ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 5017/3072/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020
у складі колегії суддів: Савицького Я. Ф. - головуючого, Діброви Г. І., Разюк Г. П.
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.02.2020
у складі судді Невінгловської Ю. М.
за скаргою Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржової Юлії Едуардівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
про стягнення 38 975 579,04 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави скарги на дії державного виконавця
1. У січні 2020 року Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" (далі - АТ "Одеська ТЕЦ", боржник, скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця від 29.01.2020 № 13/03-150, з вимогами про:
- визнання неправомірними дій заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржової Юлії Едуардівни (далі - Коржова Ю. Е.);
- визнання неправомірною та скасування постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржової Ю. Е. про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2019 ВП № 60875027 щодо стягнення з АТ "Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", стягувач) 32 890 278,25 грн основного боргу, 2 559 490,62 грн пені, 755 748,34 грн - 3 % річних, 271 742,35 грн інфляційних втрат, 2 498 319,48 грн штрафу у розмірі 7 %, відповідно до наказу Господарського суду Одеської області від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012.
2. Скарга АТ "Одеська ТЕЦ" мотивована відсутністю підстав для відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012, оскільки цей наказ уже пред`являвся до виконання та виконавче провадження з його примусового виконання було закінчено у зв`язку з визнанням боржника банкрутом, тому не може бути розпочате знову.
3. Крім того скаржник зазначає, що АТ "НАК "Нафтогаз України" пропущений строк пред`явлення наказу суду до виконання, а вимоги стягувача за наказом є конкурсними, визнаними у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-18/01-5010 про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ", відтак щодо них встановлено заборону на примусове виконання згідно з абзацом другим пункту 43 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
4. Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001 порушено провадження у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ".
5. 17.12.2012 Господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі № 5017/3072/2012, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2013, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу, яким позов АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено. Стягнуто з АТ "Одеська ТЕЦ" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 32 890 278,25 грн основного боргу, 2 559 490,62 грн пені, 755 748,34 грн - 3 % річних, 271 742,35 грн інфляційних втрат, 2 498 319,48 грн штрафу у розмірі 7 % та 64 380,00 грн витрат зі сплати судового збору.
6. 08.02.2013 на виконання цього рішення Господарським судом Одеської області видано відповідні накази, які стягувачем було пред`явлено до виконання.
7. 18.03.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37072569 на підставі наказу суду від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012 про стягнення з АТ "Одеська ТЕЦ" на користь АТ "НАК Нафтогаз України" 32 890 278,25 грн заборгованості, 271 742,35 грн інфляційних втрат, 2 559 490,62 грн пені, 755 748,34 грн - 3 % річних, 2 498 319,48 грн штрафу у розмірі 7 %.
8. Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 АТ "Одеська ТЕЦ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру боржника у справі.
9. 28.12.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолом В. О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.02.2013 № 5017/3072/2012 у зв`язку з визнанням боржника банкрутом на підставі пункту 8 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
10. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано кредиторські вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Одеська ТЕЦ" на загальну суму 934 679 935,35 грн до складу якої увійшла, також, заборгованість за рішенням Господарського суду Одеської області від 17.12.2012 у справі № 5017/3072/2012.
11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 провадження у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ" закрито відповідно до вимог частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" з підстав віднесення боржника як господарського товариства, в статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій належать Державі до переліку підприємств, що підлягають приватизації; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; процедуру ліквідації АТ "Одеська ТЕЦ" та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Афоніна Дмитра Олександровича припинено.
12. Згодом, АТ "НАК "Нафтогаз України" повторно пред`явлено наказ Господарського суду Одеської області від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012 до виконання.
13. 12.12.2019 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржовою Ю. Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60875027 з виконання наказу суду від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2020 у задоволенні скарги АТ "Одеська ТЕЦ" на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржової Ю. Е. у справі № 5017/3072/2012 відмовлено.
15. Ухвала місцевого господарського суду мотивована правомірністю дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 17.12.2016 у справі № 5017/3072/2012 на підставі виданого судом наказу від 08.02.2013 та відповідністю їх вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
16. Судом першої інстанції враховано, що ВП № 37072569 яке закінчено згідно постанови від 28.12.2016 не відновлювалось, як зазначено у частині першій статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", а стягувачем повторно пред`явлено виконавчий документ до виконання із дотриманням строку пред`явлення за наслідком чого державним виконавцем відкрито інше виконавче провадження ВП № 60425177, що не суперечить нормам Закону України "Про виконавче провадження".
17. Щодо посилання АТ "Одеська ТЕЦ" на положення абзацу другого пункту 43 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство місцевий господарський суд зазначив, що відповідні положення Закону не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки на час відкриття 12.12.2019 виконавчого провадження з виконання наказу від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012 цей Закон втратив чинність у зв`язку із введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства. До того ж судом першої інстанції встановлено, що грошові вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" є поточними адже згідно рішення суду від 29.06.2019 виникли за період з жовтня по грудень 2011, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ".
18. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.02.2020 у справі № 5017/3072/2012 залишив без змін, визнавши обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення скарги АТ "Одеська ТЕЦ" та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2019.
19. Апеляційний господарський суд відхиляючи доводи АТ "Одеська ТЕЦ" щодо порушення місцевим господарським судом норм Закону України "Про виконавче провадження" погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених цим Законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та законодавчо визначених заборон для відкриття виконавчого провадження за встановлених у цій справі обставин. Крім того суд апеляційної інстанції визнав помилковими доводи скаржника щодо спливу строку пред`явлення наказу до виконання, оскільки такий строк переривався та на момент пред`явлення стягувачем виконавчого документа на виконання до органу ДВС не сплинув.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. 02.07.2020 АТ "Одеська ТЕЦ" звернулося через Південно-західний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 23.06.2020 № 13/03-775 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.02.2020 у справі № 5017/3072/2012, в якій просить оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду скасувати та задовольнити його скаргу на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржової Ю. Е.
21. У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у справі АТ "Одеська ТЕЦ" посилається на ухвалення судами оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання повторного відкриття виконавчого провадження з виконання того самого виконавчого документа, після закінчення першого виконавчого провадження з його виконання та неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц щодо моменту переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що з урахування об`єкту касаційного оскарження за своєю суттю підпадає під правове регулювання частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
22. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
23. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
24. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
25. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
26. Отже, учасник справи, який не є касатором, має право, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
27. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
28. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 5017/3072/2012 за касаційною скаргою АТ "Одеська ТЕЦ" та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.08.2020.
29. Ця ухвала, як і інші судові рішення у справі, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
30. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
31. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
32. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
33. Станом на момент розгляду касаційної скарги від учасників справи будь-яких заяв, клопотань тощо щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав, висловлення власної позиції, надання пояснень щодо касаційної скарги до суду не надходило.
34. Ураховуючи викладене, суд констатує, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо касаційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (АТ "Одеська ТЕЦ")
35. АТ "Одеська ТЕЦ" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права зазначаючи, зокрема, таке:
- АТ "НАК "Нафтогаз України" пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання;
- висновок судів попередніх інстанцій про те, що відкриття виконавчого провадження після його закінчення не суперечить нормам Закону України "Про виконавче провадження" є помилковим, оскільки наказ від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012 вже пред`являвся до виконання, а виконавче провадження з його виконання було закінчено. Повторне відкриття виконавчого провадження допускається лише після повернення виконавчого документа стягувачеві;
- вимоги щодо стягнення на підставі наказу суду у справі № 5017/3072/2012 є конкурсними кредиторськими вимогами, визнаними у справі про банкрутство АТ "Одеська ТЕЦ", що випливає зі змісту частини першої статті 38 Закону про банкрутство та пункту 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, отже згідно з частиною другою пункту 43 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство борг за наказом від 08.02.2013 № 5017/3072/2012 не підлягає примусовому стягненню;
- судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Одеська ТЕЦ" про відкладення розгляду справи чим позбавлено скаржника права на участь у розгляді справи.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
36. Від позивача та відділу ДВС відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
37. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
38. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
39. Оскільки АТ "Одеська ТЕЦ" з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення у справі № 5017/3072/2012 звернулося до Верховного Суду 02.07.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.
40. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
42. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
43. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
44. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції та апеляційним господарським судом за наслідком перегляду справи в апеляційному порядку норм матеріального та процесуального права за результатом розгляду скарги АТ "Одеська ТЕЦ" на дії державного виконавця.
45. Аналіз змісту доводів касаційної скарги АТ "Одеська ТЕЦ" свідчить, що останні в цілому ґрунтуються на аргументах щодо пропуску стягувачем строку пред`явлення наказу до виконання, відсутності підстав для повторного відкриття виконавчого провадження за цим наказом суду та віднесення грошових вимог до конкурсних вимог з урахуванням чого борг за наказом від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012 не підлягає примусовому стягненню.
46. Надаючи оцінку доводам скаржника, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.
Щодо строку пред`явлення наказу до виконання
47. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
48. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ суду є виконавчим документом (частини перша, друга статті 327 ГПК України). Аналогічні положення були передбачені статтею 116 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент ухвалення судового рішення у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.
49. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання вперше та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа, далі - Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
50. Отже, виконавчий документ (наказ суду), виданий 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили, що і було здійснено позивачем за наслідком чого державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37072569 від 18.03.2013.
Щодо початку відліку строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі закінчення виконавчого провадження в зв`язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим закриттям провадження у справі про банкрутство цього боржника
51. Із встановлених обставин справи вбачається, що виконавче провадження ВП № 37072569 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.02.2013 у справі № 5017/3072/2012 було закінчено 28.12.2016 на підставі пункту 8 частини першої статті 39 Законі України "Про виконавче провадження" № 1404-VIІI у зв`язку з визнанням АТ "Одеська ТЕЦ" банкрутом згідно з постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі № 17-2-1-7-5-6- 5-21-2-32-39-18/01-5010.
52. Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (у редакції, чинній на час закінчення виконавчого провадження з виконання наказу суду у цій справі та винесення постанови відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2019) строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
53. Частиною четвертою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
54. Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.
55. Частина перша статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа.
56. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII).
57. Поряд з поверненням виконавчого документа стягувачеві виконавче провадження завершується відповідно до статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII закінченням виконавчого провадження.
58. У частині першій статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII міститься вичерпний перелік підстав - обставин закінчення виконавчого провадження, які свідчать про: а) виконання рішення згідно з виконавчим документом; б) неможливість виконання рішення.
59. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
60. Порівняльний аналіз підстав зазначених процесуальних дій (повернення виконавчого документа та закінчення виконавчого провадження) свідчить, що, на відміну від підстав закінчення виконання, підстави повернення виконавчого документа не мають остаточного і незворотного характеру, в зв`язку з чим закон допускає повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання, як це передбачено у частині п`ятій статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII.
61. Частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII урегульовано початок відліку строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі його повернення. Зокрема, що строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється:
- у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення - з дня його повернення;
- у разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (пункт 9 частини першої статті 37 цього Закону).
62. Отже можливість застосування частини п`ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII пов`язується із постановою про повернення виконавчого документа на підставі частини першої статті 37 цього Закону і не пов`язується із встановленням заборони на проведення виконавчих дій у справі про банкрутство у зв`язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури (стаття 38 Закону про банкрутство в редакції Закону № 2343-XII).
63. Проте до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019) визнання боржника банкрутом було підставою для закінчення виконавчого провадження (пункт 8 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, який виключено на підставі КУзПБ).
64. Частиною четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа) було передбачено право повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання: у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред`явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв`язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону про банкрутство. Крім того, разом зі статтею 22 цього Закону застосовувалася стаття 23, яка визначала механізм переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також у частині третій визначала момент, з якого строк пред`явлення документа до виконання після його переривання починається знову.