ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16 грудня 2020 року
справа № 520/13020/19
адміністративне провадження № К/9901/30157/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у складі судді Зоркіна Ю. В.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у складі суддів Бегунца А. О., Мельнікової Л. В., Рєзнікової С. С.,
у справі № 520/13020/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточненого позову від 24 лютого 2020 року) до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 21 листопада 2019 року №0001923201, №0001933201, №0001943201, №0001953201, визнання протиправними дій ДПС в Харківській області з проведення фактичних перевірок на підставі наказів Головного управління ДПС у Харківській області № 1071, 1072, 1073, 1074 від 08 жовтня 2019 року з виходом за межі строків та мети перевірок, зазначених в наказах.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував рішення про застосування фінансових санкцій від 21 листопада 2019 року № 0001923201, №0001933201, № 0001943201, № 0001953201. В іншій частині вимог позов залишив без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що до 01 липня 2019 року Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481) не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично Закон України від 23 листопада 2018 року №2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" розширив погіршив становище позивача.
Суди першої та апеляційної інстанції врахували принцип "належного урядування" та зважаючи на те, що Законом №481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30 травня 2019 року направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, суди дійшли висновку, що держава створила для платників перешкоди в господарюванні, що призвело до накладення штрафу на позивача.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що спірні рішення не відповідають критеріям пропорційності, а саме штраф у сумі 250000 грн є занадто великим відносно доходів позивача та відсутності системності порушення вимог законодавства у сфері ліцензування діяльності з продажу ПММ та легітимної мети Держави.
11 листопада 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга контролюючого органу.
13 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/13020/19 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з Харківського окружного адміністративного суду.
19 листопада 2020 року справа № 520/13020/19 надійшла до Верховного Суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 520/13020/19 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, який передбачає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статей 15, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" залежно від платоспроможності платника податків.
Зокрема відповідач в касаційній скарзі зазначає, що жодних умов та обставин, за наявності яких суб`єкта господарювання може бути звільнено від фінансової відповідальності, передбаченої абзацом дев`ятим частини другої статті 17 Закону №481, статті 15, 17 цього Закону не встановлюють. Так, у період з 01 липня 2019 року по 13 липня 2019 року позивачем здійснювалася реалізація пального за відсутності ліцензії через власну мережу автозаправних станцій за наступними адресами: вул. Харківська, 4А, смт. Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область; Салтівське шосе, 147А, м. Харків; пр-т Тракторобудівників, 77, м. Харків; вул. Велика Кільцева, 6-А, м. Харків. Роздрібна торгівля пальним на вказаних АЗС здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій моделі МАРІЯ - 303А1 (ФН - 3000273316, ЗН - ЗВ 1991013378), моделі МАРІЯ - 303А1 (ФН - 3000281223, ЗН - ЗВ 1991013591), моделі МАРІЯ - 303А2 (ФН - 300042831, ЗН - БК 1991002698), моделі МАРІЯ - 303А2 (ФН - 3000042830, БК - 1991002134).
Зазначені обставини судовими рішеннями у даній справі не спростовані та не заперечувалися позивачем.
Скаржник зауважує, що санкція статті 17 Закону № 481 передбачає фіксований розмір штрафу, що підлягає застосуванню до порушника, без жодних виключень, винятків, чи варіантів для пом`якшення відповідальності.
Відповідач окремо звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій грубо порушили вимоги статті 242 КАС України, оскільки, зазначивши в судових рішеннях про те, що рішення про застосування фінансових санкцій контролюючого органу не відповідають критеріям пропорційності (штраф у сумі 250 000 гривень за кожне порушення є занадто великим відносно доходів позивача), суди не досліджували фінансовий стан Товариства, будь - які документи на підтвердження цієї обставини не витребовували, а доказам, наданим відповідачем на підтвердження обсягу отриманого позивачем доходу, не надавали оцінку.
Податковий орган вказує на те, що в матеріалах справи наявні докази, які безумовно свідчать про те, що протягом періоду з 01 липня 2019 року по 13 липня 2019 року Товариство здійснювало роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідних ліцензій на 6 торгових точках, що є системним порушенням вимог частини двадцятої статті 15 Закону № 481. Тому суди помилково зазначили, що позивачем 01 липня 2019 року торгівля пальним зупинялася.
Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/13020/19 в частині задоволених позовних вимог, прийнявши в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу Суду не надано, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Київській об`єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС в Харківській області.
7 серпня 2019 року позивач отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Головним управлінням ДПС у Харківській області видано накази: 8 жовтня 2019 року про проведення фактичних перевірок за фактичним місцем здійснення діяльності за період з 1 липня 2019 року по дату закінчення перевірки наказ № 1071 (за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 147А), наказ № 1072 (за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт Старий Салтів, вул. Харківська, 4А), наказ № 1073 (за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, 6А), № 1074 (за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 77).
За результатом проведених перевірок складено акти про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів від 16 жовтня 2019 року № 374/20-40-32-01-08/21193658, №373/20-40-32-01-08/21193658, №376/20-40-32-01-08/21193658, № 372/20-40-32-01-08/21193658.
Вказаними актами встановлено порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю.
21 листопада 2019 року керівник податкового органу прийняв рішення про застосування фінансових санкцій №0001923201, №0001933201, №0001943201, №0001953201, якими до Товариства на підставі абзацу дев`ятого частини другої статті 17 Закону № 481 застосований штраф у розмірі 250000 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон №481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 1 Закону №481 серед іншого надано визначення наступним поняттям:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Відповідно до статті 15 Закону №481 із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року 2628-VІІІ, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
За змістом статті 15 Закону №481 річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.