ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 500/2802/18
адміністративне провадження № К/9901/22815/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №500/2802/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 (головуючий суддя Мірінович У.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 (колегія у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області у відповідності до абзацу двадцять другого статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" видати ОСОБА_1 ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) за адресою: АДРЕСА_1 із платою за таку ліцензію, встановлену для сіл та селищ, які не знаходяться в межах міст, терміном дії із 12.12.2018 до 12.12.2019, скасувавши ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на території міст, від 19.12.2018 реєстраційний № 19210308201800929.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач помилково дійшов висновку, що с. Лісники знаходиться на території міста Бережани, оскільки рішенням Бережанської міської ради № 1036 від 30.04.2010 "Про впорядкування назв вулиць", внесено зміни (поправку) щодо розмежування АДРЕСА_1, а саме: від початку до № 105 та № 106 м. Бережани, а від № 107 та № 108 до кінця с. Лісники. Також зазначала, що відповідно до Державного класифікатора об`єктів адміністративно - територіального устрою України Бережанській міській раді підпорядковані місто Бережани, село Лісники та село Рай. Таким чином, враховуючи те, що позивач здійснює підприємницьку діяльність за адресою, яка відноситься до села Лісники, а саме: АДРЕСА_1, то відповідач зобов`язаний був видати позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) за адресою: АДРЕСА_1 із платою за таку ліцензію встановленою для сіл та селищ, які не знаходяться в межах міст.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019, позов задоволено. Зобов`язано Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 39403535) внести з 19.12.2018 зміни у Ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у тому числі сидром та перрі (без додання спирту) реєстраційний №19210308201800929 терміном дії з 19.12.2018 до 19.12.2019, виданої ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1 ) в частині місця здійснення торгівлі, а саме: замість " АДРЕСА_1, магазин - кафетерій", зазначити - " АДРЕСА_1, магазин - кафетерій".
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність саме за адресою, яка відноситься до села Лісники, а саме: АДРЕСА_1, а тому відповідач зобов`язаний був видати позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) за адресою: АДРЕСА_1 із платою за таку ліцензію встановленою для сіл та селищ, відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 12.08.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що враховуючи відомості у документах, що надавались для реєстрації РРО та інформації з ІС "Податковий Блок" підсистеми "Ліцензії на алкоголь, спирт і тютюн", можна зробити висновок про правильність дій податкового органу щодо видачі ліцензії за адресою здійснення торгівлі: м. Бережани, с. Лісники, вул. Рогатинська, 132. Крім того, після отримання розпорядження № 1005-р від 03.12.2018, позивач повторно звернулась до контролюючого органу із заявою, зокрема на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), в яких самостійно зазначила виправлену адресу місця торгівлі - АДРЕСА_1 . Таким чином, на підставі такої заяви позивачу було видано зазначену ліцензію (реєстраційний №19210308201800929 від 19.12.2018).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 12.08.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав, передбачених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги, та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про оплату судового збору.
10. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019.
12. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 21.04.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець 25.10.2011, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 8).
14. Також, як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, позивач звернулась до контролюючого органу із заявою про одержання, зокрема ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), в якій зазначила адресу місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
15. За результатами розгляду заяви відповідач видав розпорядження № 1005-р від 03.12.2018 про відмову у видачі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з підстав невідповідності розміру плати за ліцензію територіальному розташуванню населеного пункту та з урахуванням того, що згідно з даними ІС "Податковий блок" с. Лісники знаходиться в межах території м.Бережани та вказаний у заяві ЕККА зареєстрований за кодом ДПІ 1921 (Бучацька ОДПІ ГУ ДФС (м. Бережани), (арк. справи 9)).
16. Після отримання зазначеного розпорядження, позивач повторно звернулась до контролюючого органу із заявою, зокрема на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), в яких самостійно зазначила виправлену адресу місця торгівлі - АДРЕСА_1 .
17. На підставі чого, позивачу було видано ліцензію № 19210308201800929 від 19.12.2018 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), місце здійснення торгівлі зазначено: м.Бережани, с. Лісники, вул. Рогатинська, 132, магазин - кафетерій (арк. справи 21).
18. Не погоджуючись з видачею ліцензії в частині зазначення місця здійснення торгівлі позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України - є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
20. За правилами статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додавання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.
Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додавання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
21. Отже, за умови дотримання суб`єктом господарювання визначених законом умов отримання ліцензії, органи виконавчої влади, уповноважені КМУ, за його заявою повинні видати йому таку ліцензію або прийняти рішення про відмову у її видачі, в якому має бути вказана підстава для такої відмови.
22. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до контролюючого органу із заявою про одержання, зокрема ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), в якій зазначила адресу місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
23. За результатами розгляду заяви відповідач видав розпорядження № 1005-р від 03.12.2018 про відмову у видачі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з підстав невідповідності розміру плати за ліцензію територіальному розташуванню населеного пункту та з урахуванням того, що згідно з даними ІС "Податковий блок" с. Лісники знаходиться в межах території м. Бережани та вказаний у заяві ЕККА зареєстрований за кодом ДПІ 1921 (Бучацька ОДПІ ГУ ДФС (м. Бережани), (арк. справи 9)).
24. Вказане розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області № 1005-р від 03.12.2018 про відмову у видачі ліцензії позивачем не оскаржувалось.
25. Надалі, позивач повторно звернулась до контролюючого органу із заявою, зокрема на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), в яких самостійно зазначила адресу місця торгівлі - АДРЕСА_1 .
26. На підставі вказаної заяви, позивачу було видано ліцензію №19210308201800929 від 19.12.2018 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), місце здійснення торгівлі зазначено: АДРЕСА_1, магазин - кафетерій (арк. справи 21).
27. Позивач вважає, що відповідач помилково дійшов висновку, що с. Лісники знаходиться на території міста Бережани, оскільки рішенням Бережанської міської ради № 1036 від 30.04.2010 "Про впорядкування назв вулиць", внесено зміни (поправку) щодо розмежування м. Бережани та с. Лісники по вул. Рогатинська, а саме: від початку до № 105 та № 106 м. Бережани, а від № 107 та № 108 до кінця с. Лісники. Також зазначила, що відповідно до Державного класифікатора об`єктів адміністративно - територіального устрою України Бережанській міській раді підпорядковані місто Бережани, село Лісники та село Рай.
28. Таким чином, позивач вважає, що оскільки вона здійснює підприємницьку діяльність за адресою, яка відноситься до села Лісники, а саме: вул. Рогатинська 132, с. Лісники, Бережанський район, Тернопільська область, то відповідач зобов`язаний був видати позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) за адресою: вул. Рогатинська 132, с. Лісники, Бережанський район із платою за таку ліцензію встановленою для сіл та селищ, які не знаходяться в межах міст.
29. Таким чином, спірним питанням в даній справі є визначення у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) адреси місця здійснення торгівлі.
30. Колегія суддів звертає увагу, частиною тридцять третьою статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
31. Процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах (далі - органи ДФС) врегульовано "Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015р. №271.
32. Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що для внесення змін у видану суб`єкту господарювання ліцензію, останній повинен звернутись до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. За результатами розгляду такої заяви орган, який видав ліцензію, видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
33. При цьому, з матеріалів справи неможливо встановити та судами попередніх інстанцій не досліджувались обставини звернення позивача до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області з заявою про внесення змін в ліцензію.
34. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Тернопільській області внести з 19.12.2018 зміни у Ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у тому числі сидром та перрі (без додання спирту) реєстраційний №19210308201800929 терміном дії з 19.12.2018 до 19.12.2019.
35. Судами не досліджено обставини, які мають визначальне значення для вирішення спору. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.
36. За змістом ч. 1 та 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
39. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
40. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03.04. 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
41. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
42. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
43. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
44. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" №48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
45. За ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
46. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
47. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Керуючись ст. 341, 353, 356 КАС України, Суд -