ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/863/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго",
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Філіпова Т.Л., судді - Василишин А.Р., Мельник О.В.)
від 13.05.2021,
у справі за позовом Приватного підприємства "Надія"
до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
про скасування оперативно-господарської санкції
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2020 року ПП "Надія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ПрАТ "Рівнеобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача протокольним рішенням відповідача №13 від 03.08.2020 щодо донарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 463 944,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив донарахування вартості необлікованої електроенергії з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим рішення комісії ПрАТ "Рівнеобленерго" №13 від 03.08.2020 є незаконним та підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2021 року в задоволенні позові відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (відсутність пломби про повірку приладу обліку електроенергії, встановлення на її місце пломби невідомого зразка), а позивачем не спростовано факт порушення наведених Правил, яке відображено в акті про порушення, тому рішення відповідача №13 від 03.08.2020 є законним та обґрунтованим, що виключає підстави для його скасування.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану до ПП "Надія" протокольним рішенням структурного підрозділу ПрАТ "Рівнеобленерго" №13 від 03 серпня 2020 року щодо донарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 463 944 грн 41 коп.
Апеляційний господарський суд прийняв та дослідив долучений позивачем на стадії апеляційного перегляду додатковий доказ - лист Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" від 11 лютого 2021 року за №100-12/24, з урахуванням чого дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності порушення п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме - відсутності пломби про повірку приладу обліку електроенергії, встановлення на її місце пломби невідомого зразка. За висновками апеляційного суду повірочне тавро зразка 2008 року з зображенням на лицьовій стороні " 2008/ПТ/D", яке було наявне на пломбі приладу обліку ПП "Надія", використовувалось повірниками.
Місцевий та апеляційні суди визнали недопустимим доказом експертне дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020 з огляду на те, що вказане дослідження не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, оскільки не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У червні 2021 року ПрАТ "Рівнеобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що апеляційним судом було порушено статті 80, 269 ГПК України та не враховано висновку щодо застосування цих статей у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №908/2828/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 07.05.2020 у справі №922/3059/16, від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, від 03.04.2019 у справі №913/317/18, від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012. Неправильно застосовано пункти 3.3, 3.31, 3.32 Правил користування електричною енергією, підпункт 1 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, порушено статті 2, 7, 13, 14, 73, 74, 79, 86 ГПК України та не враховано висновків Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Відхиляючи висновок експертного дослідження №1.5-6/20 як недопустимий доказ, суди неправильно застосували пункт 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункт 6 розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591 та порушили ст. 73 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 01 січня 2019 року між ПрАТ "Рівнеобленерго" (оператор системи) та ПП "Надія" (споживач) було укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №270011837.
За умовами договору оператор системи розподілу надає послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт споживача, зазначений в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача (додаток №2 до договору,), а споживач оплачує вказані послуги відповідно до глави 5 цього договору.
Згідно з підпунктами 5, 6, 7 п. 7.1 договору оператор системи має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання споживачем вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Відповідно до п.12.4 договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.
Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п. 11.1 договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток.
Згідно з актом № R29532 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії трансформаторного включення та акту збереження пломб №213196 відповідачем 09 жовтня 2017 року передано, а позивачем прийнято на збереження лічильник НІК 2301 АП1 заводський № 0193752 та пломби, які встановлені на вказаному обладнанні.
Під час проведення перевірки електроустановки на об`єкті споживача (деревообробний цех за адресою: вул. Івана Франка, 5 в смт. Рокитне, Рівненської області) представниками ПрАТ "Рівнеобленерго" 11 березня 2020 року виявлено порушення підпунктів 1 та 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме - відсутність пломб про повірку приладу обліку електричної енергії та встановлення на їх місце пломб невідомого зразка; пошкодження та повторне використання пломби ОСР № 3757406, що встановлена на клемній кришці лічильника.
За результатом вказаної перевірки відповідачем, в присутності представників позивача Ніколайчука Ю.В. та Нечипоренка М.В., було складено акт про порушення № R 010936 від 11.03.2020.
Представник позивача отримав копію акту про порушення, про що міститься підпис в акті. У акті зазначено зауваження представника споживача до складеного акта, відповідно до якого останній з виявленими порушеннями не погодився та зазначив, що всі пломби встановлені та є на місці.
03.08.2020 за результатами засідання комісії ПрАТ "Рівнеобленерго" з розгляду актів про порушення, за участю представника споживача, вирішено, керуючись п. 8.4.2 ПРРЕЕ, провести нарахування споживачу за договірною потужністю вартості необлікованої електричної енергії на суму 463 941,41 грн за період з 16.01.2020 по 11.03.2020; обсяг необлікованої електричної енергії становить 178 810 кВт/год, про що складено протокол №13.
Додатком до протоколу №13 є розрахунок проведених нарахувань від 03.08.2020, відповідно до якого обсяг нарахування склав 463 941,41 грн за необліковану електричну енергію 178 810 кВт/год.
Предметом спору у цій справі є правомірність складання відповідачем акта про порушення № R 010936 від 11.03.2020 та прийняття на його підставі рішення комісії ПрАТ "Рівнеобленерго", оформленого протоколом від 03.08.2020, щодо нарахування позивачу необлікованої електричної енергії на суму 463 941,41 грн.
Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.
Згідно з пунктом 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження цілісності пломб.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (ККО). Цей Кодекс визначає, зокрема, принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін з організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків.
Відповідно до підпункту 23 пункту 1.4 ККО (в редакції чинній на 11 березня 2020 року) засіб вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
Згідно з пунктом 7.10 ККО (в редакції чинній на 11 березня 2020 року) під час пломбування засобу вимірювальної техніки на об`єкті складається акт про пломбування. Цей акт повинен містити інформацію про місце кожної пломби, найменування суб`єкта, який встановлює пломбу, і суб`єкта відповідального за збереження та цілісність пломби. Акт пломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування.
Будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження встановлених на засобі вимірювальної техніки пломб, повинні бути погоджені з їх власниками. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені (пункт 7.11 ККО в редакції чинній на 11 березня 2020 року).
Відповідно до пункту 7.16 ККО (в редакції чинній на 11 березня 2020 року) несанкціоноване пошкодження встановлених на засобі вимірювальної техніки пломб, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
За приписами пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення, фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт(територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Відповідно до підпунктів 1, 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Відповідно до ч. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
За умовами п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт/год) розраховується за формулою W доб = Р * t доб * К в, де Р - потужність (кВт), визначена як дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи; t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год); Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Під час судового розгляду у господарських судах попередніх інстанцій до матеріалів справи надано акт збереження пломб №213196 від 09 жовтня 2017 року, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання пломби, встановлені на перелічених в акті засобах обліку та обладнанні, зокрема пломбу оператора системи розподілу № 3757406 на кришці лічильника та пломбу про повірку приладу обліку електричної енергії "2008-Д-Пт", зобов`язався нести повну відповідальність щодо них, згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії № 270011837. Акт про пломбування засобів обліку від 09 жовтня 2017 року підписано представником позивача без зауважень.
За таких обставин, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок.
В акті про порушення № R 010936 від 11.03.2020 зазначено такі порушення: 1) відсутність пломби про повірку приладу обліку електричної енергії та встановлення на їх місце пломби не відомого зразка; 2) пошкодження та повторне використання пломби ОСР № 3757406, що встановлена на клемній кришці лічильника.
Тобто, однією з підстав для донарахування вартості спірної необлікованої електроенергії на суму 463 944,41 грн, було порушення ПРРЕЕ, визначене пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме - пошкодження та повторне використання пломби ОСР №3757406.
За приписами пункту 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення.
З метою встановлення факту повторного використання пломби ОСР №3757406, що встановлена на клемній кришці лічильника, відповідачем було проведено експертизу.
Відповідно до висновку експертного дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020 Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру полімерна пломба з роторним механізмом замикання та маркувальними позначеннями "3757406 Рівнеенерго" була опломбована повторно (переопломбована); траси-подряпини на внутрішній поверхні корпуса полімерної пломби з роторним механізмом замикання та маркувальними позначеннями "3757406 Рівнеенерго", були утворені краями пломбувального елементу (дроту) при їх затягуванні в середину корпуса пломби.
Місцевий та апеляційні суди визнали експертне дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020 недопустимим доказом з огляду на те, що вказане дослідження не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, оскільки не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Послались на висновок Верховного Суду у постанові №904/684/18 від 04.11.2020 з приводу оцінки судом висновку експерта.
Проте, Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що експертне дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020 не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Так, згідно з п. 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції, чинній на час здійснення експертного дослідження), у висновку експертного дослідження опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
У пункті 6 розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591 "Особливості оформлення висновку експертного дослідження" зазначено, що відомості про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до Кримінального кодексу України не зазначаються.
Отже, відсутність у зазначеному експертному дослідженні попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження.
Про таку відмінність в оформленні та оцінці висновку експерта від експертного дослідження зазначав Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18.
Недоречним є посилання судів на постанову Верховного Суду № 904/684/18 від 04.11.2020, оскільки у справі № 904/684/18 касаційний суд вказав на недопустимість доказу - висновку експерта, а не експертного дослідження.
Вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні, зокрема, дослідити обставини вчинення споживачем такого порушення.
Пункт 8.4.4 ПРРЕЕ передбачає, що факт пошкодження пломб має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відхиливши, як неналежний доказ, висновок експертного дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020, суди фактично усунулись від дослідження та перевірки наявності/відсутності факту пошкодження та повторного використання пломби ОСР №3757406 як однієї з підстав прийняття спірного рішення про донарахування вартості необлікованої електричної енергії.
З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що судами було допущено вибіркову оцінку доказів у справі та порушено вимоги процесуального закону щодо оцінки обставин справи за сукупністю наданих доказів, зокрема, вимоги ст. ст. 76, 77 та 86 ГПК України.
Порушення норм ГПК України при оцінці експертного дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020 як доказу пошкодження та повторного використання пломби ОСР №3757406, передбаченого пунктом 8.4.4 ПРРЕЕ, і наявності підстав для донарахування необлікованої електроенергії припустився як місцевий так і апеляційний суд.
Разом з тим, підставою для нарахування вартості необлікованої електроенергії в сумі 463 944,41 грн, крім повторного використання пломби ОСР №3757406, було інше порушення ПРРЕЕ, визначене пунктом 8.4.2 Правил, - відсутність пломби про повірку приладу обліку електроенергії та встановлення на її місце пломби невідомого зразка.
Перевіряючи правомірність донарахування вартості необлікованої електроенергії у зв`язку з відсутністю пломби про повірку приладу обліку електричної енергії та встановлення на їх місце пломби невідомого зразка суди встановили, що відповідно до акту збереження пломб №213196 від 09 жовтня 2017 року позивачу передано пломбу про повірку приладу обліку електричної енергії "2008-Д-Пт".
ПрАТ "Рівнеобленерго" виявлено встановлення на приладі обліку пломби невідомого зразка з повірочним тавром " 2008-ПТ-D".
Внаслідок оцінки цих обставин, місцевий господарський суд погодився з доводами ПрАТ "Рівнеобленерго" про доведеність факту відсутності пломби про повірку приладу обліку електричної енергії, а саме "2008-Д-Пт" та дійшов висновків судів про доведеність факту порушення ПП "Надія" п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії і наявність у ПрАТ "Рівнеобленерго" правових підстав для нарахування недоврахованої електроенергії відповідно до вимог п. 8.4.10 вказаних Правил.
Апеляційний господарський суд з такими висновками місцевого суду не погодився, визнав недоведеним факт відсутності пломби про повірку приладу обліку електричної енергії. При оцінці доказів відхилив аргументи ПрАТ "Рівнеобленерго" про відмінність наявної пломби про повірку приладу обліку електричної енергії з повірочним тавром " 2008/ПТ/D" від переданої ПП "Надія" за актом пломби "2008-Д-Пт". Апеляційний суд прийняв та дослідив долучений позивачем на стадії апеляційного перегляду додатковий доказ - лист Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" від 11 лютого 2021 року №100-12/24, відповідно до якого повірочне тавро зразка 2008 року з зображенням на лицьовій стороні " 2008/ПТ/D" використовувалось повірниками ДП "Укрметртестстандарт".
Щодо наведених обставин Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок виготовлення, застосування зберігання і гасіння повірочних та калібрувальних тавр установлюють чинні Державні стандарти України, зокрема і ДСТУ 3968-2000 "Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання", у якому визначено форма, матеріал та написи повірочних тавр. У додатку Б "Рисунки повірочних та калібрувальних тавр України" ДСТУ 3968-2000 наведені зразки повірочних тавр, обов`язкові для застосування державними науковими метрологічними центрами, територіальними органами Держстандарту України, метрологічними службами підприємств та організацій, акредитованих на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки.
З матеріалів справи та змісту прийнятих у справі рішень вбачається, що оцінка обставин виявленого ПрАТ "Рівнеобленерго" порушення у вигляді відсутності пломби про повірку приладу обліку електроенергії та встановлення на її місце пломби невідомого зразка, можливості використання метрологічними службами повірочного тавра з написом " 2008/ПТ/D" була здійснена судами без врахування ДСТУ 3968-2000 "Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання".
Лист Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" від 11 лютого 2021 року №100-12/24 про можливість використання повірниками ДП "Укрметртестстандарт" повірочного тавра з зображенням на лицьовій стороні " 2008/ПТ/D" не спростовує того факту, що ПП "Надія" за актом збереження пломб №213196 від 09 жовтня 2017 року передано саме пломбу з написом "2008-Д-Пт". Відповідальність за збереження та цілісність саме пломби "2008-Д-Пт" покладається на споживача.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За приписами пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржником зазначено, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, що апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнає обґрунтованими доводи скаржника про необхідність врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №908/2828/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 07.05.2020 у справі №922/3059/16, від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, від 03.04.2019 у справі №913/317/18, від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012 щодо застосування приписів статті 269 ГПК України при прийнятті та оцінці доказів на стадії апеляційного провадження у справі.
Окрім того, при касаційному перегляді справи виявлено, що судами у рішенні від 29.01.2021 та постанові від 13.05.2021 не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права при оцінці експертного дослідження, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18, не було застосовано п. 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції, чинній на час здійснення експертного дослідження) та пункт 6 розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591.
Неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права в сукупності з порушенням норм процесуального права щодо дослідження дійсних обставин справи унеможливило їх встановлення, що має значення для правильного вирішення цієї справи, такі недоліки не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи, що перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, зокрема, належним чином дослідити обґрунтованість вимог ПП "Надія" з врахуванням всіх зібраних у справі доказів, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства прийняти рішення з належним обґрунтуванням мотивів і підстав такого вирішення.
Відповідно до вимог п. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд