ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
Київ
справа № 620/167/19
провадження № К/9901/9467/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Ганечко О. М. (головуючий), Федотова І. В., Коротких А. Ю.
І. Суть спору
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі також Мін`юст, відповідач), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 жовтня 2018 року ВП № 56193349.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує передчасністю та протиправністю спірної постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення, стверджуючи, що рішення суду не було виконано в повному обсязі.
3. Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції відзиву на позову заяву не подав. Згідно з висловленою в апеляційній скарзі позицією відповідача щодо заявлених позовних вимог закінчення виконавчого провадження згідно з оспорюваною постановою від 10 жовтня 2018 року є правомірним, оскільки боржник надав докази щодо призначення позивачеві одноразової грошової допомоги, як то передбачено виконавчим документом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Новозаводський районний суд м. Чернігова постановою від 1 червня 2017 року у справі № 751/2132/17 задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України:
4.1. визнав протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 лютого 2017 року за № 16;
4.2. зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень частини першої статті 244-2 КАС України та правових висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 21 квітня 2015 року справа № 21-135а15 та від 18 листопада 2014 року справа № 21-446а14;
4.3. в задоволенні решти вимог відмовив.
5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 вересня 2017 року у справі № 751/2132/17:
5.1. скасував зазначену постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 червня 2017 року в частині зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень частини першої статті 244-2 КАС України та правових висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 21 квітня 2015 року справа № 21-135а15 та від 18 листопада 2014 року справа № 21-446а14;
5.2. ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задовольнив;
5.3. зобов`язав Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу, внаслідок настання інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на день призначення одноразової грошової допомоги, та забезпечити її виплату;
5.4. в іншій частині постанову залишив без змін.
6. 12 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі № 751/2132/17, на підставі якого відповідач відкрив виконавче провадження ВП № 56193349.
7. 10 жовтня 2018 року державний виконавець виніс у згаданому виконавчому провадженні постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (наводиться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII), за змістом якої "Рішення суду виконано фактично. Згідно витягу з протоколу комісії МОУ від 10.09.2018 року розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги в сумі 229 400 грн.".
8. Не погоджуючись із цією постановою, позивач звернувся до суду.
9. В аспекті предмету доказування суди також установили, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнято 7 вересня 2018 року; призначену допомогу в сумі 229400 гривень обчислено з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", а саме 1147 гривень.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, позов задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 56193349 про закінчення виконавчого провадження; вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
11. Такі свої рішення суди мотивували тим, що всупереч виконавчому листу, виданому на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року у справі № 751/2132/17, одноразову грошову допомогу позивачу обраховано виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", а не Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (рік призначення такої допомоги), а тому рішення суду не є виконаним.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Міністерство оборони подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення з боку судів норм процесуального права та неправильне застосування ними норм матеріального права.
13. У скарзі автор, наполягаючи на тому, що державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про відмову в позові.
V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
16. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.