Постанова
Іменем України
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/3829/17
провадження № 61-17192св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державне підприємство "Сетам" Міністерства юстиції України,
треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві), Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України (далі -
ДП "Сетам"), треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк" та/або банк), Служба у справах дітей Шевченківської районної
у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, про визнання електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві перебуває виконавчий лист № 2-135/11 від 03 грудня 2012 року, виданий Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі
8 188 200,92 грн.
04 листопада 2015 року державним виконавцем проведено опис та арешт квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачу.
14 липня 2016 року позивачу стало відомо, що її квартира виставлена на торги, які призначені на 22 липня 2016 по лоту № 156535.
Торги не відбулися та 01 серпня 2016 року ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до державного виконавця про залишення за ними нереалізованого іпотечного майна на підставі статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку".
12 серпня 2016 року ВПВР УДВС ГУЮ в м. Києві складено акт про реалізацію предмету іпотеки, згідно з яким банк придбав вказану квартиру за початковою ціною 5 705 794,00 грн шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна на підставі статті 49 Закону України "Про іпотеку".
Посилаючись на те, що державний виконавець порушив Порядок проведення електронних торгів, вважала, що результати електронних торгів мають бути визнані недійсними на тій підставі, що позивач оскаржила оцінку вартості квартири в судовому порядку та на даний час справа перебуває в провадженні суду, а тому державний виконавець не мав права передавати квартиру на торги. В порушення Порядку проведення електронних торгів державний виконавець не надав копії дозволу органів опіки та піклування на реалізацію квартири, оскільки право користування квартирою мала дитина. Державний виконавець не виконав вимоги Закону України "Про виконавче провадження" - не уцінив майно та повторні торги не призначив, тому акт від 12 серпня 2016 року видано передчасно.
Крім того вказувала, що квартира передана в іпотеку, її реалізація мала
б відбуватись з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", зокрема, на підставі відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому квартира не могла бути реалізована на підставі положень Закону України "Про виконавче провадження".
За таких обставин позивач просила визнати електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1, результати яких оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 24 липня
2016 року №185570, та акт №108/7 про реалізацію предмету іпотеки від
12 серпня 2016 року недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не встановлено, що був порушений порядок проведення електронних торгів, порушення прав та законних інтересів позивача. Позивачем не надано доказів того, що ринкова вартість спірного нерухомого майна на момент проведення електронних торгів була вищою порівняно з тією вартістю, яка була визначена експертом на момент проведення перших торгів, і що, відповідно, могло б вплинути на розмір погашення заборгованості. Малолітня дитина була зареєстрована в спірній квартирі після того, як позивачу стало відомо про призначення електронних торгів з продажу квартири, а тому підстави для отримання державним виконавцем згоди органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна були відсутні. При цьому позивач оскаржувала бездіяльність державного виконавця щодо неотримання згоди органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, скаргу про що ухвалою Голосіївського суду м. Києва від
23 травня 2017 року залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року змінено
в мотивувальні частині та викладено її в редакції даної постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково послався на наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня
2016 року N 2831/5 про затвердження Порядку реалізації арештованого майна, замість Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, який був чинний на момент проведення електронних торгів, а тому мотивувальна частина рішення суду підлягає зміні.
В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим
і правові підстави для його скасування відсутні.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати електронні торги та акт про реалізацію предмета іпотеки недійсними.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Вона надала до суду всі необхідні докази для об`єктивного вирішення справи і задоволення її позовних вимог, однак суд не прийняв їх до уваги.
Суди неправомірно застосували положення Закону України "Про іпотеку", оскільки реалізація квартири відбулась в зв`язку з виконанням судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суди не врахували, що порядком реалізації арештованого майна не передбачено, що майно, що реалізується, може бути передане стягувачу за наслідком визнання перших торгів такими, що не відбулись. Крім того, суди не звернули увагу на те, що організатором електронних торгів не було дотримано порядку реалізації майна, що є предметом іпотеки, зокрема, щодо повідомлення виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають бути зареєстровані в установленому порядку права вимоги на предмет іпотеки про день та час проведення електронних торгів і про початкову ціну продажу майна.
У листопаді 2019 року ДП "Сетам" та ПАТ "ВТБ Банк" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що вказані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року відмовлено.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалами Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про забезпечення позову, про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що на забезпечення кредитного договору 26 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір відповідно до якого вона передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження № 36000693 про примусове виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі
8 188 200,92 грн на підставі виконавчого листа №2-135/11 від 03 грудня
2012 року.
У ході виконавчого провадження 04 листопада 2015 року описано та арештовано квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_1 .
На час передачі квартири в іпотеку та на час її опису і арешту державним виконавцем малолітні діти зареєстровані в ній не були.
Державний виконавець в межах виконавчого провадження призначив суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" та встановлено строк до 04 березня 2016 року для надання експертом письмового висновку - звіту про оцінку майна з питань ринкової вартості описаного майна. Згідно з висновком станом на 25 лютого 2016 року ринкова вартість трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 становила 5 705 794,00 грн.
Відповідно до рецензії від 29 квітня 2016 року звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки та може використовуватися з метою, визначеною у звіті.
21 червня 2016 року ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві подав заявку на реалізацію арештованого майна на виконання виконавчого листа № 2-135/11 виданого
03 грудня 2012 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 027 187,46 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05 липня 2011 року становить 8 188 200,92 грн, а також 1700,00 грн судового збору та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Електронні торги по продажу квартири були призначені на 22 липня 2016 року
о 09.00 год., датою закінчення торгів визначено 24 липня 2016 року о 22.00 год.
Згідно з протоколом № 185570 від 24 липня 2016 року торги, які проводилися
з 22 по 24 липня 2016 квартири АДРЕСА_1 (лот №156535), не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
01 серпня 2016 року ПАТ "ВТБ Банк", скориставшись своїм правом, подав до ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві заяву про залишення за собою нереалізованого іпотечного майна на підставі статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку".
12 серпня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ
в м. Києві Григорян О. Г. складений акт № 108/7 про реалізацію предмета іпотеки, який цього ж дня затверджений начальником ВПВР УДВС ГТУЮ
в м. Києві Подолянко І. А., згідно з яким відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку", статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", предмету іпотеки придбано ПАТ "ВТБ Банк" за початковою ціною 5 705 794,00 грн шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі
№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови
у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".
У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня
2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що "набуття майна за результатами електронних торгівє особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник,
а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно
є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів".
У справі, що переглядається ОСОБА_1 пред`явила позов про визнання електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки недійсними.
ПАТ "ВТБ Банк", яке придбало спірну квартиру за початковою ціною шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна (покупець іпотечного майна), залучено до участі у справі лише як третю особу. Позивач клопотань про залучення до участі у справі ПАТ "ВТБ Банк" як співвідповідача не заявляла.
У зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову у цій справі з підстав неналежного складу відповідачів.
За таких обставин суди зробили правильний висновок про відмову
в задоволенні позову, але помилились щодо мотивів такої відмови.
Оскільки пред`явлення позову за неналежного складу відповідачів
є самостійною і достатньою підставою для відмови у його задоволені, колегія суддів не надає оцінку іншим доводам касаційної скарги ОСОБА_1 .