ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
Київ
справа № 806/1382/18
провадження № К/9901/5970/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за участю третіх осіб - Громадської організації "Всеукраїнська асоціація арбітражний керуючих", Міністерства юстиції України, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Полотнянка Ю. П., Загороднюка А. Г., Драчук Т. О.
І. Суть спору
1. У березні 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ГТУЮ у Київській області), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія), за участю третіх осіб - Громадської організації "Всеукраїнська асоціація арбітражний керуючих", Міністерства юстиції України, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ГТУЮ у Київській області щодо складання висновків про наявність порушень під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 1/36 "Б" про банкрутство ВАТ "Будівництво.Матеріали.Технології" арбітражним керуючим ОСОБА_1, що викладені в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 26 вересня 2017 року № 57/17;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії від 01 листопада 2017 року, оформлене протоколом № 65/11/17, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Дисциплінарної комісії, за наслідками розгляду подання від 11 жовтня 2017 року № 1036, ухвалене без врахування ступеню вини арбітражного керуючого та тяжкості вчиненого ним проступку.
2.1. Стверджує, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки безпідставно та протиправно зроблений висновок про наявність допущених позивачем порушень, які призвели до порушення прав та інтересів боржника і його кредиторів.
2.2. Крім того не було враховано, що позивач з об`єктивних причин (несвоєчасна передача повноважень від попереднього ліквідатора, передача майна боржника попереднім ліквідатором в оренду та на зберігання іншій особі, численні оскарження судового рішення про призначення ліквідатором, протиправні не допуски ліквідатора до майна боржника, тощо) не мав можливості вживати всіх необхідних заходів щодо захисту, інвентаризації, збереження майна боржника.
2.3. Разом з цим не враховано, що ліквідатором до початку перевірки були подані до суду та прийняті судом до розгляду позови щодо витребування майна боржника із чужого незаконного володіння.
2.4. Вважаючи рішення Дисциплінарної комісії від 01 листопада 2017 року, оформлене протоколом № 65/11/17 протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва від 03 липня 2013 року № 1318/5 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29 березня 2016 року у справі № 1/36"Б" про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" припинено повноваження ліквідатора Серебрякова О. В. та призначено ліквідатором цього ж товариства ОСОБА_1
5. 26 червня 2017 року Головне управління ДФС у Житомирській області як один із кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії позивача як ліквідатора зазначеного товариства.
6. Так, за дорученням Міністерства юстиції України посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Київській області проведено позапланову перевірку діяльності позивача як арбітражного керуючого, за результатами якої складено довідку від 15 вересня 2017 року.
7. Також з урахуванням наданих позивачем пояснень, Головним територіальним управління юстиції у Київській області 26 вересня 2017 року складено акт позапланової невиїзної перевірки, в якому зроблені висновки щодо порушень позивачем повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології", а саме:
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури не вжито жодних заходів, направлених на розірвання договору зберігання від 29 грудня 2014 року № 29/12 та договору оренди нерухомого майна боржника від 15 січня 2016 року, що є грубим порушенням вимог абзацу 2 частини першої статті 23, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури не вжито жодних заходів щодо захисту майна боржника, що є грубим порушенням вимог абзацу 2 частини п`ятої статті 3-1, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури не прийнято до свого відання майно боржника, не вжито заходів по забезпеченню його збереження, що є грубим порушенням вимог абзацу 2 частини першої статті 25, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури не виконані функції з управління та розпорядження майном боржника, що є грубим порушенням вимог абзацу 3 частини першої статті 25, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури не проведено інвентаризацію та оцінку майна банкрута, що є грубим порушенням вимог абзацу 4 частини першої статті 25, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури не сформовано ліквідаційну масу банкрута, що є грубим порушенням вимог абзацу 7 частини першої статті 25, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
з моменту призначення (29 березня 2016 року) запити до компетентних установ та організацій, що здійснюють реєстрацію майна, направлені лише 07 липня 2017 року, що є грубим порушенням вимог частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV;
в межах встановленого строку ліквідаційної процедури у встановленому порядку не реалізовано майно банкрута для задоволення вимог кредиторів, що є грубим порушенням вимог абзацу 15 частини першої статті 25, частини шостої статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV.
8. 11 жовтня 2017 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 26 вересня 2017 року, департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України відповідно до вимог пункту 7.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, внесено подання до Дисциплінарної комісії для розгляду.
9. За результатами розгляду поданих матеріалів Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на своєму засіданні 01 листопада 2017 року застосувала до позивача як арбітражного керуючого дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
10.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оформленого протоколом від 01 листопада 2017 року № 65/11/17.
10.2. В решті позову - відмовлено.
11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо складання висновків про наявність в його діях порушень задоволенню не підлягають, оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 26 вересня 2017 року не містять жодних обов`язкових приписів для позивача, а тому не порушують його прав свобод або законних інтересів. Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню, оскільки в оскаржуваному рішенні не наведені жодні обґрунтування щодо тяжкості вчиненого позивачем проступку.
12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким в позові відмовлено.
13. Сьомий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку, що рішення Дисциплінарної комісії від 01 листопада 2017 року, оформлене протоколом № 65/11/17 щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення прийняте у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, а також з урахуванням тяжкості вчиненого позивачем проступку.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції - залишити в силі.
15. В обґрунтування касаційної скарги вказує на недослідження судом апеляційної інстанції доказів у справі, оскільки позивачем вживалися всі необхідні заходи в межах встановленого строку ліквідаційної процедури.
15.1. Стверджує, що кожне з наведених в акті порушення обґрунтоване нормою, яка передбачає, що при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаній діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Тобто відповідно до буквального змісту всі порушення, зазначені в акті, узагальнюються, що свідчить про відсутність конкретизації дій, які саме має вчиняти арбітражний керуючий.
16. Представник ГТУЮ у Київській області подав відзив на касаційну скаргу, в якій, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції Закону від 30 червня 1999 року № 784-XIV, відповідно до його Прикінцевих положень, його положення застосовуються арбітражними судами при розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено після 01 січня 2000 року (далі - Закон № 784-XIV), за змістом статті 1 якого арбітражний керуючий - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали арбітражного суду. Одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. У разі коли арбітражному суду не запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого у встановленому цим Законом порядку арбітражний суд має право призначити арбітражним керуючим працівника державного органу з питань банкрутства за поданням останнього.
24. Відповідно до статті 22 Закону № 784-XIV, у випадках, передбачених цим Законом, арбітражний суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Арбітражний суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
25. Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 784-XIV ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
26. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, який набрав чинності 19 січня 2013 року, зазначений Закон було викладено у новій редакції. Зокрема, введеною в дію статті 105, 107, 109 Закону, якими передбачена відповідальність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та дисциплінарні стягнення.