Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 367/4970/13-ц
провадження № 61-19992 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар";
представник позивача - Коваленко Світлана Олександрівна;
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
представники ОСОБА_1 : ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Кулішенка Ю. М., Поліщука М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 10 травня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким позичальнику надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 81 638 доларів США зі сплатою 12% річних строком на 240 місяців з 10 травня 2006 року по 10 травня 2026 року.
У той же день для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 10 травня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку № АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210945300:01:079:0087, заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 637 184 грн.
24 листопада 2006 року між позичальником та банком було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 10 травня 2006 року, за якою банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом у розмірі 100 тис. доларів США.
26 квітня 2007 року між позичальником та банком було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору від 10 травня 2006 року, за якою суму кредиту збільшено до 210 тис. доларів США з процентною ставкою у розмірі 12,85 % річних.
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник досягли згоди про зміну умов погашення кредиту шляхом укладення додаткової угоди від 27 березня 2009 року № 4 до кредитного договору, за якою сторони домовилися тимчасово, на період з 28 квітня 2009 року до 28 березня 2010 року, зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру фактичного нарахованих процентів. За умовами пункту 2 додаткової угоди № 4 було збільшено розмір кредиту шляхом видачі додаткового траншу за кредитом в розмірі та в наступні строки: 27 березня 2009 року - 12 632 доларів 91 цент США у зв`язку з видачею зазначеного траншу, сума кредиту складає 222 632 доларів 91 цент США.
Позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, на вимоги банку не реагувала, унаслідок чого станом на 08 квітня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 9 580 520 грн 74 коп., з яких: заборгованість по кредиту у розмірі 183 931 доларів 72 центи США, заборгованість по відсоткам у розмірі 101 914 доларів 23 центи США, пеня за прострочення кредиту та відсотків в сумі 6 250 138 грн 44 коп.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Райффайзен банк Аваль", уточнивши позовні вимоги, просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь вказану суму кредитної заборгованості та у рахунок погашення боргу за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку № АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210945300:01:079:0087, шляхом проведення прилюдних торгів; та стягнути з відповідачів на його користь понесені банком судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2014 року у складі судді Линника В. Я. позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 830 382 грн 30 коп. У задоволенні решти позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, унаслідок чого банк набув право вимагати дострокового погашення кредитної заборгованості, розмір якої визначено згідно з умовами договору та вимогами закону, а розмір пені, визначений банком, на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, зменшено до 500 тис. грн, оскільки він значно перевищує розмір збитків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 830 382 грн 30 коп. та судових витрат скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. У задоволені позову ПАТ "Райффайзен банк Аваль" відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконувала, унаслідок чого банк набув право вимагати дострокового погашення кредитної заборгованості. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову банку суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не вірно взяв до уваги виписки по рахунках, як підтвердження отримання коштів та розрахунок заборгованості, оскільки вони є неповними, також не є первинними фінансовими документами, які б свідчили та були доказом отримання коштів відповідачем зазначених у розрахунку заборгованості, а у висновку судово-економічної експертизи, призначеної судом апеляційної інстанції, від 29 вересня 2015 року зазначено, що у зв`язку з ненаданням ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" всіх документів, в експертизі неможливо визначити, яка фактично сума була отримана відповідачем, скільки коштів було сплачено відповідачем та визначити суму заборгованості. Відтак, підстави для задоволення позову банку відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 367/4970/13-ц з Ірпінського міського суду Київської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
У травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (далі - ТОВ "ФК "Авістар") подало до Верховного Суду заяву про заміну позивача у цій справі на нього як правонаступника.
Заява мотивована тим, що 31 липня 2017 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та публічним акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк" (далі - ПАТ "Комерційний індустріальний банк") було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про видачу споживчого кредиту та договір про відступлення прав за договором іпотеки, за умовами якого первісний кредитор (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") передає (відступає) новому кредитору (ПАТ "Комерційний індустріальний банк"") право вимоги за договором про видачу споживчого кредиту від 10 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, та договором іпотеки від 10 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 .
Також 31 липня 2017 року між ПАТ "Комерційний індустріальний банк" ТОВ "ФК "Авістар" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про видачу споживчого кредиту та договір про відступлення прав за договором іпотеки, за умовами якого первісний кредитор (ПАТ "Комерційний індустріальний банк") передає (відступає) новому кредитору (ТОВ "ФК "Авістар") право вимоги за договором про видачу споживчого кредиту від 10 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, та договором іпотеки від 10 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року ТОВ "ФК "Авістар" залучено у справі правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що необхідні для проведення судово-економічної експертизи документи не могли бути передані на експертизу, так як оригінал заяви на видачу готівки було знищено відповідно до пункту 303 постанови Правління Національного банку України, якою затверджено "Перелік документів, що утворюються в діяльності Національного Банку України та банків України із зазначенням строків зберігання" від 08 грудня 2004 року № 601 (касові документи підлягають знищенню після спливу 5 років від дати здійснення відповідної операції).
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було відкрито позичковий рахунок № 221381730 на ім`я ОСОБА_1, на який було зараховано кошти, що підтверджується випискою. В подальшому відповідні кошти було знято (отримано) особисто ОСОБА_1, що підтверджується копіями заяв на видачу готівки, які власноручно підписані ОСОБА_1 .
Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості визначити суму заборгованості за кредитом, на думку банку, не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заперечення на касаційну скаргу, які є ідентичними, в яких зазначали, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Вказували, що копії заяв на видачу готівки, які містяться в матеріалах справи не можуть бути, на їх думку, належним доказом у справі, оскільки: не містять дату здійснення операції; неможливо у повній мірі розпізнати прізвище отримувача; не містять дебет рахунку, по якому пройшла операція; в призначенні платежу відсутня ідентифікація кредитного договору по даті, до якого відноситься документ, що є порушенням пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 "Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України" .
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 травня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким позичальнику надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 81 638 доларів США зі сплатою 12% річних строком на 240 місяців з 10 травня 2006 року по 10 травня 2026 року.
У той же день для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 10 травня 2006 року між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку АДРЕСА_3, кадастровий номер 3210945300:01:079:0087, заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 637 184 грн.