ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 280/2854/19
адміністративне провадження № К/9901/6930/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування доручення, рішення, припису про недопущення повторних порушень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 (суддя - Сацький Р. В.) і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 (колегія суддів у складі: Дурасової Ю. В., Божко Л. А., Лукманової О. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У червні 2019 року Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції (м. Дніпро), Міністерства юстиції України, у якому просив: визнати нечинним та скасувати лист доручення Міністерства юстиції України від 24.01.2019 № 74/714-32-19/9.3.1 "Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019; визнати протиправним та скасувати Припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 07.05.2019 № 12-П/19 про недопущення повторних порушень.
Позов обґрунтовано тим, що проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 здійснено без належної правової підстави, а висновки перевірки щодо грубого порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на підставі яких винесено рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, та Припис від 07.05.2019 № 12-П/19 про недопущення повторних порушень, не відповідають дійсним обставинам справи та встановлені з суб`єктивним тлумаченням норм перевіряючими.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого ОСОБА_1 у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019; визнав протиправним та скасував Припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 07.05.2019 № 12-П/19 про недопущення повторних порушень.
Судові рішення мотивовано тим, що висновки комісії, викладені в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 6/19 від 27.02.2019, на підставі якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 11.03.2019 №1239, та винесено припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 № 12-П/19 та розпорядження про усунення порушень від 07.05.2019 року № 12-р/19, є необґрунтованими, такими що суперечать діючому законодавству та судовій практиці, а саме, суб`єктивним припущенням та довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів.
В частині відмови в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що лист-доручення Міністерства юстиції України від 24.01.2019 № 74/714-32-19/9.3.1 "Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 " не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке підлягає перегляду у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В апеляційному порядку судове рішення першої інстанції переглядалося в частині задоволення позовних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Також Міністерство юстиції України вважає, що підставою для скасування вищезазначених судових рішень попередніх інстанцій є неврахування при винесенні рішення висновку з питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо бездіяльності арбітражних керуючих по формуванню ліквідаційної маси та пошуку майна банкрута і як наслідок цього грубості порушень арбітражним керуючим діючого законодавства з питань банкрутства, яке дослідив та надав свій висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 910/10369/15. Крім того, на обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що арбітражний керуючий не є суб`єктом господарювання (підприємцем), тому застосування судом першої інстанції Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" до діяльності арбітражних керуючих є помилковим та свідчить про порушення норм матеріального права. Наголошує на тому, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 протягом одного року та шести місяців з моменту призначення ліквідатором ПрАТ "Белокаменські вогнетриви", не застосувавши заходів по ефективному виявленню активів банкрута, що знаходяться у третіх осіб, а саме: не встановивши наявність/відсутність у ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" договорів про спільну діяльність, земельних ділянок, унікальних об`єктів космічної діяльності, космічної техніки, сховищ та протирадіаційних укритій, здійснення банкрутом зовнішньоекономічної діяльності та проведення митного оформлення товарів за митними деклараціями, а також шляхом не проведення в повному об`ємі інвентаризації майна банкрута, не реалізував за найвищою ціною майнові активи (майно та майнові права) та не забезпечив максимально повне погашення вимоги кредиторів ПрАТ "Белокаменські вогнетриви", в тому числі вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області. Також зазначає, що на момент проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого, процедура ліквідації банкрута була на етапі реалізації майна, тобто реалізації сформованої ліквідаційної маси банкрута. Отже, виставляючи на аукціон ліквідаційну масу майна, яка не остаточно сформована, арбітражний керуючий порушив права та законні інтереси комітету кредиторів та банкрута шляхом позбавлення ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" можливості виставити на аукціон все наявне майно банкрута та забезпечити продаж майна за більшою ціною, оскільки від об`єму (кількості) майна боржника та його продажної ціни напряму залежить обсяг задоволення кредиторських вимог ПрАТ "Белокаменські вогнетриви", що дало б змогу кредиторам боржника отримати погашення своїх кредиторських вимог в більшому розмірі, що також в свою чергу призвело до грубого порушення прав та законних інтересів ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" та його кредиторів шляхом позбавлення їх права на отримання своєчасного, повного та кваліфікованого виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора. Крім цього, скаржник зазначає, що грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства про банкрутство полягало у сукупності дій (повноважень), які неналежним чином виконував позивач, разом з тим, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення розділяє зазначене порушення на окремі порушення вимог законодавства. Таким чином, на думку скаржника, зазначене свідчить про те, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, без повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи, які мають значення для об`єктивного і правильного вирішення справи.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 і Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28.10.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Дорученням Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.02.2019 № 13-08/11 на підставі листа Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 14.01.2019 № 59/6/1-21нт та листа-доручення Міністерства юстиції України від 24.01.2019 № 74/714-32-19/9.3.1 "Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ", було призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 14.02.2019 по 18.02.2019 включно, під час здійснення повноважень ліквідатора у справі господарського суду Запорізької області № 908/1254/14 про банкрутство ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" з дослідженням питання: задоволення ліквідатором грошових вимог конкурсного кредитора банкрута.
Повідомленням Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.02.2019 № 10-2, яке арбітражним керуючим ОСОБА_1 отримано 08.02.2019, останнього було повідомлено про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.
12.02.2019 арбітражним керуючим ОСОБА_1 до Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надано пояснення щодо суті перевіряємого питання та документи, що свідчать про вжиття заходів, спрямованих на виявлення та реалізацію майна ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" з метою погашення кредиторських вимог.
За результатами відповідної перевірки (контрольного заходу) складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.02.2019 № 4-д, яка отримана арбітражним керуючим ОСОБА_1 18.02.2019.
Позивачем для спростування висновків комісії, викладених у довідці від 18.02.2019 № 4-д, відповідно до пункту 6.1. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5, було надано письмові заперечення № 01-10/42 від 22.02.2019 та копії документів на 25 аркушах.
27.02.2019 комісією з перевірки Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 6/19, в якому перевіряючими, зокрема, зазначено наступні порушення:
- абзаців сьомого та тринадцятого частини другої статті 41, частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, а саме: арбітражним керуючим ОСОБА_1 на перевірку не надано доказів наявності/відсутності у ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" земельних ділянок (Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області), унікальних об`єктів космічної діяльності, космічної техніки (Державного космічного агентства України), чи здійснював банкрут зовнішньоекономічну діяльність та чи проводив митне оформлення товарів за митними деклараціями (органи ДФС), сховищ та протирадіаційних укритій (Департамент з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Департамент з питань цивільного захисту населення Донецької обласної державної адміністрації);
- грубого порушення вимог абзацу четвертого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутам" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, в частині проведення ліквідатором інвентаризації майна банкрута, абзацу сьомого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, в частині формування ліквідатором ліквідаційної маси банкрута, абзацу тринадцятого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 44212-VІ, що діє з 19.01.2013, в частині вжиття ліквідатором заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, абзацу першого частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, в частині включення до складу ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, абзацу п`ятнадцятого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, в частині продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, абзацу першого частини першої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, в частині спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів, частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, відповідно до якої під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство, а саме, арбітражний керуючий ОСОБА_1, під час реалізації своїх прав та обов`язків діяв несумлінно та нерозумно, без урахування інтересів ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" та його кредиторів, та не застосувавши заходів по ефективному виявленню активів банкрута шляхом проведення в повному об`ємі пошуку та поверненню майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також не проведення в повному об`ємі інвентаризації майна банкрута та реалізацію за найвищою ціною, діяв недобросовісно, нерозсудливо, не з метою, з якою ці права та обов`язки йому надано, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не діяв у межах та спосіб, що передбачені законодавством України про банкрутство, фактично свідомо не забезпечив максимально повне погашення вимоги кредиторів ПрАТ "Белокаменські вогнетриви", зокрема Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області у розмірі 367 827,00 грн, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів шляхом позбавлення ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" можливості виставити на аукціон все наявне майно банкрута та забезпечити продаж майна за більшою ціною, оскільки від об`єму (кількості) майна боржника та його продажної ціни напряму залежить обсяг задоволення кредиторських вимог ПрАТ "Белокаменські вогнетриви", що дало б змогу кредиторам боржника отримати погашення своїх кредиторських вимог в більшому розмірі, що також в свою чергу призвело до грубого порушення прав та законних ПрАТ "Белокаменські вогнетриви" та його кредиторів шляхом позбавлення їх права на отримання своєчасного, повного та кваліфікованого виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора, передбачених абзацом четвертим частини другої статті 41 абзацом сьомим частини другої статті 41, абзацом тринадцятого частини другої статті 41, абзацом першим частини першої статті 42, абзацом п`ятнадцятим частини другої статті 41, абзацом першим частини першої статті 45, частиною першою та другою статті 49, частиною третьою статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, оскільки виконання в повному обсязі жодного із перерахованих вище повноважень та обов`язків і норм законодавства не були підтверджені ліквідатором ПрАТ "Белокаменські вогнетриви", арбітражним керуючим ОСОБА_1 документально.
На підставі Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 6/19 від 27.02.2019, листом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 01.03.2019 № 13-04/1563, внесено подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого ОСОБА_1, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Після повернення матеріалів позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 . Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області винесено припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 № 12-П/19 та розпорядження про усунення порушень від 07.05.2019 № 12-р/19.
Не погоджуючись із визначенням "грубого" характеру правопорушення, на підставі чого винесено рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, та Припису від 07.05.2019 № 12-П/19 про недопущення повторних порушень, вважаючи останні довільним трактуванням перевіряючих, що призвело до порушення статті 19 Конституції України та приписів Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (стаття 1 цього Закону).
Згідно з частинами першою та третьою статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Частиною другою статті статі 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Частиною четвертою статті 106 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
Згідно з частиною другою статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Згідно з частиною першою статті 108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
Відповідно до частини четвертої статті 108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.
Частиною першою статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією або ліквідаторів) регулюється Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5; який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін`юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.
Пунктами 2.1-2.4 Порядку № 1284/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Строк проведення перевірки не може перевищувати для: планової - восьми робочих днів; позапланової - трьох робочих днів.
Згідно з пунктом 2.6 Порядку № 1284/5 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.
Підпунктами 2.6.1-2.6.3 пункту 2.6 Порядку № 1284/5 позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п`ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу. У разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган з питань банкрутства надсилає відповідне звернення до Мін`юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки. Мін`юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов`язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку.
Відповідно до підпункту 6.6.3 пункту 6.6 Порядку № 1284/5 у резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються. У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.