1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 2а/1570/7117/2011

адміністративне провадження № К/9901/26157/18, № К/9901/26159/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,



розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Держана податкова інспекція у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року (суддя Кравченко М.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року (судді: Крусян А.В. (головуючий), Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі № 2а/1570/7117/2011.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" (далі - позивач, ДП "Морський торговельний порт "Южний") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ ОВП у м. Одесі МГУ ДФС), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), Держана податкова інспекція у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2011 № 0000101530, № 0000171530, № 0000071530, № 0000081530, № 0000091530.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.03.2011 № 0000101530, № 0000171530, № 0000071530, № 0000081530, № 0000091530 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 28.03.2011 № 0000101530, № 0000171530, № 0000071530, № 0000081530, № 0000091530. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського обліку підприємства, підтвердив показники податкової звітності, а також довів реальність господарських операцій з відповідними контрагентами.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, СДПІ ОВП у м. Одесі МГУ ДФС, ГУ ДФС в Одеській області, ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просили скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "Морський торговельний порт "Южний" у повному обсязі.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року апеляційні скарги СДПІ ОВП у м. Одесі МГУ ДФС, ГУ ДФС в Одеській області, ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення № 0000071530 від 28.03.2011 щодо донарахування суми податку на додану вартість, що перевищує 1 085 953,76 грн та суми штрафу, що перевищує 271 488,00 грн; № 0000081530 від 28.03.2011 щодо донарахування суми податку на прибуток, що перевищує 683 320,00 грн та суми штрафу, що перевищує 279 838,20 грн. В задоволенні іншої частинини позовних вимог відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що досліджуючи окремі господарські операції вчинені позивачем з його контрагентами, судом апеляційної інстанції не було встановлено реальність здійснення операції з придбання позивачем товарів (надання послуг/робіт), оскільки позивач не надав до суду всіх необхідних первинних документів. Щодо решти оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначив, що контролюючим органом не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем чинного податкового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції ДП "Морський торговельний порт "Южний" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року у справі № 2а/1570/7117/2011.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції СДПІ ОВП у м. Одесі МГУ ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "Морський торговельний порт "Южний" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно положень статуту ДП "Морський торговельний порт "Южний", затвердженого наказом Міністра транспорту та зв`язку України, ДП "Морський торговельний порт "Южний" є державним унітарним підприємством, яке діє як комерційне підприємство, засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України.

В період з 30.11.2010 по 02.03.2011 на підставі направлень від 29.11.2010 № 216, від 26.01.2011 № 3, наказів від 21.12.2010 № 278, від 26.01.2011 № 28, від 27.01.2011 № 230, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок співробітники ДПІ у м. Южному Одеської області провели планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010. За результатами перевірки складено акт від 11.03.2011 № 46/6/23-1008/04704790.

У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 649 045,00 грн, Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 177 796,00 грн, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та не утриманий податок з доходу в сумі 2 128,62 грн, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, в результаті чого позивачем несвоєчасно була оприбуткована готівка у розмірі 1 021,20 грн, яка надійшла до каси підприємства та проведено готівкові розрахунки в розмірі 1 011,00 грн без подання одержувачем коштів платіжного документа, інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року.

За наслідками проведення перевірки та на підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.03.2011: № 0000101530 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 6 117,00 грн; № 0000171530 про застосування штрафних санкцій у сумі 39 540,00 грн за порушення інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року; № 0000071530 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 1 472 245,00 грн, у тому числі за основним платежем 1 177 796,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 294 449,00 грн; № 0000081530 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 4 561 306,00 грн, у тому числі за основним платежем 3 649 045,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 912 261,00 грн; № 0000091530 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 2 661,00 грн, у тому числі за основним платежем 2 129,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 532,00 грн.

Судом першої інстанції була призначена судово-економічна експертиза по матеріалам справи № 2а/1570/7117/2011. За її результатами був складений висновок №5/004/1453/1 від 18.05.2012, яким встановлено, що даними податкового та бухгалтерського обліку ДП "Морський торговельний порт "Южний" не підтверджуються висновки акту перевірки №46/6/23-1008/04704790 від 11.03.2011, зазначені у п. 3.1.1 акту щодо заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.6 Декларації "Інші доходи" всього на суму 172 396,00 грн, у тому числі: за 4 квартал 2009 року - у сумі 169 817,00 грн, за 1 квартал 2010 року - у сумі 2 579,00 грн.

Контролюючий орган в п. 3.1.1 вказаного акта перевірки від 11.03.2011 зазначив, що позивачем у періоді, що перевірявся, занижено показники задекларованих у рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 49 673,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2009 року завищено у сумі 246 756,00 грн, за 4 квартал 2009 року занижено у сумі 426 756,00 грн, за 2 квартал 2010 року занижено на суму 49 673,00 грн. Таке заниження, на думку перевіряючих контролюючого органу відбулося на підставі того, що позивачем протягом періоду, що перевірявся, було невірно визначено суму приросту (убутку) авансів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем щомісячно обчислюються валові доходи з урахуванням авансів отриманих на початок та на кінець звітних періодів з відображенням у меморіальному ордеру № 17 "Облік доходів". Згідно розшифровки валових доходів відповідно до додатку 11 до акта перевірки ДП "Морський торговельний порт "Южний" у 3 кварталі 2009 року у рядку 01.1 декларації визначило суму доходу, отриманого від надання послуг без ПДВ у розмірі 294 806 876,00 грн, за даними перевірки ця сума складає 294 380 120,00 грн, відхилення складає 426 756,00 грн; у 4 кварталі 2009 року підприємство у рядку 01.1 декларації визначило суму доходу, отриманого від надання послуг без ПДВ у розмірі 348 321 154,00 грн, за даними перевірки ця сума складає 348 747 910,00 грн, відхилення складають 426 756,00 грн; у 2 кварталі 2010 року підприємство у рядку 01.1 декларації визначило дохід, отриманий від надання послуг без ПДВ у сумі 221 991 864,00 грн, за даними перевірки ця сума складає 222 041 537,00 грн, відхилення складає 49 673,00 грн.

Таким чином, в порушення п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинний у перевіряємий період та п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок невірного визначення суми приросту (убутку) авансів отриманих ДП "Морський торговельний порт "Южний" за перевіряємий період занижено загальну суму валового доходу на 49 673,00 грн в т.ч. по періодам: 3 квартал 2009 року завищено на 426 756,00 грн, у 4 кварталі 2009 року занижено на 426 756,00 грн та у 2 кварталі 2010 року занижено на 49 673,00 грн (доказів на спростування встановлених обставин надано не було).

Контролюючим органом відповідно до п. 3.1.1.2 вказаного акта перевірки від 11.03.2011 встановлено, що позивачем у перевіряючому періоді неправомірно завищені лінійні норми витрат пального, що призвело до завищення списання паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу потягло за собою заниження балансової вартості запасів на кінець звітних періодів, що призвело до заниження сум скоригованого валового доходу на 100 767,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновком ДП "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" № 1/7253-4 від 13.01.2009 підтверджується, що тимчасова базова лінійна норма витрати палива для автомобіля Тоуота Саmrу Premium з двигуном робочим об`ємом 3456куб.см., потужністю 203 кВт, автоматичною коробкою передач, спорядженою масою 1545кг становить 11,2 літра бензину на 100км. Наказом начальника ДП "Морський торговельний порт "Южний" від 02.02.2009 № 51 були введені в дію норми витрат палива, нормативи витрат мастильних матеріалів, а також коригуючі коефіцієнти, що враховують дорожні, кліматичні та інші експлуатаційні фактори. Згідно з розпорядженням начальника порту від 29.07.2009 № 158, з серпня 2009 року було введено в дію нове програмне забезпечення, яке при формуванні звіту з ПММ не передбачало відокремлення конкретної величини витрат палива на роботу клімат-контролю, тобто, коефіцієнт, який розраховується згідно з п. 3.1.13, закладений початково. Тобто, проведеною перевіркою не були враховані витрати палива на роботу клімат-контролю даних автомобілів, що складає додатково на споживання палива 11313,26 л, що підтверджується відповідною таблицею розрахунку витрат палива помісячно за період, що перевірявся. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зазначив щодо правомірності списання позивачем палива в автобазі порту в період з 01.07.2009 по 30.09.2010, тоді як висновки контролюючого органу щодо допущеного позивачем завищення норм витрат пального та невідповідності значенню приросту ТМЦ в цій частині є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції зазначив про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем Порядку складання декларації про прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, а також допущення невідповідності задекларованих даних приросту у деклараціях з податку на прибуток та додатках К1/1 до цих декларацій, в результаті чого відбулося безпідставне заниження суми приросту запасів, що призвело до заниження суми скоригованого валового доходу на суму 305 236,00 грн. Так, згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерством Фінансів України від 30.11.1999 № 291, на субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин та акумуляторів у запасі. Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, запаси - активи: які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Наявність матеріальної складової в складі витрат майбутніх періодів передбачена додатком 3 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007. Тобто, пункт 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить конкретної вказівки щодо ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості по статті "витрати майбутніх періодів". Відповідно до норм П(С)БО 9 витрати майбутніх періодів є статтею активів, але не кваліфікуються як запаси. Для витрат майбутніх періодів відсутні поняття "зберігання" і "місця зберігання або склад". Отже, витрати майбутніх періодів не є запасами і не мають місць зберігання, таких як склад або виробництво, а тому на статтю "витрати майбутніх періодів" не розповсюджується норми п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у тому числі в частині матеріальної складової.

Також суд апеляційної інстанції зазначив про необґрунтованість висновків контролюючого органу, що позивачем занижено суми приросту запасів по операціях з заміни шин та акумуляторів, що призвело до заниження суми валового доходу на 5 584 009,00 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що передача шин та акумуляторів з місць зберігання в експлуатацію оформлена актами передавання в експлуатацію. Облік роботи шин, а саме, дата установки її на автомобіль та дата зняття з автомобілю, кількість кілометрів її пробігу з початку експлуатації, технічний стан шини при установці та причини зняття шини з експлуатації визначається у картах обліку роботи автомобільної шини. Вказаним актом перевірки встановлено, що шини та акумулятори на зберіганні (на складі) обліковуються на бухгалтерських рахунках 201 - "сировина та матеріали" та 207 - "запасні частини". Шини та акумулятори в момент передачі в експлуатацію в подальшому обліковуються на балансовому рахунку 390.01 "Витрати майбутніх періодів", передача в оборот оформлюється актом на передачу в експлуатацію.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Такий порядок обліку запасів визначено наказом ДП "Морський торговельний порт "Южний" від 15.01.2008 № 31 "Про облікову політику в Державному підприємстві "Морський торговельний порт "Южний". В пункті 9 вказаного наказу встановлено, що аналітичний облік запасів вести в розрізі їх найменування. Балансову вартість таких предметів у разі передачі їх зі складу в експлуатацію списувати на відповідні статті витрат. Здійснювати обов`язкове ведення кількісного обліку таких предметів у розрізі матеріально-відповідальних осіб до моменту їхньої ліквідації (списання з балансу).

В червні 2010 року позивач самостійно прийняв рішення щодо порядку виникнення валових витрат при заміні шин і акумуляторів починаючи з 01.07.2009, а саме при заміні шин і акумуляторів валові витрати виникають лише по тих, що стали непридатні для подальшої експлуатації і не підлягають ремонту, (а для шин термін використання яких закінчився відповідно до норм експлуатаційного пробігу) та зняті з обліку згідно актів на списання. Таким чином, оскільки податковий облік приросту (убутку) балансової вартості по етапі "витрати майбутніх періодів" нормами п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено, стаття "витрати майбутніх періодів" не кваліфікується як запаси і не має поняття "місця зберігання" і платник податку не зобов`язаний вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості по статті "витрат майбутніх періодів", суд зазначив, що донарахування валових доходів в акті перевірки внаслідок розрахунку приросту (убутку) запасів, а саме шин і акумуляторів в 3 кв. 2009 року на суму 4 651 713,00 грн є безпідставним. Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, крім зазначених у Законі. Така ж позиція знайшла міститься у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.06.2004 № 3770 "Про розгляд листа щодо ведення податкового обліку приросту (убутку) запасів". Крім того, листом ДПА України від 11.11.2009 № 9365/4/15-1216 зазначено, що з 01.07.1999 витрати на технічне обслуговування власних легкових автомобілів підприємств, які безпосередньо використовуються в господарській діяльності платника податків, у тому числі витрати на заміну шин та акумуляторів, включаються до складу валових витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що стаття "витрати майбутніх періодів" не кваліфікується як запаси і не має поняття "місця зберігання", а тому платник податку не зобов`язаний вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості по статті "витрати майбутніх періодів", у зв`язку з чим позивач правомірно обліковував автомобільні шини та акумулятори на бухгалтерських рахунках 201, 207, а висновок щодо заниження суми валового доходу на суму 5 584 009,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в пункті 3.1.1.3 вказаного акта перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 01.6 декларацій "інші доходи" показників за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01.6 декларацій "інші доходи" у сумі 172 396,00 грн, у тому числі за 4 кв. 2009 року занижено у сумі 169 817,00 грн, за 1 кв. 2010 року занижено у сумі 2 579,00 грн. Також, в акті перевірки зазначено, що під час визначення суми валового доходу по податкових періодах встановлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними Декларацій про прибуток підприємства по рядку 01.6.

Судами встановлено, що сума 169 809,00 грн по акту перевірки № 319/23-50/04704790 від 17.11.2009 була визначена як завищена та з метою виправлення виявлених порушень у минулому податковому періоді, а також для вірного відображення показників у податковому обліку за рік, при складанні декларації по доходам за 2009 рік рядок 01.6 був занижений на 169 817,00 грн. Таким чином, в декларації за 9 місяців 2009 року була відображена сума по рядку 01.6 на 169 817,00 грн більше, ніж по проводкам за аналогічний період, а в 4 кв. 2009 року при складанні річної декларації була врахована сума завищення в попередньому кварталі. Висновком судово-економічної експертизи №5/004/1453/1 встановлено, що висновки акту перевірки від 11.03.2011 № 46/6/23-1008/04704790 щодо заниження задекларованих ДП "Морський торговельний порт "Южний" показників у рядку 01.6 декларації "інші доходи" всього на суму 172 396,00 грн, у тому числі за 4 кв. 2009 року у сумі 169 817,00 грн, за 1 кв. 2010 року у сумі 2 579,00 грн даними податкового та бухгалтерського обліку не підтверджуються. Тобто, підтведжено відсутність заниження задекларованих ДП "Морський торговельний порт "Южний" показників у рядку 01.6 декларації "інші доходи" на суму 172 396,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 16.10.2008 № 1270 про затвердження фінансових планів підприємства галузі на 2009 рік, пунктом 1.5. якого наказано передбачити у фінансових планах дооцінку основних фондів з наближенням їх до реальної вартості, з урахуванням чого перерахувати показники амортизаційних відрахувань та відповідно капітальних вкладень за рахунок власних коштів. На виконання вказаного наказу ДП "Морський торговельний порт "Южний" було укладено договір від 25.05.2009 № Т/УП-316 з підприємством громадської організації інвалідів "Центр економіко-правового забезпечення" на надання послуг з проведення оцінки об`єктів рухомого і нерухомого майна. Вартість послуги з проведення оцінки об`єктів рухомого і нерухомого майна, наданої підприємством громадської організації інвалідів "Центр економіко-правового забезпечення" склала 3 000 000,00 грн та включена до складу валових витрат у серпні 2009 року.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат на проведення оцінки об`єктів нерухомого і рухомого майна, на проведення робіт по паспортизації та інших робіт по виготовленню технічної документації основних фондів (приміщень, споруд), земель, на проведення проектно-вишукувальних робот з розробки проекту землеустрою щодо відведення ДП "Морський торговельний порт "Южний" в постійне користування земель водного фонду, на проведення первинної інвентаризації об`єктів нерухомості (будинків, споруд, комплексів), оскільки наданими позивачем доказами обґрунтовано зв`язок понесених витрат з веденням його господарської діяльності. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "витрати" до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо). Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що протягом періоду, що перевірявся, позивачем проводились роботи по паспортизації та інші роботи по виготовленню технічної документації об`єктів нерухомості та земель, які включені до складу валових витрат у сумі 1 020 661,90 грн.

Відповідно до положень статуту ДП "Морський торговельний порт "Южний", затвердженого наказом Міністра транспорту та зв`язку України, порт є державним унітарним підприємством, яке діє як комерційне підприємство, засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України. З метою забезпечення захисту майнових інтересів держави в особі Мінтрансзв`язку органом державного управління підприємством було видано окреме доручення № 132/16/11-08, яким позивача зобов`язано вжити вичерпних заходів щодо оформлення до 01.09.2008 свідоцтв про право державної власності на об`єкти нерухомості, що знаходяться на балансі підприємства, а також правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходяться у користуванні. На виконання цього доручення та п. 5 Протоколу апаратної наради Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.02.2008 були проведені роботи з паспортизації та інші роботи по виготовленню технічної документації основних фондів (приміщень, споруд) та земель на суму 1 020 662,00 грн. Отже, вказані витрати безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності підприємства, оскільки паспортизація основних фондів (приміщень, споруд) та земель була проведена згідно з окремим дорученням Міністра транспорту та зв`язку України від 23.01.2008 № 132/16/11-08, а тому на підставі пп.5.2.1 п.5.2.ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинні бути включені до складу валових витрат. Крім того, відсутність порушень в діях позивача під час віднесення до валових витрат вартості робіт з паспортизації та інших робіт по виготовленню технічної документації основних фондів (приміщень, споруд) у розмірі 1 020 662,00 грн підтверджується листом ДПА України від 19.02.2003 № 1253/6/15-2416.

Також, на виконання вказаного доручення та п. 5 Протоколу апаратної наради Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.02.2008 на підставі договору № СД/Т/ВКБ-314(9) від 23.12.2009 ПП "Геозем 8" були виконані проектно-вишукувальні роботи з розробки проекту землеустрою щодо відведення ДП "Морський торговельний порт "Южний" в постійне користування земель водного фонду (акваторії Аджалицького лиману) на суму 1 238 632,00 грн. Проведення проектно-вишукувальних робіт з розробки проекту землеустрою є обов`язковою передумовою оформлення права постійного користування на землю згідно вимог чинного законодавства. Саме з цією метою та на виконання вимог окремого доручення Міністра транспорту та зв`язку України від 23.01.2008 №132/16/11-08 був укладений договір № СД/Т/ВКБ-314(9) від 23.12.2009 на виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки землеустрою. Проведені роботи безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності підприємства, а тому на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються до складу валових витрат у порядку, передбаченому для придбання результатів робіт. Крім того, відсутність порушень в діях позивача під час віднесення до валових витрат вартості проектно-вишукувальних робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення йому в постійне користування земель водного фонду у розмірі 1 238 632,00 грн підтверджено листом ДІІА України від 19.02.2003 № 1253/6/15-2416.

Крім того, на виконання доручення № 132/16/11-08 та п. 5 Протоколу апаратної наради Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.02.2008 на підставі договору № ТХ-866 від 05.11.2008 КП "Южненське МБТІ" були проведені роботи по технічній інвентаризації та виготовленню паспортів на будинки та споруди для здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості на суму 664 236,00 грн. Витрати у розмірі 664 236,00 грн безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності порту, оскільки паспортизація та інвентаризація була проведена згідно з окремим дорученням Міністра транспорту та зв`язку України від 23.01.2008 №132/16/11-08, а тому на підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються до складу валових витрат, що свідчить про відсутність вказаних порушень з боку позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що за змістом пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов`язкових платежів), визначених зазначеним Законом). Відповідно до пп.14.1.16 Закону України "Про систему оподаткування" збір на обов`язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів (обов`язкових платежів). За таких обставин, правомірним є віднесення позивачем до складу валових витрат суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" на загальну суму 13 047,93 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновку щодо завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на суму 458 533,00 грн, оскільки останні нараховувались на пожежну автоцистерну АЦ-40, яка фактично не використовувалась в господарській діяльності платника податку. Однак, судами встановлено, що позивач на підставі укладеного з ПП "ВКФ "Банга" договору від 11.06.2009 № Т/СН-520 придбав автомобіль спеціального призначення (Автоцистерна пожежна АЦ-40 (5233Н2)-268.01). Також встановлено, що автоцистерна була отримана позивачем у несправному стані, а саме: розкомплектована, частина обладнань непридатна до використання, відсутні сертифікат відповідності на транспортний засіб та сертифікат відповідності двигуна нормам Євро-2, а МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області відмовило позивачу у реєстрації пожежної автоцистерни АЦ-40, оскільки відсутнє оформлене "ДП ДержавтотрансНДІпроект" та видане виробником свідоцтво про узгодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобіль. Позивачем у вересні 2009 року дану автоцистерну введено в експлуатацію, присвоєно їй інвентарний номер та віднесено до основних фондів 2 групи. Так як служба пожежної безпеки є невід`ємною частиною господарської діяльності позивача та відноситься до виробничих підрозділів порту, автомобіль "Автоцистерна пожежна АЦ-40", який був придбаний для виконання службових обов`язків підрозділу, є виробничим основним фондом. За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань у періоді, який підлягав перевірці, на суму 458 533,00 грн.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на суму 36 855,00 грн внаслідок невірного розподілення по групах основних виробничих фондів (передавальні пристрої - система аудіо- відео трансляції та зв`язку), суд апеляційної інстанції зазначив наступне. Так, згідно акту прийому-передачі основних засобів від 31.07.2009 № 1189, на підставі наказу начальника порту від 06.07.2009 № 584 "Система аудіо- і відеотрансляції та зв`язку" введена в експлуатацію у липні 2009 року та присвоєно їй інвентарний № 48060, оприбутковано по бухгалтерському рах.104 "Машини та обладнання" та у податковому обліку віднесено до основних фондів групи 3.

Відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 14426, передавальний пристрій - це лінії електропередач, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв`язку. Інвентарним об`єктом передавальних пристроїв вважається лінія від розподільчого пристрою електростанції до розподільчого пристрою приймальних підстанцій і від підстанцій до інших службових приміщень. До класу "Обладнання" відносяться пристрої (машини, апаратура, прилади та інші), які виробляють або перетворюють енергію, матеріали і (або) інформацію. До класифікаційного групування "Обладнання інформаційне" відносяться машини, апарати та інші пристрої, призначення яких реалізація процесів обробки даних. Це технічні засоби усіх видів зв`язку, інформаційно-облікового обслуговування. До них відносяться і близьке по значенню спеціалізоване обладнання для запису і тиражування аудіо - та відеозапису. Технічні засоби зв`язку згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 включають в себе апаратуру, яка використовується в радіомовленні, телебаченні, радіозв`язку (код 30.20.11), а також устаткування для радіо, телебачення та зв`язку (код 32.20.1). Інвентарним об`єктом по класу "Обладнання інформаційне" може бути кожний окремий пристрій, який не входить до складу інших інвентарних об`єктів, укомплектований всіма пристосуваннями і приладдям для виконання і передачі повідомлень. Оскільки інв. № 48060 "Система аудіо - та відеотрансляції та зв`язку" складається з вузлів які підпадають під класифікацію обладнання та устаткування для радіо, телебачення та зв`язку відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, а також відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 14426, цей об`єкт не підпадає під класифікацію 1, 2 та 4 груп основних фондів, тому витрати на створення системи аудіо - та відеотрансляції та зв`язку в податковому обліку відображенні в 3 (третій) групі податкового обліку.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що посилання контролюючого органу на Закон України "Про телекомунікації" як на підставу виявленого порушення є неправомірним, оскільки відповідно до п. 2 ст. 5 вказаного Закону його дія не поширюється на телекомунікаційні мережі, що не взаємодіють з телекомунікаційними мережами загального користування, за винятком їх використання в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану. Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є неправомірним.

Щодо спірних правовідносин, які виникли з приводу завищення позивачем суми валових витрат в результаті включення до їх складу витрат, пов`язаних з поліпшенням невиробничих фондів (реконструкція другого поверху з улаштуванням музею історії порту та 50% вартості виконаних робіт будівельно-монтажним управлінням порту по заміні вікон у приміщенні медсанчастини), суд апеляційної інстанції зазначив, що не погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем положень пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.4 п. 8.1., пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення валових витрат, пов`язаних з поліпшенням невиробничих фондів у сумі 1 183 522,00 грн внаслідок реконструкції другого поверху з улаштуванням музею історії порту. Бухгалтерською довідкою № 3247/13/104/11 від 14.04.2011 та інвентарною карткою обліку основних засобів під інвентарним № 1420 підтверджується, що на балансі ДП "Морський торговельний порт "Южний" обліковується профілакторій порту, який представляє собою 5-ти поверхову будівлю, в холі якого знаходяться фотографії та макет, які відображають історію порту. Об`єкт основних фондів "Профілакторій" (інв. № 1420) використовується безпосередньо у господарській діяльності підприємства та відноситься до виробничих фондів групи 1. Згідно з П(С)БУ 7 об`єкт основних засобів - конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, єдиний фундамент, і відповідно до Інструкції № 64 "інвентарним об`єктом за субрахунком 103 "Будинки та споруди" є кожна окрема будівля" - другий поверх профілакторію не обліковується окремо. Таким чином, витрати у 3 кв. 2009 року по реконструкції другого поверху будівлі профілакторію правомірно були віднесені позивачем до складу валових витрат, а також на підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем про правомірність віднесення до складу валових витрат 50% вартості виконаних робіт будівельно-монтажним управлінням порту по заміні вікон у приміщенні медсанчастини у сумі 99 032,00 грн, яка використовується позивачем.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначив про обґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на 2 585 281,00 грн внаслідок необґрунтованого застосування підвищених норм амортизації для портальних кранів "Кондор". Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач придбав два портальних крана "Kondor" у АТ "Alekon Holding AS".

Так, згідно контракту № 09-017K-AL2008 від 30.12.2008, актів виконаних робіт від 26.08.2009 "Про завершення монтажних робіт і приймання портального крана "Кondor" зав. № 11100000-2989 та від 27.08.2009 "Про завершення монтажних робіт і приймання портального крана "Kondor" зав. № 1407 AT "Alekon Holding AS" (Естонія) виконало для "Морський торговельний порт "Южний" монтаж, налагоджувальні та пускові роботи по портальним кранам "Kondor" зав. № 1407 та "Kondor" зав. № 11100000-2989. Послуги з проведення пуско-налагоджувальних робіт та монтажу портальних кранів було отримано на загальну суму 4 675 421,00 грн.

Відповідно до контракту № SN-7/2009 від 29.09.2009, актів виконаних робіт від 19.03.2010 "Про завершення монтажних робіт і приймання портального крана "LPS 280" зав. № 140.842 та від 19.03.2010 "Про завершення монтажних робіт і приймання портального крана 280" зав. № 140.843 фірма "Лібхерр-Верк Ненцінг Гмбх" (Німеччина) виконало для ДП "Морський торговельний порт "Южний" монтаж, налагоджувальні та пускові роботи по портальним кранам 280 зав. № 140.842 та 280 зав. №140.843. Послуги з проведення пуско-налагоджувальних робіт та монтажу портальних кранів було отримано на загальну суму 1 089 380,00 грн.

Вказані крани були введені в експлуатацію у серпні 2009 року, їм були присвоєні інвентарні номери віднесені до основних фондів третьої групи та для цілей нарахування амортизаційних відрахувань ДП "Морський торговельний порт "Южний" збільшив балансову вартість 3 групи основних фондів станом на 01.10.2009 (тобто з розрахункового кварталу, наступного за кварталом оприбуткування основних фондів) на вартість вказаних кранів у розмірі 33 183 753,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що платник податку на прибуток після 01.01.2004 для нарахування амортизації веде окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких здійснено до 01.01.2004 та після 01.01.2004. Іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01.01.2004 чинне законодавство на момент винекнення спірних правовідносин не передбачало.

При нарахуванні амортизації на портальні крани, портом застосовувалась норма амортизаційних відрахувань у розмірі 6%, яка застосовується при придбанні нових основних фондів, замість застосування норми 3,75%, як для тих, що були у використанні, а тому правомірними є висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем амортизаційних відрахувань у розмірі 2 585 281,00 грн.

Щодо спірних правовідносин, які виникли з приводу завищення позивачем валових витрат на суму 13 180,00 грн в результаті включення до їх складу витрат на закордонне відрядження, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

17.02.2010 позивач отримав запрошення на 1 Міжнародну конференцію GlobalРОRТ-2010 "Санкт-Петербург - морская столица России. Екология" №Э-434 від 05.02.2010, а 25.02.2010 між ТОВ "Бізнес-Еліт" та ДП "Морський торговельний порт "Южний" було укладено договір № 45-2010/СД/УП-26 на участь у заході та оформлено відповідну заяву (додаток №1 до Договору). На підставі вказаних документів було видано наказ № 73-в від 02.03.2010 про відрядження начальника порту та першого заступника начальника порту з інвестицій та розвитку до Росії у м. Санкт-Петербург, Естонії у м. Таллінн терміном на 4 доби з 16 березня 2010 року по 19 березня 2010 року для участі в міжнародній конференції "Санкт-Петербург - морська столиця Росії. Екологія", а також для ознайомлення з виробничими потужностями та технологією переробки вантажів конкуруючими портами Усть-Луга та Новоталинськ (Мууга), на відрядження з каси порту видано кошти у розмірі 1293 євро, кожному. Тематика 1 Міжнародної конференції GlobalРОRТ-2010 "Санкт-Петербург - морская столица России. Экология" безпосередньо стосується основної діяльності Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", оскільки на ній були порушені такі питання як екологічна ситуація в басейнах Балтійського, Чорного, Каспійського та Японського морів, забруднення транскордонних рік, удосконалення екологічного законодавства та впровадження економічних механізмів природокористування, оцінка та ліквідація накопиченої екологічної шкоди, проблеми очищення стічних вод, екологія портів.


................
Перейти до повного тексту