Постанова
Іменем України
11лютого 2021 року
м. Київ
справа №751/3942/17
провадження № 51- 369 км19
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Круценко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2018 року та вирок Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32017270000000029, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Золотинка Чернігівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2018 рокуОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК, і призначено покарання: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн; ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 грн.
Постановлено стягнути на користь держави з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 14 733,80 грн процесуальних витрат з кожного, пов`язаних з проведенням судових експертиз.
Цим вироком також скасований арешт, накладений відповідно до ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 17 березня 2017 року на автомобіль марки "Renault Kangoo", д.н.з. НОМЕР_1, що належить ПБП "Реніс", та вказаний автомобіль повернуто власнику.
Вирішена доля інших речових доказів у провадженні.
За вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано винуватими у тому, що вони у період з січня 2017 року по 6 березня 2017 року, діючи за попередньою змовою та використовуючи приміщення бази "Реніс", розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та автомобіль марки "Renault Kangoo", д.н.з. НОМЕР_1, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України належать до підакцизних товарів, з метою отримання неконтрольованого державою прибутку від незаконного придбання та реалізації незаконно виготовлених алкогольних напоїв, ігноруючи порядок обов`язкової реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, що займаються виготовленням, оптовою та роздрібною торгівлею підакцизними товарами, встановлений Податковим кодексом України та Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, ігноруючи порядок обов`язкового ліцензування зазначених видів діяльності, не будучи зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності в органах державної влади та не маючи відповідної державної ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, здійснювали незаконне придбання, зберігання, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв за таких обставин.
Так, уневстановлені слідством дату та час, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1, попередньо досягнувши згоди між собою, з метою реалізації злочинного плану, домовилися про незаконний збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, розподіливши та закріпивши ролі кожного в зазначеному процесі, відповідно до якого ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 здійснював незаконне придбання з метою збуту у невстановлених слідством осіб незаконно виготовлені алкогольні напої, які в подальшому зберігав у невстановленому слідством місці, звідки періодично на автомобілі "Renault Kangoo", д.н.з. НОМЕР_1 транспортував з метою збуту до приміщень бази " Реніс ", розташованих за адресою: АДРЕСА_2, які належать йому на праві власності. У подальшому привезені автомобілем на територію бази "Реніс" придбані незаконно виготовлені алкогольні напої ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 невеликими партіями переносили з автомобіля до приміщень бази " Реніс ", звідки дана фальсифікована алкогольна продукція незаконно реалізовувалася покупцям.
У свою чергу, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності в органах державної влади, не маючи ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, в порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" № 222-VІІІ від 02 березня 2015 року, переслідуючи прямий умисел, направлений на отримання неконтрольованого державою прибутку, достовірно знаючи про незаконність виготовлення алкогольних напоїв, здійснював незаконний збут та зберігання з метою збуту придбаної та привезеної ОСОБА_2 незаконно виготовленої алкогольної продукції в приміщенні бази "Реніс", розташованої за адресою: АДРЕСА_2, а кінцевим споживачам за готівкові кошти.
4 січня 2017 року у період з 09:20 до 12:50 ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні бази "Реніс" за адресою: АДРЕСА_2, збув шляхом продажу громадянину ОСОБА_3 дві скляні пляшки горілки згідно з етикеткою "Олександрія Пшенична", ємністю 0,5 л кожна, за ціною 25 грн за пляшку, маркованих марками акцизного податку з візуальними ознаками підробки.
Крім того, 6 березня 2017 року у період з 09:00 до 14:39 ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні бази "Реніс" за адресою: АДРЕСА_2, збув шляхом продажу громадянину ОСОБА_4 три скляні пляшки горілки згідно з етикеткою "Олександрія Пшенична", ємністю 0,5 л кожна, за ціною 25 грн за пляшку, маркованих марками акцизного податку з візуальними ознаками підробки.
Вироком Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_5 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено.
В порядку ст. 404 КПК вирок місцевого суду змінено.
Відповідно до ч. 5 ст. 74, п. 1 ч. 1 ст.49 КК звільнено обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від призначеного покарання вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 лютого 2018 року.
Вирок суду в частині повернення автомобіля "Renault Kangoo", д.н.з. НОМЕР_1, його власнику скасовано.
Постановлено в цій частині новий вирок, яким на підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК конфісковано автомобіль "Renault Kangoo", д.н.з. НОМЕР_1, що належить ПБП "Реніс", у власність держави.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, які за змістом є аналогічними, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати судові рішення відносно них, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення. Вказують, що вироки судів є незаконними, необґрунтованими, невмотивованими та ухвалені з порушенням вимог статей 370, 373, 374 КПК. Зазначають, що всупереч вимогам ст. 91 КПК судом не встановлено обставин, які підлягають доказуванню, зокрема, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та винуватість у їх вчиненні. При цьому стверджують, що стороною обвинувачення не надано доказів попередньої змови та домовленості між ними на вчинення злочину, не доведено також їх умисел на придбання з метою збуту, транспортування та збут алкогольних напоїв. Вказують, що докази, отримані в ході проведення контрольних закупок, слід вважати недопустимими, оскільки вони отримані всупереч вимогам ст. 271 КПК. При цьому вказують, що обвинувальний акт складено в кримінальному провадженні № 32017270000000029, а контрольні закупки проводились у рамках кримінального провадження № 32016270000000094, проте відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК ухвала слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора про використання отриманої інформації в іншому кримінальному провадженні, в матеріалах кримінального провадження відсутня. Також зазначають, що згідно рапорту заступника начальника ОУ ГУ ДФІС у рамках НСРД, у ході проведених заходів, встановити осіб, які постачали фальсифіковані алкогольні напої і спирт ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом січня-березня 2017 року, та місце зберігання продукції не вдалося, що свідчить про відсутність ланцюга у схемі збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а звідси і про необґрунтованість обвинувачення. Крім того, засуджені зазначають, що в разі доведення події за епізодом від 06 березня 2017 року щодо продажу незначної кількості пляшок горілки відповідно до ст. 11 КК таке порушення не може вважатися саме кримінальним правопорушенням через малозначність. Також вказують на те, що апеляційним судом надано невірну оцінку обставинам, викладених в апеляційних скаргах, та проігноровано в порушення вимог ст. 439 КПК вказівки суду касаційної інстанції. Окрім того, засуджені не погоджуються з процесуальними витратами у провадженні, а саме щодо вартості судових експертиз, висновки яких не підтверджують їх причетність до інкримінованого злочину. Звертають увагу, що в ході проведення експертиз були досліджені зразки продукції, матеріали щодо яких не досліджувались у рамках кримінального провадження № 32017270000000029. Також засуджений ОСОБА_6 вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно конфіскував автомобіль у дохід держави, оскільки його вину у вчиненні кримінального правопорушення не доведено.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає касаційні скарги засуджених необґрунтованими та просить залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК, суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти судового розгляду, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, про що вказують засуджені в касаційній скарзі. Натомість, саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.