ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 755/2575/17
адміністративне провадження № К/9901/23546/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2017 (судді - Огурцов О.П., Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді - Епель О.В., Аліменко В.О., Кобаль М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною відмову відповідача від 13.01.2017 №5/1-98-Тл/2-17 щодо погодження призначення йому пенсії за вислугою років;
зобов`язати відповідача погодити йому призначення пенсії за вислугою років, виходячи з наявної вислуги років 22 роки 9 місяців 23 дні та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві заяву для призначення йому пенсії за вислугою років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 06.08.1998 по 30.09.2016 позивач безперервно проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби.
Наказом Державної пенітенціарної служби України від 30.09.2016 №243/ОС-16 відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та п. 4 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв`язку зі скороченням штатів). (а.с. 14)
У зазначеному наказі вказано, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 18 років 1 місяць 1 день, у пільговому обчисленні - 22 роки 9 місяців 23 дні.
10.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років.
За результатами розгляду відповідач листом від 13.01.2017 №5/1-98-Тл/2-17 повідомив позивач про те, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (із змінами) пенсія за вислугу років призначається особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, незалежно від віку, якщо при звільненні зі служби станом на 30.09.2016 вислуга років становила 22 календарних роки та 6 місяців і більше, у той час, як його календарна вислуга років на 30.09.2016 складала 18 років 1 місяць 1 день. (а.с. 16)
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню на пільгових умовах повністю відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" від 17.07.1992 №393.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Державної пенітенціарної служби України від 13.01.2017 №5/1-98-Тл/2-17 щодо погодження призначення позивачу пенсії за вислугою років.
Зобов`язано Державну пенітенціарну службу України погодити позивачу призначення пенсії за вислугою років виходячи з наявної вислуги років 22 роки 9 місяців 23 дні та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві заяву позивача для призначення йому пенсії за вислугою років.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень Порядку від 17.07.1992 № 393 та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" враховується саме пільгова вислуга років. При цьому положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 22 років 9 місяців 23 дні, а тому у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII він набув право на призначення пенсії за вислугою років на підставі вказаного Закону.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що згідно норм чинного законодавства призначення пенсії за вислугою років не передбачено.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Зако