/
Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 291/518/15-ц
провадження № 61-21855св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - керівник Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської районної ради,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Ружинський районний сектор управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області, Ружинська районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня
2019 року у складі судді Грека М. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю.,
Галацевич О. М., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року прокурор Ружинського району Житомирської області в інтересах Ружинської районної ради Житомирської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: Ружинський районний сектор управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області, Ружинська районна державна адміністрація, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із володіння.
Позовні вимоги мотивував тим, що на підставі рішення сесії Ружинської районної ради 29 грудня 2003 року Державним комунальним підприємством Бердичівським міським бюро технічної інвентаризації (далі - ДКП Бердичівське МБТІ) Ружинському комунальному підприємству по обслуговуванню житлово-комунального господарства (далі - Ружинське КП по обслуговуванню ЖКГ) видано свідоцтво право власності на нежиле приміщення - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 140,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Частина даного приміщення, а саме: 50 кв. м, є спорудою протирадіаційного укриття, яку введено в експлуатацію 01 жовтня 1981 року.
26 березня 2004 року між Ружинським КП по обслуговуванню ЖКГ в особі арбітражного керуючого Жильцова В. П., який діяв на підставі постанови господарського суду Житомирської області від 03 листопада 2003 року, та
ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 140,8 кв. м, що розташоване по
АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного договору 22 квітня 2004 року ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на вказане приміщення в ДКП Бердичівському МБТІ.
Посилаючись на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу укладений у порушення вимог частини першої статті 203 ЦК України, Законів України "Про цивільну оборону України", "Про правові засади цивільного захисту", "Про приватизацію державного майна", оскільки даний об`єкт нерухомості, який є захисною спорудою цивільної оборони, не може знаходитися у приватній власності, просив суд визнати договір купівлі-продажу недійсним в частині продажу 50 кв. м нежилого приміщення, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнати за державою в особі Ружинської районної ради Житомирської області право власності на частину нерухомого майна - протирадіаційне укриття площею 50 кв. м, що розташоване по
АДРЕСА_1 .
Справа розглядалась судами неодноразово.
Перший розгляд справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня
2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що
ОСОБА_1 є добросовісним набувачем вказаного нежилого приміщення, оскільки позивачем не надано доказів того, що на час його придбання покупець був повідомлений про існування у придбаному приміщенні протирадіаційного укриття.
Також суд зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження розташування протирадіаційного укриття саме в приміщенні кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", оскільки в технічному паспорті на цей об`єкт приміщень зазначеної площі немає.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволено частково.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня
2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 грудня
2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Повторний розгляд справи
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня
2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що позивачем не доведено заявлених позовних вимог, зокрема не надано технічних документів, які конкретно та однозначно підтверджують розташування протирадіаційного укриття саме в приміщенні кафе "Тетяна", власником якого є ОСОБА_1 .
Постановою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області залишено без задоволення.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня
2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що прокурор не надав доказів на підтвердження того, що збудоване за часів СРСР у півпідвалі будинку по АДРЕСА_1 приміщення площею 50 кв.м. увійшло до фонду захисних споруд, затвердженого Кабінетом Міністрів України, і набуло статусу захисної споруди цивільного захисту.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 грудня 2019 року заступник прокурора Житомирської області через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області
від 21 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 04 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами в порушення правил статті 89 ЦПК України, не прийнято до уваги та не надано оцінки документам, які містяться в матеріалах справи, у їх сукупності, які підтверджують факт наявності захисної споруди цивільного захисту у будівлі по АДРЕСА_1 . Судами не виконано вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року.
Доводи інших учасників справи
15 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня
2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада
2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ружинського районного суду Житомирської області.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги прокурора Житомирської області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 травня
2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада
2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
Згідно з рішенням Житомирського обласного виконавчого комітету від 22 лютого 1992 року № 30 Ружинське КП по обслуговуванню ЖКГ перебувало у комунальній власності Ружинської районної ради народних депутатів та було створене на базі Ружинського комбінату комунальних господарств.
Постановою господарського суду Житомирської області від 03 листопада