1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
15.04.2005 N 228
Зареєстровано в МІністерстві
юстиції України
5 травня 2005 р.
за N 471/10751
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства N 433 від 02.03.2021 )
Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 578 від 14.06.2011 )
На виконання Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - Порядок), що додається.
2. Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєструвати Порядок у Міністерстві юстиції України.
3. Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України опублікувати Порядок в офіційному бюлетені "Промислова власність".
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Паладія М.В.
Міністр С.М.Ніколаєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
15.04.2005 N 228
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 травня 2005 р.
за N 471/10751
ПОРЯДОК
визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України
( Заголовок Порядку із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 578 від 14.06.2011 ) ( У тексті Порядку слово "Держдепартамент" в усіх відмінках замінено словами "Державна служба" у відповідному відмінку, слова "Державного департаменту інтелектуальної власності" замінено словами "Державної служби інтелектуальної власності України згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 578 від 14.06.2011 )
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон), Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, яка є чинною в Україні з 25 грудня 1991 року (далі - Паризька конвенція), визначає порядок визнання знака для товарів і послуг добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України.
( Пункт 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 578 від 14.06.2011 )
1.2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Апеляційна палата (Апеляційна палата Державної служби інтелектуальної власності України) - колегіальний орган для розгляду заперечень проти рішень Державної служби щодо набуття прав на об'єкти права інтелектуальної власності та заяв про визнання знаків для товарів і послуг (далі - знак) добре відомими в Україні;
Державна служба - Державна служба інтелектуальної власності України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України;
( Абзац третій пункту 1.2 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 578 від 14.06.2011 )
заява - заява про визнання знака добре відомим в Україні;
заявник - особа, яка подала заяву про визнання знака добре відомим в Україні;
Мадридська угода - Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року, яка є чинною в Україні з 25 грудня 1991 року;
Протокол - Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28 червня 1989 року, який є чинним в Україні з 29 грудня 2000 року;
МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрування знаків, прийнята Ніццькою угодою від 15 червня 1957 року, яка є чинною в Україні з 29 грудня 2000 року;
представник - представник у справах інтелектуальної власності, зареєстрований відповідно до Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 року N 545 (зі змінами), або інша довірена особа;
Регламент - Регламент Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2003 N 622 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2003 за N 877/8198;
Укрпатент - Державне підприємство "Український інститут промислової власності.
( Абзац одинадцятий пункту 1.2 глави 1 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 578 від 14.06.2011 )
2. Подання заяви
2.1. Для визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні подається заява.
За подання заяви сплачується збір.
2.2. Заява подається особою, яка вважає свій знак добре відомим в Україні, або її представником.
2.3. Заява та додатки до неї подаються або надсилаються до Апеляційної палати в одному примірнику.
3. Вимоги до заяви та додатків до неї
3.1. Заява викладається письмово в довільній формі українською мовою і підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено:
повне найменування, місцезнаходження юридичної особи - заявника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - заявника), вид та номер його засобу зв'язку;
адресу для листування;
прізвище, ім'я, по батькові представника, якщо заява подається ним, вид та номер його засобу зв'язку;
обґрунтування вимог заявника щодо визнання його знака добре відомим в Україні;
дату, з якої заявник вважає свій знак добре відомим в Україні стосовно товарів та/або послуг, що ним виробляються та/або надаються;
відомості щодо наявності правової охорони знака на території України;
перелік додатків до заяви;
підпис заявника або його представника. Підпис заявника, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади його повноважної особи, особистого підпису цієї особи, ініціалів, прізвища та скріплюється печаткою.
У разі, якщо заява стосується знака, заявка на який перебуває на розгляді в Укрпатенті, то про це має бути вказано в заяві із зазначенням номера заявки та дати її подання.
Заява повинна стосуватися лише одного знака.
3.2. Додатками до заяви є:
зображення знака;
документ про сплату збору за подання заяви;
довіреність, що посвідчує повноваження представника на подання заяви, або її завірена копія (якщо заява подається через представника);
документи, зазначені в заяві як докази викладених у ній обставин, які мають містити фактичні дані, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання знака добре відомим в Україні стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується;
виписка з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо відомостей про свідоцтво України на знак для товарів і послуг або виписка з Міжнародного реєстру відповідно до статті 5-ter Мадридської угоди або статті 5-ter Протоколу щодо відомостей про міжнародну реєстрацію (якщо знак зареєстрований в Україні чи охороняється на підставі міжнародної реєстрації).
3.2.1. Зображення знака надається в п'яти примірниках на щільному папері (фотографія, друкарський відтиск тощо) форматом не менше 8 х 8 см.
Зображення повинно мати якісне графічне виконання.
Якщо знаком є етикетка, то як його зображення повинна бути надана сама етикетка.
Якщо зображення є об'ємним (тримірним), то надається зображення загального вигляду знака, а також зображення всіх необхідних проекцій знака, які дають вичерпне уявлення про нього.
Зображення надається в тому кольорі або сполученні кольорів, у якому заявник просить визнати його знак добре відомим в Україні.
3.2.2. Документ про сплату збору за подання заяви, сплаченого відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року N 1716, надається разом із заявою.
У разі несплати збору або визнання наданого платіжного документа недійсним через порушення правил його оформлення заява вважається неподаною.
3.2.3. Фактичні дані, які підтверджують добру відомість знака стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується, на вказану в заяві дату повинні бути представлені відомостями, що містяться у відповідних документах.
Ці відомості мають підтверджувати наявність факторів, якщо вони є доречними, визначених у пункті 2 статті 25 Закону.
Використання або будь-яке просування знака може підтверджуватися відомостями про:
види маркування товарів і/або застосування знака при наданні послуг;
експонування товарів на виставках, ярмарках, зокрема міжнародних і/або національних. При цьому можуть надаватись відомості про кількість відвідувачів виставки, ярмарки, площі виставочних павільйонів тощо;
використання знака в рекламі;
комерційне використання знака в мережі Інтернет;
заходи щодо просування знака.
Інтенсивність використання знака на території України може підтверджуватися відомостями про:
обсяг реалізації товарів і/або послуг, відносно яких застосовується знак;
перелік регіонів України із зазначенням населених пунктів, у яких здійснювалась реалізація таких товарів і/або послуг;
середню кількість споживачів товарів і/або послуг на дату, указану в заяві;
коло споживачів та їх специфіку залежно від характеру товарів і/або послуг;
положення виробника на ринку у відповідному секторі економіки;
обсяги експорту (імпорту) товарів, щодо яких застосовується знак;
цінність (вартість) знака згідно з даними річних фінансових звітів (при цьому методика оцінки знака визначається його власником).
Тривалість використання знака може підтверджуватися відомостями про дату початку використання знака та про безперервність його використання.
Рекламування знака може підтверджуватися відомостями про:
способи рекламування маркованих товарів у різних засобах інформації, включаючи Інтернет;
кількість споживачів такої реклами;
витрати на рекламування, зокрема фінансові документи (звіти) щодо витрат на рекламу.
Відомість знака в певному колі споживачів може підтверджуватися результатами опитування з питання доброї відомості знака в Україні, проведеного дослідницькою організацією, яка спеціалізується в галузі проведення соціологічних або маркетингових досліджень.
Опитуванням має бути охоплено, принаймні, шість населених пунктів різних географічних регіонів України з кількістю населення не менше 500 тис. При цьому переважним є опитування в трьох містах, таких як Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Луганськ, Донецьк, Севастополь. Інші населені пункти визначаються, виходячи з характеру діяльності власника знака з виробництва товарів і/або надання послуг.
Кількість опитуваних повинна відповідати цілям об'єктивності опитування, у зв'язку з чим їх максимальна кількість не обмежується, а мінімальна має бути не менше 500 опитуваних у будь-яких двох населених пунктах і не менше 125 - у кожному іншому населеному пункті.
Опитування стосовно доброї відомості знака повинно бути репрезентативним для населення всієї України та проводитися з урахуванням "цільової аудиторії".
Опитування стосовно доброї відомості знака, призначеного для продукції виробничо-технічного призначення, має проводитися серед фахівців, які є споживачами продукції даного виду і належать до виробничих, торгових та інших ділових кіл.
Опитування стосовно доброї відомості знака, призначеного для товарів народного споживання, має проводитися серед так званих середніх споживачів за ознаками віку, статі, освіти, соціального та матеріального стану, а також серед фахівців відповідних галузей промисловості, торгівлі.
Результати опитування певного кола респондентів - споживачів і фахівців мають дати відповіді на такі принаймні питання:
чи відомий їм знак;
для яких товарів і/або послуг застосовується знак;
яка саме особа, на їх думку, є власником знака або виробником товарів, маркованих знаком, і/або надавачем послуг, для яких знак застосовується;
з якого часу їм відомий знак;
що для них є джерелом інформації про знак.
Якщо знак зареєстровано в інших країнах, то заявником можуть бути надані відомості про кількість таких реєстрацій та строки їх дії.
Якщо знак уже визнаний добре відомим в інших країнах, то заявником можуть бути надані відомості про рішення щодо цього факту, прийняті компетентними органами цих країн.
Якщо знак використовується в інших державах, зокрема в тих, що мають давні економічні і торговельні зв'язки з Україною, то заявником можуть бути надані відомості про факт такого використання.
Заявником можуть бути надані також й інші відомості, які, на його думку, свідчать про добру відомість його знака в Україні стосовно товарів і/або послуг, що ним виробляються і/або надаються.
3.2.4. Певні фактичні дані, якщо вони є доречними, можуть надаватися заявником на підтвердження одразу декількох факторів, що свідчать про добру відомість знака в Україні.
3.2.5. Додатки до заяви можуть бути викладені українською або російською мовою. Якщо ці додатки викладені іншою мовою, то їх переклад на українську або російську мови повинен надійти до Апеляційної палати за десять днів до початку засідання колегії Апеляційної палати з розгляду заяви (далі - засідання). В іншому разі вони не беруться до уваги.
Додатки до заяви повинні мати наскрізну нумерацію незалежно від того, подані вони разом із заявою чи додані в ході її розгляду.
3.3. До заяви заявником можуть бути додані також інші документи, які, на його думку, необхідні для повного і всебічного розгляду заяви.
За потреби колегією можуть бути затребувані в заявника й інші відомості, необхідні для розгляду заяви.
3.4. Заява та додатки до неї не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що вочевидь не стосуються заяви.
Заява та додатки до неї мають бути оформлені таким чином, щоб їх можна було безпосередньо репродукувати і зберігати тривалий час.
4. Призначення колегії Апеляційної палати для розгляду заяви
4.1. Колегія Апеляційної палати (далі - колегія) призначається протягом десяти днів від дати надходження заяви розпорядженням голови Апеляційної палати у складі п'яти членів з визначенням головуючого.
Головуючим в засіданні для розгляду заяви щодо визнання знака добре відомим в Україні є голова Апеляційної палати або призначений ним член Апеляційної палати.
4.2. Усі питання, що виникають під час розгляду заяви, вирішуються колегією більшістю голосів.
При вирішенні кожного питання жоден із членів колегії не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім.
Член колегії, не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти окрему думку, яка надається протягом тижня. Окрема думка додається до справи, але в засіданні не оголошується.
4.3. Член колегії не може брати участь у розгляді заяви і підлягає відводу (самовідводу), якщо він перебуває в родинних зв'язках з будь-ким із членів колегії чи учасників розгляду.

................
Перейти до повного тексту