ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 812/290/17
адміністративне провадження № К/9901/31200/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1 та його представника - Віскунова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису, розпорядження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - ГТУЮ у Луганській області), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо організації та проведення позапланових невиїзних перевірок його діяльності, як арбітражного керуючого, відповідно до повідомлень від 20 січня 2016 року №2 та від 05 серпня 2016 № 25; визнати протиправними дії ГТУЮ у Луганській області щодо складання актів позапланової невиїзної перевірки від 09 лютого 2016 року №2 та від 29 серпня 2016 року №21, припису про недопущення повторних порушень від 09 лютого 2016 року №2 і розпорядження про усунення порушень від 09 лютого 2016 року №2; визнати протиправними та скасувати зазначені припис та розпорядження.
2. Позов обґрунтовано тим, що у червні 2011 року його призначено ліквідатором ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" у справі про банкрутство №20/128б. У зв`язку з тим, що з 2014 року підприємство-банкрут знаходилось у зоні проведення антитерористичної операції, він був позбавлений можливості здійснювати свої повноваження у межах цієї території. Однак, незважаючи на ці обставини, у 2016 році ГТУЮ у Луганській області провело позапланові невиїзні перевірки його діяльності, як ліквідатора цього підприємства, з висновками яких він не погоджуються, а прийняті рішення вважає протиправними та упередженими. Позивач вказує, що неодноразово пояснював про неможливість здійснювати ним у повному обсязі своїх повноважень ліквідатора ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" у справі №20/128б, у тому числі надати запитувані відповідачем документи підприємства-банкрута, через те, що вони частково знаходяться на окупованій території у місті Луганську. Посилаючись на те, що підставою, виявлених перевіркою порушень стали обставини непереборної сили, що підтверджується сертифікатом Одеської регіональної торгово-промислової палати від 30 серпня 2016 року № 6741, просив суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Постановою Господарського суду Луганської області від 23 червня 2011 року у справі №20/128б визнано банкрутом Закрите акціонерне товариство "Лисичанський м`ясокомбінат" (далі - ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат") та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором зазначеного товариства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво від 07 лютого 2013 року №153).
4. У зв`язку з надходженням скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (далі - УПФУ в м.Лисичанську) від 02 грудня 2015 року №7559/09-10 на дії та бездіяльність ліквідатора ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат", за дорученням Міністерства юстиції України №24215-0-32-15/9.5, працівниками ГУТЮ у Луганській області з 27 по 29 січня 2016 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача.
5. Предметом перевірки визначено додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-ХІІ), зокрема, щодо вжиття ним заходів з продажу майна банкрута у період з березня 2014 року по цей час; надання комітету кредиторів звіту про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника при проведенні ліквідаційної процедури, проведення зборів кредиторів, починаючи 11 березня 2014 року по цей час; надання відповідей на запити кредитора - УПФУ в м.Лисичанську та виконання приписів ухвал суду, починаючи з 16 вересня 2015 року.
6. При проведенні перевірки комісією встановлено, що під час виконання повноважень ліквідатора у справі №20/128б про банкрутство ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" позивачем порушено вимоги Закону №2343-ХІІ та Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року №447/5, а саме: відсутня документація за місцезнаходженням підприємства-божника, зокрема, не забезпечено її належне оформлення, упорядкування та зберігання; не здійснено реалізацію майна банкрута, що тягне за собою затягування ліквідаційної процедури; не дотримано строків подачі звіту про свою діяльність комітету кредиторів, не дотримано порядку надання відповідей на звернення та виконання документів.
7. За результатами цієї перевірки 29 січня 2016 року складено довідку № 2, а 09 лютого 2016 року - акт №2 про допущені ліквідатором ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" порушення (а.с. 28 - 44).
8. У лютому 2016 року ГТУЮ у Луганській області прийнято розпорядження №2 про усунення порушень (далі - розпорядження №2), яким вирішено, що у термін до 10 травня 2016 року усунути виявлені під час перевірки порушення шляхом: відновлення організації діловодства та архіву боржника, а саме: належного оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських документів банкрута протягом ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" за місцезнаходженням боржника; відновлення печаток, штампів банкрута, документів стосовно права власності на майно, а також іншої документації щодо провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат"; вжиття відповідних заходів щодо пришвидшення процедури реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, та подати у цей самий термін у письмовій формі інформацію про усунення порушення з наданням завірених копій документів, що підтверджують його усунення.
9. Одночасно ГТУЮ у Луганській області складено припис №2 про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності аналогічних порушень.
10. У серпні 2016 року працівниками ГТУЮ у Луганській області на підставі доручення від 05 серпня 2016 року №25, посвідчення від 05 серпня 2016 року №26 та повідомлення від 05 серпня 2016 року №25 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого з питань виконання позивачем розпорядження №2.
11. За результатами цієї перевірки 29 серпня 2016 року складено акт №21 про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог абзацу 1 пункту 6.11 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Мін`юсту України від 27 червня 2013 року №1284/5, а саме: - до закінчення строку, визначеного у розпорядженні від 09 лютого 2016 року №2, не вжито заходів щодо відновлення документації підприємства-банкрута та не вчинено дій, спрямованих на реалізацію майна ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" для задоволення вимог, включених до реєстру кредиторів.
12. Предметом спору у зазначеній справі є дії суб`єкта владних повноважень щодо організації та проведення перевірок, зокрема, дії щодо складення актів, припису і розпорядження та протиправність зазначених розпорядження та припису.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, в позові відмовлено.
14. Вирішуючи спір та відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем дії ГТУЮ у Луганській області та прийняті ним рішення не можуть бути предметом оскарження у суді, оскільки перевірку проведено відповідачем з метою фіксування вчинених позивачем правопорушень у межах передбаченої чинним законодавством процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за виявлені правопорушення. Водночас акт та прийняті за результатами перевірки рішення (припис та розпорядження) є лише носіями доказової інформації. Суд першої інстанції також послався на обставини, встановлені у справі № 826/1437/17, та висновки Верховного Суду, висловлені у постанові 13 березня 2019 року, де суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, накладеного за результатами перевірки, які оскаржує позивач у цій справі.
15. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано припис ГТУЮ у Луганській області про недопущення повторних порушень та розпорядження №2 про усунення порушень. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
16. Переглядаючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що припис від 09 лютого 2016 року №2 про недопущення повторних порушень та розпорядження від 09 лютого 2016 року №2 про усунення порушень не досліджувались під час розгляду справі №826/1437/17, а тому посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду в цій частині позовних вимог є помилковими. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду щодо правомірності дій відповідача під час проведення ним перевірки.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
17. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГТУЮ у Луганській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. Заявник вказує, що судом неправильно застосовано норми Закону №2343-ХІІ у сукупності з положеннями Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерство юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядком №1284/5), оскільки оскаржувані позивачем розпорядження та припис прийняті під час процедури дисциплінарного провадження щодо позивача та у межах повноважень відповідача.
19. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що розпорядження та припис приймаються на підставі висновків перевірки, якою встановлено, що ОСОБА_1, як ліквідатором ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат", не вчинялися дії щодо прискорення завершення процедури ліквідації підприємства-банкрута, і ці документи видано відповідачем з метою усунення виявлених перевіркою порушень. Саме не усунення позивачем виявлених таких порушень стало підставою для прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, про правомірність якого свідчить висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 13 березня 2019 року у справі №826/1437/17.
20. ГТУЮ у Луганській області послалося на те, що норми Закону № 2343-ХІІ зобов`язують ліквідатора забезпечити ведення власного діловодства та архів, у тому числі забезпечити наявність документів боржника-банкрута. Водночас, під час проведення перевірки відповідачем враховано, що офіс арбітражного керуючого знаходиться на окупованій території у місті Луганську, однак ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат" зареєстроване у місті Лисичанську, яке підконтрольне українській владі і доступ на територію цього підприємства є безперешкодним. Тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувані розпорядження та припис є незаконними і підлягають скасуванню з тих підстав, що документи підприємства-банкрута перебувають на окупованій території, є помилковими.
21. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГТУЮ у Луганській області.
22 У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. Зазначає, що перевірку проведено упереджено та за відсутності правових підстав, оскільки він неодноразово повідомляв відповідачу про те, що вся документація ЗАТ "Лисичанський м`ясокомбінат", після продажу майна банкрута, переміщена з міста Лисичанська до офісу арбітражного керуючого, який знаходиться у місті Луганську. Позивач вказує, що під час проведення перевірки ГТУЮ у Луганській області проігноровано його доводи про те, що він здійснює діяльність у межах території проведення антитерористичної операції, у зв`язку з чим проведення спірної перевірки суперечить приписам Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Крім того, суд першої інстанції безпідставно послався на висновки Верховного Суду у справі № 826/1437/17, оскільки оскаржувані ним розпорядження та припис не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи і правову оцінку їм суди не надавали, що додатково підтверджується окремою думкою судді, що брала участь у розгляді цієї справи.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
23. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.