Постанова
Іменем України
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 243/289/19
провадження № 61-1484св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська",
треті особи: Станція швидкої допомоги міста Слов`янська - окремий структурний підрозділ Комунальна лікувально-профілактична установа "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2020 року у складі судді Гончарової А. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська" (далі - КЗОЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська"), треті особи: Станція швидкої допомоги міста Слов`янська - окремий структурний підрозділ Комунальна лікувально-профілактична установа "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона працювала лікарем на станції швидкої допомоги м. Слов`янська з 22 вересня 2003 року по 09 вересня 2008 року.
За наказом головного лікаря станції швидкої допомоги від 10 вересня 2007 року проходила обов`язковий періодичний психіатричний огляд, під час якого психіатром виявлено захворювання - гострий психотичний розлад.
За направленням лікаря від 25 вересня 2007 року, вона звернулася в КЛПЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська" за психіатричною допомогою, де була госпіталізована з метою з`ясування наявності чи відсутності у неї психічного розладу/захворювання, та проходила обстеження і лікування в умовах стаціонару в період із 08 по 18 жовтня 2007 року. За результатами обстеження та лікування в психіатричній лікарні у жовтні 2007 року їй встановлений діагноз - інфантильний розлад особистості, і видана за місцем роботи довідка довільної форми № 1975 від 18 жовтня 2007 року, завірена підписами головного лікаря, завідуючого стаціонарним відділенням та печаткою лікарні.
На звернення до відповідача від 22 жовтня 2007 року вжити заходів про проведення обов`язкового періодичного психічного огляду та отримання медичної довідки (сертифікату), відповіді не отримала. На звернення від 25 жовтня 2007 року до відповідача з проханням видати лікарняний лист за час обстеження і лікування, відповіді не отримала. Тільки через вісім та одинадцять років, відповідно, 23 січня 2015 року та 10 травня 2018 року на аналогічні звернення, отримала від головного лікаря відмову у видачі листка непрацездатності за період перебування в лікарні. Тобто до 2015 та 2018 років відповідач приховував від неї та суду повну версію медичної карти № 467/07 стаціонарного хворого ОСОБА_1, знайомлячи з титульним листом цієї медичної карти (передня сторінка), про що свідчать копії титульних сторінок, засвідчених суддею Мінаєвим І. М. у грудні 2015 року на її заяву від 22 грудня 2015 року та відповідачем у листопаді 2018 року на її запит.
Відмову у видачі лікарняного листа відповідач мотивував пунктом 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян і тим, що в листопаді 2007 року вона в повному обсязі обов`язковий періодичний психіатричний огляд не пройшла та медичну довідку про проходження вказаного огляду не отримала. На думку відповідача Порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психічних оглядів не передбачає видачу лікарняного листа.
29 листопада 2018 року після ознайомлення з медичною документацією та історією хвороби за 2007 рік, із запису в пункті 14 медичної карти № 467/07, із історії хвороби за 2007 рік, а саме: "Видана довідка з 08 по 18 жовтня 2007 року, стати до праці 18 жовтня 2007 року" вона дізналася, що відповідач, роблячи цей запис, та відмовляючи у видачі лікарняного листа і посилаючись на пункт 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у відповіді від 23 січня 2015 року і на Порядок та Інструкцію про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психічних оглядів у відповіді від 10 травня 2018 року виходив із того, що за результатами обстеження у лікарні у неї не виявлено ознак непрацездатності, про що в пункті 15 медичної карти № 467/07 лікарем зроблено запис: "працездатність відновлена повністю", і за результатами обстеження повинна була стати до праці 18 жовтня 2007 року та отримати медичну довідку про проведення обов`язкового періодичного психічного огляду.
Із такими висновками вона не погодилась, оскільки згідно з вимогами абзацу 5 пункту 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, довідка довільної форми видається особі, у якої не виявлено ознак непрацездатності. Але абзац 4 доповнений до пункту 2.18 вказаної Інструкції, згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України № 882, тільки 06 грудня 2011 року. Тобто в 2007 році цієї вимоги не існувало, а тому вважає безпідставним посилання відповідача на пункт 2.18 вказаної Інструкції у відповіді від 23 січня 2015 року, та на запис у пункті 14 медичної карти № 467/07, а саме: "Видати довідку з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року".Крім того, із вказаних відповідей відповідача вбачається, що відмовляючи у видачі лікарняного листа, та, при цьому, посилаючись одночасно на різні нормативні акти: на пункт 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність і на Закон України "Про психіатричну допомогу" та Порядок проведення обов`язкових попередніх і періодичних психічних оглядів і Інструкцію про порядок проведення вказаних психічних оглядів, відповідач не взяв до уваги, що ці закони вирішують різні правові питання, при вирішенні яких для особи настають і різні правові наслідки.
Так, згідно зі статтею 11 Закону України "Про психіатричну допомогу", психіатричний огляд є одним із видів психіатричної допомоги і проводиться з метою з`ясування наявності чи відсутності у особи психічного розладу, потреби у наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги і порядок її надання. Результати обстеження особи фіксуються лікарем у медичній документації, що не заперечується відповідачем у його відповіді від 10 травня 2018 року. Згідно з пунктом 2.18 цієї Інструкції, на який посилається відповідач у відповіді від 23 січня 2015 року, та пунктом 14 медичної карти № 467/07, за результатами обстеження в лікарні видається документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян.
Проте відповідно до пунктів 1, 6, 7 Порядку та пунктів 8-11 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психічних оглядів вказані психічні огляди проводяться з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я. Після додаткового обстеження, рішення про наявність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності приймається ЛКК, та видається медична довідка про проведення обов`язкового попереднього та періодичного психічного огляду, і ці обстеження особи з відповідним письмовим висновком ЛКК відображаються у медичній документації з подальшим заповненням Протоколу (додаток 2), який в історії її хвороби за 2007 року відсутній.
Після обстеження, саме за рішенням ЛКК від 16 жовтня 2007 року, копію якого вона отримала 08 листопада 2007 року № 1215, її направлено не на проведення обов`язкового періодичного психічного огляду в психдиспансер м. Слов`янська для отримання медичної довідки, а на консультацію до професора Абрамова В. А. в м. Донецьк, де 17 жовтня 2007 року вона отримала медичну довідку з остаточним діагнозом у пункті 6 за результатами обстеження, та відсутніми будь-якими рекомендаціями у пункті 7 довідки.
Зазначає, що всі результати обстеження з висновками спеціалістів психлікарні та завідуючого стаціонарним відділенням відображені саме в медичній карті № 467/07 стаціонарного хворого із історії хвороби за 2007 року, а не в Протоколі (додаток 2), Форма 003\о якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26 липня 1999 року № 184, від 14 лютого 2012 року № 110 і яка є основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який поступає на стаціонарне лікування, а також в іншу медичну документацію (епікриз-виписку від 13 листопада 2007 року № 1236 із історії хвороби за 2007 року, листок лікарських призначень, листок огляду та консультацій спеціалістами лікарні, ЛКК від 16 жовтня 2007 року, медичну довідку спеціаліста від 17 жовтня 2007 року).
Зазначає, що саме в пункт 18 медичної карти № 467/07 у графі "Особливі відмітки", лікарем зроблено запис: "з порядком лікування, обстеженням і ризиком, який має місце при виконуванні маніпуляцій ознайомлена. Зобов`язуюсь виконувати". На недостовірність інформації головного лікаря у відповіді від 10 травня 2018 року вказують і записи лікаря-психіатра в пунктах 8, 9 медичної карти № 467\07, згідно з якими вона госпіталізована в лікарню з гострим психотичним захворюванням, та вимоги пункту 14 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психічних оглядів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 2002 року № 12, згідно з якими вказані психічні огляди не проводяться при наявності в особи, що звернулась для проходження огляду гострого, або загострення хронічного неінфекційного захворювання.
Тобто інформація головного лікаря про те, що в повному обсязі в листопаді 2007 року обов`язковий періодичний психічний огляд вона не пройшла, на ЛКК після додаткового психіатричного обстеження не звернулась, медичну довідку про проведення вказаного огляду не отримала, повністю спростовується відсутністю рекомендацій ЛКК від 16 жовтня 2007 року та професора Абрамова В. А. від 17 жовтня 2007 року для проведення вказаного психічного огляду та для отримання медичної довідки, вимогами пункту 14 цієї Інструкції, записами лікаря-психіатра в пунктах 8, 9 медичної карти № 467/07, відсутністю в пункті 16 медичної карти № 467\07 та в іншій медичній документації будь-якого запису лікаря про направлення на ЛКК, та відсутністю в історії хвороби за 2007року будь-якого Протоколу (додаток 2) про проведення обов`язкового періодичного психічного огляду, а також відсутністю відповіді відповідача на її заяву від 22 жовтня 2007 року для вжиття заходів проведення вказаного психічного огляду.
Крім того, відповідач, відмовляючи у видачі лікарняного листа за період обстеження в лікарні у жовтні 2007 року, не взяв до уваги обставини встановлені рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 09 грудня 2010 року в цивільній справі № 2-219-2010, яке набрало законної сили 16 травня 2011 року, а саме: "крім того, в період із 08 по 18 жовтня 2007 року ОСОБА_1 пройшла обов`язковий психіатричний огляд у КЛПЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська" і після цього їй встановлений остаточний діагноз - інфантильний розлад особистості, що згідно з МКХ-10 теж відноситься до психічних розладів".
Позивач вказувала, що із запису в пунктах 8, 9, 11 медичної карти № 467/07 та із історії хвороби за 2007 року вбачається, що вона в повному обсязі у жовтні 2007 року пройшла обов`язковий психіатричний огляд, що узгоджується з вимогами статті 11 Закону України "Про психіатричну допомогу", та вимогами пункту 14 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, і за результатами обстеження виявлено психічне захворювання/розлад, що згідно з вимогами підпунктів 2.9, 2.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, передбачає видачу саме лікарняного листа за період її обстеження та лікування в лікарні з 08 по 18 жовтня 2007 року, а не довідки довільної форми.
Згідно з пунктом 1.2 вказаної Інструкції, видача інших документів про тимчасову непрацездатність громадян забороняється. Вважає, що відмовою від 23 січня 2015 року, 10 травня 2018 року у видачі лікарняного листа за період з 08 по 18 жовтня 2007 року відповідачем порушені її особисті немайнові права.
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсною довідку довільної форми від 18 жовтня 2007 року № 1975, видану ОСОБА_1 за місцем її роботи за результатами обстеження і лікування в КЛПЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська" в період із 08 по 18 жовтня 2007 року; визнати недостовірною інформацію відповідача у його відповідях від 23 січня 2015 року № 61 та від 10 травня 2018 року № 1070 на запити позивача щодо видачі лікарняного листа за час обстеження в лікарні; анулювати у пункті 14 медичної карти № 467\07 запис: Видана довідка з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року"; визнати неправомірними дії адміністрації психіатричної лікарні м. Слов`янська в частині відмови у видачі листка непрацездатності за період обстеження і лікування в умовах стаціонару в період із 08 по 18 жовтня 2007 року; зобов`язати КЗОЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська" видати ОСОБА_1 лікарняний лист непрацездатності за місцем її роботи за період обстеження і лікування в психіатричній лікарні в умовах стаціонару з 08 по 18 жовтня 2007 року, в пункт 14 медичної карти № 467/07 із історії хвороби за 2007 року внести запис: "Видати лист тимчасової непрацездатності з 08 по 18 жовтня 2007 року".
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що під час обстеження в період із 08 по 18 жовтня 2007 року втрати працездатності у ОСОБА_1 не встановлено, тому вимоги позивача щодо зобов`язання КЗОЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська" видати лікарняний лист за період тимчасової втрати працездатності, є необґрунтованими, та таким, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, дії адміністрації КЗОЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська" в частині відмови у видачі листа непрацездатності, є правомірними, що підтверджено наявними у справі доказами.
Відповіді від 23 січня 2015 року № 61 та від 10 травня 2018 року № 1070, є вичерпними та достовірними, такими, що викладені у доступній формі, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому будь-яких порушень прав позивача судом не встановлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновком про те, що позивач добровільно з 08 по 18 жовтня 2007 року проходила періодичне обстеження в КЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська", лікування не отримувала. Встановлення позивачу діагнозу - інфантильний розлад особистості не свідчить про втрату останньої працездатності та, як наслідок, за законом не є правовою підставою для видачі листа непрацездатності. Крім того, враховуючи належне повідомлення позивача про розгляд справи 10 серпня 2020 року та її неявку цього дня у судове засідання без поважної причини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача 10 серпня 2020 року та ухвалення судового рішення.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2020 рокута постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позов у частині визнання недостовірною інформації, викладеної у відповідях від 23 січня 2015 року № 61 та від 10 травня 2018 року № 1070 залишити без розгляду. В уточненій касаційній скарзі як на підставу для оскарження судового рішення заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). Суд першої інстанції визнав її явку в судові засідання обов`язковими, а отже, суд повинен був викликати її у судове засідання призначене на 10 серпня 2020 року судовою повісткою.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
07 травня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
Згідно з наказом від 22 вересня 2003 року № 87-к/24у по КЛПЗ "Станція швидкої медичної допомоги" ОСОБА_1 прийнята на роботу лікарем загальнопрофільної виїзної бригади. Наказом головного лікаря від 09 вересня 2008 року позивача звільнено за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що підтверджується записами з трудової книжки.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2008 року, у справі № 2-3267-2008, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 грудня 2008 року, ухвалою Верховного Суду України від 19 січня 2011 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до КЛПЗ "Станція швидкої медичної допомоги" Слов`янської міської ради, КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська" про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсною госпіталізації, визнання не законним наказу про проведення обов`язкового періодичного медичного огляду, визнання недійсними історії хвороби та довідки.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 09 грудня 2010 року, у справі № 2-219-210, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2011 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до КПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська", "КЛПЗ "Станції швидкої допомоги", Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, профспілкового комітету КЛПЗ "Станції швидкої допомоги", третя особа - головний лікар КЛПЗ "СШМД м. Слов`янська Зуйко В. Л., про визнання незаконним та скасування висновку від 18 серпня 2008 року № 962 КЛПЗ "ОПЛ міста Слов`янська", визнання незаконним та скасування наказу від 09 вересня 2008 року № 109 к/18у КЛПЗ "СШМД м. Слов`янська", про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування протоколу засідання профспілкового комітету КЛПЗ "СШМД міста Слов`янська" від 09 вересня 2008 року № 9, поновлення на роботі.
Вказаним судовим рішенням встановлено законність звільнення позивача на підставі інформації, викладеній у висновку від 18 серпня 2008 року № 962.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року, у справі № 805/2315/15-а, відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до КЛПУ Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська, Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, третя особа - Міністерство охорони здоров`я України, про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11вересня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій адміністрації КЛПУ "ОПЛ м. Слов`янська" щодо відмови у видачі лікарняного листа за результатами медобстеження в лікарні за період із 08 по 18 жовтня 2007 року. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КЛПУ Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська, Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, третя особа - Міністерство охорони здоров`я, про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії в частині визнання неправомірними дії адміністрації КЛПУ "ОПЛ м. Слов`янська" щодо відмови у видачі лікарняного листа за результатами медобстеження в лікарні за період із 08 по 18 жовтня 2007 року закрито, оскільки ці вимоги не підглядають розгляду в порядку адміністративної юрисдикції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року залишено без змін.
Наказом головного лікаря КЛПЗ "Станція швидкої медичної допомоги" Зуйко В. Л. від 10 вересня 2007 року № 105 зобов`язано усіх співробітників Станції швидкої медичної допомоги пройти щорічний медичний огляд у період до 30 вересня 2007 року.
18 жовтня 2007 року ОСОБА_1 видана довідка за № 1975, згідно з якою вона знаходилась на обстеженні в психіатричній лікарні м. Слов`янська з 08 по 18 жовтня 2007 року, за станом здоров`я - на обстеженні. Оригінал довідки досліджений судом першої інстанції в судовому засіданні.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2015 року, у справі № 2/243/4400/2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2016 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ", Смаль Ю. І., треті особи: Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремого структурного підрозділу Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф", ОСОБА_4, про визнання недостовірною інформації, визнання незаконним повідомлення Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська" від 18 серпня 2008 року № 962, зобов`язання вчинити дії.
Цим судовим рішенням встановлено, що позивач добровільно, з 08 по 18 жовтня 2007 року проходила періодичне обстеження в КЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська".
Згідно з медичною картою № 467/07, 29 вересня 2007 року ОСОБА_1 виписано направлення на проходження медичного обстеження як лікаря швидкої медичної допомоги та епікризу з Слов`янської психоневрологічної лікарні (ПНЛ), позивач у період із 11 серпня по 15 вересня 2003 року проходила лікування у 6 відділені з діагнозом гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії. Після виписки з ПНЛ у психіатра не спостерігалася.
08 жовтня 2007 року ОСОБА_1 ознайомлена з планом обстеження та лікування, на що дала свою згоду.
Згідно з висновком засідання ЛКК від 16 жовтня 2007 року позивача направлено на консультацію до професора Абрамова В. А. для уточнення діагнозу.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста Організаційно-методичного консультативного відділу КЛПУ МПНД м. Донецьк від 17 жовтня 2007 року, ОСОБА_1 проконсультована лікарем професором Абрамовим В. А., встановлений діагноз - інфантильний розлад особистості.
Згідно з епікризом-випискою з історії хвороби № 467/07 ОСОБА_1 перебувала на обстеженні в денному стаціонарі з 08 по 18 жовтня 2007 року. 16 жовтня 2007 року оглянута ЛКК, рішенням ЛКК виставлений попередній діагноз: шизоїдний розлад особистості? шизотиповий розлад особистості? Була направлена на консультацію до професора Абрамова В. А., який 17 жовтня 2007 року постановив діагноз: інфантильний розлад особистості. Виписана, видано на руки висновок професора, а також довідку перебування у відділенні з 08 по 18 жовтня 2007 рік.
22 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до головного лікаря КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня" з приводу ознайомлення з матеріалами профогляду та висновком ЛКК ОПЛ від 17 жовтня 2007 року та видачі висновку ЛКК ОПЛ від 17 жовтня 2007 року для отримання сертифікату у міського психіатра.
25 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до головного лікаря КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня" з приводу отримання копії ЛКК ОПЛ від 16 жовтня 2007 року, копії виробничої характеристики на її ім`я, копії виписки з її історії хвороби за 2003 рік та лікарняного листа з 08 по 18 жовтня 2007 року. У зазначеній заяві вказала, що під час проходження медичного обстеження у період із 08 по 18 жовтня 2007 рік лікарем-психіатром денного стаціонару використані неправдиві свідчення з виробничої характеристики.
Відповідно до медичної карти № 467/07 стаціонарного хворого, оригінал якої досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_1 за період перебування на денному стаціонарі з 08 по 18 жовтня 2007 року, виявлено та встановлено діагноз інфантильний розлад особистості. На звороті титульної сторінки медичної карти, у графі 14 "Відмітка про видачу листка непрацездатності" зазначено: видана довідка з 08 по 18 жовтня 2007 року, до праці з 18 жовтня 2007 року. В графі 15 зазначено, що працездатність відновлена повністю. В графі 17 зазначено, що за результатами лікування виписана з поліпшенням.
На запит позивача від 21 січня 2015 року до головного лікаря КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ" про надання публічної інформації в частині видачі лікарняного листа за весь час тимчасової непрацездатності за період із 08 до цього часу, 23 січня 2015 року, ОСОБА_1 надана відповідь головного лікаря КЛПЗ "Обласна психіатрична лікарня" Смаль Ю. І. за № 61, у якій він зазначає, що ОСОБА_1 в період із 08 по 18 жовтня 2007 року знаходилась на стаціонарному обстеженні в межах періодичного психіатричного огляду, за результатами якого їй видана довідка довільної форми за підписом зав. денного стаціонару з печаткою лікарні.
На запити від 03 та 10 травня 2018 року ОСОБА_1 надана відповідь головного лікаря КЗОЗ "Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ" Смаль Ю. І. за № 1070, у якій він зазначає, що 05 травня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до лікаря-психіатра Слов`янської ЦРЛ щодо проходження періодичного психіатричного огляду. Лікарем-психіатром Слов`янської ЦРЛ призначено ОСОБА_1 додаткове психіатричне обстеження в умовах стаціонару в КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська". З 08 по 18 жовтня 2007 року ОСОБА_1 проходила психіатричне обстеження в умовах стаціонару КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська". Обстеження проводилось із метою виявлення наявності або відсутності психічного захворювання/психічного розладу. За результатами додаткового психіатричного обстеження у лікарні ОСОБА_1 отриманий епікриз та рекомендовано звернутись до ЛКК диспансерного відділення, для отримання довідки про проходження періодичного психіатричного огляду, у якій повинна міститись інформація про наявність або відсутність психіатричних протипоказань для роботи лікарем станції швидкої допомоги. Після додаткового обстеження у лікарні ОСОБА_1 на ЛКК не звернулась, а звернулась до суду з позовом до лікарні "Про незаконну госпіталізацію".