ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2021 року
м. Київ
Справа №910/13595/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Трофименко Т.Ю.
від 02.12.2020,
додаткове рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Демидов В.О.
від 21.12.2020 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Корсак В.А., Євсіков О.О., Попікова О.В.
від 31.03.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про стягнення штрафу та збитків
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 7 500,00 євро та збитків у розмірі 1 519,26 євро.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач порушив свої зобов`язання за договором на брокерське обслуговування № БО065-109 від 05.04.2019 (далі - Договір), у зв`язку з чим має понести відповідальність у вигляді сплати штрафу на підставі пункту 7.3 Договору та збитків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/13595/20 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" штраф у розмірі 7 500,00 євро, збитки у розмірі 1 519,26 євро, судовий збір у розмірі 4 450,33 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/13595/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судові витрати у розмірі 4 500,00 грн.
5. Наведені вище судові рішення залишені без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі №910/13595/20.
6. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для відмови у виконанні разового замовлення Позивача №10/БО065-19 від 05.06.2020 на купівлю цінних паперів, чим порушено вимоги пункту 3.1 Договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі №910/13595/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- застосування судами попередніх інстанцій положень статей 1000, 1007 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №924/1049/17 та від 09.10.2018 у справі №924/1096/17;
- при стягненні збитків у вигляді упущеної вигоди застосування судами положення статей 614, 623 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №904/7601/17, від 12.11.2019 у справі №910/9278/18, від 26.02.2020 у справі №914/263/19, від 15.02.2021 у справі №910/3503/18, від 17.03.2021 у справі №916/1740/18, від 25.06.2019 у справі №910/422/18, від 15.10.2019 у справі №908/2490/18, від 06.12.2019 у справі №908/2486/18, від 18.05.2016 у справі №6-237цс16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц;
- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини шостої статті 11, частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (у редакції, чинній з 28.04.2020) у подібних правовідносинах;
- необхідність відступлення від висновку щодо застосування положень статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (у редакції, чинній до 28.04.2021), викладеного у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №910/7161/19, від 25.04.2019 у справі № 910/1555/18, від 16.10.2018 у справі №910/21320/17 та від 29.04.2020 у справі № 910/3245/19;
- помилкове врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (у редакції, чинній до 28.04.2021), викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №910/7161/19, від 25.04.2019 у справі №910/1555/18, від 16.10.2018 у справі №910/21320/17 та від 29.04.2020 у справі №910/3245/19.
9. Крім того, Відповідач посилається на те, що судами не взято до уваги обставини відсутності у представника Позивача права на здійснення адвокатської діяльності, у зв`язку з чим безпідставно стягнуто з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
10. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними, обґрунтованими та прийняті з додержанням вимог чинного законодавства.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. 05.04.2019 між Позивачем та Відповідачем (разом - Сторони) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач - Повірений - за дорученням Позивача - Довірителя -зобов`язується надавати послуги щодо купівлі, продажу цінних паперів на підставі разових замовлень. Всі операції Повірений проводить від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя.
12. Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при укладанні цього Договору Сторони керуються цим Договором, Замовленням Довірителя, яке вважається невід`ємною частиною цього Договору та підлягає реєстрації у відповідному журналі обліку, що є складовою внутрішнього обліку, з обов`язковим зазначенням часу та дати отримання такого Замовлення (Додаток № 1) та Декларацією про фактори ризиків (Додаток №2).
13. У пункті 2.4 Договору передбачено, що перед виконанням Замовлення Повірений здійснює перевірку правильності його оформлення та встановлює права Довірителя стосовно цінних паперів, які є об`єктом цивільних прав за договором/Замовленням.
14. Згідно з пунктом 2.5 Договору умовами виконання Повіреним Замовлення Довірителя є:
2.5.1. наявність достатньої для виконання замовлення суми грошових коштів на рахунку Повіреного, наданих Довірителем при здійсненні операцій щодо купівлі цінних паперів;
2.5.2. наявність достатньої для виконання замовлення кількості цінних паперів на рахунку у цінних паперах у депозитарній установі при здійсненні операцій з продажу.
15. У разі придбання ЦП Довіритель надає Повіреному відповідне Замовлення, де, зокрема, вказуються умови оплати, а саме: попереднє зарахуванням коштів на рахунок, зазначений в Замовленні. Довіритель зобов`язаний не пізніше наступного банківського дня після надання відповідного Замовлення здійснити перерахування коштів на рахунок, зазначений в Замовленні, у сумі, необхідній для його виконання (пункт 2.10 Договору).
16. Пунктом 7.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань Сторони несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України та цього Договору.
17. Відповідно до пункту 7.3 Договору у випадку односторонньої необґрунтованої відмови однією із Сторін від виконання зобов`язань по Договору/Замовленню, у тому числі одностороннього скасування Довірителем Замовлення, прийнятого Повіреним до виконання, винна сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 10% від загальної суми, яка зазначена у Замовленні.
18. На виконання умов Договору 05 червня 2020 року Позивач з використанням засобів електронного зв`язку (електронної пошти) надав Відповідачу разове замовлення №10/БО065-19 на купівлю цінних паперів (далі - Замовлення): вид/тип/різновид/найменування ЦП - облігація внутрішніх позик України, бездокументарна, іменна; емітент - Міністерство фінансів України; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (ISIN) - UA4000208490, дата розміщення 09.06.2020, погашення 13.05.2021; кількість ЦП - 75 штук; номінальна вартість одного ЦП - 1 000,00 євро; загальна номінальна вартість ЦП - 75 000,00 євро.
19. Наявність достатньої для виконання Замовлення суми коштів на рахунку Позивача станом на 05 червня 2020 року підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача.
20. На вказане Замовлення в цей же день засобами електронного зв`язку Відповідач надав відповідь наступного змісту: "На жаль, ми не можемо взяти Ваше замовлення в роботу, оскільки на сьогодні проведення даної операції не погоджено фінансовим моніторингом".
21. 17 червня 2020 року Позивач направив Відповідачу вимогу від 17.06.2020 №2 про сплату штрафу у розмірі 7 500,00 євро - 10% від загальної суми, що зазначена у Замовленні, у зв`язку з невиконанням Замовлення.
22. 18 червня 2020 року Відповідач, керуючись статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та статтею 10 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", надав Позивачу повідомлення №20.1.0.0.0/7-20200618/1495 про встановлення Позивачу неприйнятно високого рівня ризику, внаслідок чого будуть розірвані укладені договори та будуть закриті поточні рахунки.
23. За змістом листа Відповідача №Е.11.0.0.0/4-109593БТ від 30.06.2020, наданого Позивачу у відповідь на запит №1 від 11.06.2020, Замовлення не було прийнято в роботу у зв`язку з ненаданням Позивачем запитуваних у квітні 2020 року банком документів, необхідних для здійснення фінансового моніторингу.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). …
Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов`язання
1. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. …
Стаття 549. Поняття неустойки
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов`язання
1. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов`язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди. …
Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання
1. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. …
Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання
1. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Стаття 1000. Договір доручення
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. …
Стаття 1003. Зміст доручення
1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Стаття 1004. Виконання доручення
1. Повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. …
Стаття 1007. Обов`язки довірителя
2. Довіритель зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором:
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
2) відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення. …
25. Закон України "Про банки і банківську діяльність" №2121-III від 07.12.2000 (у редакції, чинній до 28.04.2020)
Стаття 64. Обов`язок щодо ідентифікації клієнтів
… Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. …
26. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №1702-VII від 14.10.2014 (у редакції, чинній до 28.04.2020)
Стаття 10. Відмова суб`єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції
1. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися:
від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу;
від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
27. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №361-IX від 06.12.2019 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Стаття 11. Належна перевірка
2. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.
Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин. …
… 6. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. …
Стаття 15. Відмова від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції
1. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: …
встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено. …
28. Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджені наказом Міністерством фінансів України №584 від 08.07.2016 (далі - Критерії ризику)
Розділ I. Загальні положення
3. Суб`єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта. …