Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Правління Національного банку України

1. Затвердити Інструкцію про касові операції в банках України (далі - Інструкція про касові операції), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

глави I, II, III, IV, VII (крім пункту 312), VIII та розділи 5 і 5-а глави VI Інструкції N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129, із змінами (далі - Інструкція N 1).

3. Департаменту готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва) після державної реєстрації цієї постанови в Міністерстві юстиції України довести її зміст до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.

4. Зобов'язати банки розробити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій до 1 лютого 2004 року.

5. Постанова набирає чинності з 1 лютого 2004 року.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка та Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва).

1. Інструкція про касові операції в банках України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", іншим законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - нормативно-правові акти).

2. У цій Інструкції терміни, що визначені законодавчими, нормативно-правовими актами та цією Інструкцією, уживаються в такому значенні:

бандероль - паперова стрічка (кільце) з установленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот;

банкноти - паперові грошові знаки різного номіналу;

банкноти (монети) з дефектами виробника - це банкноти (монети) національної валюти, що не відповідають затвердженому зразку за ознаками, установленими нормативно-правовими актами;

відповідальні особи сховища цінностей - посадові особи, яких призначено згідно з наказом керівника банку і на яких покладено обов'язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей і виконання операцій з ними;

готівка - грошові знаки (банкноти, монети);

депозитна система - система з обладнанням для внесення на зберігання цінностей до приймального блоку, яка відповідає вимогам Державного стандарту України ДСТУ 4012.2-2001, затвердженого наказом Держстандарту від 02.03.2001 N 93;

дослідження сумнівних банкнот (монет) національної та іноземної валюти - аналіз банкнот (монет) з метою перевірки наявності ознак справжності та платіжності, оцінки їх відповідності встановленим зразкам з обов'язковим оформленням відповідного акта про результати досліджень;

зразок банкноти - контрольний примірник банкноти певного номіналу, виготовлений на замовлення банку-емітента, з повною системою ознак платіжності та захисних елементів, який має нульову нумерацію і на який за допомогою перфорації або друку нанесено слово "ЗРАЗОК" будь-якою мовою. Як виняток, зразок банкноти може бути виготовлений з обігової пронумерованої банкноти шляхом перфорації слова "ЗРАЗОК" будь-якою мовою;

касове обслуговування - це надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки;

касовий вузол - комплекс поєднаних між собою приміщень банку, у яких проводяться операції з готівкою та іншими цінностями;

касові документи - документи, за допомогою яких оформляються операції з готівкою та банківськими металами;

касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами;

корінець банкнот - 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані відповідною бандероллю (менше 100 (ста) банкнот - це неповний корінець);

монети - металеві грошові знаки різного номіналу;

надлишки банкнот (монет) - кількість (сума) зайвих банкнот (монет) щодо кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або в супровідному документі на готівку;

недостача банкнот (монет) - кількість (сума) банкнот (монет), яких не вистачає, відносно кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або в супровідному документі на готівку;

номінал банкнот (монет) - вартість, що зазначена на банкнотах (монетах);

оброблення готівки - це комплекс робіт, що включає сортування готівки, її перерахування та упакування відповідно до вимог нормативно-правових актів;

операційна каса - це приміщення банку (філії, відділення), у яких здійснюються касові операції;

пачка банкнот - 1000 банкнот одного номіналу, що складаються із 10 корінців банкнот по 100 банкнот (менше 10 корінців - неповна пачка);

підроблені (фальшиві) банкноти (монети) - банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством порядку та імітують (фальсифікують) платіжні банкноти (монети), виготовлені на замовлення банку-емітента і введені ним в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінено зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні іншого номіналу чи року затвердження зразка (виготовлення), іншої країни (банку-емітента);

післяопераційний час - частина робочого дня банку після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня;

пред'явник банкнот (монет) - фізична або юридична особа, яка пред'явила на дослідження до банку сумнівні банкноти (монети);

справжні банкноти (монети) - грошові знаки, які виготовлені на замовлення банку-емітента;

сумнівні банкноти (монети) - це банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки підроблення, до проведення їх дослідження та складання експертом Національного банку відповідного акта;

сховище цінностей - спеціально обладнане приміщення (сейф, депозитна система), що використовується для зберігання готівки та інших цінностей, технічний стан якого відповідає нормативно-правовим актам;

цінності - готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість;

обігові монети - монети національної валюти номіналом 1 грн., що виконують функцію законного платіжного засобу;

розмінні монети - монети національної валюти номіналом 1 коп., 2 коп., 5 коп., 10 коп., 25 коп. та 50 коп., які виконують функції розміну банкнот і обігових монет та законного платіжного засобу.

3. Ця Інструкція встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями (далі - банки) касових операцій у національній та іноземній валютах, регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку (далі - територіальні управління), іншими банками та клієнтами з цих питань. Касові операції проводяться банками лише після одержання ліцензії Національного банку.

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать:

приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;

видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат;

приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;

вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;

обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні.

Вимоги цієї Інструкції щодо оформлення касових документів та оброблення, формування і пакування банкнот (монет), а також порядку здійснення операцій з готівкою між територіальними управліннями та банками поширюються на територіальні управління та Центральне сховище Національного банку.

Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.

4. Касове обслуговування банком клієнтів та оброблення готівки має здійснюватися в операційній касі.

Структуру операційної каси та чисельність касових працівників, а також потребу встановлення банкоматів банк визначає самостійно.

Банки мають забезпечувати контроль за платіжністю і справжністю банкнот (монет) під час приймання та оброблення готівки з використанням відповідного обладнання (приладів). Крім того, робоче місце з приймання готівки має бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

Платіжність банкнот (монет) визначається касовими працівниками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком, банками-емітентами, Інтерполом або іншими уповноваженими установами.

Касові працівники здійснюють операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-емітентах або підлягають обміну в порядку, установленому банком-емітентом.

5. Банк самостійно визначає перелік касових операцій та інших послуг, які пропонуються клієнтам, якщо інше не регламентується законодавчими актами.

6. Роботу операційної каси з обслуговування клієнтів банк організовує протягом операційного часу та відповідно до внутрішніх правил банку в післяопераційний час.

Протягом цього часу банки зобов'язані без будь-яких обмежень безкоштовно обмінювати фізичним та юридичним особам платіжні банкноти та монети національної валюти, непридатні до обігу, на придатні. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкнот (монет) не викликає сумніву працівника банку, здійснюється безпосередньо під час приймання без відображення в бухгалтерському обліку.

7. Видача готівки під звіт працівникам банків для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться безпосередньо з їх кас або через банкомати із застосуванням корпоративних карток.

Видача готівкових коштів під звіт на відрядження здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів України.

Готівкові кошти під звіт працівникам банків на виробничі (господарські) потреби видаються на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до чинного законодавства.

У разі придбання працівником банку за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб банку він звітує за витрачені кошти згідно з чинним законодавством.

8. Під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати:

визначення справжності та платіжності банкнот (монет);

обов'язкове приймання готівки на вимогу клієнта;

своєчасне повне оприбуткування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до кас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;

своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти;

обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні до обігу банкноти (монети) та вилучення сумнівних банкнот (монет) на дослідження, а також обмін монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу;

документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі;

своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;

належний внутрішній контроль за касовими операціями;

здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь згідно із встановленими відповідним договором умовами;

створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;

задовольнення потреб клієнтів у готівці;

систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній валюті;

ідентифікацію клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.

9. Банки на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку операцій, що проводяться, мають розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок:

роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час;

переміщення та передавання готівки і цінностей під відповідальність працівників банку, здійснення працівниками банку касових операцій з приймання та видачі готівки, у тому числі із застосуванням платіжних карток через касу банку або банкомат;

роботи з банкоматами, контролю за касовими операціями;

підкріплення готівкою філій (відділень) та приймання від них готівки;

зведення операційної каси;

надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів банку в індивідуальних сейфах, приймання від клієнтів цінностей на зберігання; організації роботи відповідальних осіб у сховищі цінностей, їх кількість та посади;

приймання, видачі та зберігання готівки операційної каси та інших цінностей;

відкривання і закривання сховищ цінностей;

роботи депозитної системи, здавання під охорону та прийняття з-під охорони сховищ цінностей і депозитних систем, а також зберігання ключів (дублікатів ключів) до них та ревізії цінностей тощо.

10. Готівка та інші цінності банку мають зберігатися у власних сховищах цінностей.

11. Банки допускають до роботи з готівкою та іншими цінностями працівників, які склали залік з оформленням відповідного протоколу щодо знання вимог цієї Інструкції та внутрішніх положень про організацію роботи із здійснення касових операцій у межах тих питань, що належать до їх функціональних обов'язків. До касової роботи не допускаються неповнолітні особи. Касові працівники мають знати ознаки справжності і платіжності банкнот (монет).

Банк призначає відповідальними особами сховища цінностей, на яких покладаються обов'язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей банку або філії, посадових осіб, стаж роботи яких у банківській системі становить не менше ніж 1 рік, а у відділеннях банку - не менше ніж 6 місяців.

1. Підкріплення територіальними управліннями банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, у тому числі доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління.

2. У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням відділення банку, яке не має самостійного балансу, між територіальним управлінням, яке здійснюватиме касове обслуговування такого відділення, і банком (філією), на балансі якого воно обліковується, укладається договір про його касове обслуговування.

Касове обслуговування відділення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати територіальне управління за місцезнаходженням цього відділення.

3. Банк (філія), на балансі якого обліковується відділення, подає територіальному управлінню два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, затверджені керівником і головним бухгалтером, за формою, установленою нормативно-правовими актами. У картці зазначаються зразки підписів осіб (не менше двох) цього відділення, які відповідають за схоронність цінностей, а також відбиток печатки відділення. Один примірник картки передається до служби перевезення цінностей та організації інкасації територіального управління для користування під час доставки підкріплень готівкою та її вивезення, другий - відділу готівкового обігу і касових операцій. У разі зміни посадових осіб, які відповідають за схоронність цінностей, або печатки відділення банк (філія), на балансі якого воно обліковується, у тижневий строк подає нові відповідно оформлені картки із зразками підписів та відбитка печатки.

4. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та непридатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку або програмного комплексу "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання - з орієнтовним розподілом сум за номіналами). Форма, строк і час подання заявок обумовлюються територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове обслуговування, у яких, зокрема, мають передбачатися можливість та порядок коригування банком заявок.

5. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами та монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою.

6. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.

7. Банки отримують готівку через уповноважених осіб банку безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за видатковим касовим ордером на підставі довіреності, типова форма якої передбачена Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318 (далі - довіреність).

Отримання готівки інкасаторами банку через приміщення приймання-передавання цінностей або службою перевезення цінностей та організації інкасації територіальних управлінь здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань перевезення валютних цінностей та інших коштів у банківській системі.

8. Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує відділення, що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки здійснює банк (філія), на балансі якого (якої) перебуває це відділення, у день отримання готівки.

9. У день отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, зобов'язаний надіслати через систему електронних платежів (далі - СЕП) або програмний комплекс "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки (додаток 1) до завершення операційного дня територіального управління з такими реквізитами:

код банку А - код банку, що отримав готівку;

рахунок клієнта банку А - рахунок, відкритий у банку для обліку отриманої готівки;

код банку Б - код банку, що відправив готівку;

рахунок клієнта банку Б - рахунок, відкритий у банку для обліку відправленої готівки;

"флаг" дебет - кредит - "3" (означає "кредит інформаційний");

сума платежу - сума отриманої готівки;

вид документа - "33" (означає "повідомлення про одержання готівки");

найменування платника (клієнта А);

найменування отримувача (клієнта Б);

зміст операції - "Отримання готівки для підкріплення".

Решта реквізитів електронного документа заповнюється відповідно до загальних правил.

10. Національний банк приймає до розгляду акти про розбіжності (додаток 2), затверджені керівником банку, у разі встановлення недостачі банкнот (монет) в упаковці територіального управління, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору від тих банків, яким було видано безпосередньо підкріплення готівкою через службу перевезення цінностей та організації інкасації або інкасаторів банку.

До першого примірника акта про розбіжності, який надсилається до Національного банку, банк додає для банкнот бандеролі від усіх корінців та упаковку пачки, розрізані із збереженням їх первинних розмірів, для монет - обв'язку з пломбою, поліетиленову упаковку та ярлик (етикетку) від упаковки з монетами.

Національний банк не приймає від банків претензії щодо недостачі банкнот (монет), якщо вповноважена особа банку не перерахувала готівку, не відходячи від видаткової каси територіального управління, або у відведеному для цього приміщенні під наглядом призначеного працівника.

Банк перераховує суму надлишку, виявлену в упаковці територіального управління, Центрального сховища, Банкнотно-монетного двору, на підставі акта про розбіжності.

11. Акти про розбіжності, складені територіальними управліннями, Центральним сховищем у зв'язку з виявленими під час перерахування готівки в упаковці банків недостачами (неплатіжні, підроблені) банкнот (монет), надсилаються банкам, у пачках (мішечках) яких виявлено недостачі, разом з пакувальним матеріалом (накладка, бандероль з корінців та упаковка пачки, ярлик і пломба від мішечка) для відшкодування протягом трьох робочих днів з дня отримання акта.

Територіальне управління на підставі звіту про розбіжності, сформованого за допомогою автоматизованої системи оброблення банкнот (BPS-200 або BPS-1000, або BPS- 3000), складає акт про розбіжності, перший примірник якого надсилає до банку. До першого примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-200 або BPS-1000, додаються накладка, бандероль з корінця та упаковка пачки. До першого примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-3000, додається бандероль з корінця, у якому виявлено розбіжності.

Банк самостійно визначає джерела відшкодування сум недостач.

Сума надлишку, установленого територіальним управлінням, Центральним сховищем під час перерахування готівки в упаковці банку, оформляється актом про розбіжності і зараховується на кореспондентський рахунок відповідного банку. Акт про розбіжності разом з пакувальним матеріалом надсилається банку.

12. Банк здійснює вивезення готівки, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління лише в упаковці свого банку (філії, відділення).

13. Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу) через уповноважених осіб до прибуткової каси територіального управління, а через інкасаторів банку - до приміщення для приймання-передавання готівки. Банки здають банкноти повними пачками, а банкноти номіналами 100, 200 та 500 грн і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування. Значно зношені та з дефектом виробника банкноти банк здає як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) та через прибуткову касу неповними корінцями з поаркушним перерахуванням.

Під час вивезення готівки до територіальних управлінь банкам забороняється формування пачок банкнот з корінців, сформованих різними касирами та за різними датами.

Монети здаються повними мішечками, а зношені та з дефектами виробника - неповними.

1. Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти, відповідні плакати та буклети.

Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці.

2. Зразки банкнот обліковуються на відповідному позабалансовому рахунку за номінальною вартістю, і банки мають забезпечувати їх непошкодженість (виключаючи їх наклеювання).

3. Під час отримання зразків банкнот банки мають надавати територіальному управлінню письмове зобов'язання (додаток 3) щодо забезпечення ними схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням і повернення їх на першу вимогу територіального управління. Оформляється зобов'язання у двох примірниках, які засвідчуються підписами керівника банку. У разі повернення банком зразків банкнот до територіального управління це зобов'язання повертається банку, а в разі повернення частини зразків банкнот оформляється нове зобов'язання на кількість і суму залишку зразків банкнот.

4. У разі виявлення пошкодження або недостачі зразків банкнот банк відшкодовує територіальному управлінню їх суму за номіналом.

5. Відділення, які не мають самостійного балансу, забезпечуються зразками банкнот банком (філією), на балансі якого вони обліковуються. Банк (філія) контролює забезпечення такими відділеннями схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням.

6. У разі ліквідації відділення зразки банкнот передаються банку (філії), на балансі якого воно обліковується, а в разі ліквідації самого банку повертаються територіальному управлінню.

7. Банки повертають пошкоджені зразки банкнот до територіальних управлінь, а територіальні управління відправляють їх до Центрального сховища на утилізацію.

1. Банк (філія) може самостійно передавати готівку своїм філіям (банку), відділенням або іншим банкам незалежно від їх місця розташування на території України.

2. Передавання готівки між банками здійснюється на підставі укладених між ними договорів, у яких також визначається їх відповідальність за виявлення недостач (неплатіжних, підроблених) банкнот (монет).

3. Банк видає готівку вповноваженій особі банку-отримувача з видаткової каси за прибутково-видатковим касовим ордером та довіреністю (за потреби - за описом цінностей). У разі відправлення готівки через службу перевезення валютних цінностей та інкасації порядок видачі готівки і її документальне оформлення визначено нормативно-правовими актами Національного банку з організації перевезення валютних цінностей.

4. Відділення банків, які не мають самостійного балансу, можуть з дозволу банку (філії), на балансі якого вони обліковуються, передавати готівку філіям та відділенням свого банку, іншим банкам, їх філіям (відділенням).

Договори про передавання готівки укладаються між банками (філіями), на балансі яких обліковуються відповідні відділення.

Розрахунки за готівку тих відділень, які не мають самостійного балансу, здійснюють банки (філії), на балансі яких вони обліковуються.

5. У разі передавання готівки національної валюти своїм філіям та іншим банкам незалежно від їх місцезнаходження, а також відділенням банку, які розташовані за межами області, не пізніше наступного робочого дня надсилається повідомлення про передавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню. У повідомленні про передавання готівки мають зазначатися найменування банку, що видав готівку, дата її видачі, сума готівки та найменування банку-отримувача.

1. Територіальні управління приймають від банків готівку національної валюти за умови дотримання таких вимог:

банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал - на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з дефектами виробника, а банкноти також відповідно до їх розмірів;

розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо;

надірвані та розірвані (розрізані) на дві частини банкноти мають бути склеєні прозорими клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у такий спосіб, щоб це не призводило до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Склеювати розірвані на дві частини банкноти потрібно впритул без накладання однієї частини на іншу;

банкноти, що розірвані (розрізані) більше ніж на дві частини, площа кожної з яких менше ніж 55% початкової площі банкноти, не склеюються, вкладаються до окремого конверта та в установленому порядку передаються на дослідження до територіального управління як сумнівні.

Банкноти, що не викликають сумніву щодо їх справжності, але пошкоджені, розірвані (розрізані) та склеєні в установлений вище спосіб, у тому числі банкноти з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо.

Банки пакують окремо прийняті від правоохоронних органів банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення слідчо-оперативних заходів (для уникнення забруднення перерахування таких банкнот доцільно здійснювати в захисних латексних рукавичках або за допомогою пінцета).

До значно зношених відсортовують банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот.

Банкноти, пошкоджені вогнем, водою, хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55% їх початкової площі, територіальні управління Національного банку приймають відповідно до вимог Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 N 547, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за N 1549/10148.

2. Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору.

3. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються такі види пакування.

Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу й розміру формуються в корінці банкнот та пакуються хрестоподібно або поперечно бандероллю або з використанням бандерольних кілець з відповідними кольоровими смугами (додаток 4). Поперечне обандеролювання потрібно здійснювати таким чином, щоб кінці бандеролей не потрапляли між банкнот корінця та не насувалися на його торець. Склеювання банкнот з бандероллю не допускається.

4. На бандеролі мають бути такі реквізити:

найменування банку, код банку або номер за електронною поштою;

номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");

кількість укладених банкнот;

сума (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");

дата формування (ДД/ММ або МММ /місяць цифрами або скорочено літерами/, РРРР);

підпис та іменний штамп (код) касового працівника, який здійснював сортування і перерахування банкнот, а в разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності - код бригади.

5. У разі пакування банкнот на автоматизованій системі оброблення на бандеролі корінця банкнот зазначаються: ідентифікатор користувача, скорочене найменування банку, код банку, номер автоматизованої системи оброблення банкнот, дата і час формування корінця банкнот, номер укладальника (тільки для системи BPS-1000).

Бандеролі корінців під час оброблення банкнот на місці ручного дооброблення формуються з реквізитами, визначеними пунктом 4 цієї глави, і з підписом та відбитком іменного штампа касира, який здійснював ручне дооброблення банкнот.

6. На бандеролі корінця банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору мають бути такі реквізити:

абревіатура "НБУ";

номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");

сума (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");

дата;

код бригади.

7. Кожні 10 корінців банкнот формуються в пачку по 1000 аркушів одного номіналу і розміру, яка має верхню та нижню накладки з картону. На верхній накладці пачки (як придатних, так і зношених банкнот), сформованої вручну або на автоматизованих системах оброблення банкнот, крім реквізитів, які визначені пунктом 4 цієї глави, після реквізиту "номінал" додатково проставляється реквізит "зразка ____ року".

У разі пакування банкнот бригадою касових працівників, з якою укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, на накладці пачки проставляється штамп із зазначенням коду бригади та підпис касового працівника, який пакував пачку. На накладках пачок банкнот, оброблених на місці ручного дооброблення на автоматизованих системах оброблення, проставляється підпис та іменний штамп касира, який здійснював оброблення цих банкнот.

8. На накладках пачок непридатних до обігу банкнот, сформованих банками, які відправлятимуться територіальними управліннями до Центрального сховища, проставляється штамп з найменуванням територіального управління, яке відправляє ці пачки (крім пачок, упакованих у поліетиленову плівку).

9. Сформована таким чином пачка банкнот з хрестоподібним обандероленням корінців пакується одним з таких способів:

обв'язується стрічкою з полімерного матеріалу (із зварюванням кінців стрічки) два рази впоперек пачки симетрично щодо центру і один раз уздовж по центру пачки із зварюванням перехрещень стрічки. Зварні кінці стрічки мають розташовуватися збоку пачки. На стрічці проставляється код банку та особистий код касира. Під час автоматичного нанесення кодів на стрічку вони проставляються на місцях зварювання стрічки, а під час ручного нанесення - проставляються за допомогою пломбіра на повздовжній стрічці у двох-трьох місцях, після чого здійснюється обв'язка. Відбитки коду банку та касира мають бути чіткими, що дасть змогу однозначно ідентифікувати банк і касира"

запаковується на спеціальних пристроях у термоусадкову плівку. Зварні шви можуть бути зверху і знизу пачки або з її торців і їх має бути не більше ніж три. На один із широких боків пачки в термоусадковій плівці наклеюється перфорована клейка етикетка, яка виготовлена з матового паперу білого кольору розміром 70х55 мм, що унеможливлює її несанкціоноване зняття без пошкодження. На перфоровану клейку етикетку друкарським способом ставляться реквізити "номінал" і "сума", а всі інші реквізити, визначені для накладок, проставляються під час пакування пачок. У цьому разі верхні та нижні накладки можуть не використовуватися;

пакується в поліетиленові пакети з вакуумуванням та зварюванням країв (у разі застосування напівавтоматичного пристрою). Під час пакування застосовуються накладки встановленого зразка. Пакети зварює касовий працівник, який формував корінці банкнот, із проставленням свого особистого коду;

обв'язується, як виняток до придбання обладнання, шпагатом, що не має вузлів та надривів, хрестоподібно на чотири глухих вузли. На верхній або нижній накладці на обох кінцях шпагату біля вузла накладається пломба, на якій зазначається код банку або номер за електронною поштою, номер пломбіра (для банків).

Пачка з корінцями, обандероленими поперечно, обов'язково запаковується в термоусадкову плівку або в поліетиленові пакети у встановленому порядку.

Пачка, сформована одним з вищезазначених способів, повинна мати щільну обв'язку, щоб унеможливити зміщення корінців у пачці.

10. Пачки банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору повинні мати на загальній бандеролі знизу пачки такі реквізити: "Банкнотно-монетний двір" та "Національний банк України", номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г"), кількість аркушів банкнот, суму (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г"), дату формування та код бригади. На окремих пачках може додатково проставлятися підпис та іменний штамп обліковця.

Пачка банкнот пакується в термоусадкову плівку і може мати два зварних шви з боків або два зварних шви зверху та знизу пачки і один зварний шов на її торці.

11. На накладках неповних пачок і бандеролях неповних корінців банкнот, крім передбачених реквізитів, кількість та сума проставляються від руки.

12. Придатні до обігу монети одного номіналу пакуються в стандартні мішечки без зовнішніх швів. Горловина кожного мішечка прошивається разом з ярликом із тканини і щільно зав'язується шпагатом, що не має вузлів і надривів. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом з накладенням пломби, на якій зазначаються код банку або номер за електронною поштою та номер пломбіра. До неповних мішечків з монетами прикріплюється ярлик з картону із зазначенням відповідних реквізитів.

Кількість та суму вкладення монет в упаковку визначено в додатку 5 до цієї Інструкції.

13. На ярликах до мішечків з монетами (додаток 4) зазначаються найменування банку, код банку або номер за електронною поштою, номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г", а для пам'ятних та ювілейних обігових монет - назва монети), сума (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г"), дата пакування, прізвище та підпис (код) касового працівника, а в разі колективної матеріальної відповідальності - підпис касового працівника та код бригади.

14. На монетах в упаковці Банкнотно-монетного двору на ярликах, прикріплених до мішечків, зазначаються найменування виробника, номінал (назва пам'ятних та ювілейних монет), сума вкладення, дата (місяць, рік) пакування. Сума вкладення в мішечках засвідчується номером обліковця або його штампом та підписом. Горловина мішечка разом із ярликом з тканини прошивається та опломбовується свинцевою пломбою з такими реквізитами: символ Банкнотно-монетного двору, особисте клеймо обліковця.

Банкнотно-монетний двір пакує пам'ятні (ювілейні) монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів в індивідуальну упаковку та в картонні коробки, а також обандеролює коробки з пам'ятними (ювілейними) монетами полімерною стрічкою із зварюванням її кінців на верхньому боці коробки, на місце перехрещення якої наклеює самоклеювальну етикетку з такими реквізитами: найменування виробника та його логотип, назва пам'ятних (ювілейних) монет, назва металу, кількість вкладення, сума вкладення, дата пакування, номер обліковця (або відбиток його штампа) та підпис.

Кількість і сума вкладення пам'ятних (ювілейних) монет з дорогоцінних і недорогоцінних металів в упаковку визначені в додатку 20 до цієї Інструкції.

15. Монети, виготовлені Банкнотно-монетним двором, можуть пакуватися також у паперові ролики із застосуванням автоматичних пакувальних установок. На упаковці ролика мають бути зазначені такі реквізити: найменування виробника та його логотип, номінал, сума вкладення, кількість вкладення, номер пакувальника, дата пакування.

Ролики з монетами у кількості, зазначеній у додатку 5 до цієї Інструкції, мають пакуватися в термоусадкову поліетиленову плівку.

Два пакети з роликами (без наклеювання на них етикеток) пакуються в блоки шляхом перехресного обандеролювання полімерною стрічкою. На перехресті стрічок наклеюється самоклеювальна перфорована етикетка, з'єднуючи їх між собою, з такими реквізитами:

найменування виробника, його логотип;

номінал;

кількість роликів;

сума вкладення в блок;

номер пакувальника;

дата пакування;

маса брутто блока.

На поліетиленовому пакеті, який не упакований Банкнотно-монетним двором у блоки, на одному із широких боків має бути наклеєна самоклеювальна перфорована етикетка з такими реквізитами: найменування виробника, його логотип;

номінал;

кількість роликів;

сума вкладення;

номер пакувальника;

дата пакування.

16. У разі підкріплення власних структурних підрозділів банкнотами (монетами) та для касового обслуговування клієнтів банк може також формувати готівку в порядку, установленому внутрішніми положеннями, а для передавання готівки інших банків - відповідно до вимог, обумовлених договором.

1. До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10 ), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Валютно-обмінні операції, а також операції з банківськими металами здійснюються на підставі касових документів, визначених іншими нормативно-правовими актами.

Для проведення операцій з цінностями, які обліковуються на позабалансових рахунках, використовуються видатковий позабалансовий ордер (додаток 12) і прибутковий позабалансовий ордер (додаток 13).

Вимоги цієї Інструкції до оформлення касових документів не поширюються на операції із застосуванням платіжних карток.

2. Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

3. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції. Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою. Додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі від руки ручкою.

Заповнює касові документи клієнт від руки ручкою чи за допомогою технічних засобів або працівник банку за згодою клієнта із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі - САБ).

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу.

У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову операцію.

Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями, та визначає систему контролю за їх здійсненням.

4. Виписується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків.

5. Для проведення ідентифікації осіб, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 грн, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, у касових документах мають бути зазначені реквізити про особу, визначені законодавством України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Реквізити для ідентифікації осіб обов'язково мають бути зазначені в касових документах за допомогою технічних засобів або від руки на підставі пред'явлених клієнтом відповідних документів.

Під час приймання від клієнтів банку касових документів за операціями з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, банк перевіряє належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, клієнту та відповідність даних документа тим даним, що зазначені в касовому документі.

У разі ненадання клієнтом документів або відомостей, потрібних для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, або умисного надання неправдивих відомостей банк відмовляє клієнту в проведенні операції з готівкою та повертає йому касовий документ без виконання. На зворотному боці касового документа банк робить напис про причину його повернення (з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і зазначає дату його повернення (із засвідченням підписами виконавця та/або працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком печатки (штампа) банку).

Якщо операція з готівкою, яку здійснює клієнт, містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то банк має право відмовити клієнту в її проведенні та повернути касовий документ без виконання. На зворотному боці касового документа банк робить напис про причину його повернення (з обов'язковим посиланням на частину другу статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" і зазначає дату його повернення (це засвідчується підписами виконавця та відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, і відбитком печатки (штампа) банку).

6. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка незалежно від суми, за винятком реалізації ювілейних, пам'ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала.

7. Грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів з дня їх виписки, не враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. Грошовий чек має містити відбиток печатки та підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів. Використання факсиміле не допускається.

8. Прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій з приймання та видачі готівки територіальним управлінням, банкам, їх філіям (відділенням) за описом цінностей у національній валюті, що перевозяться, а також видачі підкріплень власним філіям (відділенням) в опломбованих інкасаторських сумках з проставленням додаткових реквізитів, які передбачені додатком 14.

Крім цього, прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій із завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, переміщення готівки з рахунку "Банкноти та монети, інкасовані до перерахування" на рахунок "Банкноти та монети в касі банку", а також для оформлення загальної суми проведених операцій (приймання платежів за рахунками, операції, виконані із застосуванням платіжних карток через касу банку та банкомат, тощо).

9. У прибуткових, видаткових та прибутково-видаткових касових ордерах на видачу готівки працівникам банку, а також інкасаторам територіальних управлінь зазначаються прізвище, ім'я, по батькові отримувача, назва документа (посвідчення, перепустка) та його номер (крім операцій з видачі та приймання готівки між касовими працівниками).

10. У заявах на переказ готівки для нарахування податків, зборів та інших платежів до бюджету і цільових фондів у додаткових реквізитах зазначається код бюджетної класифікації, ідентифікаційний номер (крім тих випадків, за яких фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера і в паспорті якої зроблено відповідну відмітку).

11. Банк може приймати платежі готівкою за рахунками на сплату платежів (квартплата та комунальні послуги, телефонний зв'язок, кабельне телебачення, електроенергія, газ тощо), роздрукованими юридичною особою - отримувачем платежів. Такий документ має містити всі обов'язкові реквізити, які передбачені для виконання цих операцій.

Усі операції з приймання платежів готівкою за відповідними рахунками мають фіксуватися в протоколі САБ або реєстрі у формі, яка не допускає зміни його змісту і є документом, що підтверджує виконання зазначених касових операцій.

12. У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу відповідальний працівник банку на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

13. Виправлення в касових документах реквізитів, а саме: номера рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по батькові отримувача (платника) не допускаються.

14. Якщо прибутковий документ не заповнено або заповнено з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, або якщо сума наявних коштів менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму готівки або операція не виконується, а документ і готівка повертаються платнику. Порядок анулювання операції та повернення платежу визначаються залежно від внутрішнього порядку банку.

15. Клієнт має право зазначити в заяві на переказ готівки дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового документа (день складання не враховується). Якщо дата валютування перевищує 10 календарних днів, то банк не приймає касовий документ до виконання.

Виплату отримувачам сум переказів готівкою банк здійснює починаючи з визначеної дати валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк здійснює виплату переказу починаючи з першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.

До настання дати валютування клієнт може відкликати кошти, у зв'язку з чим подає відповідному банку лист (для юридичних осіб) або заяву (для фізичних осіб) про відкликання коштів.

Якщо отримувач переказу протягом тридцяти робочих днів з дати валютування не отримав суму переказу, то банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути суму переказу банку платника.

Виплата відкликаних (повернутих) коштів готівкою здійснюється фізичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності як виплата переказу без відкриття рахунку, а юридичним особам - шляхом зарахування на їх поточні рахунки.

1. Банк приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу.

За рішенням банку іноземна валюта у вигляді монет приймається в касу банку лише в разі касового обслуговування юридичних осіб, що мають право використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов'язані з відрядженнями за кордон.

Банк має право приймати до каси монети номіналом 1 та 2 євро, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території країн - членів Європейського валютного союзу, у разі здійснення касових операцій з фізичними особами.

2. Приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку;

за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб;

за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб - для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

3. Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку;

за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних осіб - на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.

4. У прибуткових касових документах працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів;

наявність і тотожність підписів відповідальних працівників банку із зразками підписів (у разі прийняття заяви на переказ готівки через операційних працівників).

5. Приймання платежів від клієнтів може здійснюватися із застосуванням САБ.

6. За згодою сторін (банку отримувача та банку ініціатора) отримувачу переказу може бути надіслане повідомлення про надходження на його ім'я переказу в порядку, установленому банком отримувача.

7. Від клієнтів готівка приймається в касу так: банкноти - шляхом суцільного поаркушного перерахування, монети - за кружками.

8. Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

9. У разі оформлення операції з приймання готівки для її переказу заявою на переказ готівки плату за банківські послуги банк приймає від клієнта за окремим касовим документом, оформленим банком (прибутковий касовий ордер чи заява на переказ готівки).

10. У частині використання реєстраторів розрахункових операцій банк застосовує їх у межах, визначених чинним законодавством України.

11. Після закінчення обслуговування клієнтів підраховуються суми за документами, за якими проведені касові операції, і звіряються з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки.

1. Банки мають видавати клієнтам відсортовані придатні до обігу банкноти (монети).

Іноземна валюта у вигляді монет видається в разі її наявності в касі банку юридичним особам, що мають право використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов'язані з відрядженнями за кордон.

Банк має право під час здійснення касових операцій з фізичними особами видавати монети номіналом 1 та 2 євро, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території країн - членів Європейського валютного союзу, у разі їх наявності в касі банку.

2. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

за грошовими чеками - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям;

за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою, - фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями.

3. Для одержання грошової чекової книжки клієнт заповнює заяву про видачу чекової книжки (додаток 15) в одному примірнику, на якій після відповідної перевірки проставляється дозвільний напис уповноваженого працівника банку.

Працівник банку до видачі клієнту грошової чекової книжки заповнює на кожному чеку належні реквізити (найменування та код банку, номер його поточного рахунку, найменування юридичної особи) і реєструє їх номери в порядку, визначеному банком.

4. Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам.

5. У видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів на документі;

наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;

належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

у разі отримання готівки за довіреністю - правильність оформлення довіреності на отримання готівки;

наявність підпису отримувача.

6. Якщо клієнт отримує готівку за кількома видатковими документами з різних рахунків, то готівка видається за кожним документом окремо.

7. У разі звернення до банку отримувача переказу з вимогою про виплату суми переказу готівкою працівник банку перевіряє наявність інформації про надходження переказу.

8. Виплата частини переказу не допускається.

9. Видача банкнот із каси банку може проводитися повними пачками та корінцями банкнот у непошкодженій упаковці за зазначеними на накладках і бандеролях сумами без поаркушного перерахування або окремими банкнотами. Банкноти з розкритих або неповних корінців, а також пачки та корінці банкнот з пошкодженою упаковкою попередньо перед видачею перераховуються.

Монети в непошкодженій упаковці, що розфасовані в мішечки (блоки), пакети та ролики, можуть видаватися за написами на ярликах, пакетах і роликах, а також окремими кружками.

10. Операції з виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних (депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття поточних рахунків здійснюються через касу банку за наявності цієї валюти в повній сумі.

Залишок іноземної валюти, менший ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи за гривні за курсом, установленим на час здійснення операції в касі банку.

11. Видану з каси банку готівку клієнт має, не відходячи від каси, перевірити за пачками та корінцями банкнот, монети - за мішечками (блоками), пакетами і роликами, а окремі банкноти (монети) перерахувати поаркушно (за кружками).

12. Якщо отримувач готівки виявив бажання перерахувати в приміщенні банку банкноти в повних пачках поаркушно, а монети в повних мішечках за кружками, то в такому разі перерахування готівки здійснюється у відведеному для цього приміщенні під контролем працівника банку.

13. У разі здійснення візуального контролю за перерахуванням готівки потрібно стежити за тим, щоб верхня і нижня накладки (етикетка), обв'язка з пломбою (кодом) (гарантійні шви з кодами працівників банку), бандеролі з корінців банкнот, а також ярлики і обв'язка з пломбою від мішечка з монетами зберігалися до закінчення перерахування.

14. У разі виявлення клієнтом під час перерахування готівки недостач або надлишків банкнот (монет) у пачках, окремих корінцях або мішечках з монетами в непошкодженій упаковці банк уживає заходів щодо перевірки готівки і в разі підтвердження розбіжностей складається відповідний акт про розбіжності (додаток 5) у двох примірниках, що засвідчується підписами осіб, які були присутні під час перерахування.

15. Виявлена клієнтом під час перерахування готівки сума недостачі відшкодовується отримувачу готівки (юридичній або фізичній особі) з операційної каси банку, а її надлишок зараховується до операційної каси відповідно до оформленого акта про розбіжності.

16. Якщо готівка не була перерахована клієнтом у приміщенні банку під контролем працівника банку, то претензії щодо недостачі від клієнта не приймаються.

17. Після закінчення обслуговування клієнтів працівник банку підраховує суми за документами, за якими проведені касові операції, і звіряє їх з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки в касі.

1. Операції з унесення на рахунки та отримання з рахунків готівкових коштів за допомогою платіжних та інших карток здійснюються згідно з правилами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем, а також відповідними нормативно-правовими актами через каси банку або банкомати.

Банкомати можуть встановлюватись як на території банку, так і за його межами.

2. Видача коштів із застосуванням платіжних карток виконується в межах їх залишку на рахунку клієнта чи витратного ліміту або його частки на відповідному картковому рахунку. За договором між клієнтом та банком про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту кредитування.

3. Після завершення операцій з видачі готівки або внесення її на рахунок клієнту видається відповідно оформлений документ на паперовому носії, який складається за місцем проведення операції та має містити реквізити, визначені відповідними нормативно-правовими актами. Чек банкомата може друкуватися і надаватися держателю платіжної картки за його вимогою.

4. У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій чек може не видаватися. У цьому разі обов'язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банком, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат.

5. Облік прибуткових та видаткових операцій, здійснених із застосуванням платіжних карток через касу банку, формування облікових документів та передавання інформації для відображення операцій на відповідних рахунках здійснюється засобами САБ.

6. У разі виконання касових операцій можуть застосовуватися САБ, що функціонують автономно. Інформація про здійснені в цих системах операції передається каналами зв'язку або через проміжні носії інформації.

7. Усі операції, що виконуються через касу банку, мають фіксуватися в протоколі (звіті) роботи САБ у формі, що не допускає зміни його змісту.

1. У разі виявлення сумнівних щодо справжності банкнот (монет) під час приймання, видачі, оброблення грошових знаків національної та банкнот іноземної валюти банк має вилучити їх з оформленням довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження (додаток 16) у трьох примірниках.

2. Банкам забороняється видавати клієнтам, а також повертати чи тимчасово передавати виявлені в них сумнівні щодо справжності банкноти (монети) національної та іноземної валюти.

У разі виявлення в одного клієнта двох або більше таких банкнот (монет) банк має терміново за телефоном та не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це органи Міністерства внутрішніх справ України за місцезнаходженням банку (далі - правоохоронні органи). До повідомлення в обов'язковому порядку має додаватися копія довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження (додаток 16).

3. Банки мають також приймати для проведення досліджень сумнівні банкноти (монети) національної та сумнівні банкноти іноземної валюти, які пред'являються тільки з метою отримання висновку установи Національного банку. Фізичні та юридичні особи, які пред'являють такі банкноти (монети) до банку, заповнюють відповідну заяву (додаток 17). На підставі заяви оформляється довідка про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для проведення досліджень у трьох примірниках.

4. На підставі першого примірника довідки про вилучення банкнот (монет) для проведення досліджень або акта про розбіжності оформляється прибутковий позабалансовий ордер для зарахування сумнівних банкнот (монет) на позабалансовий рахунок.

Перші примірники прибуткового позабалансового ордера та довідки про вилучення банкнот (монет) для проведення досліджень або акта про розбіжності залишаються в касових документах дня.

Другі примірники прибуткового позабалансового ордера, засвідченого відбитком печатки або штампа працівника банку, та довідки про вилучення банкнот (монет) видаються клієнту, який пред'явив до банку банкноти (монети) для проведення досліджень. Допускається вручення довідки без прибуткового позабалансового ордера, якщо пред'явник не бажає витрачати час на його оформлення.

Третій примірник довідки або другий примірник акта про розбіжності та в разі потреби заява пред'явника разом із сумнівними банкнотами (монетами) підлягають передаванню для дослідження.

5. Дослідження сумнівних банкнот (монет) національної валюти здійснюється територіальними управліннями, Центральним сховищем та Департаментом готівково-грошового обігу. Банки мають надсилати сумнівні банкноти (монети) національної валюти безпосередньо до відповідного територіального управління, яке в разі неможливості прийняти відповідне рішення відправляє їх для проведення додаткових досліджень до Центрального сховища.

Дослідження сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти здійснює Департамент готівково-грошового обігу. Банки мають надсилати сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти безпосередньо до Операційного управління Національного банку.

6. Сумнівні банкноти (монети) мають бути відправлені банками для проведення досліджень до відповідного територіального управління або Операційного управління не рідше одного разу в три дні.

7. Перед відправленням для дослідження сумнівних банкнот (монет) банк складає їх опис (додатки 18, 19) у чотирьох примірниках.

Перший примірник опису залишається в касових документах дня разом з видатковим позабалансовим ордером.

Другий та третій примірники опису, довідки про вилучення банкнот (монет) або акти про розбіжності, а в разі потреби і заява пред'явника разом із банкнотами (монетами) укладаються до конверта (пакета) або мішечка, які опечатуються або пломбуються в установленому порядку. На конверті (пакеті) або ярлику мішечка зазначається "Цінності для дослідження".

Четвертий примірник опису разом з відповідним конвертом (пакетом) або мішечком, де зазначено "Цінності для дослідження", передається службі інкасації.

Доставка конвертів (пакетів) або мішечків з банкнотами для дослідження до територіальних управлінь здійснюється через службу інкасації, власними силами або спецзв'язком (після належного додаткового упакування).

8. Відповідне територіальне управління (структурна одиниця Національного банку) проводить безкоштовно дослідження сумнівних банкнот (монет) протягом п'яти робочих днів, починаючи з наступного дня після їх надходження. У разі потреби проведення додаткового дослідження іншими структурними одиницями Національного банку строк проведення дослідження продовжується, але не може перевищувати 30 робочих днів.

За результатами досліджень сумнівних банкнот (монет) установи Національного банку оформляють акт про дослідження банкнот (монет).

9. Установи Національного банку, які провели дослідження сумнівних банкнот (монет), мають забезпечити:

відправлення протягом трьох робочих днів банкам згідно з результатами досліджень других примірників описів банкнот (монет) та разом з цими описами відповідних актів;

відправлення на вимогу банку (у разі надходження від нього в двомісячний строк письмового запиту) банкнот (монет) національної валюти, визнаних за результатами проведеного дослідження неплатіжними;

зарахування (у день відображення у бухгалтерському обліку результатів досліджень) на відповідний балансовий рахунок банку суми платіжних банкнот (монет) національної валюти;

відправлення протягом трьох робочих днів банкам справжніх банкнот іноземної валюти незалежно від ступеня їх зношеності (Операційне управління через відповідні територіальні управління Національного банку повертає банкам справжні банкноти).

10. Банки, які вилучили сумнівні банкноти (монети) або прийняли їх для дослідження від фізичних та юридичних осіб за заявою, зобов'язані на підставі результатів досліджень:

списати підроблені банкноти (монети) з відповідних позабалансових рахунків;

проінформувати пред'явників про результати досліджень та за їх бажанням ознайомити під розпис з відповідним актом;

повністю відшкодувати пред'явникам суму платіжних банкнот (монет) національної валюти;

повернути пред'явникам справжні банкноти іноземної валюти або за їх бажанням прийняти для здійснення операцій з готівкою;

повернути пред'явникам за їх вимогою неплатіжні банкноти (монети) протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. По закінченні цього терміну відповідна комісія проводить знищення неплатіжних банкнот (монет) з оформленням відповідного акта.