Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповідач,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув на пленарному засіданні справу про офіційне тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Приводом для розгляду справи згідно зі статтею 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне звернення товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2171-XII в редакції від 15 травня 1996 року (далі - Закон) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 34 ст. 160).

Підставою для розгляду справи відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" є неоднозначність застосування арбітражними судами України відповідних положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Заслухавши на засіданні суддю-доповідача Савенка М.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Товариство покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" звернулось з клопотанням дати офіційне тлумачення окремих положень статті 7 Закону щодо права покупців у визначенні способу приватизації майна підприємств державної і комунальної власності.

На думку авторів конституційного звернення, частина третя статті 7 Закону передбачає можливість з ініціативи покупців визначати способи приватизації об'єктів, а частина п'ята цієї статті визначає вичерпний перелік підстав для відмови у їх приватизації, терміни розгляду заяви і передбачає, що в разі відсутності підстав для відмови у приватизації орган приватизації включає підприємство до відповідного переліку об'єктів згідно із заявою покупця.

Товариство покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" подало до органу приватизації Старокиївського району м. Києва заяву про приватизацію майна перукарні N 163 "Черемшина" шляхом викупу. Однак у встановлений Законом місячний термін заява розглянута не була, а згодом це підприємство було включено до переліку об'єктів, що підлягали приватизації в інший спосіб, ніж було запропоновано.

Суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що арбітражні суди, до яких він звертався, неоднозначне застосовують положення статті 7 Закону і тому порушує питання щодо офіційного тлумачення даної норми.

Ухвалою Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) у зв'язку із зазначеними обставинами було відкрито провадження у справі,

2. У листі Вищого арбітражного суду України зазначається, що правові позиції щодо порушених у зверненні питань викладено у відповідних постановах Вищого арбітражного суду України з урахуванням різних фактичних обставин справ.

За повідомленням Фонду державного майна України, орган приватизації і відповідна рада не мали повноважень задовольнити заяву товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина", оскільки указами Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" від 30 грудня 1994 року та "Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році" від 19 березня 1996 року встановлено певні обмеження вибору способу приватизації.

3. Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша статті 41), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (частина четверта статті 13).

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".