ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/3143/18
адміністративне провадження № К/9901/22439/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 (головуючий суддя - Ю.В. Бадюков)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 (головуючий суддя - Л.В. Любчич, судді - О.В. Присяжнюк, О.А. Спаскін)
у справі № 820/3143/18
за позовом ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213 від 09.02.2018 "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму";
- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції видалити Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213 від 09.02.2018 "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму" з веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що у 2016 році у відповідності до вимог Закону України "Про запобігання корупції" нею було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік. На підставі Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 104 від 23.03.2017 "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік", а також Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 210 від 18.05.2017 "Про продовження повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки" уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції була проведена повна перевірка її декларації, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік. За результатами проведеної перевірки було прийнято Рішення № 213 від 09.02.2018. Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що порушує її права та законні інтереси, оскільки, на думку позивача, уповноважена особа, яка проводила перевірку, прийшла до хибних висновків щодо суми незадекларованих нею доходів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213 від 09.02.2018 "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму". Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції видалити Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213 від 09.02.2018 "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму" з веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/. Стягнуто з Національного агентства з питань запобігання корупції за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 в сумі 704, 80 грн.
4. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновок Національного агентства з питань запобігання корупції про те, що задекларовані відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 505 530, 48 грн., що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є таким, що не підтверджується матеріалами справи та спростований наявними у справі належними та допустимими, достатніми та достовірними в розумінні приписів статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 скасовано в частині зобов`язання Національного агентства з питань запобігання корупції видалити Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213 від 09.02.2018 "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму" з веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/. Ухвалено постанову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 в частині скасування Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213 від 09.02.2018 року "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму" змінено з підстав та мотивів задоволення позовних вимог в цій частині. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 в частині стягнення з Національного агентства з питань запобігання корупції за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 в сумі 352,40 грн. скасовано.
6. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56, оскільки оскаржуване рішення відповідача "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму" прийнято лише 09.02.2018, тобто лише на 323 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видалити спірне рішення в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/, оскільки забезпечивши оприлюднення даного рішення на офіційному веб-сайті, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленні чинним законодавствам України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині, якою відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Національного агентства з питань запобігання корупції скасувати, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано відомості наведені відповідачем про те, що суб`єкт декларування погодився з висновками оскаржуваного рішення, оскільки подав виправлену декларацію за 2015 рік. Вказує, що висновок судів попередніх інстанцій про відображення у розділі 14 декларації "Видатки та правочини" відомостей про правочин може виникати лише у разі, якщо вартість предмета кожного окремого правочину перевищує 50 мінімальних заробітних плат, не відповідає приписам чинного законодавства. Зазначає, що суд першої інстанції вийшовши за межі позовних вимог розглянув вимоги, які не були заявлені позивачем. Крім того, вважає, що твердження суду апеляційної інстанції про порушення Національним агентством з питань запобігання корупції строків перевірок є помилковим, оскільки Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56 не встановлено граничних термінів для опрацювання отриманих у межах здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішення.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
10. Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції .
11. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. 25.10.2016 позивач, перебуваючи на посаді заступника директора департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальника управління туризму, на виконання вимог частини першої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.
13. На підставі Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 104 від 23.03.2017 "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік", а також Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 210 від 18.05.2017 "Про продовження повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки" уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції була проведена повна перевірка декларації, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік.
14. Національним агентством з питань запобігання корупції позивачу направлявся запит від 17.05.2017 № 52-08/15528/17 щодо надання пояснень та/або копії підтверджуючих документів.
15. На вищезазначений запит позивач листом від 29.05.2017 надала пояснення, без надання копій підтверджуючих документів, які були враховані Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб`єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.
16. За результатами проведеної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято Рішення № 213 від 09.02.2018 "Про результати здійснення повної перевірки особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданою ОСОБА_1, заступником директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації - начальником управління туризму".
17. За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 встановлено: суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 5, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
18. Згідно підпункту 1.1 п. 1 резолютивної частини Рішення № 213 від 09.02.2018 суб`єкт декларування подав недостовірні відомості у декларації, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У діях суб`єкта декларування наявні можливі ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України.
19. Підставою для вказаних висновків слугували ті обставини, що згідно з поясненнями позивача від 29.05.2017, наданими під час повної перевірки, позивач зазначав про дохід, отриманий ним від провадження підприємницької діяльності - 232 525, 00 грн. у період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
20. Крім того, для вказаного висновку також слугували обставини не зазначення у розділі 14 "Видатки та правочини" правочинів, на підставі яких у позивача припинилось право власності на транспортні засоби протягом 2015 року: Mitsubishi Outlander 2007 року випуску та Оpel Vivaro 2005 року виписку, через їх продаж на загальну суму 89 500, 00 грн., що підтверджується копіями документів, наданими до Національного агентства з питань запобігання корупції листом Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Харківській області та перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
23. Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 7, 10 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" у декларації зазначаються відомості про:
об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;
цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;
б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості;
в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;
інші корпоративні права, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, із зазначенням найменування кожного суб`єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні;
отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб`єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов`язання, які зазначені у пунктах 2 - 9 частини першої цієї статті.
Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет. На письмовий запит Національного агентства суб`єкт декларування надає інформацію щодо найменування контрагента.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем норм Закону України "Про запобігання корупції" ґрунтуються на тому, що під час перевірки встановлено:
у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" декларації задекларовано недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 98 945, 00 грн., оскільки в декларації позивач зазначив вартість транспортного засобу Toyota RAV4 на дату набуття 153 000,00 грн., а відповідно до пункту 1.1.1 кредитного договору № 1/1363849 від 02.04.2013 вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу складає 251 945,00 грн, чим недотримано вимоги пункту 3 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції";
у розділі 8 "Корпоративні права" декларації позивач не відобразив відомості про корпоративні права в TОB "Центр експертизи, ліцензування та сертифікації", сума внеску 32 025,00 грн, чим недотримано вимоги пункту 5 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції";
у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації позивач недотримав вимоги пункту 7 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" та не відобразив:
33 831,48 грн. - дохід, отриманий від Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації;
340 729,00 грн.-дохід за період з 01.01.2015 по 31.12.2015;
дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна 104 000,00 грн. (у тому числі у розмірі 89 500, 00 грн. від продажу рухомого майна Mitsubishi Outlander 2007 року випуску та Opel Vivaro 2005 року випуску);
у розмірі 232 525,00 грн. дохід від провадження підприємницької діяльності; дивіденди, проценти 4 204,00 грн.
27. За результатами перевірки у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації встановлено недостовірність задекларованих відомостей, які відрізняються від достовірних на суму 374 560, 48 грн.