ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 460/4126/19
адміністративне провадження № К/9901/30539/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (судді: Гінда О.М., Ніколін В.В., Пліш М.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Ліквідаційної комісії УМВС в Рівненській області про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Ліквідаційної комісії УМВС в Рівненській області, в якому просив визначити розмір його середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнути солідарно з УМВС України в Рівненській області та ГУНП у Рівненській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по 23 квітня 2019 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по 23 квітня 2019 року у сумі 97 831,98 грн. У задоволенні позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Рівненській області відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Рівненській області, оскаржили його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року залишено без змін.
14 серпня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду, надійшла апеляційна скарга Національної поліції України, в якій скаржник просить скасувати рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, Національна поліція України посилається на те, що оскаржувані судові рішення порушують її права та законні інтереси, оскільки за рахунок видатків Національної поліції України здійснюється фінансування УМВС України в Рівненській області, яке з 07 листопада 2015 року перебуває у стані припинення.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з приписів частини 4 статті 323 КАС України, відповідно до яких суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що при вирішенні питання наявності підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, необхідно з`ясувати, зокрема, чи за наслідками розгляду справи суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов`язки особи, яка звернулася з апеляційною скаргою після закінчення апеляційного розгляду справи. Також необхідно з`ясувати чи були вже розглянуті судом наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що виконання рішення суд першої інстанції, яке набрало законної сили, покладено на Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області і створює обов`язки лише для цього суб`єкта, а право на оскарження судового рішення, надано, зокрема, суб`єкта владних повноважень, щодо якого судове рішення прийнято, або прав та інтересів, якого воно безпосередньо стосується.
З огляду на викладене, на думку суду апеляційної інстанції, оскаржувані судові рішення не породжують для Національної поліції України права на звернення з апеляційної скаргою у спірних правовідносинах, оскільки обов`язок виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача покладено на Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, крім цього, сама по собі процедура та порядок виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили, не може розцінюватися, як підстава для Національної поліції України оскаржувати такі рішення.
Також у спірній ухвалі зазначено, що доводам апеляційної скарги Національної поліції України надано правову оцінку під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 97831, 98 коп.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Національна поліція України просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано, що Національна поліція України є головним розпорядником бюджетних кошів на підставі рішень за якими, виділяються кошти на фінансування ліквідаційних комісій територіальних органів внутрішніх справ України, які перебувають в стані припинення.
Також скаржник посилається на практику Верховного Суду, висловлену в ухвалах від 26 жовтня 2018 року у справі №809/721/18, від 23 грудня 2019 року у справі №160/3573/19, яку безпідставно не враховано Восьмим апеляційним адміністративним судом при постановленні спірної ухвали.
Про прийняття судами попередніх інстанцій судового рішення, яке стосується безпосередньо прав та інтересів Національної поліції України, стало відомі тільки 13 липня 2020 року, однак судами безпідставно не було залучено НПУ до участі у справі.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження на увалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року призначено справу до розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право на апеляційне оскарження судового рішення мають не тільки учасники справи, а й особи, які не брали участі у розгляді справи, за умови, коли суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Законодавцем визначено дві групи осіб, яким гарантовано право на апеляційне оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення учаснику справи достатньо довести його процесуальний статус у справі, тоді як особа, яка не була залучена до участі у справі, при поданні апеляційної скарги повинна довести належними і достатніми доказами, що оскаржуване судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.
У цій справі рішення суду першої інстанції переглядалося апеляційним адміністративним судом за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року без змін.
14 серпня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду, надійшла апеляційна скарга Національної поліції України, в якій скаржник просив скасувати рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, Національна поліція України посилається на те, що оскаржувані судові рішення порушують її права та законні інтереси, оскільки за рахунок видатків Національної поліції України здійснюється фінансування УМВС України в Рівненській області, яке з 07 листопада 2015 року перебуває у стані припинення.
Частиною 1 статті 323 КАС України передбачено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
Згідно з частиною 4 статті 323 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина 4 статті 323 КАС України).
З аналізу положень статті 323 КАС України у взаємозв`язку зі статтею 293 КАС України вбачається, що апеляційна скарга після закінчення апеляційного розгляду справи може бути подана особою, яка не приймала участі у справі, за двох умов:
- суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи;
- доводи апеляційної скарги не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року подавалась особою, яка не брала участі у справі.
В апеляційній скарзі Національна поліція України вказувала, що оскаржуваними судовими рішенням, про яке НПУ стало відомо лише 13 липня 2020 року, вирішено питання матеріального права, що безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків НПУ, як центрального органу управління поліції, оскільки саме НПУ є відповідальним виконавцем бюджетних програм у системі МВС України відповідно до положень статей 20, 22, 51 Бюджетного кодексу України, Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2001 року № 574, наказу МВС України від 13 січня 2017 року № 10 "Про фінансування відповідальних виконавців бюджетних програм", пункту 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260, та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 і здійснює забезпечення фінансування ліквідаційної комісії УМВС, у даному випадку у розмірі 97 831,98 грн. для виконання оскаржуваних судових рішень.
Національна поліція України в апеляційній скарзі не погоджувалась з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 97831,98 грн. На переконання НПУ, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, при обрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу неправильно застосував до спірних правовідносин норми Порядку № 260 замість приписів постанови КМУ № 100 і суд апеляційної інстанції вказаної помилки не виправив.
На переконання НПУ, розрахунок середньої заробітної плати необхідно проводити, виходячи з посадового (місячного окладу) позивача, оскільки позивач на момент звільнення перебував у відпустці по догляду за дитиною і не працював більше 4 місяців до свого звільнення 06 листопада 2015 року. Зазначив, що середньоденний розмір грошового забезпечення позивача станом на 06 листопада 2015 року становив 29,51 грн., тому розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 29805,10 грн. (29,51*1010 днів).
Також наголошував, що судами попередніх інстанцій не вирішено питання про порушення прав, інтересів та/або обов`язків Національної поліції України та незалучення її до участі у справі. В апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Відповідач в апеляційній скарзі лише посилався на приписи пункту 2 розділу 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, однак не конкретизував неправильне застосування судом першої інстанції норм Порядку № 260 при обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний адміністративний суд, під час обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу керувався нормами Порядку № 260.
Тому суд апеляційної інстанції, постановляючи спірну ухвалу, у зв`язку з переглядом вказаних доводів під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою відповідача, вищезазначених обставин не врахував і дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НПУ на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року.