Відповідно до частини третьої статті 6, статті 11, частини першої статті 16 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та з метою визначення критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 03 серпня 2010 року № 126 "Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2010 року за № 909/18204.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) спільно з Департаментом координації системи фінансового моніторингу Державної служби фінансового моніторингу України (Гаєвський І.М.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Є.В. Капінуса та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ковальчука А.Т.

1. Ці Критерії розроблені відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон) та з метою виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо здійснення ними класифікації своїх клієнтів та виявлення фінансових операцій, що мають ризик та можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону.

2. Ці Критерії використовують у своїй діяльності такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкти):

банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;

товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;

професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);

оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону;

суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), у випадках, передбачених статтею 8 Закону;

інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

3. Суб’єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта, та особливостей діяльності суб’єкта.

4. У цих Критеріях терміни вживаються в таких значеннях:

дистанційні послуги - послуги, які передбачають проведення фінансових операцій без попереднього прямого (особистого) контакту з клієнтом;

критерій ризику - ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику;

надійні джерела - офіційні засоби розкриття інформації (включаючи інтернет-сторінки) Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національного банку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади України, інших країн, а також міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

особисті зв'язки - суспільні відносини осіб, які вступають між собою в певні стосунки з приводу майна чи особистих немайнових прав;

оцінка ризику - аналіз ідентифікаційних даних клієнта, інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

публічні діячі - національні публічні діячі, іноземні публічні діячі та діячі, які виконують політичні функції в міжнародних організаціях;

рівень ризику - ступінь міри ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що встановлюється суб’єктом стосовно клієнта та може мати значення "низький", "середній", "високий".

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі.

1. Оцінювання ризику клієнта здійснюється за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, типом клієнта, видом товарів та послуг, які клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Оцінка ризику здійснюється щодо клієнтів, яким надаються фінансові або інші послуги та/або з якими встановлюються ділові (договірні) відносини, з урахуванням вимог та рекомендацій щодо управління ризиками, визначених та наданих відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Уперше рівень ризику визначається та фіксується суб’єктом під час встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтом.

2. Суб’єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.

3. Суб’єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб’єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

4. Суб’єкт зобов’язаний встановити рівень ризику "високий" стосовно клієнтів, які підпадають під критерії, визначені у додатку 1 до цих Критеріїв, а також в інших випадках, визначених у вимогах та рекомендаціях суб’єкта державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.

1. Оцінювання ризику за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта здійснюється стосовно клієнта, іноземна держава перебування (проживання) та/або реєстрації якого або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, є державою, про яку з надійних джерел відомо, що вона:

1) включена до Переліку держав (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, який формується та затверджується у порядку, встановленому законодавством;

2) підтримує терористичну діяльність, підпадає під санкції, ембарго або аналогічні заходи відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН та/або законодавства України;

3) віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

4) має стратегічні недоліки у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

2. З метою здійснення заходів щодо класифікації клієнтів при оцінюванні ризику за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, суб’єкт може складати власний список ризикових держав.

1. Оцінювання ризику за типом клієнта здійснюється, якщо клієнт:

1) включений до Переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, що формується спеціально уповноваженим органом;

2) є публічним діячем, його близькою особою або пов’язаною з ним особою;

3) є неприбутковою організацією;

4) є іноземною фінансовою установою (крім фінансових установ, які зареєстровані в державах – членах Європейського Союзу, державах – членах FATF), з якою установлюються кореспондентські відносини;

5) проводить фінансові операції, що не відповідають його фінансовому стану та/або суті діяльності;

6) не відповідає вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

7) є трастом, фондом довірчого управління або має складну структуру власності;

8) надає послуги з обміну валют та/або переказу грошових коштів (крім банків та операторів поштового зв’язку);

9) є суб’єктом господарювання, що проводить лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

10) є суб’єктом господарювання, діяльність якого пов’язана з виробництвом або реалізацією зброї;

11) є акціонерним товариством-нерезидентом, яке здійснило випуск акцій на пред’явника;

12) є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно відсутнє за місцезнаходженням та не подає передбаченої законодавством звітності протягом двох років поспіль.

2. Критерій, визначений у підпункті 6 пункту 1 цього розділу, використовується страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами та не поширюється на інших суб’єктів.