Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 279/6089/18-ц
провадження № 61-19448св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_2,
третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2019 року в складі судді Невмержицької О. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_2, третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ в Житомирській області), про визнання електронних торгів недійсними та визнання правочину недійсним.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 14 грудня 2018 року
ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги, відповідно до яких відбувся продаж належного йому нерухомого майна - нежитлового приміщення, колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 634,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертав увагу на те, що під час проведення оспорюваних електронних торгів, їх організатором не було дотримано положень статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статей 43, 45, 49 Закону України "Про іпотеку", пункти 2, 3 розділу
ХI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), у зв`язку із чим були порушені його права, як боржника у виконавчому провадженні та вказані торги були направлені на реалізацію його майна за заниженою вартістю.
Посилаючись на наведене, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати недійсними електронні торги, проведені 14 грудня 2018 року щодо реалізації нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення колишньої більярдної, переобладнаної під кафе-бар " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 634,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним правочин, укладений за результатами проведених зазначених вище електронних торгів згідно з протоколом від 04 січня 2019 року щодо реалізації належного позивачу нерухомого майна; визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації лоту № 315392 щодо вказаного вище нежитлового приміщення та оформленні протоколом електронних торгів від 14 грудня 2018 року; визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 04 січня 2019 року, який був складений старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Сладь Т. П. та затверджений 04 січня 2019 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ в Житомирській області Невмержицьким О. О.; скасувати свідоцтво про право власності на спірне нежитлове приміщення, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчуком С .С., зареєстрованого в реєстрі за № 45.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані позивачем електронні торги з реалізації арештованого майна відбулись відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку, а незгода позивача із стартовою ціною лоту не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Також судом першої інстанції зазначено, що ДП "СЕТАМ" було здійснено усі передбачені законодавством дії з розміщення оголошень про електронні торги у друкованих засобах масової інформації та повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту, а тому твердження позивача щодо неналежного дотримання ДП "СЕТАМ" вимог Закону України "Про іпотеку"в частині публікації повідомлень в друкованих виданнях та його повідомлення про дату проведення торгів, суд вважав безпідставними та необґрунтованими.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2019 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено з інших правових підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з інших правових підстав, апеляційний суд виходив з того, що звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, позивач пред`явив позов лише до переможця торгів ОСОБА_2 та одного продавця - організатора електронних торгів ДП "СЕТАМ". Інший
продавець - державна виконавча служба, залучений до участі у справі як третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Водночас, про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.
При вирішенні спору суд першої інстанції вказані обставини не врахував, в порушення вимог пункту 3 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не роз`яснив позивачу необхідність залучення до участі у справі як відповідача ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області.
Враховуючи те, що апеляційний суд позбавлений можливості усунути таке процесуальне порушення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову з вказаних вище підстав.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги послався на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, при ухваленні рішення судом не було враховано порушення відповідачем ДП "Сетам", при здійсненні реалізації спірного майна, вимог Порядку. Відповідач не зупинив проведення перших торгів 28 серпня 2018 року при цьому був проінформований про наявність судового рішення про зупинення реалізації нерухомого майна. Така бездіяльність відповідача призвела до безпідставного зниження початкової ціни лоту на 20 % на торгах 14 грудня 2018 року.
Заявник також не погоджується з висновком апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад учасників справи, оскільки визначити відповідачів в справі мав суд першої інстанції, проте в порушення вимог процесуального закону цього не зробив. Враховуючи те, що ці порушення допущені виключно судом першої інстанції, а також те, що апеляційний суд позбавлений можливості направляти справу на новий розгляд, заявник вважав, що є підстави для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на відповідні постанови Верховного Суду, прийняті за результатом розгляду справ з подібними правовідносинами.
У грудні 2019 року ВПВР УДВС ГТУЮ в Житомирській області подав відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, в якій зазначає про безпідставність її доводів, зокрема, щодо доводів заявника про неврахування ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року про зупинення реалізації спірного нерухомого майна, оскільки на виконання відділу пред`явлено копію ухвали, яка не була завірена належним чином, при цьому відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень. На час проведення другий електронних торгів, результат який оспорює позивач, зазначене вище судове рішення вже було скасовано.
У грудні 2019 року ДП "СЕТАМ" також подало відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, в якому зазначає, що позивачем не зазначено та не доведено порушень вимог Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушень його законних прав у результаті проведення електронних торгів, а тому суди правильно відмовили в задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 липня 2019 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України, в редакції чинній на час її подання, тобто
до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.