Відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" та з метою встановлення єдиного порядку проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України

1. Затвердити Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція), що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держмитслужби від 29.07.2002 N 408 "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за N 665/6953 (із змінами).

3. Керівникам структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів України, спеціалізованих митних установ та організацій забезпечити неухильне дотримання вимог цієї Інструкції.

4. Департаменту кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції (Крамаренко К.В.) та Управлінню правового забезпечення (Чорна Г.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Установити, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції Крамаренка К.В.

1.1. Ця Інструкція визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення.

1.2. Терміни, що вживаються у цій Інструкції, мають таке значення:

акт службового розслідування - службовий документ, який складається за результатами службового розслідування та засвідчує виявлені факти й обставини, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції;

надзвичайна подія - порушення нормальних умов і безпеки діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій (далі - митні органи), їх посадових осіб та функціонування об'єктів митної інфраструктури, а саме:

руйнування або пошкодження об'єктів митної інфраструктури, здійснення нападів на них;

загибель чи поранення посадової особи при виконанні службових обов'язків;

дорожньо-транспортна пригода за участю посадової особи або транспортного засобу митної служби України;

руйнування, пошкодження або вихід з ладу програмних, технічних засобів, каналів електрозв'язку Держмитслужби, що призвело до негативних наслідків;

інша подія, що завдала шкоди здоров'ю або призвела до людських жертв, заподіяла значну матеріальну чи моральну шкоду посадовій особі, іншим громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації або викликала значний суспільний резонанс;

службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів;

службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення;

суб'єкт службового розслідування (службової перевірки) - посадова особа, дії або бездіяльність якої стали підставою для проведення службового розслідування (службової перевірки) або досліджуються під час його (її) проведення.

Інші терміни та поняття вживаються у цій Інструкції відповідно до Митного кодексу України, Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (далі - Дисциплінарний статут) та інших законодавчих актів України.

1.3. Службове розслідування (службова перевірка) щодо фактів (ознак) розголошення таємної або іншої інформації, що охороняється законом, втрати її матеріальних носіїв проводиться з дотриманням вимог щодо забезпечення відповідного режиму збереження такої інформації.

1.4. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону України "Про державну службу", Дисциплінарного статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

1.5. Дія цієї Інструкції не поширюється на Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

1.6. Службове розслідування (службова перевірка) не повинно порушувати нормального функціонування митного органу чи його підрозділу.

1.7. Якщо під час службового розслідування (службової перевірки) з'ясовано, що вчинене посадовою особою діяння містить ознаки злочину, корупційного правопорушення, чи отримано відомості, що можуть свідчити про організовану злочинну діяльність або про вчинення правопорушень іншими особами, які не є посадовими особами, керівник митного органу вживає заходів, передбачених законодавством України.

2.1. Підставами для проведення службового розслідування є факти (ознаки):

а) невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів;

б) недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби;

в) вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, пунктами 1, 3-6 статті 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни;

г) вчинення посадовою особою чи стосовно неї у зв'язку з виконанням службових обов'язків діяння, яке містить ознаки злочину;

ґ) вчинення посадовою особою у зв'язку з виконанням службових обов'язків діяння, за яке передбачена адміністративна чи цивільно-правова відповідальність;

д) застосування посадовою особою вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи фізичної сили під час виконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, а також порушення нею встановленого порядку застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї;

е) виникнення надзвичайної події;

є) приховування діянь, які містять ознаки злочину, іншого правопорушення, чи умисне непритягнення винних посадових осіб митного органу до відповідальності, встановленої законом, а також за наявності обставин, які вказують на незабезпечення повноти, всебічності та об'єктивності проведеного службового розслідування (службової перевірки).

2.2. Службове розслідування може бути проведене на вимогу посадової особи з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

2.3. Приводами для проведення службового розслідування можуть бути:

а) звернення (доручення) органів державної влади, підприємств, установ, організацій, представників влади, громадськості або окремих громадян про надзвичайні події, факти (ознаки) правопорушень з боку посадових осіб при виконанні ними своїх службових обов'язків;

б) повідомлення, оприлюднені у засобах масової інформації;

в) безпосереднє виявлення фактів (ознак) правопорушень з боку посадових осіб або настання надзвичайної події;

г) звернення (повідомлення), отримані від посадових осіб Держмитслужби, митних органів, про факти (ознаки) вчинення іншими посадовими особами правопорушень або про надзвичайну подію;

ґ) матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, контрольного заходу чи перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном довіри Держмитслужби;

д) звернення посадової особи про проведення службового розслідування з метою зняття з неї безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Не може бути приводом до проведення службового розслідування звернення, повідомлення чи документ, що не містить відомостей про підстави, передбачені пунктом 2.1 цього розділу, а також анонімні заяви та повідомлення.

2.4. Службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

2.5. Порушення стосовно посадової особи за результатами її службової діяльності кримінальної справи, складення протоколу про корупційне правопорушення, притягнення у зв'язку з цим до встановленої законом відповідальності, а також закінчення строків накладення дисциплінарного, адміністративного стягнень не звільняють керівника митного органу від обов'язку призначення службового розслідування для встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

3.1. Метою службового розслідування є:

з'ясування правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб при здійсненні ними службової діяльності;

повне, об'єктивне й усебічне встановлення обставин правопорушення (надзвичайної події), його (її) наслідків, а також інших подій чи обставин, що мають значення для прийняття законного рішення;

встановлення винних, ступеня їх вини та міри відповідальності за скоєне правопорушення;

виявлення причин і умов, що сприяли правопорушенню (надзвичайній події), надання пропозицій та рекомендацій, спрямованих на їх усунення та недопущення подібних правопорушень надалі;

запобігання правопорушенням, іншим негативним проявам, підвищення рівня професіоналізму та професійної етики в митній службі.

3.2. Завданнями службового розслідування є встановлення:

наявності чи відсутності події правопорушення (факту надзвичайної події), яка стала підставою для призначення розслідування (час, місце, спосіб, інші обставини);

осіб, причетних до правопорушення (надзвичайної події), наявності (відсутності) вини кожної з них, її ступеня;

наявності (відсутності) нанесених правопорушенням (надзвичайною подією) збитків державі, фізичній або юридичній особі, їх характер та розмір;

наявності (відсутності) в діянні суб'єкта службового розслідування ознак злочину, корупційного правопорушення, а також причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням та його наслідками;

обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності посадової особи (пом'якшуючі та обтяжуючі обставини), відомостей, що характеризують особу (ставлення до служби, поведінка до порушення);

вимог законів чи інших нормативно-правових актів, документів Держмитслужби та службових обов'язків, які регламентували дії посадової особи та були нею порушені;

причин правопорушення та умов, що йому сприяли (несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків; недосконалість нормативно-правових актів Держмитслужби, митного органу; відсутність належної організації роботи підрозділу, контролю за діями підлеглих; недостатня професійна підготовка тощо).

3.3. Строк проведення службового розслідування визначається з урахуванням обсягу та особливостей його проведення, але не може перевищувати двох місяців.

Якщо рішення щодо проведення службового розслідування прийнято Держмитслужбою, а його проведення доручено митному органу, службове розслідування повинно бути проведено у строк, визначений посадовою особою Держмитслужби, яка прийняла рішення щодо його проведення.

Строк проведення службового розслідування не включає час, на який призупинялося службове розслідування.

3.4. Початок службового розслідування визначається датою підписання наказу про його призначення, якщо інше не передбачено цим наказом.

Завершення службового розслідування визначається датою підписання акта службового розслідування. Ця дата вважається днем виявлення правопорушення.

4.1. Службове розслідування призначається, призупиняється та поновлюється наказом Держмитслужби або відповідного митного органу за наявності достатніх підстав, визначених цією Інструкцією.

Для проведення службового розслідування наказом Держмитслужби чи митного органу створюється комісія, як правило, у складі не менше трьох посадових осіб - членів комісії, одна з яких призначається її головою. Склад і чисельність комісії визначаються з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службового розслідування.

4.2. Рішення щодо призначення, призупинення та поновлення службового розслідування приймає:

Голова Держмитслужби або посадова особа, яка виконує його обов'язки, - стосовно всіх посадових осіб;

керівник митного органу або посадова особа, яка виконує його обов'язки, - стосовно посадових осіб цього митного органу, за винятком посадових осіб підрозділу, уповноваженого на виконання функцій запобігання та протидії корупції.

4.3. Не завершене службове розслідування, призначене керівником митного органу, підлягає припиненню шляхом видання відповідного наказу митного органу у разі призначення службового розслідування за даним фактом Головою Держмитслужби.

4.4. Проект наказу про призначення, призупинення чи поновлення службового розслідування готується структурним підрозділом Держмитслужби (митного органу), посадовою особою за дорученням Голови Держмитслужби (керівника митного органу).

Такі проекти наказів погоджуються з підрозділами, уповноваженими на виконання функцій запобігання та протидії корупції і здійснення правового забезпечення Держмитслужби (митного органу), а також з іншими заінтересованими особами у встановленому порядку.

4.5. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються мета, терміни проведення, склад комісії з проведення службового розслідування, голова комісії, посадова особа, на яку покладається контроль за проведенням службового розслідування, термін подання керівнику, який призначив службове розслідування, акта службового розслідування для розгляду.

4.6. Службове розслідування може бути призупинено у разі:

перебування суб'єкта службового розслідування у відпустці, службовому відрядженні або у стані тимчасової непрацездатності, а також його відсутності з інших причин;

неотримання до завершення терміну проведення службового розслідування запитуваної інформації чи документів, що мають суттєве значення для досягнення мети та завдань службового розслідування.

4.7. Службове розслідування може бути поновлено у разі припинення існування обставин, за яких воно було призупинено.

4.8. Якщо службове розслідування проводиться стосовно декількох посадових осіб, а підстави, зазначені у пункті 4.6 цього розділу, виникли стосовно однієї або декількох з них, службове розслідування не призупиняється за умови можливості досягнення мети та завдань службового розслідування.

4.9. У разі виникнення підстав для призупинення службового розслідування голова комісії або особа, на яку покладено контроль за проведенням службового розслідування, письмово інформує керівника, що призначив службове розслідування, про підстави його призупинення, результати, висновки і пропозиції, інші відомості, необхідні для прийняття законного рішення.

4.10. У наказі про призупинення службового розслідування обов'язково зазначається підрозділ (посадова особа), на який (яку) покладається контроль за відстеженням обставин, за яких службове розслідування може бути поновлено.

Про результати відстеження таких обставин доповідається керівнику, що призначив службове розслідування, для прийняття рішення про його поновлення.

5.1. До проведення службового розслідування залучаються досвідчені, належно підготовлені фахівці з митної справи, інші посадові особи, участь яких потрібна для отримання обґрунтованих оцінок і висновків з питань, що стосуються службового розслідування.

5.2. Голова комісії організовує та координує її роботу, надає іншим членам комісії обов'язкові до виконання усні та письмові доручення, контролює їх виконання, за необхідності доповідає керівнику, який призначив службове розслідування, або особі, яка здійснює контроль за його проведенням, про хід та результати службового розслідування.

5.3. До участі у проведенні службового розслідування не повинні залучатися посадові особи, які є підлеглими суб'єкта службового розслідування або якщо обставини свідчать про їх особисту заінтересованість у результатах службового розслідування.

За наявності вказаних обставин посадова особа, залучена до проведення службового розслідування, зобов'язана письмово звернутися до керівника, який призначив службове розслідування, із заявою про самовідвід. До прийняття рішення керівником участь цієї посадової особи у проведенні службового розслідування не припиняється.

Про зміни, внесені до складу комісії, видається відповідний наказ, про що повідомляються усі заінтересовані особи.

5.4. У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися працівники інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками.

5.5. Голова комісії визначає перелік питань, які потребують з'ясування під час проведення службового розслідування, що відображає у плані проведення службового розслідування (додаток 1). З планом проведення службового розслідування ознайомлюються під підпис інші члени комісії. Під час службового розслідування до плану можуть бути внесені зміни та доповнення.

Члени комісії детально ознайомлюються з наявними матеріалами службового розслідування, опрацьовують законодавчі та інші нормативно-правові акти, а також збирають необхідну інформацію для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності проведення службового розслідування.

5.6. Члени комісії зобов'язані:

а) суворо дотримуватися принципів законності, повноти, всебічності, об'єктивності та достовірності результатів службового розслідування;

б) діяти у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, нормативно-правовими актами Держмитслужби та цією Інструкцією;

в) проводити службове розслідування відповідно до плану проведення службового розслідування, доручень керівника, що призначив службове розслідування, посадової особи, якій доручено контроль за його проведенням, та голови комісії;

г) доповідати голові комісії про виявлені факти (ознаки) порушень, обставини та причини їх скоєння для відображення їх в акті службового розслідування;

ґ) приймати від суб'єктів службового розслідування подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення, що стосуються службового розслідування, та враховувати їх під час службового розслідування.

5.7. Члени комісії мають право:

а) безперешкодного доступу в службові приміщення, до зон митного контролю та об'єктів митної інфраструктури митного органу, у встановленому порядку на територію пунктів пропуску через державний кордон України, якщо необхідність такого доступу зумовлена метою й завданнями службового розслідування;

б) викликати до службових приміщень Держмитслужби (митного органу) суб'єктів службового розслідування, інших посадових осіб, а також осіб, які не є співробітниками митної служби України (за їх згодою), які обізнані або причетні до фактів або діянь, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них усні та письмові пояснення, інші матеріали, що стосуються службового розслідування, їх копії;

в) залучати у разі потреби відповідних фахівців митної служби України й отримувати від них консультації, а також письмові висновки з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;

г) ознайомлюватись і вивчати в установленому порядку матеріали, що стосуються службового розслідування, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;

ґ) виїжджати на місце події та здійснювати огляд місця події з фіксацією його результатів за допомогою технічних засобів;

д) тимчасово вилучати зі справ митного органу матеріали, що стосуються службового розслідування, до його завершення, залишаючи в справі митного органу акт про вилучення матеріалів (додаток 2);

е) запитувати й отримувати, збирати відповідно до законодавства України інформацію, матеріали, що стосуються мети та завдань службового розслідування, від структурних підрозділів Держмитслужби (митних органів), інших органів державної влади, юридичних і фізичних осіб у встановленому порядку;

є) підписувати та візувати документи у межах компетенції, визначеної цією Інструкцією.

5.8. Повноваження членів комісії обмежуються строком проведення службового розслідування.

5.9. Посадові особи повинні всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати членам комісії правдиві пояснення, інформацію, матеріали, їх копії, виконувати інші законні вимоги членів комісії, що стосуються мети та завдань проведення службового розслідування.

5.10. Письмові пояснення надаються членам комісії на ім'я особи, яка призначила службове розслідування. Письмові пояснення власноручно підписуються особою, яка їх надала, на кожному аркуші у нижньому правому куті із зазначенням прізвища, ініціалів та дати.

Усні пояснення осіб, які обізнані чи причетні до фактів або діянь, що стали підставою для призначення службового розслідування, надаються ними під час бесіди з членами комісії (опитування) і можуть за письмовою згодою з цими особами фіксуватися технічними засобами. Про початок запису особа повідомляється додатково.

Факт відібрання пояснень із застосуванням технічних засобів оформлюється в письмовому вигляді та підписується опитуваним. Документ, яким було зафіксовано факт відібрання пояснень, разом з відповідним матеріальним носієм інформації долучаються до матеріалів службового розслідування.

5.11. У разі відмови посадової особи від надання пояснень, інформації, матеріалів, що стосуються службового розслідування, а також від виконання законних вимог членів комісії про це відображається в акті службового розслідування й фіксується шляхом складання акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог (додаток 3).

5.12. Голова комісії невідкладно інформує посадову особу, яка призначила службове розслідування або на яку покладено контроль за його проведенням, про факти перешкоджання діяльності комісії та вживає заходів щодо усунення перешкод для проведення службового розслідування.

5.13. Суб'єкт службового розслідування має право:

а) отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування;

б) брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі робити заяви, подавати документи, вимагати додаткового вивчення пояснень, проведення опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час службового розслідування;

в) звертатись з клопотанням про витребування й залучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;

г) оскаржувати дії або бездіяльність членів комісії, висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування;

ґ) ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування в частині, яка його стосується, якщо це не суперечить вимогам нормативно-правових актів щодо збереження інформації, яка охороняється законом.

Суб'єкт службового розслідування має також інші права, передбачені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України.

5.14. Клопотання, заяви подаються суб'єктом службового розслідування на будь-якій стадії розслідування у письмовій формі на ім'я голови комісії й мають бути прийняті, розглянуті ним та долучені до матеріалів службового розслідування, про що зазначається в акті службового розслідування.

5.15. Службове розслідування проводиться з відстороненням суб'єкта службового розслідування від виконання службових обов'язків або без такого відсторонення.

5.16. У разі здійснення впливу на хід проведення службового розслідування з боку суб'єкта службового розслідування або наявності можливості такого впливу чи у випадках, коли невиконання (неналежне виконання) ним службових обов'язків призвело до людських жертв, завдало значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації, або за наявності інших підстав, за якими перебування цієї особи на займаній посаді може вплинути на повноту, всебічність та об'єктивність його проведення, службове розслідування може проводитись з відстороненням цієї особи від виконання службових обов'язків на строк проведення службового розслідування.

Службове розслідування може проводиться з відстороненням суб'єкта службового розслідування від виконання службових обов'язків також в інших випадках, передбачених законодавством України.

5.17. Рішення про відсторонення суб'єкта службового розслідування від виконання службових обов'язків приймається посадовими особами, зазначеними в пункті 4.2 розділу IV цієї Інструкції, за вмотивованим письмовим зверненням голови комісії, про що видається відповідний наказ.

Таке рішення може прийматися одночасно з рішенням про проведення службового розслідування, про що зазначається в наказі про призначення службового розслідування.

На час відсторонення від виконання службових обов'язків за посадовою особою зберігається заробітна плата, якщо інше не передбачене законодавством України.

6.1. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт службового розслідування (додаток 4), у якому, крім положень, визначених у пункті 3.2 розділу III цієї Інструкції, зазначаються:

реквізити наказів Держмитслужби (митного органу) про призначення, призупинення чи поновлення службового розслідування;

мета службового розслідування;

дати початку і закінчення службового розслідування, строк його проведення;

прізвище, ім'я, по батькові та посади членів комісії;

приводи для проведення службового розслідування;

інформація про суб'єктів службового розслідування (посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, строки служби в митному органі й перебування на займаній посаді, інформація про застосовані до неї заохочення, дисциплінарні стягнення);

заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують відомості, що стали підставою для його призначення;

наявність зауважень, заяв суб'єкта службового розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

обґрунтовані пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом або зняття з суб'єкта службового розслідування безпідставних звинувачень чи підозри;

вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків вчиненого правопорушення та умов, що їм сприяли;

пропозиції щодо передання матеріалів службового розслідування до правоохоронних чи інших органів державної влади у разі наявності підстав, передбачених пунктом 1.7 розділу I цієї Інструкції.

6.2. Акт службового розслідування підписується членами комісії. Кожен член комісії має право письмово викласти свою окрему думку на ім'я посадової особи, яка призначила службове розслідування. Викладена у письмовій формі окрема думка члена комісії приєднується до акта службового розслідування, про що зазначається в акті.

6.3. Перед поданням акта службового розслідування на розгляд Голові Держмитслужби або посадовій особі, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник митного органу, в якому він працює. У разі призначення службового розслідування керівником митного органу або посадовою особою, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник підрозділу, у якому він працює.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Процедура ознайомлення проводиться комісією або одним із її членів.

6.4. Особи, зазначені у пункті 6.3 цього розділу, під час ознайомлення з актом службового розслідування можуть висловити свої зауваження, про що власноручно роблять відповідний запис в акті службового розслідування. Зауваження викладаються ними в письмовій формі на ім'я керівника, який призначив розслідування, та додаються до матеріалів службового розслідування.

Якщо під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені письмові зауваження або зазначені особи не прибули у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомили комісії у день ознайомлення про причини своєї відсутності, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

У разі відмови зазначеними особами від ознайомлення під підпис з актом службового розслідування або неприбуття ними у визначений для ознайомлення час без поважних причин та неповідомлення комісії у день ознайомлення про причини своєї відсутності членами комісії складається акт про відмову від підписання акта службового розслідування або ознайомлення з актом службового розслідування (додаток 5).

Посадова особа може надати письмові пояснення щодо мотивів своєї відмови від підписання акта службового розслідування, які додаються до матеріалів службового розслідування.

6.5. Акт службового розслідування за необхідності разом з іншими матеріалами службового розслідування подається на розгляд керівнику, який його призначив.

Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника, який призначив службове розслідування, забороняється.

На вимогу членів комісії чи суб'єкта службового розслідування акт службового розслідування може розглядатись у їх присутності.

6.6. Рішення за результатами розгляду акта та інших матеріалів службового розслідування приймається керівником, який його призначив, у 10-денний строк з дати їх надходження.

За результатами службового розслідування посадові особи можуть бути притягнені до відповідальності у встановленому законом порядку. У разі необхідності за результатами службового розслідування видається наказ Держмитслужби (митного органу).