1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



04 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 128/3409/16-а

адміністративне провадження № К/9901/21101/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,



розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 11.01.2017 (суддя Саєнко О.Б) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 (колегія у складі суддів Совгири Д.І., Курка О.П., Білоуса О.В.)

у справі № 128/3409/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управляння Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області

про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії.



І. РУХ СПРАВИ



1. 29.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управляння Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області, у якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язати вчинити певні дії.

2. Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 11.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. 17.03.2017 ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

4. У касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



6. Суди встановили, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від заробітної плати відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру".

7. 10.08.2016 позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії у розмірі 90 %, у зв`язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 №18-965/зп, без обмеження граничного розміру пенсії.

8. Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області листом від 12.08.2016 №0-36 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.



ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ втратили чинність, у зв`язку з чим відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.



IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ



11. У касаційній скарзі позивач наголошує, що право на перерахунок пенсії надано з моменту її призначення на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно правових актів, оскільки це суперечить статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.



V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



12. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

13. Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

14. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII внесені зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15. 15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.

16. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.

17. Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (серпень 2016 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

18. Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

19. Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

20. На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому рахунку й призвело до виникнення даного спору.

21. Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд звертає увагу, що для вирішення спору необхідно з`ясувати: а) чи має позивач право на перерахунок раніше призначеної пенсії; б) чи відбулось звуження обсягу існуючих прав позивача внаслідок зміни законодавства, що регулює порядок перерахунку раніше призначених пенсій; в) чи є бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації права громадян на перерахунок пенсії, втручанням у права людини, передбачені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

22. Верховний Суд вважає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

23. Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, з набранням чинності Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій.

24. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

25. У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.


................
Перейти до повного тексту