Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 761/46259/18
провадження № 61-15480св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Державний концерн "Укроборонпром", правонаступником якого є Фонд державного майна України,
відповідачі: ОСОБА_1, Державне підприємство "Сетам", Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, правонаступником якого є Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром", правонаступником якого є Фонд державного майна України, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзивів на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2018 року Державний концерн "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" (далі - ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння"), про визнання результатів електронних торгів недійсними, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 374 до складу ДК "Укроборонпром" було включено, зокрема ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", частка державної власності у статутному фонді якого складає 100 %. 06 квітня 2012 року ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" було передано із сфери управління Міністерства промислової політики України в управління ДК "Укроборонпром", про що складено та підписано відповідний акт приймання-передачі державного підприємства. Таким чином, ДК "Укроборонпром" став суб`єктом, уповноваженим управляти майном ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння". Особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначено Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", а статтею 2 цього Закону передбачено, що до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належить, зокрема майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу ДК "Укроборонпром". Постановою ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 25 вересня 2017 року № 32377267/5 накладено арешт на майно ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", а постановою від 08 лютого 2018 року 2018 року № 32377267 проведено опис майна цього державного підприємства. 21 березня 2018 року на офіційному сайті ДП "Сетам" з`явилося оголошення про продаж компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123. В подальшому зазначене майно ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" було реалізовано шляхом продажу на електронних торгах, переможцем яких стала ОСОБА_1 . Реалізація вказаного майна є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема положенням Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-XII), так як проведена під час та поза межами процедури санації (відновлення платоспроможності) боржника ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", яка була введена ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 грудня 2012 року у справі № 5028/4/18б/2012. При цьому на торгах було реалізовано майно, яке відповідно до плану санації ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" повинно було забезпечувати його виробничу діяльність та сприяти виконанню плану санації, а його реалізація може призвести до банкрутства підприємства. Крім того, державний виконавець направив боржнику заявку на реалізацію арештованого майна в день її розміщення на офіційному сайті, що призвело до несвоєчасного ознайомлення боржника з оцінкою майна та неможливості її оскаржити. Оголошення про реалізацію майна не містило всіх необхідних відомостей, передбачених нормами чинного законодавства, а проведена державним виконавцем оцінка не відповідає вимогам статей 7, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". Враховуючи викладене, ДК "Укроборонпром" просив визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", що відбулися 10 квітня 2018 року за лотом № 270866, щодо реалізації компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123 (протокол проведення електронних торгів № 326162).
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заперечила проти позову та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що відсутність в оголошенні про продаж майна ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" відомостей про зберігача, електронної адреси цього підприємства, фактичної адреси зберігання майна вплинуло на бажання покупців взяти участь в аукціоні або на самі торги. Факт недотримання строків опублікування оголошення про проведення торгів та зміст такого оголошення не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" мало право оскаржити в судовому порядку оцінку належного йому майна, однак не скористалося таким правом. Позивачем не надано доказів того, що прилюдні торги були проведені з порушеннями, які вплинули на результат їх проведення.
ДП "Сетам" також подало відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти позову та просило відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що воно розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому норми чинного законодавства не передбачають обов`язку організатора торів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної в заявці на реалізацію майна. Дії державного виконавця можуть бути оскаржені і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, позивачем не доведено порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення його законних прав та інтересів при проведенні електронних торгів.
У відзиві на позовну заяву ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області також заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що в нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння". Станом на 08 лютого 2018 року до складу зведеного виконавчого провадження входили виконавчі документи за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, зокрема про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за загальну суму 1 002 304 грн. На вимогу державного виконавця листом від 08 лютого 2018 року ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" повідомило про майно, на яке в першу чергу необхідно звернути стягнення, та запропонувало звернути стягнення, зокрема на компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123. На підставі цього листа державний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника № 32377267, якою арештовано вищевказане майно. Залучення суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна та сама оцінка були проведені відповідно до вимог чинного законодавства. 13 березня 2018 року державний виконавець направив сторонам виконавчого провадження повідомлення про проведення незалежної оцінки майна, однак сторони, в тому числі ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", не скористалися своїм правом на її оскарження. 15 березня 2018 року до ДП "Сетам" було направлено заявку на реалізацію арештованого майна, а 10 квітня 2018 року відбулися електронні торги з реалізації компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123. 23 квітня 2018 року на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області надійшли кошти від реалізації вказаного майна в сумі 6 932,49 грн, які були розподілені за зведеним виконавчим провадженням відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Тобто кошти, отримані від реалізації майна, були розподілені на вимоги стягувачів, на які не розповсюджується дія мораторію. Крім того, питання про зняття арешту із зазначеного майна вирішувалося судом за заявою керуючого санацією ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння". Так, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16 травня 2018 року у справі № 5028/4/18б/2012 заяву керуючого санацією Гордєєва О. Л. в частині зняття арешту з майна ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", зокрема компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123, залишено без задоволення. Державному виконавцю було відомо про запровадження процедури санації в ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", тому він звертався до суду, в якому перебувала справа про банкрутство боржника, із заявою про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, однак ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 вересня 2018 року у справі № 5028/4/18б/2012 йому відмовлено в задоволенні цієї заяви з тих підстав, що Закон № 2343-XII в редакції, чинній до 18 січня 2013 року (на час порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння"), не передбачає вчинення судом такої процесуальної дії як надання згоди на звернення стягнення на майно боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію. В подальшому ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21 лютого 2019 року у справі № 5028/4/18б/2012 було припинено процедуру санації та провадження у справі про банкрутство ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння".
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що державним виконавцем проводилася реалізація майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, а саме щодо стягнення заробітної плати. Доводи позивача про те, що реалізоване на електронних торгах спірне рухоме майно повинно було забезпечувати виробничу діяльність ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" та сприяти виконанню плану санації, не підтверджені доказами та спростовуються тим, що ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" самостійно надало державному виконавцю перелік майна, на яке могло бути звернено стягнення, до якого увійшов компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123. Позивач не надав доказів, які б свідчили про неможливість оскарження оцінки спірного майна, а відсутність будь-яких заперечень з приводу проведеної оцінки свідчить про згоду ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" з визначеною державним виконавцем вартістю майна. Та обставина, що позивач дізнався про оцінку майна після розміщення оголошення про електронні торги, не підтверджує відсутність можливості у боржника оскаржити зазначену оцінку. Дії державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, в тому числі щодо визначення оцінки рухомого майна боржника, не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійних спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, позивачем не доведено, що під час реалізації спірного рухомого майна шляхом продажу на електронних торгах державним виконавцем були допущені порушення, які вплинули на результат торгів та порушили законні інтереси позивача. Тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ДК "Укроборонпром" залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
21 жовтня 2020 року ДК "Укроборонпром" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/8302/18, від 12 грудня 2019 року у справі № 910/17383/18, від 05 березня 2020 року у справі № 910/7295/18.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Києва.
03 грудня 2020 року справа № 761/46259/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2021 року було задоволено заяву ДК "Укроборонпром" про заміну сторони у справі та залучено Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) як правонаступника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області до участі в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року було задоволено заяву ДК "Укроборонпром" про заміну сторони у справі та залучено Фонд державного майна України як правонаступника ДК "Укроборонпром" до участі в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Судами встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1221 з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, було утворено ДК "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 374 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1221, зокрема до складу ДК "Укроборонпром" включено ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", частка державної власності у статутному фонді якого становить 100 %.
06 квітня 2012 року ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" було передано із сфери управління Міністерства промислової політики України в управління ДК "Укроборонпром", про що складено та підписано відповідний акт приймання-передачі державного підприємства. Таким чином, ДК "Укроборонпром" став суб`єктом, уповноваженим управляти майном ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння".
За заявою керівника ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16 листопада 2012 року порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 про банкрутство цього підприємства з метою проведення керівником процедури санації на підставі статті 53 Закону № 2343-XII та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 грудня 2012 року у справі № 5028/4/18б/2012 відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника - виконуючого обов`язки директора Загвоздіна С. О., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Поліщука А. П.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17 грудня 2013 року у справі № 5028/4/18б/2012 було затверджено план санації боржника ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року у справі № 5028/4/18б/2012 було затверджено зміни та доповнення до плану санації боржника, планом санації передбачаються погашення боргів за рахунок надходжень від реалізації майнових активів боржника. Очікувана сума надходжень від реалізації майна боржника за експертною оцінкою складала 4 874 902 грн з ПДВ.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03 квітня 2018 року у справі № 5028/4/18б/2012 продовжено процедуру санації на три місяці - до 17 червня 2018 року включно.
Відповідно до частин першої, другої статті 46-2 Закону № 2343-XII (в редакції Закону України від 06 вересня 2012 року № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку") для цілей цього Закону підприємствами оборонно-промислового комплексу визнаються державні підприємства, включені до складу ДК "Укроборонпром". При розгляді справи про банкрутство підприємств учасником провадження у справі про банкрутство підприємства оборонно-промислового комплексу додатково визнається ДК "Укроборонпром".
Враховуючи наведене, ДК "Укроборонпром" є належним та повноважним учасником у справі про банкрутство ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", який, відповідно, наділений правом оскаржувати дії, вчинені щодо майна державного підприємства-боржника в цій справі.
Крім того, Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", який набув чинності 09 липня 2011 року, визначено особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу ДК "Укроборонпром"; майно, передане в установленому порядку ДК "Укроборонпром"; пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах акціонерних товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, та передані в установленому порядку в управління ДК "Укроборонпром".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" ДК Укроборонпром" є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Права та обов`язки ДК "Укроборонпром" в процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яке здійснює концерн, передбачені статтею 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та статутними повноваженнями.
Таким чином, наведені повноваження ДК "Укроборонпром" є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Зважаючи на викладене, до компетенції ДК "Укроборонпром" віднесені повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, одним з яких є ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", а тому концерн наділений відповідним правом, зокрема щодо оскарження до суду продажу майна вказаного боржника та визнання недійсними електронних торгів.
Судами також встановлено, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 з виконання виконавчих документів про стягнення з ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" заборгованості по невиплаченій заробітній платі в сумі 1 002 304 грн.
На вимогу державного виконавця листом від 08 лютого 2018 року тимчасово виконуючий обов`язки директора ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" Загвоздін С. О. повідомив про майно, на яке необхідно звернути стягнення в першу чергу, та запропонував звернути стягнення, зокрема на компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 08 лютого 2018 року у виконавчому провадженні № 32377267 здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", в тому числі компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123. Зазначена постанова підписана тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" Загвоздіним С. О., якого також призначено зберігачем вищевказаного майна.
13 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 32377267, та зобов`язано вказаного суб`єкта надати звіт/висновок з питання визначення ринкової вартості арештованого майна, в тому числі компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123.
12 березня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано Звіт про незалежну оцінку належного ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" рухомого майна в кількості 44-х найменувань, за яким вартість компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123 становить 5 405,47 грн.
21 березня 2018 року державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області направив сторонам зведеного виконавчого провадження № 32377267 повідомлення від 13 березня 2018 року № 2703 про оцінку майна, проведену суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Вищевказане повідомлення державного виконавця ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" отримало 22 березня 2018 року і не оскаржило оцінку майна.
15 березня 2018 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області подав до ДП "Сетам" заявку на реалізацію арештованого майна, зокрема компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123.
21 березня 2018 року ДП "Сетам" розміщено в системі електронних торгів інформацію про майно, яке було зазначено державним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна.
10 квітня 2018 року ДП "Сетам" провело електронні торги, на яких реалізувало майно боржника ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" - компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123 за ціною 7 297,36 грн. Переможцем торгів визнано учасника ОСОБА_1, про що свідчить протокол проведення електронних торгів № 326162.
07 травня 2018 року виконуючим обов`язки начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Петренком С. В. було затверджено акт про проведені прилюдні торги, складний головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевським О. М.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.
Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Пунктом 1 розділу VIIІ "Оформлення результатів електронних торгів" Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2016 року № 2831/5, передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
В постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
В постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.