ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/4542/17
адміністративне провадження № К/9901/39354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у складі судді Добрянської Я.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у складі колегії суддів: Бєлової Л.В. (головуючий), суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Гриценка Володимира Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У квітні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 - визнати дії уповноваженої особи Фонду Гриценка В.В. щодо прийняття рішення про нікчемність правочину за транзакціями з переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-054-000225146 від 20 квітня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 в сумі 17 777,00 грн та з переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-054-000225146 від 20 квітня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 в сумі 159,83 - протиправними;
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду на суму 17 936,83 грн на підставі довідки про стан рахунку.
1.3 - зобов`язати Фонд здійснити відшкодування коштів ОСОБА_1 за рахунок Фонду у розмірі 17 936,83 грн.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду Гриценка В.В. щодо прийняття рішення про нікчемність правочину за транзакціями з переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-054-000225146 від 20 квітня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 в сумі 17 777, 00 грн та з переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-054-000225146 від 20 квітня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 в сумі 159, 83 грн.
Зобов`язав уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду на суму 17 936, 83 грн на підставі довідки про стан рахунку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач не довів належними доказами наявність підстав для визнання нікчемними трансакцій з повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на розрахунковий рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" на виконання умов відповідного договору.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 20 квітня 2016 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-054-000001811 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого, на ім`я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
3.2 20 квітня та 12 травня 2016 року між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-054-000225146 та договір про внесення змін до нього, відповідно до умов якого позивач перерахував грошові кошти в сумі 17 777,00 грн, зі свого поточного рахунка № НОМЕР_1 на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", що відкриті у ПАТ "Банк Михайлівський". За умовами договорів Сторона 1 (позивач) передає Стороні 2 (ТОВ) у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона 2 зобов`язується повернути кошти стороні 1 у власність на умовах цього договору.
3.3 19 травня 2016 року на рахунок позивача № НОМЕР_1 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано кошти на загальну суму 17 936,83 грн, відповідно до умов зазначених вище договорів.
3.4 На підставі рішення Правління Національного банку України №14/БТ від 23 травня 2016 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 23 травня 2016 року прийнято рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою Фонду призначено Ірклієнка Ю.П.
3.5 13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня до 22 липня 2016 року.
3.6 Згідно з актом про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності №2 від 1 червня 2016 року, 19 травня 2016 року банком виконано платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973, 74 грн, при цьому фінансових можливостей ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів. Таким чином зазначені правочини (транзакції) підпадають під критерії, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI).
3.7 Згідно Додатку 1 до вказаного вище акту №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними 11 листопада 2014 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір доручення №1, згідно з умовами якого банк, в якості повіреного зобов`язався здійснювати пошук, залучення та надання клієнтам консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (довірителя) на умовах строковості та платності.
3.8 Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення товариством грошових коштів у позику від клієнтів, за формою, передбаченою відповідним додатком до цього договору доручення (пункт 1.2 Договору).
3.9 На виконання вищезазначеного договору доручення банком від імені товариства укладались з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок товариства. При цьому, фізичні особи (клієнти) були обізнані в тому, що правовідносини за такими договорами позики регулюються положеннями статей 1046-1053 ЦК України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики, і відповідно не підпадають під гарантування вкладів з боку Фонду.
3.10 Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.
3.11 Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 1 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегувалися повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", та такі повноваження делегувалися Волкову О.Ю.
3.12 Уповноважена особа фонду направила позивачу повідомлення №ЗГ1(К)/8968/1 від 22 вересня 2016 року відповідно до якого, кошти у сумі 17 936,83 грн на момент введення тимчасової адміністрації знаходились на поточному рахунку позивача № НОМЕР_1, але на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на загальну суму 17 936, 83 грн є нікчемним.
Уважаючи, що її права та законні інтереси порушено, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень, які визначені Законом №4452-VI.
4.2 Скаржник зазначає, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів, вчинених, зокрема за участю позивача, відносно ПАТ "Банк Михайлівський" діяла постанова НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" ПАТ "Банк Михайлівський" згідно із якою на підставі положень статей 7, 15, 55 Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон №679-XIV), статей 66, 67, 73, 75 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ "Про банки та банківську діяльність" (далі - Закон №2121-ІІІ) глав 3, 5, розділу І та глави 12 розділу II Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року №346 для ПАТ "Банк Михайлівський" були встановлені обмеження здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов`язань з кредитування, що надані банком і клієнтом.
Також посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом №4452-VI та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
5. Відзив на касаційну скаргу позивач не подала.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
7. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом №4452-VI.
8. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
9. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
11. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом №4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону №4452-VI).
12. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
13. Отже, Закон №4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
14. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
15. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
16. Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
17. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
18. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
19. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
20. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
21. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
22. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.