Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 164/1145/20
провадження № 61-218св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича у виконавчому провадженні неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 09 вересня 2020 року, постановлену суддею Неварою О. В., та постанову Волинського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду із заявою, в якій посилалося на те, що рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 27 квітня 2007 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2006 року у розмірі 52 516,97 доларів США, що було еквівалентно 267 863 грн 06 коп. Зобов`язання за вказаним кредитним договором забезпечені іпотекою, предметом якої є житловий будинок загальною площею 87,2 кв. м з надвірними будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1, який належав боржнику ОСОБА_1
01 квітня 2019 року приватний виконавець провів опис і арешт предмету іпотеки, проте у подальшому встановив, що у зазначеному будинку зареєстрований малолітній онук боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Листом від 15 липня 2020 року приватний виконавець повідомив АТ "Райффайзен Банк Аваль" про те, що реалізація предмета іпотеки призведе до порушення прав малолітнього онука боржника та про відсутність дозволу служби у справах дітей Луцької міської ради на реалізацію описаного та арештованого майна.
Посилаючись на те, що приватний виконавець не вчиняє дій по реалізації предмета іпотеки, а також на те, що Законом України "Про іпотеку" не передбачено отримання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію заставного майна, заявник просив визнати вказану бездіяльність незаконною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 09 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, у задоволенні скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що орган опіки та піклування не дав згоду на реалізацію будинку, право користування в якому має малолітня дитина, рішення суду про передачу цього будинку на реалізацію також відсутнє, тому приватний виконавець не мав права передавати житловий будинок з надвірними спорудами на реалізацію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 09 вересня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, у якій просить ухвалу суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що напримусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клеха А. Є. з 20 лютого 2019 року перебуває виконавчий лист, виданий 27 квітня 2007 року Маневицьким районним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитної заборгованості на суму 52 516,97 доларів США, що становило 267 863 грн 06 коп., та судових витрат на суму 1 730 грн.
01 квітня 2019 року приватний виконавець Клехо А. Є. провів опис та арешт нерухомого майна боржника, що є предметом іпотеки за договором від 06 червня 2006 року: житлового будинку (А-1), загальною площею 87.2 кв. метри, житловою площею 48.6 кв. метрів, з надвірними будівлями і спорудами - гаражем (б), огорожею (1-4); земельної ділянки, площею 0,14 га, що призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 , і належать боржнику - іпотекодавцю ОСОБА_1 .
Разом з цим за адресою предмету іпотеки зареєстрований малолітній онук боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_3
27 червня 2020 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" направив приватному виконавцю клопотання про здійснення подальших дій по виведенню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", предмету іпотеки на реалізацію через Державне підприємство "Сетам" без отримання згоди від органу опіки та піклування.
Листом від 15 липня 2020 року приватний виконавець Клехо А. Є. повідомив АТ "Райффайзен Банк Аваль" про відсутність дозволу служби у справах дітей Луцької міської ради на реалізацію описаного та арештованого майна - предмету іпотеки, у зв`язку з чим відмовив у вчиненні дій щодо виведення предмету іпотеки на реалізацію через ДП "Сетам".
Рішенням виконкому Луцької міської ради від 23 липня 2020 року відмовлено приватному виконавцю Клеху А. Є. у наданні дозволу на реалізацію житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки право користування цим житлом має малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28-29).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Згідно пункту 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 ( далі - Порядку реалізації арештованого майна), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.