ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15889/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" - Баса А. М.,
Головного управління ДПС у м. Києві - Поліщука О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020
(у складі колегії суддів: Чорногуз М. Г. (головуючий), Агрикова О. В.,
Мальченко А. О.)
у справі № 910/15889/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на електронних торгах,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" (далі - позивач, ТОВ "Фірма Альянс-Капітал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідача, Управління) про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на електронних торгах згідно переліку з 189 найменувань.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебування придбаного позивачем на електронних торгах рухомого майна в податковій заставі порушує його право власності на це майно в частині права розпорядження ним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 позов задоволено повністю. Припинено податкову заставу рухомого майна в кількості 189 найменувань згідно переліку, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2014 за № 45354853 та належить ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" на підставі акта про проведення електронних торгів від 03.07.2019 № 1. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви.
Обґрунтовуючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рухоме майно з 189 найменувань, придбане позивачем на електронних торгах, перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15, що підтверджено Управлінням у листі від 02.10.2019 №20091/10/26-15-10-04-20. Оскільки позивач, придбавши на електронних торгах рухоме майно з 189 найменувань, став його власником, відсутні підстави для перебування цього майна у податковій заставі. Крім того, за висновками суду першої інстанції позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з позивача на користь відповідача суму судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована відсутністю правових підстав для задоволення позову та тим, що позивачем не надано доказів існування податкової застави саме щодо придбаного ним на електронних торгах рухомого майна з 189 найменувань (не надано акт опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15) та доказів реєстрації застави придбаного позивачем рухомого майна у Державному реєстрі застав рухомого майна, а відтак не доведено, що податкова застава порушує право власності позивача на придбане ним на електронних торгах рухоме майно з 189 найменувань.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції від 07.07.2020, у липні 2020 року ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу (з урахуванням доповнень), у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, та наявність випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 - залишити в силі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу (з урахуванням доповнень), ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" зазначило, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції не враховано правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №906/1063/18.
Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі №910/15889/19 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу (із урахуванням доповнень) до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.09.2020.
10.08.2020 Управління подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У касаційній скарзі (з урахуванням доповнень) ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" оскаржує постанову суду апеляційної інстанції від 07.07.2020 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 07.07.2020, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" вказало на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції у справі № 910/15889/19, яка розглядається, висновкам, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18 у подібних правовідносинах.
У справі № 906/1063/18, на яку посилається ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог особи, яка придбала майно на прилюдних торгах, до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом виключення цього майна з акта опису майна та припинення податкової застави, застосувавши до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України щодо захисту права власності, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, аналогію закону (ст. 28 Закону України " Про заставу" та ст. 17 Закону України "Про іпотеку").
У справі № 910/15889/19, яка розглядається, суди не вважали за можливе застосувати до аналогічних правовідносин аналогію закону (ст. 28 Закону України "Про заставу" та ст. 17 Закону України "Про іпотеку").
При цьому суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції від 26.02.2020 у справі № 910/15889/19 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фірма Альянс-Капітал", вказав на те, що податкове законодавство не передбачає можливості припинення податкової застави у випадку продажу майна боржника у процедурі виконавчого провадження щодо виконання рішення господарського суду, оскільки п. 7, 8 р. X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначають можливість зняття всіх арештів та заборон, накладених виключно органами державної виконавчої служби, а положення ст. 93, 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - звільнення майна з податкової застави, у випадку його продажу контролюючими органами з метою погашення податкових зобов`язань, що виключає можливість задоволення заявлених у даній справі позовних вимог.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів існування податкової застави саме щодо придбаного ним на електронних торгах рухомого майна з 189 найменувань.
Разом з тим суд першої інстанції, який задовольнив заявлені ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" у цій справі позовні вимоги про припинення податкової застави щодо майна, придбаного ним на електронних торгах згідно переліку з 189 найменувань, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України щодо захисту права власності, Закону України "Про виконавче провадження", вважав, що особа, яка придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон.
При цьому суд першої інстанції визнав доведеним факт перебування рухомого майна з 189 найменувань, придбаного позивачем на електронних торгах, в податковій заставі згідно акта опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15.
Аналіз висновків, зроблених в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції у справі № 910/15889/19, яка розглядається, свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень), тому підтвердилась підстава касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Пунктами 7, 8 р. X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.