ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.000726
адміністративне провадження № К/9901/31491/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №1.380.2019.000726
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А2595 Міністерства оборони України
про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів Матковської З.М., Шавеля Р.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у лютому 2019 року звернувся з адміністративним позовом до Військової частини А2595 Міністерства оборони України (далі - "Військова частина А2595"), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини А2595 щодо ненарахування і невиплати йому з 1 квітня 2018 року надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2 як особі льотного складу, а саме фахівцю пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, який є авіаційним рятувальником;
- зобов`язати командування Військової частини А2595 міста Броди нарахувати і виплатити позивачеві як особі льотного складу заборгованість з указаної надбавки і премії з 1 квітня 2018 року відповідно до зазначеного розпорядження Міністра оборони України;
- встановити і нарахувати указані надбавку і премію щомісячно згідно наказу командира Військової частини А2595 "Про зміни до порядку виплат грошової надбавки за особливості проходження служби льотному складу частини".
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що є військовослужбовцем Збройних Сил України і проходить службу на посаді начальника сховища (старший укладач парашутів) рятувальної парашутно-десантної групи Військової частини А2595 армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. Згідно своїх функціональних обов`язків виконує польоти в складі екіпажу на виконання пошуково-рятувальних робіт і аварійно-рятувальних повітряних робіт під час проведення польотів, тренувань, навчань, тощо. Позивач зауважує, що згідно наказу командира Військової частини А2595 від 22 грудня 2017 року №547 "Про визначення персонального складу екіпажів на 2018 рік" військовослужбовці пошуково-рятувальних та парашутно-десантних служб, рятувальних парашутно-десантних груп (авіаційні рятувальники) відносяться до льотного складу екіпажу пасажирського і вантажного салону, яким належить виплачувати надбавку і премію відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2. Також у позові ОСОБА_1 наводить перелік ряду інших нормативно-правових актів, з яких випливає, що його посада належить до посад льотного складу, а тому він має право на зазначені надбавку і премію.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позов задоволено частково:
- суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини А2595 щодо ненарахування і невиплати позивачеві з 1 квітня 2018 року надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2;
- зобов`язав відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заборгованість з надбавок за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу з 1 квітня 2018 року відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції, проаналізувавши положення Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 5 січня 2015 року №2, Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 5 січня 2015 року №3, наказу Міністра оборони України від 12 січня 2004 року №9 щодо переліку посад льотного складу, Переліку посад авіаційного персоналу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 5 лютого 2018 року №40, витяги із наказів командира Військової частини А2595 від 26 грудня 2018 року №565, від 26 грудня 2018 року №188 "Про допуск льотного складу до польотів у 2019 році", від 2 січня 2019 року №1 "Про підтвердження класної кваліфікації льотним складом частини", дійшов висновку, що посада, яку займає позивач, відноситься до посад льотного складу, а тому ОСОБА_1 має право на отримання надбавки і премії відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про встановлення і нарахування судом відповідних надбавки і премії щомісячно згідно наказу командира Військової частини А2595 "Про зміни до порядку виплат грошової надбавки за особливості проходження служби льотному складу частини", суд першої інстанції зазначив, що вказані повноваження належать керівнику Військової частини А2595.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 жовтня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач займає посаду начальника сховища (старший укладач парашутів) рятувальної парашутно-десантної групи військової частини А2595 армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України з військово-обліковою спеціальністю (ВОС) - 212504Д. Згідно Переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 13 грудня 2018 року №627, до спеціальностей аеромобільної техніки відноситься посада, визначена в пункті 3.1, а саме: військово-облікова спеціальність за номером ВОС 212. Тобто, відповідно до цього Переліку 212 - це спеціальність аеромобільної техніки, а Д - для десантно-штурмових військ. З огляду на вказане, апеляційний суд дійшов висновку, що посада позивача в рятувальній парашутно-десантній групі не є льотною військово-обліковою спеціальністю.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що посада ОСОБА_1 не відноситься до посад льотного складу згідно Переліку посад льотного складу, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден, авіації Збройних Сил України, військова служба на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, і Єдиних річних норм нальоту годин для нарахування вислуги років на пенсію на пільгових умовах льотному складу авіації, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден авіації Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12 січня 2004 року №9.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року.
Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права і наводить такі доводи:
- суд неправильно трактує наказ Міністерства оборони України № 2 (Правила виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 5 січня 2015 року №2), в якому чітко визначено, що екіпаж повітряного судна складається з осіб льотного складу, до якого належать особи льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салонів. Оскільки посада позивача відповідно до наказів Міністерства оборони України від 5 лютого 2018 року №40 і від 31 жовтня 2018 року №550 віднесена до складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, то, відповідно, вона належить і до посад льотного складу. Також зауважує, що рішення Міністерства оборони України від 24 квітня 2018 року №207/у/3 не встановлює виплату надбавок саме військовим льотчикам, а стосується всього льотного складу;
- посилається на положення наказу Міністерства оборони України від 25 лютого 2010 року у редакції наказу від 30 січня 2018 року №33 "Про деякі питання призначення пенсій та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, військова служба яких пов`язана зі стрибками з парашутом", яким визначено, що авіаційні рятувальники як особи льотного складу мають право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зауважує, що особливості щодо конкретної військово-облікової спеціальності не були покладені в основу оскаржуваних рішень відповідача.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить врахувати практику Верховного Суду в аналогічних спорах, викладену постанові від 25 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.000894 і у справі №1.380.2019.000895.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін. Звертає увагу на те, що згідно роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25 червня 2018 року №248/3966 прав на виплату оспорюваних у цій справі надбавки і премії мають військовослужбовці, які займають штатні посади льотного складу (за льотними військово-обліковими спеціальностями). Натомість посада позивача за його військо-обліковою спеціальністю відноситься до спеціальності аеромобільної техніки, тобто не є льотною спеціальністю, а тому позивач не має права на отримання оспорюваних надбавки і премії. Також відповідач вказує, що ОСОБА_1 з початку чергування не виконав жодного польоту на відповідному вертольоті, тобто виконував свої обов`язки "на землі". Крім того, Військова частина А2595 вважає, що наявна у матеріалах справи льотна книжка не може бути доказом у справі, оскільки не затверджена посадовою особою відповідача.
Окрім іншого, Військова частина А2595 вказує, що Перелік посад авіаційного персоналу Збройних Сил України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 5 лютого 2018 року №40, до якого апелює позивач, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому має рекомендаційний характер і, до того ж, визначає перелік посад авіаційного персоналу, а не посад льотного складу.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 займає посаду начальника сховища (старший укладач парашутів) рятувальної парашутно-десантної групи Військової частини А2595 армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України.
Згідно з витягом із наказу №188 від 26 грудня 2018 року "Про допуск льотного складу до польотів у 2019 році" позивача допущено до виконання польотів на вертольотах Мі-8, Мі-24, Мі-2 всіх модифікацій в складі штатних екіпажів в якості авіаційного рятувальника.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини А2595 від 2 січня 2019 року №1 "Про підтвердження класної кваліфікації льотним складом частини" ОСОБА_1 визначено вважати таким, що підтвердив класну кваліфікацію "Авіаційний рятувальник 2 класу" у 2018 році та гідним отримувати протягом 2019 року, починаючи з 1 січня 2019 року, щомісячну грошову винагороду за класну кваліфікацію у розмірі 3% від його посадового окладу.
Також у матеріалах справи міститься льотна книжка ОСОБА_1, в якій обліковано польоти позивача по роках та поденний облік польотів.
Рішенням Міністра оборони України №207/у/3 від 25 квітня 2018 року (у реквізитах якого також зазначено "До №207/у/2 від 10 квітня 2018року") вирішено військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу, з 1 квітня 2018 року виплачувати: надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премію в розмірі 10% посадового окладу.
У відповіді від 16 липня 2018 року № 382/582 на рапорт позивача від 2 липня 2018 року щодо роз`яснення виплати вказаної надбавки і премії командир Військової частини А2595 повідомив, зокрема, таке: в листі тимчасово виконуючого обов`язки начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 24 травня 2018 року №116/14/3/631/п з посиланням на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25 квітня 2018 року №207/у/3 визначаються загальні умови та порядок виплати вказаної надбавки та премії без зазначення переліку посад, які мають право на встановлення та виплату такої надбавки.
Позивач вважає, що ненарахування і невиплата йому надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу є протиправною, оскільки така надбавка та премія належить йому як особі льотного складу, а саме: фахівцю пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, який є авіаційним рятувальником, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України", тут і далі в межах цього розділу у редакції, станом на час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.