ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2021 року
м.Київ
справа №540/370/19
адміністративне провадження №К/9901/30805/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про скасування висновку, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, ухвалену у складі судді-доповідача Стас Л.В., суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань праці, в якому просив:
- скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1, затверджений наказом Державної служби України з питань праці №573-к від 23.11.2018 року.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. Наказом Держпраці України від 08.07.2015р. №52-кт ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області із збереженням 9 рангу державного службовця.
3. 22.11.2018р. головою Держпраці було проведено оціночну співбесіду із позивачем, за наслідками якої складено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1, який містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, а саме середній бал 2,4.
4. З цим висновком позивач ознайомлений під розпис 22.11.2018р.
5. Наказом Держпраці від 23.11.2018р. №573-к затверджено вказаний висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1
6. 11.12.2018р. ОСОБА_1 подав скаргу на ім`я голови Державної служби України з питань праці.
7. За результатами розгляду відповідачем поданої скарги, останнім був направлений лист від 22.12.2018, який був отриманий позивачем 08.01.2019р..
8. 25 лютого 2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці №573-к від 23.11.2018 року.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з питань праці про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
10. Відмовляючи в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку щодо застосування тримісячного строку звернення до суду до спірних правовідносин, оскільки позивач подавав скаргу на спірний висновок голові Державної служби України з питань праці, що є досудовим врегулюванням спору.
11 Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1, затверджений наказом Державної служби України з питань праці від 23 листопада 2018 року №573-к.
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності скасовано, позов ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
13. Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що подання позивачем скарги до голови Державної служби України з питань праці на висновок щодо результатів оцінювання, не впливає на перебіг строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС для звернення до суду щодо оскарження такого рішення. Інших об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах установленого КАС строку - позивачем не наведено.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на ухвалення оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову і передати справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, з посиланням на приписи частини восьмої статті 11 Закону України "Про державну службу", зазначає про подання ним скарги, яка була розглянута в порядку зазначеної норми, що є досудовим врегулюванням спору і у зв`язку з чим застосуванню підлягають строки передбачені частиною четвертою статті 122 КАС України.
16. В поданому на касаційну скаргу відзиві відповідач, зазначаючи про обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.
V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України Суд зазначає таке.
18. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
19. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
20. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
21. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
22. Як свідчать матеріали справи, заявлені у цій справі позовні вимоги стосуються проходження позивачем публічної служби, для звернення з якими до суду встановлений місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
23. Питання дотримання позивачем вказаного строку в ухвалі про відкриття провадження у справі, судом першої інстанції не вирішувалося.
24. За результатами розгляду поданого відповідачем клопотання, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, позаяк за висновком суду застосуванню до спірних правовідносин підлягає встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду, з огляду на використання позивачем досудового врегулювання спору шляхом подання скарги на оскаржуваний висновок.
25. Як зазначалося приписами частини четвертої статті 122 КАС України передбачений тримісячний строк, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору.
26. Тобто умовою щодо застосування у цій справі, встановленого приписами частини четвертої статті 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду є встановлена законом можливість досудового порядку вирішення спору, якою скористався позивач.
27. Так, предметом спору у цій справі є висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" – ОСОБА_1, затверджений наказом Державної служби України з питань праці №573-к від 23.11.2018 року, який містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності.
28. Питання щодо оцінювання результатів службової діяльності врегульовано статтею 44 Закону України "Про державну службу", частиною одинадцятою вказаної статті також визначено, що типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
29. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону України "Про державну службу" оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.
30. Пунктом 10 частини першої статті 7 Закону України "Про державну службу" встановлено, що державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
31. Згідно з частиною сьомою статті 44 Закону України "Про державну службу" висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
32. Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України "Про державну службу", якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
33. Процедуру розгляду Національним агентством України з питань державної служби (далі - НАДС) або його територіальними органами скарг державних службовців категорій "Б" і "В" щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу" або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорій "Б" і "В" визначає порядок, затверджений Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19 червня 2018 року N 149 (далі - Порядок №149).
34. Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №149 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на державних службовців категорій "Б" і "В" щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу" (далі - Закон), зокрема у разі оскарження державним службовцем висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, - відповідно до частини сьомої статті 44 Закону.
35. Відповідно до пункту 4 Порядку №149 скарга подається до НАДС або його територіального органу за місцезнаходженням державного органу, якого стосується оскарження.
НАДС розглядає скарги на дії (бездіяльність) державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його посадових осіб, рішення конкурсної комісії, а територіальні органи НАДС - державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення на відповідній території.
НАДС як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за рішенням Голови НАДС може розглядати відповідно до вимог цього Порядку будь-яку скаргу, що належить до компетенції його територіальних органів.
Скарга, подана з порушенням правил юрисдикції, передається за належністю до НАДС або до відповідного територіального органу в термін не більше п`яти днів з дня її одержання. Перебіг строку розгляду скарги починається з дня її реєстрації НАДС або територіальним органом, який розглядатиме скаргу відповідно до юрисдикції.
Голова НАДС або особа, яка виконує його обов`язки, може доручити розгляд скарги будь-якому територіальному органу НАДС.
36. Згідно з пунктом 9 Порядку №149 у разі наявності у скарзі відомостей, що можуть свідчити про порушення законодавства про державну службу, НАДС або його територіальний орган може направити до державних органів та їх посадових осіб запит про одержання інформації, документів, довідок, розрахунків, інших матеріалів, необхідних для розгляду скарги, або видати наказ про проведення перевірки відповідно до Порядку проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами вимог Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 26 вересня 2016 року N 193, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2016 року за N 1369/29499, про що повідомляється заявнику протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.
37. Таким чином, викладеними приписами нормативно-правових актів встановлена законом можливість досудового порядку вирішення цього спору, шляхом оскарження державними службовцями категорій "Б" і "В" висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, - відповідно до частини сьомої статті 44 Закону до НАДС або його територіального органу за місцезнаходженням державного органу, якого стосується оскарження.
38. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження позивачем спірного висновку, що містить негативну оцінку у зазначеному вище встановленому порядку оскарження.
39. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів частини четвертої статті 122 КАС України, з огляду на відсутність досудового врегулювання спору у цій справі, оскільки викладені вище обставини свідчать, що подана позивачем скарга голові державної служби України з питань праці не відповідає встановленому законодавчими приписами порядку досудового врегулювання цього спору.
40. Доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, матеріали справи не містять.
41. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
42. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
43. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд