ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25 травня 2021 року
справа № 340/921/20
адміністративне провадження № К/9901/10475/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у складі суддів Лукманової О. М., Божко Л. А., Дурасової Ю. В.
у справі № 340/921/20
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
У березні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до суду до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 2 березня 2020 року №00000270505 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000 грн за порушення частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481), з мотивів безпідставності його прийняття.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон №481 чітко не врегулював відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30 травня 2019 року направила лист за №17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, що зумовило висновок суду про те, що держава штучно створила для добросовісних платників перешкоди в господарюванні що призвело до накладення штрафу на позивача. Суд першої інстанції врахував те, що позивачка вживала всі необхідні заходи для отримання ліцензії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на встановлені судом фактичні обставини, а саме позивач здійснювала роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії з 1 липня 2019 року по 23 липня 2019 року, при цьому, за позицією суду, вона мала зупинити роздрібну торгівлю пальним до одержання ліцензії після 18 липня 2019 року, дати отримання розпорядження Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 16 липня 2019 року №367-р, однак продовжувала здійснювати роздрібну торгівлю пальним до 23 липня 2020 року.
25 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.
26 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційна скарга залишена без руху, витребувана справа з Кіровоградського окружного адміністративного суду.
6 квітня 2021 року справа № 340/921/20 надійшла до Верховного Суду.
20 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 340/921/20 на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 340/921/20 є неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України - оскарження судового рішення з підстав передбаченої частиною другою статті 353 КАС України, у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зокрема позивач в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про законність податкового повідомлення-рішення у зв`язку з тим, що нібито податковим органом у межах своїх повноважень 16 липня 2019 року було прийнято розпорядження №367-р, яким позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з встановленням невідповідності вимогам п. 37 ст. 15 Закону № 481, зокрема, суд помилково посилається на те, що копія розпорядження №367-р вручена позивачці 18 липня 2019 року. Позивачка наголошує, що фактично отримала розпорядження №367-р 24 липня 2019 року після огляду поштового ящика, після чого відразу припинила господарську діяльність з реалізації пального. Ці доводи підтверджується тим, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за трекером №2500667337836 відсутній підпис ОСОБА_1 (взагалі відсутній будь-який підпис) в графі "розписка в одержанні", що вказує на те, що працівник поштового зв`язку ОСОБА_2 особисто не вручала ОСОБА_1 цей лист.
Скаржник в касаційній скарзі звертає увагу суду касаційної інстанції на поширення регулювання даних правовідносин поряд із Законом № 481 також Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 2 березня 2015 року №222 - VIII (далі - Закон №222). Відповідно до абзацу третього пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222 (який діяв із змінами в період з 1 липня 2019 року по 18 грудня 2019 року), державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: "у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці" - чому не відповідає порядок визначення повноважень органу ліцензування та впровадження ліцензування виду діяльності в один день (1 липня 2019 року).?
Позивач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 340/921/20 і залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року.
11 травня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, на підставі наказу №221 від 7 лютого 2020 року та направлень на перевірку №315, 316 від 7 лютого 2020 року, 10 лютого 2020 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щодо дотримання нею норм законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв на газовій АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт №13/11/11/РРО/ НОМЕР_1 від 10 лютого 2020 року (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем частини двадцятої статті 15 Закону № 471, а саме здійснення торгівлі пальним без одержання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в період з 1 липня 2019 року по 23 липня 2019 року.
2 березня 2020 року на підставі акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкове повідомлення-рішення № 00000270505, яким до позивача за порушення частини двадцятої статті 15 Закону № 471 застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 250 000,00 грн.
Джерела права
Закон №481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 1 Закону №481 серед іншого надано визначення наступним поняттям:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року 2628-VІІІ внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: частини першу і четверту статті 15 викладено у такій редакції: "Імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії".
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
За змістом статті 15 Закону №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 2 березня 2015 року № 222-VIII.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Згідно з абзацем четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року №545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 1 липня 2019 року.
Листом Державної фіскальної служби від 30 травня 2019 року за №17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12 червня 2019 року. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначен