грн).

Пунктом 5.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В." (в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Династія В.В." №10 від 23.04.2019) визначено, що розмір статутного капіталу ТОВ " Династія В.В. " складається з номінальної вартості часток його учасників, вираженої у національній валюті України. ТОВ " Династія В.В. " має статутний капітал у розмір 11 000 000 грн: ПП "Корпорація Максимум" - 40 %; ТОВ "Віп Рент" - 40%; ОСОБА_1 - 20 %.

Відповідно до витягу відкритих даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.10.2020 засновниками (учасниками) ТОВ " Династія В.В. " були: ПП "Корпорація Максимум" розмір внеску до статутного капіталу 4 400 000 грн; ТОВ "Віп Рент" розмір внеску до статутного капіталу 4 400 000 грн; ОСОБА_1 2 200 000 грн.

Північно-західним апеляційним господарським судом 30.09.2020 залишено без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі №902/66/20, яким було вирішено:

· розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Династія В.В." від 02.11.2018 та додаткову угоду №1 до договору від 03.12.2018, що укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "Віп Рент";

· визнати недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження продажу ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ТОВ " Династія В.В. " та затвердження припинення участі ОСОБА_2 в ТОВ " Династія В.В. " у зв`язку із продажем своєї частки ТОВ "Віп Рент", оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ " Династія В.В. " від 02.11.2018;

· визнати недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження нового складу учасників ТОВ " Династія В.В. " з наступним розподілом часток: ПП "Корпорація Максимум" - внесок 3 300 000 грн, частка - 30%; ТОВ "Віп Рент" - 7 700 000 грн, частка - 70%, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Династія В.В." від 02.11.2018;

· визнати недійсним рішення загальних зборів щодо затвердження нової редакції статуту ТОВ "Династія В.В." (шляхом викладення його у новій редакції), оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Династія В.В." від 02.11.2018;

· скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 05.11.2018 №11741050003013921, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

· скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 24.04.2019 №11741050004013921, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 13.11.2019 №11741050005013921, інші зміни;

· скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 13 листопада 2019 року №11741050006013921, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи.

Повний текст рішення суду апеляційної інстанції було складено 02.10.2020.

На підставі рішення суду першої інстанції у справі №902/66/20, яке набрало законної сили, державним реєстратором з державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк О.П. 09.10.2020 внесено наступні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №1001749950009013921, №1001749950010013921, №1001749950011013921, №1001749950012013921.

Внаслідок внесення вказаних записів склад учасників ТОВ "Династія В.В." змінився таким чином: ОСОБА_2 - розмір внеску статутного фонду 7 700 000 грн; ПП "Корпорація Максимум" - розмір внеску статутного фонду 3 300 000 грн.

Підставою даних змін стало судове рішення по справі №902/66/20, дію якого зупинено ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020.

Державним реєстратором з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу "Центру надання адміністративних послуг та Державної реєстрації" виконавчого комітету Гайсинської міської ради Богачуком В.Д. 15.10.2020 вчинено наступні реєстраційні дії: №1001741070014013921 та №10011741070015013921.

За результатами здійснення вказаних записів склад учасників ТОВ "Династія В.В." змінився наступним чином: ПП "Корпорація Максимум" - розмір внеску статутного фонду 3 300 000 грн; ТОВ "Агропродінвест-2006" - розмір внеску статутного фонду 3 850 000 грн; ТОВ "Супрунівське" - розмір внеску статутного фонду 3 850 000 грн.

Підставами для вчинення відповідних реєстраційних дій 15.10.2020 стали договори дарування від 11.10.2020, укладені між ОСОБА_2 як дарувальником та ТОВ "Агропродінвест-2006", ТОВ "Супрунівське" як обдарованими.

В подальшому склад учасників ТОВ "Династія В.В." не змінювався.

Таким чином, у зв`язку з вчиненням державними реєстраторами відповідних реєстраційних дій, ОСОБА_1, з метою захисту порушеного права звернувся з даним позовом до суду.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин Верховний Суд міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 року по справі №923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Супрунівське" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №757/1660/17-ц, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 04.09.2018 у справі №823/2043/16, від 18.12.2019 у справі №0840/3447/18, від 05.12.2018 у справі №757/16160/17-ц, від 09.04.2019 у справі №916/1295/18, від 28.04.2021 у справі №826/1906/17 (щодо застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України); у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 18.12.2019 у справі №0840/3447/18, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 19.03.2019 у справі №826/1186/17 (щодо застосування частини п`ятої 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та статті 5 Господарського процесуального кодексу України); у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №904/3657/18, від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, від 28.04.2021 у справі №826/1906/17 (щодо застосування статті 4, частини першої статті 20, статті 167 Господарського кодексу України).

Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, правові висновки в якому, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

5.3. У справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок вчинення реєстраційних дій державним реєстратором Рудяк О.П. 09.10.2020 був змінений склад учасників ТОВ "Династія В.В." ( ОСОБА_2 - 70 %; ПП "Корпорація Максимум" - 30 %), подальші реєстраційні дії вчинені 15.10.2020 державним реєстратором Богачуком В.Д. та призвели також до зміни учасників ТОВ "Династія В.В. (ТОВ "Агропродінвест-2006" - 35 %; ТОВ "Супрунівське" - 35 %; ПП "Корпорація Максимум" - 30 %), відтак саме такі реєстраційні дії, котрі були вчинені на підставі судового рішення по справі №902/66/20.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.11.2020 Верховний Суд прийняв постанову у справі №902/66/20, якою скасував рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №902/66/20. При цьому справу №902/66/20 направив на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Єдиною підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів від 09.10.2020 було судове рішення у справі №902/66/20.

При цьому, судами встановлено, що відповідно даним з Єдиного державного реєстру судових рішень, які є у відкритому доступі, ухвала Верховного Суду у справі №902/66/20 про зупинення дії судового рішення була винесена 07.10.2020; надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 08.10.2020; зареєстровано в системі Єдиного державного реєстру судових рішень 08.10.2020; оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09.10.2020.

Крім того, судами встановлено, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ "Династія В.В." містить інформацію попередження: зупинено дію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі №902/66/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; підстава: Ухвала Верховного Суду від 07.10.2020 у справі 902/66/20 (внесена до Єдиного реєстру судових рішень).

Тобто, як державним реєстратором Рудяк О.П. так як і державним реєстратором Богачуком В.Д. (за відсутності встановленого права ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі ТОВ "Династія В.В.") вчинялися реєстраційні записи на підставі судового акту, дія якого була зупинена (та який в подальшому був скасований).

Що стосується саме оцінки дій державного реєстратора Рудяк О.П. в частині внесення вказаних записів на підставі судового рішення по справі №902/66/20, то суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

17 червня 2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Цим Законом були внесені зміни до ряду законів України, в тому числі до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (пункт 5 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Так, стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" була доповнена пунктом 5, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із таких відповідних документів, зокрема: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому в розумінні пункту 8 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже частиною п`ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено вичерпний перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства.

Аналогічні висновки щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №923/876/16 та від 18.12.2019 у справі №0840/3447/18 та враховані судами попередніх інстанцій.

З урахуванням наведеного слідує, що будь-які судові рішення не можуть слугувати підставою для внесення змін до відомостей про юридичну особу з такою організаційно-правовою формою як товариство з обмеженою відповідальністю.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Проте, як встановлено апеляційним господарським судом, державним реєстратором Рудяк О.П. вчинено реєстраційні дії щодо зміни складу учасників на підставі судового рішення у справі №902/66/20, резолютивна частина якого не визначала розмірів часток учасників у товаристві з обмеженою відповідальністю - ТОВ "Династія В.В.".

Тобто дії державного реєстратора Рудяк О.П. щодо скасування реєстраційної дії на підставі судового рішення у справі №902/66/20 вчинені не у спосіб та поза межами дії підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Реєстраційні дії вчинені 15.10.2020 є похідними від попередніх реєстраційних дій, які вчинені 09.10.2020 в порушення вимог чинного законодавства України, а відтак такі реєстраційні дії підлягають скасуванню як протиправні.

5.4. У справі №757/1660/17-ц за позовом ТОВ "Каховка Пром-Агро" до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Левінця В.Ю. та Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій нотаріуса щодо скасування державної реєстрації права власності позивача на 92/100 цілісного майнового комплексу та державної реєстрації за третьою особою права власності на зазначений комплекс, а також зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності позивача на 92/100 майнового комплексу. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки Печерського районного суду міста Києва про відмову у відкритті провадження, оскільки позивач оскаржує дії нотаріуса, який як державний реєстратор здійснює владні управлінські функції, тобто є суб`єктом владних повноважень. Натомість Верховний Суд, погоджуючись із судовими рішенням в частині відмови у відкритті провадження, враховуючи, що предметом спору у цій справі є визнання незаконними дій нотаріуса щодо скасування державної реєстрації права власності позивача на частину майнового комплексу, здійснення державної реєстрації такого права за третьою особою, а також відновлення становища позивача, яке існувало до порушення права власності, дійшов висновку, що спірні правовідносини у справі №757/1660/17-ц виникли між суб`єктами господарювання, які в різний період часу вважали себе власниками одного й того ж майна, і тому цей спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

У справі №813/1056/18 за позовом ОСОБА_4 до державних реєстраторів Баган О.Б. та Возного Л.Є. про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація змін до складу інформації про засновників, змін до статутного капіталу, змін складу інформації про засновників ТОВ "СП "Лео Порто", пов`язана з невиконанням вимог ухвали Галицького районного міста Львова від 11.09.2014 про забезпечення позову в іншій справі про стягнення боргу за договором позики. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий спір у даній справі є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорювані рішення. Велика Палата погодилася із зазначеними висновками в частині закриття провадження, проте зазначила, що виникнення спірних правовідносин у даній справі, фактично зумовлене укладенням правочинів щодо відчуження часток у статутному капіталі юридичних від однієї особи - ОСОБА_5 до іншої особи - ОСОБА_6 та подальшою перереєстрацією цих прав, та дійшла висновку, що даний спір підпадає під юрисдикцію господарських судів.

У справі №826/1186/17 ЗАТ "Українська будівельна компанія" звернулося із позовом до Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якому просило зобов`язати відділ скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - нової редакції статуту ОСББ "Червонозоряний 4-В", обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що оспорювана державна реєстрація була здійснена на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у справі № 910/13446/16 визнано недійсними. Суд апеляційної інстанції, висновки якого підтримав Верховний Суд, у зазначеній справі виходив з того, що резолютивна частина постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у справі № 910/13446/16 не передбачає зобов`язань відповідача вчинити реєстраційні дії, зокрема скасувати спірний запис, а тому відповідач був не вправі вносити будь-які відомості до ЄДР на підставі вказаного судового рішення.

У справі №823/2943/16 за позовом ПП "Колос Чигиринщини" до державного реєстратора Грицаєнко О.А. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "СП "Нібулон" на строк 7 років з правом пролонгації на підставі договору оренди землі, укладених між ОСОБА_7 і ТОВ "СП "Нібулон", позовні вимоги обґрунтовані тим, що держреєстратор, ухвалюючи оскаржуване рішення, здійснив реєстрацію права оренди земельної ділянки, щодо якої вже було зареєстровано право оренди за іншим суб`єктом, право землекористування якого не було припинено. Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи судові рішення у даній справі та закриваючи провадження, дійшла висновку, що спір у даній справі не є публічно-правовим, оскільки оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 за позовом ОСОБА_8 до ТОВ "Славія" про визнання недійсними рішення загальних зборів та визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства зазначила, що заявлений позивачем як учасником товариства, який вибув, позов підлягав розгляду за правилами господарського судочинства. При цьому Великою Палатою висловлено правову позицію, за якою позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з огляду на положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У справі №0840/3447/18 за позовом ОСОБА_9 до Департаменту реєстраційних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії предметом судового розгляду є оскарження дій суб`єкта владних повноважень - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, пов`язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо зміни складу учасників ТОВ "Лан" та розміру часток у статутному фонді товариства. Суд апеляційної інстанції зазначив, що спір у даній справі виник через те, що позивач втратив володіння часткою у статутному капіталі "Лан" і бажає його поновити шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про належність цієї частки саме позивачу (з відповідним зменшенням часток інших учасників), дійшовши у зв`язку з цим висновку, що звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком суду апеляційної інстанції, що предметом цього спору є правомірність дій відповідача щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у зв`язку з визнанням недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Лан" судовими рішеннями в інших справах, а не виконання відповідачем цих судових рішень. При цьому також зазначила, що здійснення державним реєстратором реєстраційних дій на підставі документів, передбачених у підпунктах "д" і "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", тобто на підставі судових рішень, не є виконанням цих судових рішень.

Натомість, у справі, що переглядається, як встановлено судами, позовні вимоги не містять жодних вимог, пов`язаних із безпосередньою їх реалізацією, як щодо правомочностей на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інших правомочностей, передбачених законом та статутними документами.

З огляду на викладене, зазначені постанови Верховного Суду ухвалені за інших підстав позову, фактичних обставин справи, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, аніж у справі, яка переглядається, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

5.5. У справі № 916/1295/18 за позовом ОСОБА_10 до Кодимського районного споживчого товариства про визнання недійсним з моменту його укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення "Універмаг", позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кодимське РайСТ здійснило продаж спірного нежитлового приміщення без згоди загальних зборів, чим порушило права пайовиків цього товариства, до яких відноситься позивач. Правовими підставами визначено положення статті 167 Господарського кодексу України та статтю 10 Закону України "Про споживчу кооперацію".

У справі №904/3657/18 ОСОБА_11 звернулася з позовом до ОСОБА_12, державного реєстратора Третяк Т.В. про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора, мотивуючи позовні вимоги порушенням оскаржуваними рішеннями державного реєстратора та нотаріуса корпоративних прав, оскільки в результаті протиправних дій відповідачів ОСОБА_11 втратила право на частину майна, пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ "Метал-Корт" (50% від загального розміру статутного капіталу). Велика Палата зазначила, що за встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. Позивачка ОСОБА_11 та відповідач ОСОБА_12, за яким на підставі реєстраційних дій реєстратора зареєстровано право власності на належне ТОВ "Метал-Корт" спірне нерухоме майно, є учасниками зазначеної юридичної особи, то виходячи із суб`єктивного складу учасників спору. Предмета та підстави, а також характеру спірних відносин, та враховуючи, що учасник обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, спір має ознаки корпоративного. Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна та про реєстрацію за відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна, Велика Палата виходила з того, що вчинення в даному випадку державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, здійснених щодо нерухомого майна, свідчить про порушення майнових прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників. При цьому, Верховний Суд зазначив, що, оскільки спір у справі стосується цивільних прав ТОВ "Метал-Корт" на спірне майно, то належним відповідачем у ній є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У справі №910/17792/17 за позовом ПАТ "ФФ "Дарниця" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 про визнання добре відомим у Україні знака " Корвалол Corvalolum " на ім`я ПАТ "Фармак" та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака " Корвалол Corvalolum " добре відомим в Україні", зобов`язання Міністерства виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняте з порушенням положень статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 228 від 15.04.2005 та статті 19 Конституції України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц за позовом ОСОБА_13 до ТОВ "Норма Плюс", ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, про визнання дій засновників ТОВ "Норма Плюс" незаконними, відміну статуту товариства та відшкодування моральної шкоди, не погодилася із судами попередніх інстанцій, що спір виник з корпоративних правовідносин між фізичними особами за участю юридичної особи та зазначила, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач володіє (володіла) корпоративними правами у ТОВ "Норма Плюс", відсутні правові підстави стверджувати, що між сторонами виник корпоративний спір.

У справі №826/1906/17 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський В.С. звернувся із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", мотивуючи позовні вимоги тим, що спірний висновок, на підставі якого було прийнято оскаржуваний наказ, є необґрунтованими, оскільки ТОВ "Реверс Компані" було надано всі документи, необхідні для реєстрації права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", у той час як доводи скарги, які лягли в основу оскаржуваного висновку Комісії є надуманими та необґрунтованими. Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що нотаріус у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження зазначених пунктів наказу в жодному виді провадження.

З викладеного вбачається, що висновки Верховного Суду у зазначених скаржником справах зроблені у правовідносинах, які не є подібними з тими, що виникли між сторонами у даній справі ні за суб`єктним складом учасників, ні за предметом спору, ні за підставами позову, ні за фактичними обставинами справи, ні за сферою правового регулювання.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова від 05.12.2018 у справі №757/16160/17-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

З огляду на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за якою відкрито касаційне провадження, не підтвердилася, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Супрунівське" підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

5.6. Також з касаційної скаргою звернулася державний реєстратор з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу реєстрації Жмеринської міської ради Рудяк Олена Петрівна, якою в якості підстави касаційного оскарження зазначено пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 167 Господарського кодексу України у подібних до даної справи правовідносинах.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із пунктами 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, оспорюючи реєстраційні дії державних реєстраторів зазначив, що вчинені державним реєстратором реєстраційні дії 09.10.2020 мали місце під час зупинення виконання дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 у справі №902/66/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку (підстава: ухвала Верховного Суду від 07.10.2020). Також позивач акцентує увагу, що державним реєстратором при вчиненні реєстраційних дій порушено норми матеріального права, якими визначена процедура державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, процедуру внесення змін до реєстру, оскільки будь-які рішення суду не можуть слугувати підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу з організаційно-правовою формою - ТОВ.

Судами встановлено, що 09.10.2020 на підставі рішення суду першої інстанції у справі 902/66/20, яке набрало законної сили, державним реєстратором Рудяк О.П. внесено наступні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №1001749950009013921, №1001749950010013921, №1001749950011013921, №1001749950012013921.

Підставою даних змін стало судове рішення у справі №902/66/20, дію котрого зупинено ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020.

Державним реєстратором Богачуком В.Д. 15.10.2020 вчинено наступні реєстраційні дії: №1001741070014013921 та №10011741070015013921.

За результатами здійснення вказаних записів склад учасників ТОВ "Династія В.В." змінився наступним чином: ПП "Корпорація Максимум" розмір внеску статутного фонду - 3 300 000 грн; ТОВ "Агропродінвест-2006" - розмір внеску статутного фонду 3 850 000 грн; ТОВ "Супрунівське" - розмір внеску статутного фонду 3 850 000 грн.

Підставами для вчинення реєстраційних дій 15.10.2020 стали договори дарування від 11.10.2020, укладені між ОСОБА_2, як дарувальником, та ТОВ "Агропродінвест-2006", ТОВ "Супрунівське", як обдарованими.

Надаючи оцінку характеру спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір в даній справі виник поза площиною корпоративних правовідносин, які витікають із корпоративних прав, що визначені частиною першою статті 167 Господарського кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги не містять жодних вимог, пов`язаних із безпосередньою їх реалізацією, як щодо правомочностей на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інших правомочностей, передбачених законом та статутними документами. Тобто, спір фактично стосується оспорення реєстраційних дій державних реєстраторів у сфері реалізації їх публічно-правової компетенції, які були вчинені за наслідками вирішення корпоративного спору у іншій справі №902/47/21.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №826/12737/17, від 08.05.2018 у справі № 815/1210/15, від 10.05.2018 у справі №462/875/17, від 19.03.2019 у справі №826/1186/17, в порядку адміністративного судочинства розглядаються вимоги до державного реєстратора про здійснення/скасування реєстраційних дій, якщо підставою вчинення таких реєстраційних дій є рішення суду в іншій справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/5625/20-а (про визнання протиправними та скасування записів) від 12.10.2020 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з аналогічних підстав та предмета спору і роз`яснено позивачу можливість звернутися із позовом за захистом порушеного права до господарського суду (за правилами господарського судочинства).

Таким чином, позивачу було відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі, зважаючи на правову позицію Верховного Суду в даних правовідносинах за одночасної наявності у спорі ознак публічно-правового характеру.

У постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 759/1036/20, викладено правову позицію та зазначено, що відмова у відкритті провадження у справі з тих підстав, що спір належить розглядати в господарській, а не цивільній юрисдикції, при наявності ухвали господарського суду, яка набрала законної сили та якою відмовлено у відкритті провадження у справі з правилами господарського судочинства, поставило під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту. Позивачу має бути забезпечений доступ до правосуддя навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди у розгляді у належному судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (рішення ЄСПЛ від 09.12.2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України"; заяви № 7714/06 та № 23654/08), в якому ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності в заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду України розглянути касаційні скарги заявників усупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади. Крім того, ЄСПЛ указав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27, 28, 38-40).

У рішенні ЄСПЛ від 01.12.2011 у справі "Андрієвська проти України" (заява №34036/06) ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці, оскільки її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є Вищий адміністративний суд України (§ 13, 14, 23, 25, 26).

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 17.01.2013 у справі "Мосендз проти України" (заява №52013/08), в якому ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125).

У рішенні ЄСПЛ від 21.12.2017 у справі "Шестопалова проти України" (заява №55339/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду її позову за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24).

З огляду на викладене та враховуючи, що відмова у відкритті провадження у справі №120/5625/20-а з тих підстав, що спір належить розглядати в господарській, а не адміністративній юрисдикції, при наявності ухвали адміністративного суду від 12.10.2020, яка набрала законної сили та якою відмовлено у відкритті провадження у справі за правилами адміністративного судочинства, з метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя, колегія суддів погоджуються з висновком суду апеляційної інстанції щодо можливості розгляду даного правового спору за правилами господарського судочинства. При цьому, оскільки, як встановлено судами, позивач не прагне на підставі судового рішення здійснити нову державну реєстрацію шляхом вчинення реєстраційного запису щодо зміни складу учасників товариства, доводи стосовно розгляду даної справи через неналежність способу захисту, встановленого частиною п`ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є необґрунтованими.

До того ж доводи касаційної скарги, що державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути відповідачем у такій справі спростовуються положеннями частини першої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, саме він є відповідальною особою за пред`явленими до нього позовними вимогами про скасування проведених ним реєстраційних дій.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням зазначеного, відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

................

Перейти до повного тексту