постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 686/9761/16-к
провадження № 51-1865км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю. В.,
прокурорів Погорєлова Д. В., Саіяна С. Г.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Прядуна В. Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Погорєлова Д. В. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Ярмолинці Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ),
який обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 виправдано та визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 198 КК, оскільки встановлено відсутність у його діянні складу кримінального правопорушення, а також за ч. 3 ст. 369 КК, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачувався ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 11 лютого 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Згідно з вироком органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачено у тому, що він, будучи директором ДП "Красилівський агрегатний завод", діючи умисно, з корисливих мотивів, усупереч вимогам статей 19, 68 Конституції України, статтей 3, 38 Закону України "Про запобігання корупції", статтей 1, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", пунктів 5.4.15, 5.4.16 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300, пунктів 1.2, 1.3, 1.23, 3.1.9, 3.1.14, 3.3.11 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24 грудня 2010 року № 690, пунктів 1, 5-7, 31, 32 статуту ДП "Красилівський агрегатний завод", затвердженого наказом Генерального директора ДК "Укроборонпром" від 19 березня 2012 року № 141, пунктів 1.3, 4.1 контракту від 29 травня 2014 року № 38к/14, укладеного між генеральним директором ДК "Укроборонпром" та ОСОБА_1, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_2 придбати чи зберігати майно, завідомо одержане злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що військове майно в/ч А4245 - вироби БД3-УСК у кількості 28 шт. (1 балочний тримач БД3-УСК № 7750240031 та 27 балочних тримачів БД3-УСК без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 40 320 грн ? незаконно обернено на його ( ОСОБА_1 ) користь унаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 29 грудня 2015 року в період часу з 08:44 по 11:12 придбав у в/ч А3013 (с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області) відшкодувально, в обмін на металобрухт через працівників ДП "Красилівський агрегатний завод" ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме військове майно в/ч А4245 - вироби БД3-УСК у кількості 28 шт. (1 балочний тримач БД3-УСК № 7750240031 та 27 балочних тримачів БД3-УСК без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 40 320 грн.
Він же, у період із 29 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, діючи умисно, з корисливим мотивом, зберігав указане вище майно, завідомо одержане злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на території ДП "Красилівський агрегатний завод" за адресою: вул. Щаслива, 1, м. Красилів, Хмельницька область.
Він же 28 січня 2016 року в період часу з 14:00 до 15:00, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_2 придбати чи зберігати майно, завідомо одержане злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що військове майно в/ч А3013 - вироби БД3-УСК у кількості 30 шт. (1 балочний тримач БД3-УСК № 7750940065 та 29 балочних тримачів БД3-УСК без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 49 645,50 грн ? незаконно обернено на його користь унаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_7 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, придбав у в/ч А3013 відшкодувально, в обмін на металобрухт через працівників ДП "Красилівський агрегатний завод" ОСОБА_8 та ОСОБА_6 майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме військове майно в/ч А3013 - вироби БД3-УСК у кількості 30 шт. (1 балочний тримач БД3-УСК № 7750940065 та 29 балочних тримачів БД3-УСК без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 49 645,50 грн.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 198 КК, а саме як незаконне придбання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачено в тому, що він 3 лютого 2016 року близько 11:10 у кабінеті № 3 військової прокуратури Хмельницького гарнізону, що на вул. Пилипчука, 65 у м. Хмельницькому, надав старшому групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні № 42016240310000004 ? прокурору військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 23 145 дол США та 2000 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ становило 624 613,63 і 58 335,05 грн відповідно, за вчинення і невчинення в його ( ОСОБА_1 ) інтересах та інтересах третіх осіб дій з використанням наданого йому ( ОСОБА_9 ) службового становища, а саме: припинення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно ДП "Красилівський агрегатний завод" у межах кримінального провадження № 42016240310000004, непритягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників цього підприємства за результатами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, повернення його ( ОСОБА_1 ) дочці ОСОБА_10 та її чоловіку ОСОБА_11 вилучених 30 січня 2016 року під час проведення обшуку в межах цього кримінального провадження за місцем проживання останніх у будинку АДРЕСА_2 документів та грошових коштів в сумі 39 600 дол США та 2900 євро, а також повернення вилучених 31 січня 2016 року на ДП "Красилівський агрегатний завод" у ході досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні лівих та правих стінок (54 шт.) корпусів 27 балочних тримачів БД3-УСК.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 369 КК, а саме як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 рокуі направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вважає, що під час прийняття рішення неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, зроблено неправильну правову оцінку обставинам кримінального правопорушення, внаслідок чого істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність. На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно відмовив йому у повному задоволенні клопотання про повторне дослідження запропонованого переліку та обсягу доказів, а також не дослідив доказів (крім матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, не допитав жодного свідка, а доводів, викладених у апеляційній скарзі, належим чином не перевірив та не спростував. Посилається на те, що суд невмотивовано та передчасно погодився з тим, що мала місце провокація злочину.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує про те, що апеляційним судом не допущено жодних порушень, всім доводам та доказам дана належна оцінка, а також посилається на провокацію ОСОБА_9 вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурори підтримали касаційну скаргу, просили скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Виправданий та його захисник просили залишити рішення суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів, захисника та виправданого, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи викладені у скарзі і запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.
Відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, за змістом має вона відповідати вимогам ст. 419 КПК.
Як передбачено ч. 2 ст. 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
За статтею 370КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.
За частиною 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
Як вбачається з обвинувального акту, що міститься у матеріалах кримінального провадження, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 198 КК, а саме як незаконне придбання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також за ч. 3 ст. 369 КК у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Районний суд постановив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що встановлено відсутність у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК, а також не доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, в якому він обвинувачувався. Вирок залишено без зміни за ухвалою апеляційного суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими й вмотивованими з огляду на положення статей 370, 373 КПК, містять належні, достатні мотиви й підстави їх ухвалення, а доводи прокурора в касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Висновок суду про виправдання ОСОБА_1 ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом згідно з приписами ст. 94 КПК з точки зору належності, достовірності, допустимості та відповідно достатності. Свої висновки щодо дослідження й оцінки доказів суд належним чином мотивував у вироку.
Суд першої інстанції належно проаналізував докази та цілком обґрунтовано дійшов висновку, що у діянні ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК, а також не доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, в якому він обвинувачувався.
Стаття 198 КК, в редакції на час вчинення злочину, передбачала кримінальну відповідальність за заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст. 198 КК, суд зробив такий висновок на підставі аналізу: показань обвинуваченого, який вказав, що, дізнавшись про списання літаків у Збройних Силах України і здачу їх на металобрухт, звернувся до начальника Управління технічного забезпечення логістики ОСОБА_2 з проханням обміняти списані балочні тримачі на металобрухт аналогічної ваги та якості. Останній погодився та повідомив, що у в/ч А3013 наявні списані вироби і він може здійснити такий обмін на відповідну кількість металобрухту. Домовившись із командиром цієї військової частини про конкретний час такого обміну, направив до неї автомобіль із ДП "Красилівський агрегатний завод", який першого разу отримав 28 списаних виробів БДЗ-УСК, а наступного ? тих же виробів у кількості 30 шт., однак автомобіль був затриманий під час виїзду з в/ч правоохоронними органами. Він категорично наполягає, що не знав та не володів будь якою інформацією, що придбане майно було одержане злочинним шляхом; даними протоколу огляду роздруківок телефонних з`єднань від 27 квітня 2016 року та даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18 січня, 3?5, лютого, 8 лютого 2016 року, які підтверджують вищевказану домовленість між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (командиром в/ч А3013) про обмін виробів БДЗ-УСК на металобрухт; показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 (водіїв підприємства) та ОСОБА_6 (заступника начальника цеху ДП "Красилівський агрегатний завод) про те, що вони доставляли вироби з в/ч А3013 до ДП "Красилівський агрегатний завод" в обмін на металобрухт за вказівкою ОСОБА_1 та показань свідків ОСОБА_4 (начальника сховища в/ч А3013), який за розпорядженням ОСОБА_3, що діяв за усним наказом начальника військової частини ОСОБА_7, який у свою чергу за усною вказівкою начальника Управління технічного забезпечення логістики ОСОБА_2, займались обміном виробів на металобрухт, при цьому жоден із вказаних свідків не підтвердив, що їм було відомо, що вказане майно одержане злочинним шляхом; даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16 січня 2001 року; полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; разової перепустки від 28 січня 2016 року № 10; подорожніх листків; журналу реєстрації шляхових листів; журналів переміщення автотранспорту ДП "Красилівський агрегатний завод", якими підтверджено, що вказаний автомобіль належить саме вказаному заводу, він виїжджав з території зазначеного підприємства 29 грудня 2015 року під керуванням водія ОСОБА_14, а 28 січня 2016 року під керуванням водія ОСОБА_12 та було вивезено брухт алюмінію вагою 866 кг, брухт чорних металів вагою 780 кг, відходи проводів вагою 102 кг; протоколу огляду приміщення кладової зварювальної дільниці цеху № 73 ДП "Красилівський агрегатний завод" від 31 січня 2016 року, відповідно до якого виявлено 54 бічні панелі до виробів БД3-УСК; показань ОСОБА_6, який вказав, що ці бічні панелі є складовими виробів БД3-УСК, які він разом із водієм 29 грудня 2015 року отримали у в/ч А3013; протоколу огляду належного ДП "Красилівський агрегатний завод" автомобіля "Газель" (д. н. з. НОМЕР_1 ), від 28 січня 2016 року, відповідно до якого з кузова цього автомобіля було вилучено, крім іншого, 30 виробів БД3-УСК та 20 замків до них; висновку спеціаліста від 16 березня 2016 року, згідно з яким 30 виробів, вилучених з автомобіля "Газель", за зовнішніми ознаками та маркуванням є балочними тримачами БД3-УСК, їх справність за візуальним оглядом встановити неможливо, в кожному з них виявлено ознаки тривалої експлуатації, на окремих із них виявлено іржу, окислення штемпельних роз`ємів, електричної проводки, штемпельних розеток, 54 металеві балки, виявлені у кладовій ДП "Красилівський агрегатний завод", за зовнішніми ознаками можна віднести до складових частин корпусу балочних тримачів БД3-УСК, а саме його лівої та правої стінок. Один виріб за зовнішніми ознаками та маркуванням є балочним тримачем БД3-УСК, на ньому виявлено ознаки тривалої експлуатації, іржу, окислення штемпельних роз`ємів, електричної проводки, штемпельних розеток тощо. Подальше використання кожного із цих виробів за призначенням як в цілому, так і окремих його комплектуючих неможливе без проведення технічної діагностики, необхідних ремонтних робіт, заміни несправних комплектуючих, застарілої електричної проводки і таке інше; довідок щодо залишкової вартості виробів БД3-УСК та висновку судово-товарознавчої експертизи від 13 квітня 2016 року № 999, якими підтверджено, що залишкова вартість 28 шт. виробів БД3-УСК станом на грудень 2015 року становила 40 320 грн, а залишкова вартість 30 шт. виробів БД3-УСК станом на січень 2016 року становила 49 645,50 грн. Визначити дійсну (ринкову) вартість цих виробів експерт не зміг.