ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 810/1392/17
адміністративне провадження № К/9901/31390/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 (суддя Василенко Г.Ю.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (Головуючий суддя Бабенко К.А., судді: Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.)
у справі №810/1392/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА"
до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРА" (далі - позивач, ТОВ "ФОРА") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002614002 від 21.11.2016.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що відповідно до зробленої під час перевірки фотофіксакції, виноробна продукція зберігалася на освітленій вітрині у горизонтальному положенні, а отже із порушеннями правил зберігання визначеними ДСТУ 4806:2007 "Вина" Загальні технічні умови", а отже після закінчення гарантійного терміну зберігання. Перевіряючими було встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованою маркою акцизного податку попереднього зразка.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2016 Головним управлінням ДФС у Київській області здійснено перевірку магазину ТОВ "ФОРА", який розташовано за адресою: м. Бориспіль, Київський шлях, 90 щодо додержання вимог, встановлених законодавством України у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами якої складено Акт № 1146/10-36-40/32294897 від 02.11.2016.
Податковим органом в акті перевірки встановлено факт реалізації пляшки вина виноградного натурального столового напівсолодкого білого "Тамянка", 0.75л, 10-12% об, виробництва "ІМ "Вінарія Боставан" СРЛ, Республіка Молдова, за ціною 79.94грн., що підтверджується фіскальним чеком від 01.11.2016 №8/1118/300. Термін придатності зазначеного вина 18 місяців, дата виготовлення 06.01.2015. Дана пляшка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка ААБР 600500 11/14 0.008 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці, алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання.
На підставі висновків акту перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0002614002 від 21.11.2016 про застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 000 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Головного управління ДФС у Київській області "Про результати розгляду скарги" від 27 січня 2017 року №296/10/10-36-10-01-04 та Рішенням Державної фіскальної служби України "Про результати розгляду скарги" від 29 березня 2017 року №6441/6/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення-рішення Відповідача від 21.11.2016 року №0002614002 та Рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.2, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (підпункт 222.1.3 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Отже, марками відповідного зразка є марки, які відповідають сумі акцизного податку на дату розливу продукції.
У справі, яка розглядається, фінансові санкції згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії застосовано до позивача відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за змістом якого в разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Тобто, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
При цьому немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.
Натомість ототожнення контролюючим органом факту зберігання в господарській одиниці позивача пляшок вина, в яких сплив термін придатності до споживання, із зберіганням алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка не відповідає правильному змісту наведеного правового регулювання.
Також, варто враховувати, що відповідно до пункту 24 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII строк (термін) придатності - це строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.
За правилами частин чотирнадцятої, п`ятнадцятої, дев`ятнадцятої Закону України від 16.06.2005 № 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" гарантійні терміни зберігання вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, які встановлено чинними стандартами та нормативною документацією, є мінімальними термінами, протягом яких виробник несе відповідальність за невідповідність показників якості продукції нормативним вимогам, і не є термінами придатності виноробної продукції до споживання.
Виробники виноробної продукції мають право встановлювати власні гарантійні терміни зберігання окремих найменувань вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, які перевищують мінімальні гарантійні терміни, встановлені чинними стандартами та нормативною документацію, з обов`язковою відповідальністю за відповідність їх якості нормативним вимогам. Власні гарантійні терміни повинні бути внесені у розроблені виробником технологічні інструкції на окремі найменування продукції, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, у встановленому порядку.
Вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з`явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Отже, зазначений виробником на етикетках пляшок вин термін зберігання є мінімальним терміном, протягом якого виробник гарантує відповідність продукції вимогам нормативно-правових актів щодо її якості та безпеки.
Тобто, поняття "гарантійний строк зберігання" не є тотожним поняттю "термін придатності", а тому закінчення гарантійного строку зберігання вин автоматично не обумовлює закінчення строку придатності таких вин до споживання за умови відсутності ознак помутніння та видимого осаду.
Такий висновок узгоджується з вимогами, передбаченими Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 15 яких встановлено, що вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних строків зберігання не з`явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Аналогічні за змістом положення містить і ДСТУ № 4807:2007 "Вина ігристі. Технічні умови".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 816/686/17.
В свою чергу, акт перевірки, як встановлено попередніми судовими інстанціями, не містить будь-яких відомостей про те, чи досліджувались під час проведення контрольного заходу пляшки вин, гарантійний термін придатності яких минув, на предмет наявності ознак помутніння та осаду.
Не подано відповідних доказів на підтвердження таких обставин органом доходів і зборів й у судовому процесі.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд