ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Усенко М.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020
за позовом Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 21.02.2017.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - ПАТ "Вектор Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 21.02.2017 № ВП-21022017 (далі - Договір № ВП-21022017).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявні підстави для визнання Договору № ВП-21022017 недійсним згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК), оскільки відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України", пункту 7 частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пункту 7.8 глави 7 Положення про застосування Національним Банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902 (далі - Положення НБУ № 346), рішення Правління Національного банку України від 26.01.2017 № 51-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" до категорії проблемних" (далі - рішення Правління НБУ № 51-рш/БТ) Договір № ВП-21022017 укладено з порушенням господарської компетенції позивача - без погодження з куратором банку.
2. Стислий виклад судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 04.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що:
відповідно до пункту 5.6 Положення НБУ № 346 куратор банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку. Отже, саме на куратора покладається обов`язок заборонити укладення Договору № ВП-21022017, якщо це заборонено актом НБУ, тому укладення цього договору не може вважатися відчуженням активів ПАТ "Вектор Банк" без погодження з куратором; позивач не надав доказів того, що відступлені ним вимоги за Договором були активом неплатоспроможного банку.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 (колегія суддів: Кравчук Г.А. - головуючий, Коробенко Г.П., Разіна Т.І.) рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Вектор Банк" задоволено; Договір № ВП-21022017 визнано недійсним.
Суд апеляційної інстанції з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верхового Суду від 14.06.2018 у справі № 910/14617/16, дійшов висновку, що рішення Правління НБУ від 29.12.2016 № 556-рш/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" та призначення куратора" (далі - рішення Правління НБУ № 556-рш/БТ) та від 26.01.2017 № 51-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" до категорії проблемних" (далі - рішення Правління НБУ № 51-рш/БТ) є нормативно-правовими актами з обмеженим доступом, які є обов`язковими для виконання.
У постанові зазначено, що оспорюваний Договір № ВП-21022017 укладено без погодження з куратором банку, суду не надано доказів які б це спростовували, тому укладення Договору в період існування стосовно ПАТ "Вектор Банк" обмежень щодо здійснення господарських операцій на підставі рішення Правління НБУ від 29.12.2016 № 556-рш/БТ вчинено цим банком з порушенням господарської компетенції. Отже, відповідно до статей 203, 215 ЦК позовні вимоги про визнання Договору № ВП-21022017 недійсним підлягають задоволенню.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. 18.03.2020 (згідно з відміткою на конверті) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (далі -звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 залишити в силі.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою переглянуте рішення суду першої інстанції, з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, пунктом 4 частини другої статі 287 ГПК, частиною третьою статті 310 ГПК.
4.1.2. ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" стверджує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. У зв`язку з цим відповідач зазначає, що: висновок апеляційного суду про те, що рішення Правління НБУ від 29.12.2016 № 556-рш/БТ та від 26.01.2017 № 51-рш/БТ є нормативно-правовими актами з обмеженим доступом, які є обов`язковими для виконання, ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 910/14617/16, однак відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 911/1123/18, від 02.07.2019 у справі № 911/1122/18, від 28.11.2019 у справі № 920/654/18, - постанови НБУ є актами індивідуальної дії, які мають персоніфікований характер, наслідком порушення яких, може бути застосування до позивача заходів впливу за порушення банківського законодавства, а не визнання договору недійсним.
4.1.3. У касаційній скарзі також зазначено, що, оскільки позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на Рішення Правління НБУ № 51-рш/БТ, згідно з яким позивачу заборонено відчужувати активи без погодження з куратором банку, відповідно до вимог статей 74, 77, 80 ГПК саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази, які свідчать про те, що право грошової вимоги належить до активів банку, та, що куратор не надавав згоди на відчуження активів. Отже, апеляційний суд, всупереч змісту статей 13, 74, 77, 80 ГПК, порушив принцип змагальності сторін, переклавши обов`язок доказування зазначених фактичних обставин справи на відповідача;
до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які підтверджують належність права грошової вимоги саме до складу активів позивача; відповідач та судовий експерт звертали увагу суду на те, що позивач не надав доказів, які підтверджують виконання умов укладеного ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" договору відступлення права вимоги від 21.02.2017 № 114/29, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами, що входять до портфеля заборгованості (далі - Договір № 114/29), що, в свою чергу, унеможливлює вирішення питання, віднесення "набутих" прав грошової вимоги до складу: "активів", "пасивів" чи взагалі їх належності банку;
відповідач звернувся до позивача з письмовим опитуванням учасників справи, де зокрема просив ПАТ "Вектор Банк" надати копії документів, які підтверджують виконання ним умов Договору № 114/29 та повідомити, яким чином відображено у бухгалтерському обліку позивача операції щодо набуття права грошової вимоги, надати докази відображення у бухгалтерському обліку позивача операції щодо набуття прав грошової вимоги за Договором відступлення права вимоги, надати розшифрування відображення серед активів банку права грошової вимоги, що були набуті за Договором № 114/29 у формі №1, Баланс. Зі змісту заяви свідка від 09.01.2019, що вбачається Банк відмовився надавати відповідь на поставлені відповідачем запитання. Отже, позивачем не наданого жодного доказу, який підтверджує, що відступлені позивачем права вимоги за Договором були активом неплатоспроможного банку.
4.1.4. Відповідач стверджує, що апеляційний суд неправомірно відхилив висновок судово-економічної експертизи.
4.1.5. Відповідач стверджує також, що позивач не довів, яким саме чином укладення спірного Договору відступлення з відповідачем порушує його права. За Договором № 114/29 Банк повинен був сплатити на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 226 176 грн, а за спірним Договором позивач за відступлені права вимоги отримав від відповідача 3 250 000 грн. Отже, в результаті відступлення права грошової вимоги в один і той же день позивач отримав за це грошові кошти у розмірі, який перевищив вартість його придбання (на 23 288 грн), тому внаслідок укладення Договору права позивача не порушені.
4.1.6. На думку відповідача, апеляційний суд порушив принцип змагальності сторін, вимоги статей 86, 236 ГПК та практику ЄСПЛ.
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Кредит-Капітал" без задоволення.
Позивач вважає постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 законною та обґрунтованою, ухваленою за повного з`ясування обставин справи, обґрунтованої оцінки доказів та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. 21.02.2017 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та ПАТ "Вектор Банк" (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги № 114/29 (Договір № 114/29).
5.2. Відповідно пункту 2.1 Договору № 114/29 на умовах, встановлених цим договором, та відповідно до статей 512-519 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до зазначених у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.
5.3. Згідно з пунктом 2.3 Договору № 114/29 внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, зокрема право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливого зворотного відступлення.
5.4. Пунктом 3.1 Договору № 114/29 передбачено, що загальна вартість прав вимоги (ціна договору) становить 3 226 172 грн.
5.5. 21.02.2017 ПАТ "Вектор Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги № ВП-21022017 (Договір № ВП-21022017 ).
5.6. У пункті 2.1 Договору № ВП-21022017 зазначено, що відповідно до його умов та статей 512-519 ЦК первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, - портфелі заборгованості.
Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.
Права вимоги до боржників належать первісному кредиторові внаслідок їх набуття за Договором № 114/29.
5.7. Згідно з пунктом 2.3 Договору № ВП-21022017 внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості (зазначених у реєстрі боржників), та набуває прав грошових вимог первісного кредитора включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.
Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливого зворотного відступлення.
Пунктом 3.1 Договору № ВП-21022017 передбачено, що загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 3 250 000 грн.
5.8. Відповідач, виконуючи умови Договору, перерахував позивачу 3 250 000 грн, що підтверджується низкою долучених до матеріалів справи платіжних доручень та не заперечується позивачем.
5.9. Позивач стверджує, що Договір № ВП-21022017 укладено без погодження з куратором банку, всупереч вимогам рішення Правління НБУ №51-рш/БТ (про віднесення ПАТ "Вектор Банк" до категорії проблемних), тобто з порушенням господарської компетенції позивача, що є підставою для визнання цього Договору недійсним згідно з частиною першою статті 207 ГК.
5.10. 29.12.2016 Правлінням НБУ прийнято Рішення № 556-рш/БТ, відповідно до якого до 01.04.2017 запроваджено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ "Вектор Банк" та призначення куратора. На період здійснення особливого режиму контролю куратором ПАТ "Вектор Банк" призначено службову особу НБУ Гайову Т.В . Рішенням Правління НБУ № 556-рш/БТ куратору надано право керуватися у своїй діяльності повноваженнями, визначеними в пункті 5.7 глави 5 розділу І Положення НБУ № 346.
5.11. 26.01.2017 Правління НБУ прийняло Рішення № 51-рш/БТ згідно з яким ПАТ "Вектор Банк" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. У рішенні № 51-рш/БТ зазначено, що з дня його прийняття та до кінця строку, визначеного в пункті 1 цього рішення, банку визначені обмеження, зокрема заборонено здійснювати будь-яке відчуження активів без погодження з куратором банку.
5.12. До матеріалів справи долучено лист НБУ від 14.06.2017 № 20-0009/41899, відповідно до змісту якого куратором ПАТ "Вектор Банк" не надавалося погодження на відчуження активів за Договором № ВП-21022017.
5.13. Попередні судові інстанції дослідили пункти 5.1, 5.5, 5.7 розділу 5 глави 1 Положення НБУ № 346 щодо повноважень куратора банку та пункт 7.8 глави 7 розділу ІІ цього Положення.
5.14. Суд першої інстанції з огляду на зміст пункту 5.6 Положення НБУ № 346 дійшов висновку, що куратор, виконуючи покладені на нього обов`язки, перевіряв всі операції позивача і, якщо він не зупинив здійснення такої операції, як укладання договору, тоді укладання договору не було заборонено та не може вважатися відчуженням активів без погодження з куратором цього банку.
5.15. Суд першої інстанції також зазначив, що ПАТ "Вектор Банк" за Договором № 114/29 було зобов`язане сплатити на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 226 172 грн, водночас ПАТ "Вектор Банк" за Договором отримало 3 250 000 грн.
Отже, у зв`язку з тим, що того самого дня цей банк придбав право вимоги до боржників (портфель заборгованості) та відступив його на користь відповідача, він отримав грошові кошти у розмірі, який перевищував вартість його придбання. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача внаслідок укладення Договору не порушені.
У рішенні суду першої інстанції зазначено, що позивач не надав жодних доказів того, що відступлені ним вимоги за Договором були активом неплатоспроможного банку.
Суд першої інстанції, оцінюючи встановлені ним фактичні обставини справи, зазначив, що позивачем не надано жодних допустимих доказів, які підтверджують наведені у позовній заяві обставини. Натомість відповідач надав документи, що спростовують аргументи позовної заяви, тому суд вважає, що правових підстав для визнання недійсним Договору немає.
5.16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 задоволено клопотання ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" про призначення судової економічної експертизи. Перед судовим експертом апеляційним судом було поставлено такі питання:
чи відносяться до складу активів ПАТ "Вектор Банк" набуті у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права грошової вимоги за Договором № 114/29;
яким чином у бухгалтерському обліку ПАТ "Вектор Банк" відображено набуття права грошової вимоги за Договором № 114/29;
яким чином у бухгалтерському обліку ПАТ "Вектор Банк" відображено відступлення права грошової вимоги на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за Договором;
чи є операція з відступлення права грошової вимоги згідно з Договором операцією з відчуження активів Банку або операцією з відчуження пасивів Банку?
5.17. Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 12.11.2019 № 17 (далі - Висновок експертизи):
судовий експерт зазначив, що питання - "чи відносяться до складу активів ПАТ "Вектор Банк" набуті у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права грошової вимоги за Договором №114/29" суперечить Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 (зі змінами та доповненнями), тому експертом досліджуватиметься питання: "Чи підтверджується документально відображення в складі активів ПАТ "Вектор Банк" набуті у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права грошової вимоги за Договором № 114/29?".
У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що, призначаючи цю експертизу, суд виходив з наявності суперечностей, вирішення яких потребує спеціальних знань у галузі бухгалтерії та економіки, а саме, в частині визначення того, чи відносяться до складу активів ПАТ "Вектор Банк" набуті у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права грошової вимоги за Договором №114/29, але не питання щодо документального відображення придбаних прав грошової вимоги в бухгалтерському обліку банку як активу.
Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що в межах експертного дослідження судовий експерт зазначив про відсутність в матеріалах справи реєстрів боржників до Договору № 114/29 облікових регістрів бухгалтерського обліку ПАТ "Вектор Банк" щодо обліку сум, що отримані за операціями факторингу за Договором № 114/29, облікових регістрів бухгалтерського обліку ПАТ "Вектор Банк" щодо обліку сум наданих кредитів фізичним особам, що отримані за операціями факторингу за Договором № 114/29, і це позбавило експерта можливості провести повне дослідження поставлених судом апеляційної інстанції питань.
Оцінивши зазначені обставини, апеляційний суд, посилаючись на зміст статей 86, 104 ГПК, зазначив, що висновок судової економічної експертизи у даній справі не має вирішального значення для вирішення спору у зв`язку із самостійною зміною експертом змісту економічного дослідження, відсутністю наданих на дослідження судовому експерту достатніх матеріалів та з огляду на те, що Договір № ВП-21022017 укладений з порушенням вимог статті 203 ЦК. Відповідач не надав доказів на підтвердження погодження куратором банку Договору. Позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі.
5.18. Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
відповідно до пункту 7.8 Положення НБУ № 346 банк з моменту отримання рішення НБУ про обмеження окремих видів здійснюваних банком операцій та протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює операції, у тому числі згідно з договорами, що укладені ним з клієнтами до моменту отримання рішення, виключно з урахуванням установлених обмежень;
згідно з визначених пунктом 12.4 Положення НБУ № 346 -заходів впливу НБУ інформує про прийняте ним рішення про віднесення банку до категорії проблемних з дотриманням вимог нормативно-правового акта НБУ з питань захисту банківської таємниці, зокрема банк та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на зазначене, посилаючись на викладену в постанові Верхового Суду від 14.06.2018 у справі № 910/14617/16 правову позицію, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що рішення Правління НБУ від 29.12.2016 № 556-рш/БТ та від 26.01.2017 № 51-рш/БТ є нормативно-правовими актами з обмеженим доступом, які є обов`язковими для виконання.
У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що: відповідач, порушуючи вимоги Закону України "Про Національний банк України" та рішення Правління НБУ від 29.12.2016 № 556-рш/БТ, уклав Договір № ВП-21022017 без погодження з куратором цього банку. Судам першої та апеляційної інстанцій не надано доказів, які свідчили б про те, що укладення оспорюваного правочину було погоджено з куратором ПАТ "Вектор Банк"; отже, укладення Договору № ВП-21022017 у період існування щодо ПАТ "Вектор Банк" певних обмежень у здійсненні господарських операцій на підставі рішення Правління НБУ № 556-рш/БТ вчинено з порушенням господарської компетенції банку.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладення ПАТ "Вектор Банк" Договору здійснено з порушенням господарської компетенції всупереч рішенню Правління НБУ від 29.12.2016 № 556-рш/БТ, що свідчить про недодержання при укладенні Договору встановлених статтею 203 ЦК вимог, а тому є підставою для визнання Договору недійсним відповідно до статті 215 ЦК.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
6. Цивільний кодекс України (ЦК)
6.1. Частина перша статті 203
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
6.2. Частини перша, четверта статті 215
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
7. Господарський кодекс України (ГК)