ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 520/3962/19
адміністративне провадження № К/9901/3919/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,
суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року(суддя Кухар М.Д.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (головуючий суддя Сіренко О.І., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт"
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (надалі також - Позивач, ТОВ "Горизонт") звернулось до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (надалі також - Відповідач, скаржник, правонаступник - Слобожанська митниця Держмитслужби), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000/2019/001943/2 від 8 квітня 2019 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807170/2019/00886 від 8 квітня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність винесення спірних рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що Відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості не було вказано які саме відомості стосовно визначеної декларантом вартості товару за першим методом не є належним чином підтвердженими або які саме документи на підтвердження використаних декларантом відомостей не надані. Достатній обсяг поданих декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом свідчить про необґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності заявленої митної вартості та безпідставність витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості імпортованого товару.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується зазначаючи про обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач зазначає, що у ході поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару за наслідком спрацювання ризиків АСАУР за кодами 105-2 і 106-2 виявлено, що задекларований рівень митної вартості імпортованого товару нижчий рівня митної вартості на подібні товари, а також непідтверджено транспортні витрати як складову заявленої митної вартості товару. Відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару зумовила виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару та витребування додаткових документів. Ненадання декларантом на запит митниці додаткових документів на підтвердження числового значення заявленої митної вартості слугувало підставою для винесення спірних рішень у порядку та у відповідності до положень Митного кодексу України (надалі також - МК України).
Відповідач акцентує на неправильному застосуванні судами норм матеріального права зазначаючи, що судові рішення містять посилання на статті 53, 58 МК України, проте їх положення не враховані судами при ухваленні оскаржуваних рішень.
Окрім викладеного, скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що всупереч положенням частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом першої інстанції розглянуто справу по суті та ухвалено рішення за відсутності представника Відповідача. При цьому скаржник наполягає, що його не було повідомлено у встановленому порядку про дату, час та місце судового розгляду. Наголошує, що вказане грубе порушення норм процесуального права обмежило право Відповідача бути присутнім при розгляді справи та зумовило порушення засадничих принципів адміністративного судочинства, окреслених у статтях 8, 9 КАС України.
Також, у касаційній скарзі Відповідач вказує на порушення судом першої інстанції вимог частини четвертої статті 246 КАС України, що виявилось у ненаданні правової оцінки аргументам Харківської митниці ДФС, викладеним у відзиві на позов та поданим доказам Відповідача, на якого покладений обов`язок доказування, як на суб`єкта владних повноважень.
2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Горизонт" зазначає, що жодні з процесуальних порушень, як то неповідомлення Відповідача про дату судового засідання та відсутність у рішенні мотивів неврахування одного з доводів Відповідача, не призвело до неправильного вирішення справи. Наполягає на безпідставності доводів Відповідача, що довідка про транспортні витрати не є документом, який належним чином підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Зазначає, що положення Митного кодексу України не забороняють визначення вартості транспортних витрат на підставі довідки, а наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" надає рекомендації щодо переліку документів, що підтверджують витрати на транспортування товарів та не встановлює імперативних вимог.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника щодо порушення норм процесуального права в частині судового розгляду справи за відсутності представника Відповідача, та зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України (з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 15.1 пункту 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України), судовий виклик учасників справи здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом). Також, за відсутності в особи офіційної електронної адреси судовий виклик здійснюється кур`єром із зворотною розпискою за адресою, вказаною особою, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до частини першої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.