ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року
м. Київ
справа № 260/867/19
адміністративне провадження № К/9901/32682/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/867/19
за позовом Державної авіаційної служби України (далі - Державіаслужба України) до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - Виконком Ужгородської міськради, Ужгородська міськрада відповідно) в особі Управління державної архітектурно-будівельного контролю (далі - Управління ДАБК), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород", про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І.В., суддів Довгої О.І., Макарика В.Я.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.06.2019 Державіаслужба України звернулось до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
зобов`язати ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби України від 14.03.2019 №149 "Про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території";
зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вказаного об`єкта будівництва;
визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19.10.2017 №35, та скасувати їх;
визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.01.2020 №ЗК 141200090228 та скасувати її.
В обґрунтування позовних вимог Державіаслужба України вказала на те, що за результатами проведеного обстеження приаеродромної території аеродрому " Ужгород" щодо питань забудови виявлено факт будівництва за адресою: АДРЕСА_1, яке здійснюється ОСОБА_1, без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з чим Державіаслужбою України прийнято рішення про припинення будівництва, яке було скеровано на адресу місця реєстрації забудовника. Однак у добровільному порядку вказане рішенні відповідачем виконано не було. Відтак, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, позивач вважає, що вирішення питання щодо виконання вищезазначеного рішення в судовому порядку є єдиним способом захисту порушених прав Державіаслужби України.
2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 26.03.2020 відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.10.2020 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги:
зобов`язав ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби України від 14.03.2019 №149 "Про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території";
визнав протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, та зобов`язав вчинити дії щодо погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнав протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19.10.2017 №35;
скасував містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради від 19.10.2017 №35;
визнав протиправними дії Виконкому Ужгородської міськради щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.01.2020 №ЗК 141200090228 та скасував реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.01.2020 №ЗК 141200090228;
у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
4. 26.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 29.12.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що 22.02.2019 на адресу Державіаслужби України надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому " Ужгород" щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 №01, затверджений в.о. директора Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород" 11.02.2019 (далі -Міжнародний аеропорт Ужгород).
У вказаному акті зафіксовано, що обстеження було проведено у період з 15.11.2018 по 25.01.2019 комісією за участі представників Служби безпеки України в Закарпатській області на підставі наказу від 14.11.2018 №102.
Відповідно до пункту 3 зазначеного акта при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 № 721 (далі - Порядок № 721) були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження, серед яких об`єкт, за адресою: АДРЕСА_1, вид об`єкта - "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення", забудовник - ОСОБА_1 .
На підставі акта обстеження приаеродромної території аеродрому " Ужгород" щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 №01, враховуючи здійснення будівництва на приаеродромній території аеродрому " Ужгород" без попереднього погодження місця розташування і висоти такого об`єкта будівництва з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, Державіаслужбою України ухвалено рішення від 14.03.2019 №149 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким Державіаслужба України вимагала негайно припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_1, що здійснюється ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства. Окрім того, ОСОБА_1 або уповноважену особу зобов`язано невідкладно вжити заходів щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 954 та у спосіб, передбачений Порядком № 721.
Окрім того судами встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міськради 19.10.2017 було видано ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення" за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із зазначеними містобудівними умовами та обмеженнями, граничнодопустима висотність зазначеного об`єкта будівництва становить 15,5 м від планувальної позначки землі, що менше, ніж 45 метрів відносно контрольної точки аеродрому, тобто мінімальної висоти, з досягненням якої об`єкт будівництва вважається таким, що може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження.
04.04.2019 Державіаслужбою України на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Ужгородської міськради та Управління ДАБК було скеровано звернення щодо надання копій документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, в вказаному зверненні Державіаслужба України просила зазначених суб`єктів владних повноважень в межах компетенції вжити заходи, спрямовані на припинення будівництва без передбачених чинним законодавством України погоджень, про результати яких додатково повідомити уповноважений орган.
Також суди встановили, що зазначеними у наведеному вище зверненні адресатами витребувані документи надані позивачу не були.
Так, за наслідком розгляду згаданого звернення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області листом від 18.04.2019 №1007-1-18/471 роз`яснено, що відповідно до законодавчих змін з 10.09.2016 функції державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Ужгород здійснює Управління ДАБК, а тому щодо порушених у зверненні питань рекомендовано звернутися до уповноваженого органу.
Виконком Ужгородської міськради за наслідком розгляду згаданого звернення листом від 06.05.2019 №1210/03-06 повідомив Державіаслужбу України про те, що суб`єктами правовідносин на предмет погодження наміру забудови та здійснення будівництва на приаеродромній території є Державіаслужба України, експлуатант аеродрому, орган місцевого самоврядування, яким надані вихідні дані для проектування, а також фізичні та юридичні особи, які здійснюють будівництво в межах приаеродромної території, оскільки саме на етапі видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки вчиняються зазначені дії. Разом з тим, функції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються на етапі виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Тому органи державного архітектурно-будівельного контролю на вказаному етапі забудови вправі перевіряти тільки наявність у замовника будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, належним чином розробленої проектної документації на будівництво, проходження такою експертизи у разі її обов`язковості, здійснення будівельних робіт у відповідності до проектних рішень та будівельних норм, а також вихідних даних на проектування. Отже, не погодження наміру забудови у порядку, визначному Повітряним кодексом України, у разі відсутності посилання на необхідність здійснення такого в містобудівних умовах та обмеженнях не може бути належною підставою для відмови забудовнику у видачі дозвільних документів.
У відповідь на скероване Державіаслужбою України звернення Управлінням містобудування та архітектури листом від 23.05.2019 надано відповідь, за змістом якої при наданні містобудівних умов та обмежень перевіряється відповідність цільового і функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, якою в даному випадку є генеральний план м. Ужгорода, затверджений рішенням Ужгородської міськради від 04.06.2004 №313, яким передбачено перенесення регулярних рейсів на аеродром " Мукачево" та скорочення злітно-посадкової смуги аеродрому " Ужгород". Проте на момент надання зазначених містобудівних умов та обмежень експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження.
Вважаючи протиправними дії ОСОБА_1 та вищезазначених суб`єктів владних повноважень щодо видачі дозвільних документів та здійснення будівництва на приаеродромній території без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, оскільки такі можуть призвести до негативних наслідків в результаті можливої авіаційної події, враховуючи невиконання рішення у добровільному порядку у встановлені строки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що погодженню з уповноваженими органами підлягає не будь-яке будівництво чи реконструкція, що здійснюється на приаеродромній території, а тільки те, що відповідає критеріям, визначеним в пункті 57 Положення №954 та пункті 147 Положення №401 (що діяло на момент видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень). Відтак, акт обстеження приаеродромної території від 11.02.2019 №01, на який покликається позивач в обґрунтування заявлених вимог, не є належним та достатнім в розумінні норм КАС України доказом, оскільки не містить жодних відомостей чи документальних підтверджень того, що об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає критеріям, визначеним в пункті 57 Положення №954. Також суд першої інстанції вказав на те, що зазначений вище об`єкт, який будується ОСОБА_1 не відповідає ознакам самочинного будівництва.
Щодо позовних вимог до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради суд першої інстанції виходив із відсутності протиправної бездіяльності вказаного управління щодо не погодження з Державіаслужбою України умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1, оскільки передумовою погодження органом місцевого самоврядування умов забудови, використання землі і споруд з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації є інформування експлуатантом аеродрому такого суб`єкта владних повноважень про розміри приаеродромної території.
Щодо заявлених позовних вимог до Управління ДАБК, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не навів жодних аргументів на обґрунтування протиправності дій Управління ДАБК саме в частині реєстрації декларації.
8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що спірний об`єкт будівництва може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. А враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 не виконала рішення Державіаслужби України щодо погодження будівництва за вказаною адресою, зокрема не вчинила будь-яких дій щодо отримання необхідних дозволів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби України від 14.03.2019 № 149.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради в частині непогодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що здійснюється ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради непогодженням об`єкта будівництва за вищевказаною адресою допустило протиправну бездіяльність, а відтак наявні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вчинити дії щодо погодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за цією адресою.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що недотримання порядку отримання погодження місця розташування об`єктів будівництва та визначення умов забудови на приаеродромній території з експлуатантом аеродрому " Ужгород" та Державіаслужбою призвело до надання Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, а також законодавства у сфері безпеки цивільної авіації, у зв`язку із чим містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради від 19.10.2017 №35, які видані з порушенням частини третьої статті 69 Повітряного кодексу України та не містять зазначення планувальних обмежень, підлягають скасуванню, а дії суб`єкта владних повноважень щодо їх видання слід визнати протиправними, як і документи прийняті на їх основі, а саме декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 09.01.2020 № ЗК141200090228, що в свою чергу є підставою для скасування реєстрації такої декларації.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою підписаною представником Державіаслужби України, який не мав повноважень підписувати апеляційну скаргу, чим порушив норми процесуального права. При цьому вирішуючи спір по суті позовних вимог суд апеляційної інстанції зобов`язуючи ОСОБА_1 припинити будівництво об`єкта щодо якого виник спір, не звернув увагу на те, що будівництво об`єкта "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення" завершено (припинено) шляхом прийняття його в експлуатацію. Також ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції зроблені передчасні висновки про те, що об`єкт будівництва щодо якого виник спір у цій справі може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів, оскільки судами не досліджувались графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території; умови безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден; відсутній експертний висновок, який би вказував на те, що внаслідок реконструкції будівлі ОСОБА_1 цей об`єкт вважається таким, що може вплинути на безпеку польотів та повітряних суден і роботу радіотехнічних приладів. Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що у спорі, що виник у цій справі йде мова не про будівництво, а про реконструкцію вже існуючої будівлі, висота якої не перевищує 15, 5 метрів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України (далі - ПК України), згідно із преамбулою якого державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
13. Повноваження Державіаслужби України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, ПК України, Положенням про Державну авіаційну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 (далі - Положення № 520), Порядком № 721 (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
14. Так, відповідно до частин першої та другої статті 4 ПК України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
15. Згідно із частиною п`ятою статті 4 ПК України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації);
національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
16. Пунктом 1 Положення № 520 визначено, що Державіаслужба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
17. До основних завдань Державіаслужби України відповідно до пункту 3 Положення № 520 належить, зокрема, погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
18. Порядок розгляду та надання Державіаслужбою України погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до ПК України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).
19. Згідно пункту 3.5 Порядку № 721 за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.
20. На підставі частини десятої статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
21. Отже, Державіаслужба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
22. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постановах від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 та від 13.02.2019 у справі № 810/2763/17, аналіз положень статті 69 ПК України у взаємозв`язку з нормами Положення № 520 та Порядку № 721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба України приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.
23. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.
На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належить, зокрема, будівництво.
24. Визначення поняттю "приаеродромна територія" надано в пункті 84 частини першої статті 1 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.
25. Пунктом 1.5 Порядку № 721 встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.
26. При цьому, на момент видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 було чинне Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 (далі - Положення №401), яке визначало порядок організації та використання повітряного простору України (далі - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов`язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.
27. Нормами пункту 146 Положення №401 було встановлено, що умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом.
28. Згідно із пунктом 147 Положення №401 в Державіаслужбі України підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання:
1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків;
2) об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА);
3) об`єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА;
4) ліній зв`язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар`єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення;
5) об`єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення;
6) об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення;
7) вибухонебезпечних об`єктів незалежно від їх розміщення.
29. Відповідно до пункту 150 Положення №401 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів у районах аеродрому, повинні погоджувати таке розміщення з відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, яким належать або підпорядковані ці аеродроми.
30. Отже, вимогами чинного на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови законодавства з питань безпеки авіації був передбачений обов`язок державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування здійснювати погодження з уповноваженими органами умов розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям, зокрема, перевищення висоти об`єкта будівництва.
31. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №954 визнано таким, що втратило чинність Положення №401 та затверджено нове Положення про використання повітряного простору (далі - Положення № 954) (відповідно до норм якого позивач пунктом 2 оспорюваного у цій справі рішення зобов`язав ОСОБА_1 отримати погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території.
32. Так, відповідно до пункту 56 Положення № 954 місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).
33. Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.
34. Відповідно до пункту 57 Положення № 954 погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції:
- аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
- об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
- об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів;
- повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення;
- об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
35. Згідно з пунктом 60 Положення № 954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва.
36. Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 721 погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.
37. Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження (пункт 2.3 Порядку № 721).
38. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою України щодо тих об`єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При цьому, до таких об`єктів, зокрема, відносяться об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
39. У справі, яка розглядається суди встановили, що Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 19.10.2017 ОСОБА_1 було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення" за адресою: АДРЕСА_1, згідно із якими граничнодопустима висотність зазначеного об`єкта будівництва становить 15,5 м від планувальної позначки землі, що менше, ніж 45 метрів відносно контрольної точки аеродрому, тобто мінімальної висоти, з досягнення якої об`єкт будівництва вважається таким, що може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження.
40. У зв`язку з тим, що висотність об`єкта будівництва "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення" є меншою за встановлені Положенням № 954 45 метрів відносно контрольної точки аеродрому, тобто мінімальної висоти, з досягнення якої об`єкт будівництва вважається таким, що може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження, на думку колегії суддів місце розташування та висотність такого об`єкта не потребує погодження.
41. У зв`язку із наведеним висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності погодження ОСОБА_1 з Державіаслужбою України зазначеного вище об`єкта будівництва, не гуртуються на правильному розумінні норм права.
42. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 1 оспорюваного рішення від 14.03.2019 № 149 зобов`язано припинити будівництво об`єкта будівництва "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення". Разом з цим, у справі, яка розглядається суди встановили, що 09.01.2020 Управлінням ДАБК зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації за № ЗК141200090228.
43. Колегія суддів звертає увагу на те, що прийняття в експлуатацію здійснюється щодо об`єктів закінчених будівництвом. Отже, будівництво об`єкта "Реконструкція з розширенням банківської установи під офісно-житлові приміщення" є завершеним, тому містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію, а вимога, яка висловлена в оспорюваному рішенні від 14.03.2019 № 149 припинити будівництво цього об`єкта є необґрунтованою, у зв`язку з чим не відповідає всім критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.
44. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 26 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.
45. Згідно з частиною із частиною статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
46. За правилами частини четвертої цієї статті, рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката приймається органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
47. Відповідно до частини п`ятої статті 39 Закону №3038-VI датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
48. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою у тому числі для оформлення права власності на нього (частина дев`ята статті 39 Закону №3038-VI).
49. Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та його прийняття до експлуатації, якщо це передбачено законом, а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, воно виникає з моменту державної реєстрації.
50. Як видно з матеріалів справи 21.01.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності, зокрема зазначено декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 09.01.2020 № ЗК141200090228.
51. Зважаючи на вищевикладене колегія суддів зазначає, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку реєстрацію права власності на об`єкт будівництва. З моменту реєстрації права власності на новостворений (реконструйований) об`єкт містобудування декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпала свою дію, а її скасування становить втручання у володіння майном.
52. За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19.10.2017 №35 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.01.2020 №ЗК 141200090228, не ґрунтується на правильному правозастосуванні.
53. Узагальнюючи висновки зазначені вище, Верховний Суд вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення про часткове задоволення плозовних вимог, норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню.
54. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
55. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 слід скасувати із залишенням в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 345, 352 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,