ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5147/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Могила С. К.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Фонду державного майна України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 (головуючий суддя Чорногуз М. Г., судді Мальченко А.О., Агрикова О. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 (суддя Сівакова В. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Проперті"
до Фонду державного майна України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,
про визнання незаконним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Радь І. І. (адвокат),
відповідача - Бабій А. Б. (у порядку самопредставництва),
третьої особи - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Проперті" (далі - ТОВ "Вест Проперті", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - Регіональне відділення ФДМУ) про:
- визнання незаконним та скасування наказу ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" в частині включення до додатку 3 "Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році" вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 656,6 кв. м, розташованого за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 33 (далі - спірне приміщення) та визначення органом управління апарат ФДМУ;
- зобов`язання ФДМУ включити спірне приміщення до пункту 2 наказу від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" та включити до додатку 8 "Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018-2019 роках" з визначенням органу управління Регіонального відділення ФДМУ.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний наказ відповідача про включення орендованого майна до переліку об`єктів приватизації в 2020 році змінило попередньо затверджену та майже виконану процедуру приватизації цього майна позивачем шляхом викупу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 30.11.2018 між ТОВ "Вест Проперті" (орендар) та Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області, правонаступником якого є Регіональне відділення ФДМУ (орендодавець) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1265 (далі - договір оренди).
4. Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівлю вбудовано-прибудованого приміщення площею 656,6 кв. м, розміщене за адресою: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, просп. Президента Грушевського, 33, що перебуває на балансі Державного підприємства "Управління справами Фонду державного майна України", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2018 і становить за результатами незалежної оцінки 3 208 403 грн без урахування ПДВ.
5. Згідно з пунктом 10.1 договору оренди його укладено строком на 10 років, що діє з 30.11.2018 до 29.11.2028 включно.
6. Відповідно до пункту 4.4 договору оренди для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заявку і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 25.05.2018 № 686 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 711/32163 (далі - Порядок № 686).
7. Пунктом 5.8 договору оренди визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.
8. У разі якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень.
9. Пунктом 6.5. договору оренди передбачено, що право на викуп орендованого майна набувається на підставах, визначених статтею 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
10. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач, користуючись правом, наданим положеннями договору оренди, та керуючись вимогами пункту 3 Порядку № 686, підготував і подав орендодавцю повний пакет документів, необхідний для отримання згоди на здійснення поліпшення майна, та отримав від орендодавця погодження на відповідні поліпшення у листі № 11-04-577 від 13.03.2019.
11. Листом від 10.04.2019 № 12 позивач повідомив Регіональне відділення ФДМУ про завершення виконання робіт з капітального ремонту покрівлі та зовнішніх прорізів вбудовано-прибудованих приміщень та на виконання пункту 9 Порядку № 686 надав копії актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт.
12. Висновком судового експерта Маркуса Я. І. за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 28.05.2019 № 2/5-19 встановлено факт здійснення робіт, а також те, що роботи, ідентифіковані цим експертним дослідженням, покращили фізичний і технічний стан майна та його споживчі якості, мають невід`ємний характер і є невід`ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна, які неможливо відокремити від орендованого нерухомого майна без заподіяння йому шкоди та зменшення його ринкової вартості.
13. Аудиторським звітом аудиторської фірми "Віталіна-аудит" щодо підтвердження витрат, понесених ТОВ "Вест проперті", та їх фінансування у зв`язку із здійсненням невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, складеним 29.05.2019, документально підтверджується сума витрат, пов`язаних із здійсненням невід`ємних поліпшень ТОВ "Вест Проперті" індивідуально визначеного орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності - спірного приміщення, в сумі 1 175 845,28 грн.
14. Крім того, матеріали справи містять звіт про незалежну оцінку вартості станом на 31.05.2019, виконаний фізичною особою-підприємцем Скоробогатовим Ю. Б., з метою визначення вартості невід`ємних поліпшень нерухомого майна - об`єкта державної власності (спірного приміщення), здійснених орендарем ТОВ "Вест Проперті". Згідно з цим звітом вартість невід`ємних поліпшень, здійснених орендарем за час оренди, становить 1 117 053,01 грн з ПДВ.
15. Листом від 14.06.2019 № 33 ТОВ "Вест Проперті" повідомило Регіональне відділення ФДМУ про здійснення товариством невід`ємних поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, на суму, що перевищує 25 % ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна та просило розпочати процедуру приватизації шляхом викупу вбудовано-прибудованих приміщень.
16. Наказом Регіонального відділення ФДМУ від 10.07.2019 № 00334 "Про прийняття рішення про включення об`єкта до Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації", згідно з яким прийнято рішення про включення спірного приміщення (об`єкт державної власності) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
17. Наказом ФДМУ від 23.07.2019 № 728 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (із змінами) спірне приміщення включено до Переліку окремого майна, що підлягають приватизації в 2019 році.
18. Наказом Регіонального відділення ФДМУ від 06.08.2019 № 00504 "Про прийняття рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності" прийнято рішення про приватизацію окремого майна - спірного приміщення.
19. Наказом Регіонального відділення ФДМУ від 07.08.2019 № 00509 "Про забезпечення здійснення заходів з приватизації об`єктів державної власності" Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення ФДМУ наказано забезпечити визначення способу приватизації об`єкта малої приватизації державної власності окремого майна - спірного приміщення.
20. Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення ФДМУ від 23.08.2019 № 98 "Про визначення способу приватизації об`єктів малої приватизації державної власності - окремого майна" визначено спосіб приватизації об`єкта малої приватизації державної власності - окремого майна - спірного приміщення, шляхом викупу орендарем ТОВ "Вест Проперті".
21. Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення ФДМУ у від 20.09.2019 № 124 "Про визначення дати оцінки та створення комісії з інвентаризації об`єктів малої приватизації державної власності - окремого майна" визначено дату оцінки спірного приміщення станом на 30.09.2019.
22. Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення ФДМУ від 07.10.2019 № 147 "Про призупинення приватизації об`єктів малої приватизації державної власності" призупинено вчинення дій щодо приватизації окремого майна - спірного приміщення.
23. Згідно з преамбулою вказаний наказ був виданий на виконання наказу Регіонального відділення ФДМУ від 07.08.2019 № 00509, враховуючи кримінальне провадження № 12019030000000547 від 07.08.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення - частина перша статті 364 Кримінального кодексу України, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.10.2019 у справі № 161/15587/19 та лист ФДМУ від 07.10.2019 № 10-12-17571.
24. Наказом ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" затверджено переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році згідно з додатками.
25. У додатку 3 до наказу ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 визначено переліки об`єктів, приватизацію яких будуть здійснювати Регіональні відділення ФДМУ та Центральний апарат ФДМУ. Цим наказом також визначено, що приватизацію спірного приміщення буде здійснювати Центральний апарат ФДМУ у межах, встановлених законом.
26. Пунктом 5 цього наказу з моменту набрання ним чинності визнано такими, що втратили чинність, накази державних органів приватизації з питань, що стосуються включення об`єктів державної власності до відповідних переліків, що підлягають приватизації (внесення змін до них), підготовки до продажу та організації їх продажу щодо об`єктів, зазначених в пункті 1 цього наказу.
27. Позивач вважає спірний наказ таким, що порушує його права, змінює попередньо затверджену та майже виконану процедуру приватизації спірного приміщення, оскільки ним було виконано всі вимоги закону.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
28. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 910/5147/20, позов задоволено повністю.
29. Судові рішення мотивовано тим, що оскаржуваний наказ у відповідній частині, яка стосується об`єкта малої приватизації - спірного приміщення, не відповідає вимогам частини другої та третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та порушує права позивача на приватизацію шляхом викупу орендованого та поліпшеного майна (спірного приміщення).
30. Суди також вказали, що майно на момент прийняття оскаржуваного наказу вже перебувало в процедурі приватизації шляхом викупу, орган приватизації має право припинити приватизацію об`єкта приватизації у випадках, визначених статтею 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", тоді як посилання на наявність таких випадків оскаржуваний наказ не містить, що в свою чергу свідчить про його незаконність.
31. Отже, суди зазначили, що оскаржуваним наказом відповідач припинив акти індивідуальної дії, тобто відмінив процедуру приватизації державного майна шляхом викупу без наявності на це будь-яких підстав, оскільки законодавством позивачу не надано права змінювати попередньо визначені умови приватизації державного майна.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
32. У січні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФДМУ, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у цій справі, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги і заперечень на неї
33. Підставами касаційного оскарження є пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
34. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФДМУ посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо обов`язку прийняття рішення органом приватизації про викуп в контексті частини третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
35. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги посилання ФДМУ на Методику оцінки майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика № 1891), а саме те, що висновок про вартість та звіт про оцінку майна є належним виключно у випадку, якщо замовником є орган приватизації. Скаржник вважає, що позивачем не виконані всі умови частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема, вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, не визначена суб`єктом оціночної діяльності, тому орендар не одержав права на викуп спірного приміщення. Належним і допустимим доказом у цій справі, який може підтвердити визначення суб`єктом оціночної діяльності вартості невід`ємних поліпшень спірного приміщення, є висновок про вартість майна, який затверджений наказом органу приватизації, додатками до якого є акт оцінки, висновок про вартість та звіт про оцінку майна, замовником якого у свою чергу повинен бути виключно орган приватизації.
36. Скаржник також вказує, що суб`єкти владних повноважень відповідно до актів законодавства користуються певною свободою розсуду під час вирішення питань, віднесених до їх компетенції, тобто наділені дискреційними повноваженнями.
37. У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиція ТОВ "Вест Проперті"
38. ТОВ "Вест Проперті" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що позивач не порушив положення частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки приписи цієї статті не мають жодного відношення до Методики № 1891. Крім того, порушення вимог Методики № 1891 не є підставою для скасування процедури приватизації державного майна шляхом викупу та перехід до іншої процедури приватизації. Також звертає увагу на те, що повноваження щодо зміни процедури приватизації та позбавлення права позивача на викуп орендованого та поліпшеного майна у чітко визначеному законом порядку, за умов виконання з боку останнього всіх вимог закону щодо приватизації, не є дискреційними повноваженнями.
39. У судовому засіданні представник позивача просив у задоволенні касаційної скарги ФДМУ відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
40. Регіональне відділення ФДМУ правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалося.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
41. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема стосовно застосування норми частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
43. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
44. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
45. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
46. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
47. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України від 18.01.2018 № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна".
48. Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ФДМУ, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
49. За умовами частини другої статті 7 цього Закону державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.
50. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті ФДМУ, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
51. Згідно зі статтями 1, 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" ФДМУ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. ФДМУ, його регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.
52. Частиною першою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
53. Згідно із частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна. Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному ФДМУ.
54. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації.
55. Отже, наведені норми статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають правові підстави набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.
56. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ФДМУ від 23.07.2019 № 728 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 "Про затвердження переліку об`єктив малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (із змінами) вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 656,6 кв. м включено до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2019 році.
57. Наказом Регіонального відділення ФДМУ від 06.08.2019 № 00504 "Про прийняття рішення про приватизацію об`єктів малої приватизації державної власності" прийнято рішення про приватизацію окремого майна - спірного приміщення.
58. Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення ФДМУ від 23.08.2019 № 98 "Про визначення способу приватизації об`єктів малої приватизації державної власності - окремого майна" визначено спосіб приватизації об`єкта малої приватизації державної власності - окремого майна - спірного приміщення, шляхом викупу орендарем ТОВ "Вест Проперті".
59. Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення ФДМУ від 07.10.2019 № 147 "Про призупинення приватизації об`єктив малої приватизації державної власності" призупинено вчинення дій щодо приватизації окремого майна - спірного приміщення.
60. Вказаний наказ був виданий на виконання наказу Регіонального відділення ФДМУ від 07.08.2019 № 00509, враховуючи кримінальне провадження № 12019030000000547 від 07.08.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення - частина перша статті 364 Кримінального кодексу України, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.10.2019 у справі № 161/15587/19 та лист ФДМУ від 07.10.2019 № 10-12-17571.
61. Наказом ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктив малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" затверджено переліки об`єктів малої приватизації що підлягають приватизації в 2020 році згідно з додатками.
62. Додатком 3 до цього наказу сформовано перелік окремого майна, що підлягає приватизації у 2020 році, до якого включено спірне приміщення. Органом приватизації щодо вказаного окремого майна визначено апарат ФДМУ.
63. Пунктом 5 наказу ФДМУ № 1574 з моменту набрання ним чинності визнано такими, що втратили чинність, накази державних органів приватизації з питань, що стосуються включення об`єктів державної власності до відповідних переліків, що підлягають приватизації (внесення змін до них), підготовки до продажу та організації їх продажу щодо об`єктів, зазначених в пункті 1 цього наказу.
64. Проте, прийнявши оспорюваний наказ ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 в частині включення до додатку 3 "Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році" окремого індивідуально визначеного майна - спірного приміщення та визнавши такими, що втратили чинність накази державних органів приватизації, зазначених в пункті 1 наказу, ФДМУ припинив попередньо затверджену процедуру приватизації державного майна шляхом викупу на 2019 рік, включивши спірне приміщення до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2020 році. За таких обставин згідно з вимогами чинного законодавства ФДМУ фактично відмінив (припинив) попередньо затверджену та майже виконану процедуру приватизації державного майна шляхом викупу.
65. Згідно із частиною шостою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації припиняють приватизацію об`єкта приватизації у таких випадках: включення об`єкта приватизації до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; виключення об`єкта великої приватизації з переліку об`єктів, що підлягають приватизації; ухвалення місцевою радою рішення щодо скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності.
66. Отже, орган приватизації має право припинити приватизацію об`єкта приватизації у випадках, визначених статтею 12 Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна". Посилання на наявність таких випадків оскаржуваний наказ не містить.
67. Крім того, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" державним органам приватизації також не надано повноважень приймати рішення про припинення приватизації у зв`язку зі зміною органу приватизації.
68. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
69. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
70. Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
71. Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
72. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
73. Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
74. За умовами частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
75. Переліком окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році (додаток 3 до наказу ФДМУ від 28.12.2019 № 1574), щодо спірного приміщення визначено орган управління - апарат ФДМУ, що свідчить про зміну органу приватизації зазначеного майна. Звідси подальше виконання Регіональним відділенням ФДМУ розпочатої попередньо процедури приватизації державного нерухомого майна шляхом викупу є неможливим.
76. Оскаржуваним наказом ФДМУ включив спірне приміщення до Переліку окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році (додаток 3 до наказу ФДМУ від 28.12.2019 № 1574), не врахувавши при цьому те, що це майно вже перебуває в процедурі приватизації шляхом викупу.
77. У той же час Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 6.5 договору оренди сторони передбачили, що право на викуп орендованого майна набувається на підставах, визначених статтею 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
78. З викладеного вбачається, що у випадку, коли орендарем виконані всі умови, передбачені статтею 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відсутні законодавчі обмеження на приватизацію спірного приміщення, та якщо органом приватизації прийнято рішення про приватизацію орендованого майна шляхом викупу, в орендаря виникає право на приватизацію орендованого приміщення у визначений спосіб (шляхом викупу).
79. Верховний Суд зазначає, що орган приватизації наказом Регіонального відділення ФДМУ від 06.08.2019 № 00504 "Про прийняття рішення про приватизацію об`єктив малої приватизації державної власності" прийняв рішення про приватизацію окремого майна - спірного приміщення, що свідчить про те, що позивач належним чином виконав усі вимоги закону щодо приватизації.
80. З огляду на зазначене колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що оскільки позивачем у цій справі були виконані всі вимоги, передбачені статтею 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація, яку було розпочато за відповідним рішенням державного органу приватизації, не може бути припинена за ініціативою такого органу.
81. Більше того, положення частини другої статті 7 та частини шостої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не містять такої підстави для припинення приватизації, як зміна органу приватизації. Звідси спірний наказ ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" в частині включення до додатку 3 "Перелік окремого майна, що підлягає приватизації в 2020 році", яким припинено процедуру приватизації спірного майна в 2019 році, є незаконним та підлягає скасуванню.
82. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки процедура приватизації шляхом викупу вже була розпочата, то спірне приміщення слід включити до пункту 2 оскаржуваного наказу "Перелік окремого майна, приватизацію якого розпочато в 2018- 2019 роках (додаток 8 до наказу ФДМУ від 28.12.2019 № 1574)".
83. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуваний наказ у відповідній частині, що стосується об`єкта малої приватизації - спірного приміщення не відповідає вимогам частини другої та третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та порушує права позивача на приватизацію шляхом викупу орендованого та поліпшеного майна, враховуючи при цьому, що норми зазначеного Закону не надають повноважень та прав відповідачу змінювати попередньо визначені умови приватизації державного майна.
84. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, проте наведене вище виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували зазначені норми матеріального права.
85. Щодо посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанції встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 287, пункт 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України), а саме на підставі висновку та звіту про оцінку майна, виготовлених з порушенням Методики № 1891, то Верховний Суд зазначає таке.
86. Відповідно до пункту 12 Методики № 1891 з метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб`єктів оціночної діяльності-суб`єктів господарювання, зокрема, у випадку приватизації шляхом викупу об`єктів малої приватизації державної форми власності, крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
87. Відбір суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для оцінки об`єктів державної власності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється ФДМУ.
88. В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог цієї Методики відбір суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання здійснюється замовником такої оцінки самостійно.
89. Отже, замовником оцінки та органом, що затверджує висновок про вартість майна, є орган приватизації, а саме Регіональне відділення ФДМУ.
90. У той же час колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що невиконання органом приватизації вимог Методики № 1891 не є підставою для скасування процедури приватизації державного майна шляхом викупу.
91. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявний висновок судового експерта Маркуса Я. І. за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження № 2/5-19 від 28.05.2019 та звіт про незалежну оцінку вартості станом на 31.05.2019, виконаний ФОП Скоробогатов Ю. Б. з метою визначення вартості невід`ємних поліпшень нерухомого майна, виконаних на замовлення позивача.
92. Проведена на замовлення позивача експертна оцінка вартості невід`ємних поліпшень не порушує прав сторін у спорі.
93. Верховний Суд також зазначає, що предметом спору є неправомірність наказу ФДМУ № 1574 та незаконна відміна процесу приватизації, що була розпочата у 2019 році щодо спірного приміщення, тому відповідність визначення вартості невід`ємних поліпшень спірного приміщення законодавству не впливає на вирішення спору по суті у цій справі.
94. Верховний Суд погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується раніше наведеними висновками.
95. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.