ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1450/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився
відповідача - Лук`янчиков І.В. адвокат (довіреність від 30.12.2020 №1702/1.10)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління"
на рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2020 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління"
про стягнення 1 194 330 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" (далі - ПАТ "Новотроїцьке рудоуправління", відповідач) штрафу у розмірі 1 194 330 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у залізничній накладній відомостей про адресу одержувача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2020 (суддя Ніколаєва Л.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з ПАТ "Новотроїцьке рудоуправління" на користь АТ "Українська залізниця" штраф у розмірі 1 194 330, 00 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 914, 95 грн.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 (колегія суддів у складі: Здоровко Л.М., Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2020 залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. ПАТ "Новотроїцьке рудоуправління" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 100, 00 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Доводи інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. У відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, як пропущений з поважних причин. Клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу мотивовано таким. Відповідно до наказу від 29.04.2020 №165/Н "Про запровадження неповного робочого тижня" та телеграфної вказівки від 30.06.2020 №Н/142а для підрозділів позивача встановлений режим неповного робочого часу з вихідними днями по понеділкам. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2021 надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 12.04.2021, що припадає на понеділок.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів вважає клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі статті 119 ГПК України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
9. 17.03.2020 зі станції відправлення Велико-Анадоль Донецької залізниці на станцію призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці відправником ПАТ "Новотроїцьке РУ" на адресу одержувача ТОВ "Індерпайп НТЗ" здійснено згруповану відправку вантаж флюси, не пойменовані в алфавіті, у 40 вагонах згідно відомості, що підтверджується залізничною накладною №48145593.
10. Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений відправником, адреса одержувача: 49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1А. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена представником відправника Капапкіна О.І.
11. 18.03.2020 на станцію відправлення Велико-Анадоль Донецької залізниці відповідач направив телеграму № 1, в якій повідомив про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу, просив вважати правильною адресу одержувача вантажу: 49081, м. Дніпро, вул. Столетова, 21 та направити відповідну телеграму на станцію призначення.
12. 19.03.2020 зі станції відправлення Велико - Анадоль Донецької залізниці на станцію призначення Ніжньодніпровськ Дніпровської залізниці направлено телеграму № 3 з повідомленням про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу та із зазначенням правильної адреси одержувача вантажу: 49081, м. Дніпро, вул. Столетова, 21.
13. 21.03.2020 по прибуттю вантажу на станцію призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1618, в якому встановлено, що в залізничній накладній №48145593 неправильно зазначено адресу одержувача вантажу, виправлення якої здійснено на підставі телеграми від 19.03.2020 № 3 шляхом внесення відповідних змін у залізничну накладну.
14. У зв`язку із неправильним зазначенням адреси одержувача вантажу у накладній №48145593 позивач, відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 1 194 330 грн., виходячи із п`ятикратної вартості провізної плати вантажу, яка зазначена у залізничній накладній №48145593 та складає 238 866 грн., та звернувся до суду з даним позовом.
Касаційне провадження
15. У зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2021, який наявний в матеріалах справи.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
18. Підставою для подання касаційної скарги скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
19. ПАТ "Новотроїцьке рудоуправління" вважає, що ним обґрунтовано можливість зменшення розміру штрафу, передбаченого статтями 118, 122 Статуту залізниць України, а позивачем не наведено аргументів проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 100,00 грн. Також відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.
20. Як встановили попередні судові інстанції, 17.03.2020 зі станції відправлення Велико-Анадоль Донецької залізниці на станцію призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці відправником ПАТ "Новотроїцьке РУ" на адресу одержувача ТОВ "Інтерпайп НТЗ" здійснено згруповану відправку вантажу флюси, не пойменовані в алфавіті, у 40 вагонах згідно з відомості, що підтверджується залізничною накладною № 48145593.
21. Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений відправником, адреса одержувача: 49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1А. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена представником відправника Капапкіною О.І.
22. 18.03.2020 на станцію відправлення Велико-Анадоль Донецької залізниці відповідач направив повідомлення про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу, просив вважати правильною адресу одержувача вантажу: 49081, м. Дніпро, вул. Столетова, 21 та направити відповідну телеграму на станцію призначення.
23. 19.03.2020 зі станції відправлення Велико-Анадоль Донецької залізниці на станцію призначення Нижньодніпровськ Дніпровської залізниці направлено телеграму про неправильне зазначення адреси одержувача вантажу та із зазначенням правильної адреси одержувача вантажу: 49081, м. Дніпро, вул. Столетова, 21.
24. 21.03.2020 по прибуттю вантажу на станцію призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1618, в якому встановлено, що в залізничній накладній № 48145593 неправильно зазначено адресу одержувача вантажу, виправлення якої здійснено на підставі телеграми від 19.03.2020 шляхом внесення відповідних змін у залізничну накладну.
25. У зв`язку із неправильним зазначенням адреси одержувача вантажу у накладній №48145593 позивач, відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 1 194 330, 00грн.
26. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
27. Згідно зі статтею 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
28. Частиною першою статті 909 ЦК України та частиною першою статті 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
29. Відповідно до частини третьої статті 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
30. Згідно зі статтею 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
31. Частиною п`ятою статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
33. Відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
34. Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
35. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
36. Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084 (далі - Правила).
37. Відповідно до частин першої, другої статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
38. Згідно з частиною першою статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
39. Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
40. Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
41. Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
42. Згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України, за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
43. Таким чином, саме на вантажовідправника покладається обов`язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна інформація; неправильне зазначення адреси вантажоодержувача вважається порушенням.
44. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
45. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у зв`язку з неправильним зазначенням в накладній адреси вантажоотримувача, оскільки факт порушення відповідачем Правил перевезення вантажу підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.
46. Суди попередніх інстанцій врахували висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, де зазначено таке. "Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено".
47. Суд апеляційної інстанції в питанні щодо можливості зменшення розміру штрафу врахував позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2018 №906/434/17.
48. Втім, скаржник в своїй касаційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №910/143/19, з якої вбачається таке.
49. Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
50. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
51. Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними і застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
52. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
53. При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
54. Втім, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам і доводам сторін, дійшли висновку про недоведеність відповідачем винятковості обставин, з якими закон пов`язує можливість зменшити розмір штрафу.
55. Колегія суддів Касаційного господарського суду встановила, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17, та від 16.10.2019 у справі №910/143/19 (на яку містить посилання й сама касаційна скарга).
56. Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин справи, правильно переглянув судове рішення відповідно до висновків Верховного Суду, а підстави для відступлення від зазначених висновків у межах цієї справи, за доводами скаржника, відсутні.
57. Верховний Суд зазначає, що аргументи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов`язаних із встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, у касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про неправильне застосування норм матеріального права, застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання, пов`язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.
Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вони зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже надана певна оцінка апеляційним судом.