ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 1340/5945/18
адміністративне провадження № К/9901/34694/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №1340/5945/18
за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним і скасування рішень в частині, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів: Пліша М.А., Гуляка В.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати п. 2 Рішення НАЗК №2485 від 02 листопада 2018 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1, начальником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, та внесення змін до рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 серпня 2017 року №516 та від 20 жовтня 2107 року №1008", в частині зазначення недостовірних відомостей щодо транспортних засобів, що є об`єктами права власності третіх осіб, щодо яких суб`єкт декларування може прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
1.2. визнати протиправним та скасувати п. 1 Рішення НАЗК №2486 від 02 листопада 2018 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, начальником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного", в частині зазначення недостовірних відомостей щодо об`єкта нерухомості, який знаходиться у нього та члена його сім`ї на праві користування, та щодо транспортних засобів, що є об`єктами права власності третіх осіб, щодо яких суб`єкт декларування може прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем на підтвердження прийнятих ним рішень не надано жодних доказів користування позивачем автомобілями VOLKSWAGEN PASSAT 2014 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та LEXUS LX570 2008 року випуску д.н.з. НОМЕР_2, що належав на праві власності ОСОБА_3, а тому у нього відсутній обов`язок відображати зазначені автомобілі у свої е-деклараціях за 2015 та 2016 роки. В частині визнання протиправним та скасування п. 1 Рішення НАЗК №2486 від 02 листопада 2018 року про зазначення недостовірних відомостей щодо об`єкта нерухомості мотивував тим, що за адресою АДРЕСА_1 він не проживав та не користувався за вказаною адресою жодним житловим приміщенням. Це його місце реєстрації, так як він військовослужбовець.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 2002 року перебуває на посаді начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та є посадовою особою вищого офіцерського складу та зобов`язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за встановленою формою.
3.1. На підставі інформації, отриманої від Національного антикорупційного бюро України, Національним агентством з питань запобігання корупції відносно ОСОБА_1 21 серпня 2017 року прийнято рішення №516 "Про проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки".
3.2. В подальшому рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №1008 від 20 жовтня 2017 року "Про продовження строку повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки" строк проведення перевірки продовжено з 21 жовтня 2017 року на 30 календарних днів.
3.3. На підставі вказаних рішень уповноваженою особою НАЗК проведена повна перевірка декларацій поданих ОСОБА_1, як особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 (виправлена) та 2016 роки, в ході перевірки надіслало ОСОБА_1 запити від 05 жовтня 2017 року №55-08/35446/17 та 08 листопада 2017 року №55-08/40432/17 щодо надання пояснень і копій підтверджуючих документів.
3.4. За результатами проведеної перевірки НАЗК прийняті Рішення №2485 від 02 листопада 2018 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1, начальником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, та внесення змін до рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 серпня 2017 року №516 та від 20 жовтня 2107 року №1008", а також Рішення №2486 від 02 листопада 2018 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, начальником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного".
3.5. За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1, органом НАЗК встановлено, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправлена) зазначив недостовірні відомості: про об`єкт нерухомості, який знаходиться у нього та члена його сім`ї на праві користування; транспортні засоби, що є об`єктами права власності третіх осіб, щодо яких він може прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; про отриманий (нарахований) ним дохід; його членство у громадському об`єднанні, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 7, 12 частини 1 та вимоги частини 3 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
3.6. За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, органом НАЗК встановлено, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив недостовірні відомості про: об`єкт нерухомості, який знаходиться у нього та члена його сім`ї на праві користування; тип права на об`єкти нерухомості суб`єкта декларування та члена його сім`ї; об`єкт нерухомості, який не підлягав декларуванню; тип права суб`єкта декларування на транспортний засіб; транспортні засоби, що є об`єктами права власності третіх осіб, щодо яких він може прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 3 частини 1 та вимоги частини 3 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
3.7. Погодившись із окремими пунктами рішень, ОСОБА_1 вніс зміни до е-декларацій за 2015 та 2016 роки.
3.8. Водночас, що стосується відомостей про користування автомобілями LEXUS та VOLKSWAGEN, то ОСОБА_1 у своїх пояснення до НАЗК зазначив, що такими автомобілями не користувався і не був обізнаний про наявність довіреностей на ці автомобілі видані на його ім`я, а тому відмовився вносити щодо них зміни до своїх е-декларацій.
3.9. Також, ОСОБА_1 відмовився вносити зміни до е-декларації за 2016 році, що стосується користування житлом за адресою АДРЕСА_1, зазначивши в поясненнях для НАЗК, що не користувався таким у 2016 році, а тому й не відобразив у своїй е-декларації за 2016 рік, а лише зазначав як місце реєстрації його як військовослужбовця.
3.10. Не погодившись із винесеними НАЗК рішеннями в цих частинах, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, позов задоволено.
4.1. Визнано протиправним та скасовано п. 2 Рішення НАЗК №2485 від 02 листопада 2018 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправлена), поданої ОСОБА_1, начальником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, та внесення змін до рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.08.2017 року №516 та від 20 жовтня 2017 року №1008", в частині зазначення недостовірних відомостей щодо транспортних засобів, що є об`єктами права власності третіх осіб, щодо яких суб`єкт декларування може прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
4.2. Визнано протиправним та скасовано п. 1 Рішення НАЗК №2486 від 02 листопада 2018 року "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, начальником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного"), в частині зазначення недостовірних відомостей щодо об`єкта нерухомості, який знаходиться у нього та члена його сім`ї на праві користування, та щодо транспортних засобів, що є об`єктами права власності третіх осіб, щодо яких суб`єкт декларування може прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
4.3. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення НАЗК про результати повної перевірки декларації повинно бути об`єктивним, ґрунтуватись на достовірній і повній інформації та прийматись на підставі всебічного аналізу. Суди зазначили, що чинне законодавство не передбачає участі представника (довіреної особи) при видачі довіреності, якою його уповноважують розпоряджатися тим чи іншим майном. Обов`язковою є лише участь довірителя, як особи яка видає довіреність, оскільки він своїм підписом засвідчує таку довіреність. Суди встановили, що про наявність двох довіреностей на користування автомобілями від 28 грудня 2015 року та 28 квітня 2015 року, які є односторонніми правочинами, позивачу відомо не було, вказаними автомобілями позивач у період 2015-2016 років не користувався. Крім того, судами встановлено, що позивач при заповненні е-декларацій за 2015, 2016 роки керувався роз`ясненнями НАЗК щодо порядку заповнення декларацій.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі Національне агентство з питань запобігання корупції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що відповідно до даних Державної прикордонної служби України з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, відповідно до яких, на автомобілі LEXUS LX570, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, при перетині кордону 25 січня 2016 року в режимі "виїзд з України" зазначено 5 осіб без персоніфікації водія транспортного засобу, а 28 січня 2016 року в режимі "в`їзд в Україну" зазначено 5 осіб та вказано водієм ОСОБА_1 . Проте, суди не прийняли до уваги дані відомості без обґрунтувань причин, та зазначили, що відповідно до даних Львівської митниці ДФС України від 12 березня 2019 року на автомобілі LEXUS LX570, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, при перетині кордону 25 січня 2016 року в режимі "виїзд з України" та 28 січня 2016 року в режимі "в`їзд в Україну" водієм був ОСОБА_4 .
5.2. Також вказує, що автомобіль VOLKSWAGEN, модель PASSAT, 2014 року випуску, не перетинав державний кордон України у 2014-2016 роках, а тому даний факт свідчить про наявність у ОСОБА_1 права користування та розпорядження таким, згідно виданої довіреності.
5.3. Об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який перебуває на праві користування у позивача та члена сім`ї (дружини), є їх зареєстрованим місцем проживання та підлягає декларуванню. Скаржник звертає увагу, що відповідач не приймав жодних рішень, не вчиняв дій та не допускав бездіяльності, які потребували б оцінки суду, порушення прав позивача відсутнє.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон №1700-VII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
9. Згідно з частиною 1 статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються відомості про: зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання (п.1); об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (п.2); дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості (пп. "б" п.3).
10. За приписами частини 3 статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються також відомості про об`єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об`єктами права власності третьої особи, якщо суб`єкт декларування або член його сім`ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об`єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об`єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
10.1. Положення цієї частини застосовуються під час подання декларації службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктами декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.
11. Статтею 48 Закону №1700-VII встановлено, що національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
11.1. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
12. За приписами частин 1 та 2 статті 50 Закону №1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
12.1. Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
12.2. Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
12.3. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
13. Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону №1700-VII визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56 (далі - Порядок).
14. Пунктом 3 розділу І Порядку встановлено, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: 1) верховенства права; 2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб`єктів декларування; 3) об`єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; 4) достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації; 5) неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя суб`єкта декларування, окрім як у межах та у спосіб, що передбачені Законом; 6) гарантування права на судовий захист суб`єктів декларування.
15. Розділом ІІІ Порядку визначено порядок проведення повної перевірки декларацій.
16. За приписами пункту 1 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.
16.1. Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства.
16.2. Рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі.
17. Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації передбачає такі дії: прийняття Рішення про проведення перевірки; аналіз відомостей про об`єкти декларування, зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
18. Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Порядку у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.
18.1. Надані суб`єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб`єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.
19. Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку №56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
19.1. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
20. Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
21. Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку, якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, неточну оцінку задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів або ознак незаконного збагачення, в Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації додатково наводяться обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та враховуються пояснення суб`єкта декларування.
21.1. Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб`єкту декларування за допомогою засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру.
22. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 45 Закону №1700-VII у разі притягнення суб`єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб`єкт декларування зобов`язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
23. Відповідно до частин 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
24. Згідно з частинами 1 та 3 статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
25. Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в редакції чинній на час посвідчення вказаних довіреностей, відповідно до пунктів 1 та 2 глави 3 розділу І якого при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом.
26. Відповідно до пункту 1.2 глави 4 розділу ІІ вказаного Порядку нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім`я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя.
VI. Позиція Верховного Суду
27. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).