Постанова
Іменем України
10 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 761/26187/19
провадження № 61-3091св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державне підприємство "СЕТАМ", приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович, ОСОБА_2,
третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року в складі судді Мальцева Д. О. та на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "СЕТАМ", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК", про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про проведення електронних торгів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" (далі - АТ "АЛЬФА-БАНК"), про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про проведення електронних торгів.
Позов мотивований тим, що 18 березня 2008 року між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" укладений кредитний договір, в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за яким він передав в заставу банку належне йому майно, а саме: автомобіль марки Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, д.н.з. НОМЕР_1 .
07 липня 2018 року Дарницький районний суд м. Києва видав виконавчі листи № 753/39/17 на примусове виконання рішення про стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором.
Вказані виконавчі листи передані на виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Мілоцькому О. Л., який 20 травня 2019 року направив на адресу ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна: автомобіля марки Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, д.н.з. НОМЕР_1 .
10 червня 2019 року відбулись електронні торги з продажу належного йому автомобіля, переможцем за результатом участі в яких визнано ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що письмового повідомлення про проведення торгів він не отримував, також не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про опис та арешт майна, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, його не було ознайомлено з експертним висновком (звітом) про оцінку арештованого майна, що є грубим порушенням прав сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 просив:
- визнати електронні торги від 10 червня 2019 року, проведені ДП "СЕТАМ" щодо реалізації лоту № 351837, а саме: автомобіля марки Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, д.н.з. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, недійсними;
- скасувати протокол проведення прилюдних торгів від 10 червня 2019 року № 411693 щодо реалізації лоту № 351837;
- скасувати акт приватного виконавця Мілоцького О. Л. про проведені електронні торги від 13 червня 2019 року щодо реалізації автомобіля.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не надав доказів, які підтверджували б порушення порядку проведення електронних торгів та слугували б підставою для визнання їх недійсними.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що вказані порушення вплинули на результат проведення торгів, а саме лише посилання позивача на наявність порушень приватного виконавця під час проведення виконавчих дій не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
При цьому місцевий суд вважав, що дії виконавця у виконавчому провадженні, в тому числі щодо визначення оцінки рухомого майна боржника, не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вважаючи, що до таких висновків місцевий суд дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи, дотримуючись принципу змагальності сторін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року та на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із Шевченківського районного суду м. Києва.
У червні 2021 року справа № 761/26187/19 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування правового висновку Верховного Суду про застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень Порядку реалізації арештованого майна, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей.
Доводи інших учасників справи
Відзив ДП "СЕТАМ" на касаційну скаргу мотивований тим, що саме приватний виконавець несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі, оскільки організатор торгів вносить лише ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці виконавця. Порушення Закону України "Про виконавче провадження" має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби або приватного виконавця, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Відзив представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. - адвоката Гуримського О. В. мотивований тим, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на визнанні дій приватного виконавця неправомірними та не містить жодного посилання на порушень правил проведення електронних торгів, які мають самостійний спосіб оскарження, а відтак і підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не є доказами визнання електронних торгів недійсними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що в приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. перебувало зведене виконавче провадження № 57184601 з примусового виконання виконавчого листа № 753/39/17 від 07 липня 2018 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором.
16 травня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л. надіслав на адресу ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" повідомлення, згідно з яким ринкова вартість об`єкта оцінки складає 302 683 грн (а. с. 4).
20 травня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л. надіслав на адресу ДП "СЕТАМ" заявку № 57182040 на реалізацію арештованого майна, а саме: транспортного засобу автомобіля марки Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, д.н.з. НОМЕР_1 (а. с. 5).
З протоколу від 10 червня 2019 року № 411693 проведення електронних торгів видно, що виконавцем були надані послуги з організації та проведення торгів; торги відбулися 10 червня 2019 року, реєстраційний номер лота 351837, найменування майна - автомобіль марки Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, д.н.з. НОМЕР_1, ціна продажу - 302 683 грн, переможець торгів - ОСОБА_2 (а. с. 6).
13 червня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л. склав акт про проведені електронні торги ВП № 57182040, відповідно до якого 10 червня 2019 року були проведені електронні торги, переможцем електронних торгів за лотом № 351837 визнано ОСОБА_2, майно придбане за сумою 302 683 грн (а. с. 7).
18 вересня 2018 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження (а. с. 51).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року та постановою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року, в справі № 753/9641/19 за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: АТ "Укрсоцбанк", приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л., на дії приватного виконавця, що полягали в описі, арешті та передачі арештованого транспортного засобу, відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року в справі № 753/13155/19, яка набрала законної сили, за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., заінтересована особа - АТ "Укрсоцбанк", щодо передачі до ДП "СЕТАМ" на реалізацію автомобіля та видачу акта про проведення електронних торгів, відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року в справі № 753/15511/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., заінтересовані особи: АТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Експертна служба України", про визнання протиправним звіту про вартість майна, відмовлено.
Згідно з довідкою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., складеною Міністерством юстиції України 13 серпня 2019 року на підставі скарги ОСОБА_1 від 26 червня 2019 року, зокрема, встановлено, що приватним виконавцем при виконанні зведеного виконавчого провадження № 75184601 проведено опис, вилучення, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання та реалізовано транспортний засіб боржника з порушеннями вимог законодавства; а також, що матеріали виконавчого провадження йому не направлялися, порушень не виявлено (а. с. 53-56).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року в справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року в справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
За змістом частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, (який діяв на час проведення повторних торгів) (далі - Порядок).
Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
ДП "Сетам" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".
Встановивши, що ОСОБА_1 не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, оскільки не надав доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.
При цьому Верховний Суд враховує, що позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження.
Позивач скористався таким способом захисту прав боржника як оскарження дій державного виконавця, за результатами розгляду яких судовими рішеннями, які набрали законної сили, ОСОБА_1 в задоволенні скарг було відмовлено, оскільки він не довів наявність порушень, допущених приватним виконавцем.
Аргументи заявника про те, що позивач не отримував письмового повідомлення про проведення торгів, також не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності також не заслуговують на увагу, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Доводи касаційної скарги з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2016 року № 6-2988цс15 та від 18 листопада 2015 року № 6-1884цс15, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки у вказаних постановах зазначено, що розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. Разом з тим, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки також містяться у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року № 6-1749цс15, від 29 червня 2016 року № 6-370цс16 та № 6-547цс16. Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені правові висновки у постанові від 15 травня 2019 року в справі
№ 678/301/12 (провадження № 14-624цс18). Крім того, вказана позиція відповідає сталій судовій практиці Верховного Суду (постанова від 04 лютого 2021 року в справі № 199/3248/17, від 16 червня 2021 року в справі № 524/603/18 тощо).
Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.