ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/386/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря Низенко В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Сухович Ю.О.
від 14.09.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Матущак О.І.
від 08.02.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра"
до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівська міська рада
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальна установа "Інститут стратегії культури"
про визнання бездіяльності незаконною та зобов?язання до вчинення дій
за участю представників:
від позивача: Гай О.О.,
від відповідача: Чернобай С.С.,
від третьої особи-1: не з?явилися,
від третьої особи-2: не з?явилися.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
01 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконною бездіяльності Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" за адресою: пл. А.Міцкевича, 6/7, шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об`єктів;
- зобов`язання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині п.3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" за адресою пл. А.Міцкевича, 6/7 площею 307 м.кв., шляхом проведення підготовки до приватизації вказаних об`єктів, в тому числі проведення та затвердження висновку (висновків) незалежної оцінки майна, укладення договору (договорів) купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень та підписання актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 червня 2001 року між Управлінням ресурсів Львівської міської ради (в тексті договору орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (в тексті договору орендар) укладено договір №10 оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства "Кіновідеоцентр "Кассандра", розташованого за адресою: м. Львів, пл.Міцкевича, 6/7.
Згідно з п.10.1 Договору останній укладено строком на двадцять років: з 01 червня 2001 року до 01 червня 2021 року.
Ухвалою Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу. Зокрема, пунктом 3 додатка до цієї ухвали затверджено об`єкт, який підлягає приватизації шляхом викупу адреса об`єкта приватизації м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (ЦМК, заг. площа 307,5 кв.м.).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 жовтня 2015 року у справі №914/2583/15 задоволено позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 року та зобов`язання повернути об`єкт оренди. Вказане рішення залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016 року та Вищого господарського суду України від 21 березня 2016 року у справі №914/2583/15.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року у справі №914/744/16 відмовлено у задоволенні позову Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Львівської міської ради; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" про скасування ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині затвердження пункту 3 додатка до ухвали. Вказане рішення залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2016 року та Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року у справі №914/744/16.
02 березня 2017 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №1610 "Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича, 6/7", якою внесено зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягаю приватизації шляхом викупу", а саме: вилучено п.3 та вирішено приватизувати способом продажу на аукціоні нежитлові приміщення загальною площею 307,5 кв.м. на пл. Міцкевича, 6/7.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17 липня 2019 року у справі №914/396/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" до Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради №1610 від 02 березня 2017 року "Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича,6/7". Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року.
Львівською міською радою, як органом місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень прийнято ухвалу №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу", якою затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, включивши до вказаного переліку об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича 6/7; орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (ЦМК, загальною площа 307,5 кв.м.). Включаючи до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу - об`єкт, який знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (ЦМК, заг. площа 307,5 кв.м.), Львівська міська рада в межах своїх дискреційних повноважень на власний розсуд визначила доцільність приватизації даного об`єкту, саме шляхом викупу. Право викупу спірного об`єкта набуто позивачем саме з дати прийняття Львівською міською радою ухвали від №4434 від 19 березня 2015 року.
Станом на час прийняття вказаної ухвали міської ради був чинний Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
За змістом статей 8, 9, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію органом приватизації здійснюється підготовка об`єкта малої приватизації до продажу, яка включає відповідні процедури. Строк підготовки об`єкта малої приватизації до продажу, крім об`єктів, набуття права власності на які пов`язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Право власності на майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об`єкт приватизації.
Відтак, проведення підготовки об`єкта малої приватизації до продажу та укладення договору купівлі-продажу спірного майна мали бути здійснені у порядку та строки до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (до 07 березня 2018 року).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо забезпечення проведення оцінки об`єкта приватизації, при цьому, гарантував забезпечення доступу до приміщення у визначений для проведення оцінки день та час.
Поряд з тим, відповідач зокрема, листом за вих.№2302-1511 від 24 березня 2017 року повідомив позивача про те, що нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 підлягають продажу шляхом проведення аукціону, у зв`язку з порушенням орендарем умов договору, що призвело до розірвання договору оренди №10 від 26 червня 2001 року за рішенням суду (справа №914/2583/15).
Однак, після розгляду судами адміністративних справ: №461/1891/17 про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради №1610 від 02 березня 2017 року "Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на пл. Міцкевича, 6/7" та №461/1890/17 про визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу", відповідачем вчинено ряд дій щодо проведення оцінки ЦМК на пл. А. Міцкевича, 6/7.
01 серпня 2018 року відповідач видав наказ №87-з "Щодо проведення інвентаризації Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра"".
Позивач заявою (вих.№10/08 від 10 серпня 2018 року) скерував відповідачу звіт про незалежну оцінку ЦМК площею 307,5 м.кв. за адресою: м. Львів, пл.Міцкевича, 6/7 станом на 31 січня 2018 року з позитивною рецензією для погодження та затвердження, а також проект договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.
Листом за вих.№2302-5179 від 28 серпня 2018 року відповідач повернув позивачу звернення разом з долученими до нього документами, а також повідомив, що приватизація спірного об`єкта має здійснюватися відповідно до вимог нового Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2020 року у справі №914/386/19 позов задоволено повністю: визнано незаконною бездіяльність Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині пункту 3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" за адресою пл. А. Міцкевича, 6/7 шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об`єктів; зобов`язано Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" в частині пункту 3 додатку, а саме: щодо нежитлових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" за адресою пл. А.Міцкевича, 6/7 площею 307 кв.м., шляхом проведення підготовки до приватизації вказаних об`єктів, в тому числі проведення та затвердження висновку (висновків) незалежної оцінки майна, укладення договору (договорів) купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень та підписання актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень.
Рішення суду мотивоване тим, що з набранням чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" покупець не позбавляється можливості подальшого здійснення та завершення процедури приватизації спірного майна, шляхом його викупу позивачем, як орендарем, з урахуванням нового порядку (в тому числі з урахуванням оцінки об`єкта приватизації за новим порядком), на підставі рішень, прийнятих до набрання чинності вказаним Законом, а, навпаки, в положеннях абз.1 п.2 його Прикінцевих та перехідних положень передбачено таку можливість, що свідчить про продовження існування обов`язку відповідача завершити процедуру приватизації.
Львівська міська рада, затвердивши своєю ухвалою перелік об`єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу, та визначивши спосіб його приватизації шляхом викупу, відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", поклала на відповідача обов`язок виконати певні дії по підготовці об`єкту малої приватизації до продажу. Судом також встановлено, що з огляду на визначені частиною 2 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строки проведення відповідної підготовки та дати прийняття рішення про приватизацію спірного майна, фактичне укладення договору мало бути здійснено до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Західний апеляційний господарський суд постановою від 08.02.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача про відсутність підстав для викупу спірного майна, у зв`язку із розірванням договору оренди. Зазначив, що розірвання договору за рішенням суду від 16.10.2015 у справі №914/2583/15, яке набрало законної сили 21.01.2016, лише припинило зобов`язання з моменту набрання законної сили відповідного рішення, та вказане не свідчить про скасування зобов`язання в цілому. При цьому, на час прийняття Львівською міською радою ухвали №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" договір №10 оренди цілісного майнового комплексу від 26 червня 2001 року був чинним та виконувався сторонами. Розірвання договору за рішенням суду відбулось на майбутнє та не може застосовуватись до правовідносин, що існували до цього.
Право на викуп у позивача виникло до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
У постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №910/11054/18, предметом спору було зобов`язання відповідача укласти договір купівлі-продажу, суд касаційної інстанції, встановивши, що рецензування звіту про оцінку (висновку про вартість майна) не проводилось, висновки про вартість майна Департаментом затверджено не було, дійшов висновку, що задоволення місцевим господарським судом позовної вимоги в даній справі означає, по суті, затвердження судом висновку про оцінку майна, що свідчить про те, що суд фактично перебрав на себе повноваження Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо такого затвердження, що суперечить наведеному приписові Конституції України. Предметом спору у цій справі є визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов`язання останнього до вчинення дій, а тому посилання скаржника на вказану постанову визнано судом апеляційної інстанції безпідставним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівська міська рада звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 914/386/19, у яких просили їх скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Підставою касаційного оскарження скаржники вважають наявність випадку, передбаченого пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржники зазначили, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, зокрема, суд апеляційної інстанції відступив від висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 910/11054/18, згідно з яким оскільки об?єкт приватизації знаходився на етапі підготовки до приватизації, приватизація не була завершена, у позові про укладення договору купівлі-продажу спірних приміщень має бути відмовлено із посиланням на пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Також вказують на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми абзацу 7 частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (приватизація об?єкта державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконується кожна з таких умов: договір оренди є чинним на момент приватизації) в ситуації коли на момент приватизації майна шляхом викупу, договір оренди відповідного майна розірваний, тобто не є чинним.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, у якому зазначено, що наведені відповідачем доводи є необґрунтованими, у зв?язку з чим касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
У касаційній скарзі скаржники посилаються на те, що судові рішення у даній справі прийнято без урахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.04.2019 у справі № 910/11054/18, а саме "оскільки об`єкт приватизації знаходився на етапі підготовки об`єкта до приватизації, приватизація не була завершена, Департамент правомірно відмовив в укладені договору купівлі-продажу спірних приміщень, посилаючись на пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Надаючи оцінку доводам касаційних скарг щодо наявності випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов?язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Проте, у справі № 910/11054/18, на яку посилаються скаржники, предметом позову є зобов`язання відповідача укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень. Верховний Суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив, зокрема, з того, що згідно з абзацом 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" установлено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу. Закінчення процедури приватизації шляхом укладення договору купівлі-продажу відповідно до абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" можливе лише в тому випадку, коли органом приватизації здійснено всі дії, направлені на проведення підготовки об`єкту до приватизації, в тому числі, й визначено ціну продажу. Встановивши, що висновки про вартість майна Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджені не були, об`єкт приватизації знаходився на етапі підготовки об`єкта до приватизації, приватизація не була завершена, Верховний Суд дійшов висновку про те, що Департамент правомірно відмовив в укладені договору купівлі-продажу спірних приміщень, посилаючись на пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Водночас у справі, яка розглядається, спір виник з приводу невиконання відповідачем своїх обов?язків з проведення процедури підготовки об`єкту до приватизації, у тому числі щодо визначення вартості майна, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", яка передує укладенню договору купівлі-продажу.
Отже, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду у справі № 910/11054/18, та на які посилалися скаржники у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 914/386/19.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме у зв?язку з відсутністю висновку щодо застосування норми абзацу 7 частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", слід зазначити таке.
Як передбачено статтею 143 Конституції України майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Згідно з частиною 2, 3 статті 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (стаття 327 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини п?ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, а відповідно до частини п?ятої статті 60 цього ж Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються і передаються у користування та оренду.
Виключною компетенцією відповідної ради є прийняття рішень щодо відчуження комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають останній, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності (пункт 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вищезазначених повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Львівською міською радою було прийнято ухвалу №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу", якою затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, включивши до вказаного переліку об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича, 6/7; орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (ЦМК, загальною площа 307,5 кв.м.).
Правомірність прийняття Львівською міською радою ухвали №4434 від 19 березня 2015 року "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу", якою затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, включивши до вказаного переліку об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича, 6/7; орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (ЦМК, загальною площа 307,5 кв.м.) було предметом судового розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2016 у справі №914/744/16, якими в задоволенні позову Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Львівської міської ради, третьої особи ТзОВ "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" про визнання незаконним п.3 додатка до ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу" та скасування ухвали № 4434 Львівської міської ради від 19.03.2015 в частині затвердження п.3 додатка до ухвали, а саме щодо включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу заявником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" приміщення за адресою м.Львів, пл. А.Міцкевича,6/7, відмовлено.
Тобто на час вирішення спору у справі № 914/836/19 ухвала Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу", зокрема, щодо включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу заявником Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" приміщення за адресою м.Львів, пл. А.Міцкевича,6/7 є чинною.
Отже, у відповідача на підставі ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу" виник обов`язок здійснити підготовку об`єкта приватизації до викупу та завершити її у строки встановлені Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який ним не виконано.
07 березня 2018 року набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Згідно з пунктом 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: - дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; - після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; - на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у даній справі відсутні винятки, передбачені у пункті 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", при цьому правильно зазначили, що вказаний Закон не нівелює чинність прийнятого відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" рішення про приватизацію спірного майна шляхом його викупу позивачем та не припиняє розпочату процедуру викупу спірного майна, а зумовлює обов`язок органу приватизації, яким в даному випадку виступає Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, завершити відповідну процедуру приватизації з укладенням відповідного договору у порядку визначеному Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Доводи скаржників, що у спірній ситуації відсутні умови, передбачені частиною 2 статті 18 чинного на цей час Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", які дають право на викуп орендованого майна, то колегія суддів зазначає, що право на приватизацію спірного об`єкта набуто позивачем саме з дати прийняття Львівською міською радою ухвали від №4434 від 19 березня 2015 року, у визначений нею спосіб - шляхом викупу відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Тобто таке право виникло у позивача до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна". Згідно з пунктом 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім передбачених випадків, наявність яких у даній справі не підтверджується.
Положення статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають умови за наявності яких здійснення приватизації об?єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, можливе шляхом викупу.
Порядок приватизації державного і комунального майна, встановлений статтею 10 цього Закону, який передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності тощо. Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.
У той же час Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачає перевірку суб`єктів, щодо яких рішення рад про приватизацію комунального майна у визначений у них спосіб було прийнято до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", на відповідність умовам, встановленим статтею 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та можливість припинення приватизації з цих підстав.
Вичерпний перелік випадків коли органи приватизації мають право припинити приватизацію об?єкта приватизації наведено у частині шостій статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", наявність яких у справі № 914/386/19 не встановлено.
Верховний Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 N 14-рп/2000 у справі N 1-16/2000, згідно з яким викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та іншими законами, і є в такому разі обов`язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об`єктів малої приватизації.
Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша статті 41), а також рівність суб`єктів права власності перед законом (частина четверта статті 13).
Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стаття 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом. Норми, які регламентують ці відносини, містяться в нормативно-правових актах з питань приватизації - законах, указах Президента України, наказах Фонду державного майна України тощо. Аналіз цих актів свідчить про наявність конкурентних та неконкурентних способів приватизації, а також особливого режиму приватизації, що здійснюється членами трудового колективу підприємства - об`єкта приватизації.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, а також викупу. Зі змісту цієї норми випливає, що саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об`єктів приватизації.
Продавцями об`єктів приватизації згідно зі статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" є Фонд державного майна України, його органи на місцях, органи приватизації, що створюються місцевими радами, та органи по управлінню майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим, які в Законі мають узагальнену назву - "органи приватизації".
З положень частини п`ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" випливає, що орган приватизації зобов`язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об`єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов`язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об`єктів малої приватизації.
У цій справі Львівська міська рада в межах своїх дискреційних повноважень на власний розсуд визначила доцільність приватизації об`єкту комунальної власності шляхом викупу, що відображено в ухвалі Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу". Правомірність рішення Львівської міської ради було предметом судового розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2016 у справі №914/744/16, якими в задоволенні позову Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Львівської міської ради, третьої особи ТзОВ "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" про визнання незаконним п.3 додатка до ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу" та скасування ухвали № 4434 Львівської міської ради від 19.03.2015 в частині затвердження п.3 додатка до ухвали, а саме щодо включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу заявником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" приміщення за адресою м.Львів, пл. А.Міцкевича,6/7, відмовлено.
Доказів того, що рішення міської ради про приватизацію спірного об?єкту на час вирішення цього спору втратило чинність чи скасовано відповідачем не надано.
Так само скаржниками не надано доказів, що на момент прийняття Львівською міською радою ухвали №4434 від 19.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу", у позивача було відсутнє, передбачене законодавчими актами, право на викуп такого майна.
Отже, у цьому випадку відсутні підстави для припинення процедури приватизації спірного майна шляхом викупу, у тому числі, у зв?язку з набранням чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".