ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/12683/19
провадження № К/9901/523/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року, ухваленого у складі колегії суддів: головуючого - Мазур А. С., суддів: Васильченко І. П., Вєкуа Н. Г., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ганечко О. М., суддів: Кузьменка В. В., Шурка О. І.
І. Суть спору
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, про визнання протиправними і нечинними окремих положень Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 (далі також - Порядок), зокрема:
абзац перший пункту 1 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;
абзац перший пункту 2 в частині впровадження міжнародного іспиту з основ медицини;
абзац тринадцятий пункту 2;
абзац чотирнадцятий пункту 2;
абзац третій пункту 4;
абзац перший пункту 9;
абзац третій пункту 11;
пункт 14 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;
Додаток до Порядку "ЕТАПИ ТА ОБОВ`ЯЗКОВІ КОМПОНЕНТИ кваліфікаційного іспиту для спеціальностей галузі знань "22 Охорона здоров`я" в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст та впровадження міжнародного іспиту з основ медицини.
2. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона з 2016 року є студенткою Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за спеціальністю " 222 Медицина" галузі знань 22 "Охорона здоров`я". 28 березня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, якою затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", яким, в свою чергу, покладено на позивача обов`язок здавати непередбачений індивідуальним графіком навчання міжнародний іспит.
Вважаючи своє право на освіту порушеним, позивач та інші студенти звернулися до Народного депутата України ОСОБА_2 щодо захисту порушених прав. Підставою для звернення до суду із цим позовом слугувало те, що Кабінет Міністрів України під час запровадження обов`язкового міжнародного іспиту з основ медицини як одного з компонентів кваліфікаційного іспиту, перевищив свої повноваження надані йому абзацом третім частини другої статті 6 Закону України "Про вищу освіту", а саме щодо: поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст; запровадження міжнародного іспиту з основ медицини, що не базується на результатах виконання індивідуальних навчальних планів, успішного виконання особою відповідної освітньої програми; відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Вважає, що право на застосування іноземних освітніх програм іноземних акредитаційних агентств чи агентств забезпечення якості вищої освіти в Україні можливе лише шляхом визнання сертифікатів про акредитацію освітніх програм, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. 08 серпня 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від ОСОБА_3 про об`єднання в одне провадження для спільного розгляду адміністративних справ № 640/12683/19 та № 640/12298/19.
Так, ОСОБА_3 звернувся до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними і нечинними окремих положень Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зокрема:
абзац перший пункту 1 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;
абзац четвертий пункту 13 Порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/12683/19 та № 640/12298/19.
4. Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_3 зазначив, що він з 2016 року є студентом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за спеціальністю " 222 Медицина" галузі знань 22 "Охорона здоров`я" і оскаржуваним актом порушується його право на вищу освіту, оскільки на момент вступу до вищого навчального закладу існувала система державної атестації здобувачів вищої освіти за медичними спеціальностями у вигляді ліцензованих інтегрованих іспитів, яке було затверджене Міністерством охорони здоров`я України наказом від 14 серпня 1998 року № 251 та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України наказами від 16 квітня 2003 року № 239 та від 28 липня 2003 року № 504.
Так, вказана система державної атестації була затверджена Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна та включена до індивідуального навчального плану. В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року, якою Порядок здійснення єдиного державного іспиту для здобувачів вищої освіти став поширюватися на здобувачів освіти у 2016 році. Позивач зазначив, що вказаний іспит був запроваджений за 1,5 місяці до початку екзаменів, що фактично позбавило його права належним чином підготуватися до вказаного іспиту.
5. На підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, якою передано справу № 320/3298/19 за підсудністю, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України про визнання протиправною і скасування постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", визнання протиправною та скасування наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 лютого 2019 року № 419 "Про затвердження Порядку, умов та строків розроблення і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та критеріїв оцінювання результатів", визнання протиправною та скасування проведення Центром тестування при Міністерстві охорони здоров`я України Єдиного державного кваліфікованого іспиту (ЄДКІ), визнання протиправною і скасування проведення Центром тестування при Міністерстві охорони здоров`я України IFOM - Internationa) Foundations of Medicine - іспиту з Міжнародних основ медицини, передав на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А. С. для вирішення питання про об`єднання із адміністративною справою № 640/12683/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення адміністративних справ № 640/12683/19 та № 320/3298/19.
6. В мотивування свого позову ОСОБА_4 зазначив, що він є студентом третього курсу медичного факультету Державного вищого навчального закладу Івано-Франківського національного медичного університету за спеціальністю " 222 Медицина" галузі знань 22 "Охорона здоров`я". Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров`я", який поширюється на позивача в частині складення обов`язкового міжнародного іспиту.
Так, оскаржувана постанова, на його думку, є протиправною та такою, що не передбачена стандартами вищої освіти, не була включена в освітній процес та до індивідуального плану студента. Крім того, позивач посилався на те, що вказаний кваліфікаційний іспит не був доступний студентам на початку навчання, що фактично порушує вимоги частини четвертої статті 45 Закону України "Про вищу освіту" в частині відкритості незалежного оцінювання та завчасного інформування студентів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
7. Позивачі є здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили у 2016 році у вищий навчальний заклад за спеціальністю " 222 Медицина" галузі знань 22 "Охорона здоров`я".
8. На момент вступу до вищого навчального закладу існувала система державної атестації здобувачів вищої освіти за медичними спеціальностями у вигляді ліцензованих інтегрованих іспитів, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251 та наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16 квітня 2003 року № 239 та від 28 липня 2003 року № 504. Так, вказана система державної атестації була затверджена вищим навчальним закладом та включена до індивідуального навчального плану.
9. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 308, затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я".
10. Так, згідно з пунктом 1 наведеної постанови Порядок регулює питання здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році та/або поновлені до складу здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з 2016 року та для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", що включені до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.
11. Відповідно до пункту 2 Порядку атестація здобувачів освітнього ступеня магістра за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (далі - кваліфікаційний іспит), який складається з таких компонентів: інтегрований тестовий іспит "КРОК" (далі - іспит "КРОК"); об`єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (далі - практичний (клінічний) іспит)*; міжнародний іспит з основ медицини; іспит з англійської мови професійного спрямування**. Атестація також може проводитися в інших формах, визначених стандартом вищої освіти.
Іспит "КРОК" - стандартизований засіб діагностики рівня професійної компетентності фахівця, яким встановлюється відповідність якості підготовки фахівців стандартам вищої освіти.
Практичний (клінічний) іспит - це іспит, яким оцінюється готовність випускника до провадження професійної діяльності відповідно до вимог стандарту вищої освіти шляхом демонстрування практичних (клінічних) компонентів професійної компетентності на реальному об`єкті (людина) або на моделі (фантом, муляж, симулятори тощо).
Міжнародний іспит з основ медицини - міжнародний іспит з фундаментальних та клінічних дисциплін, що використовується на міжнародному рівні та який розроблено та організовано однією з іноземних агенцій з оцінки якості рівня знань здобувачів, визначеною державною організацією "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України" (далі - Центр тестування при МОЗ) на конкурсних засадах.
12. Згідно з пунктом 13 Порядку у разі нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту здобувач має право повторно скласти іспит не більше одного разу. Повторне складання іспиту допускається протягом одного року з дня проведення першого іспиту.
Витрати на повторне складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту покладаються на здобувача.
Центр тестування при МОЗ, екзаменаційна комісія з проведення практичного (клінічного) іспиту забезпечують однаковий рівень складності завдань під час першого та повторного складання іспитів.
У разі повторного нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту".
13. У період з 01 по 03 липня 2019 року студентами 3 курсу, в тому числі тими, які є здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст було складено міжнародний іспит з основ медицини як обов`язковий компонент єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
14. На засіданні робочої групи Міністерства охорони здоров`я України прийнято рішення, що за результатами оцінки міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM 2019), яке відбулося вперше, всіх студентів, які з`явились і складали іспит переведено до 4 курсу без відрахування. Вказані обставини не заперечувалися позивачами, зокрема останні підтвердили факт їх переведення до 4 курсу.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
15. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_4 до Державної організації "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України про визнання протиправною і скасування постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19 лютого 2019 року № 419 в об`єднаній справі залишено без розгляду з підстав пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16. Таке рішення мотивовано тим, що у підготовчі засідання, призначені на 30 січня 2020 року, 27 лютого 2020 року та у судові засідання по суті, призначені на 19 березня 2020 року, 01 липня 2020 року, 08 липня 2020 року, 22 липня 2020 року ОСОБА_4 та/або його уповноважений представник не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у порядку вимог статті 124 КАС України.
17. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
18. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що норми спеціального Закону України "Про вищу освіту", освітні стандарти для освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" розповсюджуються на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", а відтак позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 в частині поширення Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст задоволенню не підлягають. Враховуючи те, що позовні вимоги про скасування Додатку до Порядку "ЕТАПИ ТА ОБОВ`ЯЗКОВІ КОМПОНЕНТИ" кваліфікаційного іспиту для спеціальностей галузі знань "22 Охорона здоров`я"" в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, впровадження міжнародного іспиту з основ медицини та пункт 14 в частині поширення дії цього Порядку на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст є взаємопов`язаними із первісною вимогою, тому такі вимоги також не підлягають задоволенню. Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що видами нормативно-правових актів є закони та підзаконні нормативно-правові акти, а відтак, відсилочна в абзаці 4 пункту 13 норма на пункт 6 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" не може вважатися звуженням прав позивачів на здобування освіти.
Разом з цим, відмовляючи в позові ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями встановляти порядок проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та визначати спеціальності, за якими буде проводитися іспит. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст до набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра, оскільки останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводився у 2016 року, метою включення освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста в процедури складення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за актуальними вимогами законодавства є саме зрівняння у правах здобувачів такого ступеня із здобувачами ступеня "магістр" для подальшого проходження післядипломної освіти.
19. Зазначена позиція була підтримана і Шостим апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що захисту у судовому порядку підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси, а неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
Враховуючи, що для апелянта ОСОБА_3 норми оскаржуваного нормативно-правового акту не створили негативних наслідків та не спричинили зміну становища здобувача освіти, суд апеляційної інстанції констатував відсутність порушених прав позивача ОСОБА_3
IV. Касаційне оскарження
20. Позивач ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в об`єднаній справі.
21. У касаційній скарзі автор наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно поширення дії окремих норм Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, на здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році.
22. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушеного права позивача у зв`язку з тим, що його не було відраховано за наслідком складання іспиту.
Стверджує, що здобувач освіти повинен отримати ті освітні послуги, які замовив та оплатив, а тому висновок судів про те, що освітні стандарти та навчальні плани для тих, хто здобуває освіту рівня "спеціаліст", відповідно до закону повинні бути приведені у відповідність та тотожність стандартам і планам рівня "магістр" є помилковим, оскільки здобувачі освіти, на думку позивача та в його розумінні пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту", повинні навчатись за стандартами і планами, започаткованими до набрання чинності вказаним Законом саме для рівня "спеціаліст".
23. Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Представники Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров`я України подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. В силу частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
28. Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України врегульовані статтею 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частина перша якої вказує, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.
29. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про вищу освіту" від 01 липня 2014 року № 1556-VI державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (далі також - Закон № 1556-VI).
30. За приписами статті 12 Закону № 1556-VI, управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема Кабінетом Міністрів України, який в силу частини другої цієї ж статті через систему органів виконавчої влади: забезпечує реалізацію державної політики у сфері вищої освіти; організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти; забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти; видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти; безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно закладів вищої освіти державної форми власності; створює дієві механізми реалізації передбачених цим Законом прав закладів вищої освіти, наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та осіб, які навчаються у закладах вищої освіти; забезпечує широку участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, у підготовці та прийнятті проектів нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються регулювання взаємодії складових системи вищої освіти та її функціонування в цілому; встановлює особливі умови підготовки фахівців за пріоритетними високотехнологічними напрямами відповідно до державних цільових програм; забезпечує здійснення контролю за дотриманням законодавства про вищу освіту; забезпечує здійснення контролю за дотриманням встановлених цим Законом обмежень при затвердженні складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
31. Відповідно до приписів пункту 1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90, Міністерство охорони здоров`я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а у силу підпункту 2 пункту 4 Положення № 267, Міністерство охорони здоров`я України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.
32. Питання атестації здобувачів вищої освіти регламентовані статтею 6 Закону № 1556-VI, якою визначено можливість здійснення атестації здобувачів ступеня магістра у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
33. Галузь знань " 22 Охорона здоров`я" входить до Переліку спеціальностей, за якими проводиться єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобуття ступеня магістра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 354.
34. Пунктом 3 Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 серпня 1998 року № 251, встановлено, що ліцензійний інтегрований іспит - це складова частина державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація".
Пунктом 9 цього ж Положення встановлено, що ліцензійний інтегрований іспит для присвоєння кваліфікації спеціаліста певної спеціальності напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" - це сукупність двох тестових іспитів. Перший - іспит (Крок 1) із загальнонаукових дисциплін, другий - іспит (Крок 2) із професійно-орієнтованих дисциплін.
35. Підпунктом 1, 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556-VI передбачено, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачою державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році.
Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.