ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №260/453/19
адміністративне провадження №К/9901/3529/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 (колегія суддів у складі: Шинкар Т. І., Пліша М. А., Коваля Р. Й.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просив: скасувати наказ Чопської митниці Міндоходів від 16.04.2015 № 50-о про звільнення ОСОБА_1 ; поновити його на попередній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС; стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 139 397,16 грн; стягнути з відповідача судові витрати в сумі 5100,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2019 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення законодавчих норм та встановленого порядку здійснення митного контролю, позивачем не проведено належний митний контроль транспортного засобу, зокрема, вантажу, який ним переміщувався (автомобільних двигунів) та надано дозвіл на випуск із зони митного контролю без їх належного оподаткування та митного оформлення. Суд першої інстанції вказав, що проставивши особисту номерну печатку на контрольному талоні, чим засвідчено завершення митного контролю, позивач не вніс відповідну інформацію до програмно інформаційного комплексу "Інспектор 2006". Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем під час здійснення митного контролю транспортного засобу не забезпечено виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства. Також зазначив, що у даному випадку, тяжкість вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, звільнення позивача, вказує на правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваного наказу. Суд зауважив, що позивачем не підтверджено належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем надано достатні докази відсутності протиправності дій відповідача при винесенні оскаржуваного наказу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці Міндоходів від 16.04.2015 № 50-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС з 18.04.2015. Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь позивача 208 170,27 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи постанову про задоволення позову, суд виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення службових обов`язків позивачем, які проявились у вчиненні індивідуально мотивованих умисних дій, спрямованих на незаконне отримання неправомірної вигоди, шляхом звільнення від оподаткування товарів при їх ввезенні на митну територію України, тоді як отримана в ході службового розслідування інформація не дозволяє встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Крім того, суд зазначив, що при прийнятті наказу про звільнення позивача не взято до уваги його попередню поведінку, ставлення до служби та стаж роботи в митних органах, не встановлено в чому полягало одноразове грубе порушення трудових обов`язків, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між можливим упущенням, недоліками в діяльності, і негативними наслідками, які настали, та завданою матеріальною шкодою державі чи охоронюваним законом інтересам, що виключає можливість звільнення позивача з служби в митних органах за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що правова оцінка діям позивача, щодо яких відкрито кримінальне провадження № 42015070000000011, буде надана судом під час розгляду кримінального провадження. Також суд дійшов висновку, що видача наказу про призначення службового розслідування поза межами компетенції Закарпатської митниці ДФС, оскільки позивач був посадовою особою Чопської митниці Міндоходів, яка відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинена лише 04.08.2015, є достатньою і самостійною підставою для визнання такого протиправним.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, які вказували на порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи та наявність грубого порушення трудових обов`язків (крім ознак кримінально карного діяння). Наголошує на тому, що позивачем під час здійснення митного контролю транспортного засобу не забезпечено виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що спричинило пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства. Крім того, вважає, що при виданні оскаржуваного наказу були дотримані норми трудового законодавства, а також законодавства з питань проходження державної служби. Також вважає помилковим посилання апеляційного суду на те, що оскаржуваний наказ про звільнення був виданий неповноважною особою, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин тривала реорганізація Чопської митниці Міндоходів. Додатково скаржник зазначає, що позивач під час проведення службового розслідування відмовився надати пояснення, після завершення службового розслідування відмовився від ознайомлення та підписання Акту службового розслідування, що підтверджується матеріалами справи та показами свідка. Разом з тим, скаржник вказує на наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду, оскільки поважні причини пропуску звернення до суду із позовом відсутні.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Закарпатської митниці ДФС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2020 справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом Чопської митниці Міндоходів від 29.10.2014 № 631-о "Про особовий склад" державного інспектора відділу митного оформлення № 5 (п/п Малі Селменці) митного посту "Тиса" Чопської митниці Міндоходів ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Тиса" Чопської митниці Міндоходів.
Відповідно до листів прокуратури Закарпатської області від 20.01.2015 № 21/2-2006-15 та УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області від 20.01.2015 № 86/10/07-16-08-01-10, в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, відомості про яке 19.01.2015 внесено до ЄРДР за № 42015070000000011, встановлено достатні підстави вважати, що у транспортному засобі "Фольксваген Т4", номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1, митне оформлення якого здійснено на митному посту "Тиса", перевозилися товари з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи, а тому з метою з`ясування дотримання посадовими особами митного посту "Тиса" нормативно-правових актів з питань державної митної справи, службових обов`язків, встановлення причин та умов, що могли сприяти вчиненню правопорушення.
Наказом Закарпатської митниці ДФС від 20.01.2015 № 16 призначено службове розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування комісією Закарпатської митниці ДФС складено акт від 14.04.2015, відповідно до висновків якого на підставі зібраних документів та матеріалів, ОСОБА_1 під час здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки "Volkswagen T4", номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 не забезпечив виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства, чим допущено порушення вимог статей 318, 320, 336, 374 Митного кодексу України, пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431, наказу Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 614, а також службових обов`язків визначених пунктами 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4, 2.3.11 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Тиса" Чопської митниці Міндоходів.
Комісія Закарпатської митниці ДФС дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 індивідуально мотивованих умисних дій, спрямованих на незаконне отримання неправомірної вигоди, шляхом звільнення від оподаткування товарів при їх ввезенні на митну територію України. Рекомендовано за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків розірвати трудовий договір, укладений з ОСОБА_1
Наказом Чопської митниці Міндоходів від 16.04.2015 № 50-о, на підставі акту службового розслідування Закарпатської митниці ДФС від 14.04.2015 № 7679/1-41-вх, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 17.04.2015 за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків службовою особою органу доходів і зборів, якій присвоєно спеціальне звання відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України).
Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся із позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, зокрема, одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Статтею 148 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно статті 149 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Приписами статті 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Відповідно до частини першої статті 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Згідно з частиною першою статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Приписами статті 366 МК України передбачено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. У разі якщо товари, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації на території України, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів при переміщенні (пересиланні) їх через митний кордон України громадянами, та звільняються від оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Типову технологічну схему здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон (далі - Типова технологічна схема), яка визначає відповідно до МК України послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України (далі - автомобільні транспортні засоби і товари), у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон (далі - пункти пропуску).
Відповідно до пунктів 2, 3 Типової технологічної схеми митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками. Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно в зонах митного контролю і завершується митним оформленням відповідно до вимог законодавства.
Згідно з пунктом 6 Типової технологічної схеми під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, зокрема: реєстрацію прибуття автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх вибуття з митної території України;
перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах; аналіз та оцінку ризиків, у тому числі з використанням документальних профілів ризику або електронних профілів ризику, включених до відповідних програмно-інформаційних комплексів Держмитслужби; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); контроль за проведенням установлених законодавством державних видів контролю, яким підлягають автомобільні транспортні засоби і товари, в пунктах пропуску та визначенням форм їх проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів); прийняття рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; взаємодію з іншими державними контрольними органами під час проведення встановлених законодавством необхідних для автомобільних транспортних засобів і товарів видів контролю; прийняття рішення щодо пропуску або відмови у пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або за межі митної території України, випуску товарів.
Пунктом 7 Типової технологічної схеми передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів; використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю; подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.
Відповідно до пункту 8 Типової технологічної схеми митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.
Згідно з пунктом 11 Типової технологічної схеми для здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів декларант, уповноважена ним особа або перевізник подають митним органам документи в паперовій або електронній формі, що містять відомості про автомобільні транспортні засоби і товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про їх пропуск через митний кордон України.
Пунктом 12 Типової технологічної схеми передбачено, що переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи, на смугах руху, визначених для переміщення автомобільних транспортних засобів за їх типами, з урахуванням вимог законодавства щодо декларування та оподаткування автомобільних транспортних засобів і товарів (у разі неможливості розмежування смуг руху - у визначених місцях режимних зон пунктів пропуску - боксах поглибленого огляду, на оглядових майданчиках тощо). Смуги руху, позначені символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначені для переміщення товарів в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Декларування автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється шляхом вчинення дій. Смуги руху, позначені символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначені для переміщення всіх інших автомобільних транспортних засобів і товарів.
Приписами пункту 15 Типової технологічної схеми визначено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору ("червоний коридор"), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.
Перший етап - попередні операції. Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України. На прийнятих документах проставляється відбиток штампа "Під митним контролем". Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.
Другий етап - здійснення інших видів контролю. Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів). Контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і товарів автомобільними транспортними засобами здійснюється посадовою особою митного органу в частині та у порядку, визначеному законодавством.
Третій етап - закінчення митного контролю. Митний контроль та митне оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо цих автомобільних транспортних засобів і товарів. Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.
Відповідно до пункту 16 Типової технологічної схеми за результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень про: проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України; пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави; затримання автомобільних транспортних засобів і товарів для передачі на склад митного органу для зберігання. Рішення митними органами приймається, як правило, протягом однієї доби.
У разі виявлення порушень законодавства на будь-якому етапі здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів посадова особа митного органу зобов`язана вжити заходів, передбачених законодавством (пункт 22 Типової технологічної схеми).
Згідно з підпунктами 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4 пункту 2.2 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Тиса" Чопської митниці Міндоходів (далі - Посадова інструкція), до обов`язків головного державного інспектора належить: забезпечення своєчасності сплати митних платежів; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через митний кордон України громадянами; здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного посту; виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України засобами автомобільного транспорту.
Відповідно до підпункту 2.3.11 пункту 2.3 Посадової інструкції головний державний інспектор забезпечує повноту, достовірність та своєчасність внесення інформації про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, у відповідні програмно-інформаційні комплекси (ЄАІС, "Інспектор-2006", тощо.
Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 918), якою визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, а також права та обов`язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 918 з`ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог КЗпП України, Закону України "Про державну службу", Дисциплінарного статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.
Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 918 службове розслідування призначається, призупиняється та поновлюється наказом Держмитслужби або відповідного митного органу за наявності достатніх підстав, визначених цією Інструкцією. Для проведення службового розслідування наказом Держмитслужби чи митного органу створюється комісія, як правило, у складі не менше трьох посадових осіб - членів комісії, одна з яких призначається її головою. Склад і чисельність комісії визначаються з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції № 918 рішення щодо призначення, призупинення та поновлення службового розслідування приймає: Голова Держмитслужби або посадова особа, яка виконує його обов`язки, - стосовно всіх посадових осіб; керівник митного органу або посадова особа, яка виконує його обов`язки, - стосовно посадових осіб цього митного органу, за винятком посадових осіб підрозділу, уповноваженого на виконання функцій запобігання та протидії корупції.
Згідно з пунктом 5.7 Інструкції № 918 члени комісії мають право, зокрема: викликати до службових приміщень Держмитслужби (митного органу) суб`єктів службового розслідування, інших посадових осіб, а також осіб, які не є співробітниками митної служби України (за їх згодою), які обізнані або причетні до фактів або діянь, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них усні та письмові пояснення, інші матеріали, що стосуються службового розслідування, їх копії; запитувати й отримувати, збирати відповідно до законодавства України інформацію, матеріали, що стосуються мети та завдань службового розслідування, від структурних підрозділів Держмитслужби (митних органів), інших органів державної влади, юридичних і фізичних осіб у встановленому порядку.