ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/6471/17
адміністративне провадження № К/9901/52547/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу №826/6471/17
за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Файдюка В.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач, ГПУ) про визнання протиправним і скасування наказу від 14 квітня 2017 року №07-дц у частині застосування заходів матеріального впливу стосовно позивача.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі матеріалів службового розслідування, оформленого висновком від 14 квітня 2017 року, оскаржуваним наказом його було позбавлено премії.
3. Позивач доводить, що висновок службового розслідування про порушення ним службової дисципліни внаслідок звернення до слідчих суддів з клопотаннями про арешт коштів юридичної особи, службові особи якої причетні до ухилення від сплати податків, у яких не зазначено інформації про скасування податкових повідомлень-рішень, є безпідставним.
4. Позивач зазначає, що грошові кошти підприємства, про яке йдеться в службовому розслідуванні, постановою слідчого визнані речовими доказами, а клопотання про їхній арешт ним подавалися з метою забезпечення збереження речових доказів.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. На підставі звернення групи народних депутатів України щодо можливих порушень, допущених працівниками Генеральної прокуратури України під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України) стосовно службових осіб ТОВ " 3С Авто Еліт", наказом Генерального прокурора України від 10 березня 2017 року №74 призначено службове розслідування.
6. Під час службового розслідування встановлено, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувало кримінальне провадження №32015160000000287 за частиною третьою статті 212 КК України щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ "ЗС Авто Еліт", яке було розпочате на підставі акта ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 20 липня 2015 року "Про результати документальної планової перевірки ТОВ "3С Авто Еліт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.
7. Службовим розслідуванням також установлено, що Одеським окружним адміністративним судом розглядалася справа, предметом якої були податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 20 липня 2015 року, за наслідками розгляду якої його висновки були визнанні необґрунтованими, а відповідні податкові повідомлення-рішення - протиправними та скасовані.
8. Водночас упродовж листопада 2016 року - лютого 2017 року у вказаному кримінальному провадженні було складено та погоджено 29 клопотань до слідчих суддів Шевченківського та Оболонського районних судів міста Києва про накладення арешту на одні і ті ж рахунки ТОВ " 3С Авто Еліт" в одних і тих же банківських установах, з яких 7 клопотань були погоджені прокурором відділу ОСОБА_1 .
9. Однією з підстав для накладення арешту, що була зазначена у вказаних клопотаннях, був акт ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 20 липня 2015 року та встановлені ним обставини. Проте зазначені клопотання не містили інформації про рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року, якими висновки акта ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 20 липня 2015 року визнані безпідставними.
10. При цьому в службовому розслідуванні зазначено, що ухвалами слідчих суддів від 24 листопада 2016 року №761/41123/16-к, від 01 грудня 2016 року №761/41125/16-к, від 01 грудня 2016 року №761/41125/16-к, від 02 грудня 2016 року №761/41129/16-к накладені арешти на кошти на рахунках ТОВ " 3С Авто Еліт" було скасовано, зокрема у зв`язку з висновками Одеського окружного адміністративного суду.
11. В ухвалі слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року слідчий суддя, скасовуючи черговий арешт, наголосив, що прокурором і слідчим під час звернення до суду із клопотанням про накладення арешту не було зазначено, що постановою суду акт, який став підставою для порушення кримінального провадження, визнано необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення скасовані, а також, що суду під час накладення арешту не було відомо й про те, що рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року, 01 грудня 2016 року, 02 грудня 2016 року з цих же підстав арешт на рахунки ТОВ "ЗС Авто Еліт" був скасований.
12. Пунктом 3 наказу Генеральної прокуратури України від 14 квітня 2017 року №07-дц за неналежне виконання службових обов`язків під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №32013170000000044 (№32015160000000287) вирішено не виплачувати позивачеві у повному обсязі премію за травень 2017 року.
13. Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
15. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, приховавши у клопотанні про накладення арешту відомості про визнання необґрунтованими висновків акта податкової перевірки, позивач діяв упереджено. Суд першої інстанції погодився з висновками службового розслідування про те, що своїми діями позивач створив передумови для непропорційного втручання у право власності юридичної особи шляхом накладення невиправданих арештів, у зв`язку з чим обґрунтовано поніс стягнення у вигляді позбавлення премії.
16. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України №07-дц від 14 квітня 2017 року в частині застосування заходів матеріального впливу стосовно ОСОБА_1 .
17. Приймаючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що звернення до слідчих суддів з клопотаннями про арешт коштів, розміщених на банківських рахунках фігуранта кримінального провадження, та зміст цих клопотань у повній мірі відповідав вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
18. Суд апеляційної інстанції зазначив, що саме Генеральною прокуратурою України було скасовано постанову про закриття кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ " 3С Авто Еліт", незважаючи на визнання необґрунтованими висновків акта податкової перевірки, на яких воно ґрунтувалося, а згодом об`єднано це кримінальне провадження з кримінальним провадженням №32013170000000044.
19. Суд апеляційної інстанції також наголосив на тому, що в межах кримінального провадження №32013170000000044 грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ " 3С Авто Еліт" у декількох банківських установах, визнано речовими доказами.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
20. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
21. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та співмірності застосованого стягнення його характеру та обставинам учинення.
22. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
23. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 07 травня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
26. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
27. За визначенням статті 4 цього Закону організація і діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
28. Організація, засади і порядок діяльності Генеральної прокуратури України визначаються Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", іншими законодавчими актами, міжнародно-правовими договорами, наказами, розпорядженнями, вказівками, інструкціями Генерального прокурора України, положеннями про самостійні структурні підрозділи, а також Регламентом Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12 квітня 2012 року №35.
29. Статтею 43 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
30. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, види дисциплінарних стягнень, строки їхнього застосування тощо визначено положеннями статей 44-50 Закону України "Про прокуратуру", які відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" набрали чинності 15 квітня 2017 року, тобто вже після виникнення спірних правовідносин.
31. Водночас відповідно до підпункту 5 пункту 5-1 "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону, дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року №1796-ХІІ.
32. Статтею 1 Дисциплінарного статуту прокуратури України (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори здійснюють вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.
33. Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
34. Частиною першою статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України визначено, що дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
35. Наказом Генерального прокурора України від 18 червня 2015 року №84 затверджено Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, пунктом 1.8 якого передбачено, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується.