Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/113/19
Провадження № 11-198заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянула в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів
про визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 (Данилевич Н. А. - головуючий; судді: Бевзенко В. М., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М., Шевцова Н. В.).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі ? КДКП, Комісія) від 30.01.2019 № 26дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1" (далі ? Рішення).
2. Позовну заяву з урахуванням письмових пояснень обґрунтовано тим, що Рішення не відповідає обставинам справи, а перевірку дисциплінарної скарги проведено без урахування та оцінки обставин, які свідчать про правомірність дій ОСОБА_1, з порушенням процедури дисциплінарного провадження з огляду на таке:
2.1. Час складення щодо прокурора матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає фактичному часу, у який відбувалися спірні події.
2.2. ОСОБА_1 перебував у припаркованому автомобілі з вимкненим двигуном, а твердження працівників поліції проте, що вони зупинили його під час порушення правил дорожнього руху, неправдиві. При цьому він не відмовлявся від огляду для виявлення ознак сп`яніння, що зафіксовано на відповідних записах з нагрудних камер поліцейських.
2.3. Відсутність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 752/10386/18, якою провадження у справі стосовно нього закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі ? КУпАП).
2.4. Комісія не врахувала акта медичного огляду від 19.05.2018 та висновку від 19.05.2018 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які підтверджують, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння під час спірних подій.
2.5. 30.01.2019 під час прийняття Рішення голова КДКП ОСОБА_7 та її члени: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - перебували у відпустках, у зв`язку із чим не мали права брати участь у засіданні Комісії та голосуванні.
3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 позов задоволено, Рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Не погодившись із таким рішенням, Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (процесуальний правонаступник КДКП, якого замінено в цій справі ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06.07.2020 апеляційну скаргу залишила без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.07.2020 відкрила апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, а ухвалою від 02.09.2020 призначила розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
7. 21.08.2020 ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу.
Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин
8. ОСОБА_1 із серпня 2012 року працює в органах прокуратури. З квітня 2016 року (наказ прокурора міста Києва від 14.04.2016 № 614к) він перебуває на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва.
9. 08.10.2018 до КДКП надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Уварова В. Г. про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
10. У скарзі повідомлялось, що 19.05.2018 (у нічний час) у місті Києві на вулиці Великій Васильківській працівники управління патрульної поліції у місті Києві зупинили транспортний засіб "Форд Мондео", номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, оскільки останній здійснив розворот, перетнувши подвійну суцільну лінію. Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.
Працівники поліції склали адміністративні матеріали: постанову від 19.05.2018 серії ЕАА № 406984 за частиною першою статті 122 КУпАП та протокол від 19.05.2018 серії БД № 118446 за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки особа, яка керувала транспортним засобом, відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
На думку скаржника, прокурор ОСОБА_1 вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також грубе порушення правил прокурорської етики, що відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі ? Закон № 1697-VII), є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
11. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження зазначену скаргу розподілено члену КДКП ОСОБА_11
12. 11.10.2018 член КДКП ОСОБА_11 прийняв рішення № 1676дс-18 про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1676дс-282дп-18 стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 .
13. 26.11.2018 до КДКП від керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Уварова В. Г. надійшла заява за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, унаслідок якої встановлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження цю заяву розподілено члену КДКП ОСОБА_11
14. У заяві повідомлялось, що 23.01.2018 обліковано в Реєстрі таємних перевірок доброчесності прокурорів та оприлюднено на офіційному веб - сайті Генеральної прокуратури України заповнену ОСОБА_1 власноруч анкету доброчесності прокурора за формою, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 16.06.2016 № 205. У зазначеній анкеті ОСОБА_1 підтвердив, зокрема, що своєчасно та достовірно задекларував своє майно, доходи, видатки і зобов`язання фінансового характеру його, а також членів його сім`ї в порядку, встановленому законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про запобігання корупції"; не вчиняв корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та не порушував обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
Водночас у заяві зазначено, що 08.11.2017 рішенням КДКП № 249дп17 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов`язків при поданні щорічних декларацій за 2015, 2016 роки, у зв`язку з порушенням установленого законом порядку подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. На думку скаржника, прокурор ОСОБА_1 вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
15. 28.11.2018 член КДКП ОСОБА_11 прийняв рішення № 1934дс-18 про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-1934дс-329дп-18 стосовно ОСОБА_1 .
16. Рішенням КДКП від 05.12.2018 № 541дп-18 дисциплінарні провадження № 11/2/4-1676дс-282дп-18 та № 11/2/4-1934дс-329дп-18 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 11/2/4-1676дс-282дп-18.
17. За результатами проведеної перевірки член КДКП ОСОБА_11 17.12.2018 склав висновок про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
18. У межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі від 08.10.2018, доповідач виходив з того, що відмова прокурора від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння є діями, які шкодять як його репутації, так і авторитету органів прокуратури, викликають негативний суспільний резонанс, а тому їх вчинення є грубим порушенням правил прокурорської етики, а тому наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно заяви, яка надійшла до КДКП 26.11.2018, доповідач зазначив, що невідображення ОСОБА_1 факту його притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" не може свідчити про невиконання ним обов`язку щодо проходження таємної перевірки доброчесності, оскільки він не вчинив жодних дій, які свідчать про його недоброчесність, тому зазначена заява не підлягає задоволенню, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку.
19. 30.01.2019 КДКП ухвалила Рішення, яким притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
20. КДКП визнала обґрунтованою скаргу від 08.10.2018, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння є діями, які шкодять його репутації та авторитету органів прокуратури, викликають негативний суспільний резонанс, а тому їх вчинення є грубим порушенням правил прокурорської етики. Таким чином, Комісія дійшла висновку, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях наявний склад дисциплінарного проступку, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості і незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).
Також Комісія дійшла висновку, що дисциплінарна скарга від 26.11.2018 не підлягає задоволенню, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, про який ішлося в скарзі.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1, Комісія виходила з відсутності підстав для накладення більш м`якого стягнення, оскільки дотримання вимог законодавства, які порушив позивач, є очевидним та обов`язковим, а зазначене порушення не може бути виправдано ніякими обставинами.
21. За змістом Рішення, протоколу та відеозапису засідання КДКП на засіданні Комісії 30.01.2019, де розглядався висновок про наявність дисциплінарного проступку ОСОБА_1, були присутні 10 членів КДКП, а головував ОСОБА_7, який вів засідання та підписував Рішення в зазначеному статусі.
22. Під час засідання КДКП 30.01.2019 голова Комісії ОСОБА_7 та її члени: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 - перебували в щорічній відпустці за наказами від 03.01.2019 № 3к, 4к, 5к, 6к, 7к, 8к відповідно.
23. Наказом від 03.01.2019 № 3к (т. 1, а. с. 75) обов`язки голови КДКП на час відсутності ОСОБА_7 (із 17.01.2019 до 30.01.2019) було покладено на заступника голови КДКП Шемчука В. В.
Оцінка суду першої інстанції
24. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що КДКП допустила порушення вимог статті 78 Закону № 1697-VII та пунктів 26, 28 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі ? Положення), оскільки у день розгляду дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 (30.01.2019) голова КДКП ОСОБА_7 та її члени ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - перебували в черговій відпустці.
25. Водночас суд першої інстанції зауважив, що відповідач під час розгляду справи не надав доказів відкликання у встановленому порядку вищезазначених осіб із чергової відпустки 30.01.2019, а також не зазначив про існування таких доказів. Тому, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що КДКП порушила процедуру прийняття Рішення, а саме ухвалила його без наявності кворуму.
Суд першої інстанції не аналізував правильності оскаржуваного рішення, оскільки дійшов висновку, що воно підлягає скасуванню внаслідок порушення процедури його прийняття.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
26. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.
27. Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми частин третьої та четвертої статті 74, частини п`ятої статті 78 Закону № 1697-VII, пунктів 30, 61 Положення та статті 12 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" (далі ? Закон № 504/96-ВР).
Також суд першої інстанції не спростував наявності в голови та членів КДКП повноважень під час відпустки; залишив поза увагою, що під час відпустки член КДКП не позбавляється своїх повноважень, а повноваження члена КДКП на період відпустки не можуть бути покладені на іншого працівника; неповно з`ясував обставини справи, зокрема, що на засіданні КДКП 30.01.2019 була присутня необхідна кількість членів (кворум) для прийняття Рішення, а оскільки члени КДКП, які перебували у відпустці, не повідомили про поважні причини, що перешкоджали б їхній участі в засіданні КДКП, а навпаки, прибули на засідання 30.01.2019, КДКП не могла заборонити членам комісії брати участь у засіданні та реалізовувати свої повноваження, передбачені Законом № 1697-УІІ і Положенням.
Позиція ОСОБА_1 щодо апеляційної скарги
28. Доводи ОСОБА_1, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, подібні до мотивів, викладених у рішенні суду першої інстанції, зокрема, що ОСОБА_7 не міг здійснювати повноваження голови КДКП; члени Комісії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували в щорічній відпустці, у зв`язку із чим не можуть вважатися такими, що законно виконували свої повноваження; зазначені члени КДКП не були відкликані із щорічної відпустки за ініціативою роботодавця, а також не переривали її за власною ініціативою, оскільки відсутні відповідні організаційно-розпорядчі документи.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
31. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
32. Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, визначено, що одним із принципів, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є зразковість поведінки та дисциплінованість.
Відповідно до статей 16, 18 цього Кодексу при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Працівнику прокуратури слід не допускати дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою має поводити себе коректно і пристойно.
33. Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийнято восьмим Конгресом Організації Об`єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08-07.09.1990), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи здійснення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
34. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить, зокрема, відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані (пункт 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13.04.2017 № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за № 623/30491).
35. Статтею 44 Закону № 1697-VII установлено, що дисциплінарне провадження щодо прокурорів здійснюється КДКП.
36. Відповідно до частини першої статті 73 зазначеного Закону КДКП є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
37. Частиною першою статті 74 Закону № 1697-VII визначено склад КДКП. До складу КДКП входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких: 1) п`ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція прокурорів; 2) дві особи (вчених) призначає з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; 3) одну особу (адвоката) призначає з`їзд адвокатів України; 4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури.
Цією ж статтею врегульовано питання повноважності складу КДКП. КДКП є повноважною за умови призначення до її складу не менше дев`яти членів. Строк повноважень члена КДКП становить три роки. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два строки підряд. Члени КДКП прокурорів працюють на постійній основі і на час виконання своїх обов`язків відряджаються до Комісії.
38. Стаття 82 Закону № 1697-VII регулює питання перебування прокурорів у відпустці. Прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора. Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.
Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані із щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв`язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.
39. Статтею 74 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (частина восьма статті 79 КЗпП України, частина третя статті 12 Закону № 504/96-ВР).
40. Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду КДКП дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
41. Згідно із частиною першою статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні КДКП. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання КДКП має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
42. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні КДКП заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ята статті 47 Закону № 1697-VII).
43. Голова КДКП організовує її роботу та головує на її засіданнях, визначає обов`язки заступника, веде засідання комісії, представляє її у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, з органами інших держав та міжнародними організаціями. Обов`язки голови КДКП у разі його відсутності виконує заступник голови.
Засідання КДКП проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання Комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев`яти членів КДКП (частини третя та п`ята статті 78 Закону № 1697-VII).
44. Частиною першою статті 48 Закону № 1697-VII установлено, що КДКП приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення КДКП за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
45. Пунктами 25, 26 Положення передбачено, що голова КДКП, серед іншого, веде засідання Комісії, головує на ньому, підписує рішення та протокол засідання Комісії, а заступник голови КДКП здійснює повноваження, визначені головою Комісії, та виконує обов`язки голови Комісії в разі його відсутності.
46. Відповідно до пункту 30 Положення член КДКП бере участь у засіданнях Комісії. За наявності поважних причин, що перешкоджають участі в засіданні Комісії, до початку засідання невідкладно повідомляє голову Комісії про неможливість прибути на засідання. Також член Комісії вносить пропозиції про включення в порядок денний засідання додаткових питань, вирішення яких належить до компетенції Комісії; знайомиться з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, бере участь у їх дослідженні та перевірці; наводить свої мотиви та міркування, а також подає додаткові документи з питань, що розглядаються; вносить пропозиції щодо проекту рішення Комісії з будь-яких питань та голосує з питань, винесених на розгляд; підписує рішення Комісії; письмово висловлює окрему думку щодо рішення Комісії; виконує рішення Комісії та доручення голови Комісії, надані в межах компетенції; здійснює інші повноваження, визначені Законом, цим Положенням та іншим законодавством.
47. Якщо розгляд питань неможливий у зв`язку з відсутністю необхідної кількості членів Комісії, головуючий оголошує про відкладення засідання на визначений час або переносить засідання на інший день. Розгляд питання, включеного до порядку денного, відкладається у разі: неявки на засідання учасників, якщо їхня присутність на засіданні є обов`язковою; необхідності витребування нових матеріалів; залучення до участі в дисциплінарному провадженні інших осіб; відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Комісії; з інших підстав за мотивованим рішенням Комісії (пункт 44 Положення).
48. Комісія має право прийняти рішення, якщо на її засіданні присутні не менше дев`яти членів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії, передбаченого Законом (пункт 61 Положення).